50451 (610131), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

- планувальні і транспортні (наприклад, в культурно-освітніх і адміністративних центрах найбільших міст - по пропускній спроможності вуличної мережі і можливостям відведення земельних ділянок для гаражів і автостоянок);

- характер пасажироутворюючих об`єктів (розташування потенційних пунктів відправлення і призначення, нових вулиць, місць заїзду на автомагістралі та планувати можливі зміни в існуючій вулично-дорожній мережі);

- санітарно-гігієнічні (особливо в містах-курортах) - забруднення повітряного басейну, підвищеному шуму і інтенсивності руху;

- економічні фактори (можливості виділення матеріально-технічних, грошових і інших ресурсів для капітального будівництва дорожньо-транспортних споруд, гаражів, стоянок і підприємств по технічному обслуговуванню автопарку, а також для промислового виробництва автомобілів і запасних частин до них);

- взаємозв`язок майбутньої парковки з плануванням (забудовою) центра міста (можливість задоволення всесторонніх потреб населення в культурно-побутових установах і підприємствах, засобах і предметах відпочинку).

Об`єкти короткотривалої відвідуванності (такі як банки, магазини) потребують більш близького розташування парковок, ніж об`єкти, відвідуванність яких зв`язана з довготривалим використанням (установи, контори), оскільки в іншому випадку достатньо велика відстань до відвідуванного об`єкту більш припустима, а ніж у першому.

Ступінь зручності підходу до місця парковки не менш важлива, ніж віддаленність місця парковки. На практиці може трапитися так, що при виборі з двох можливих варіантів більш віддалена парковка може бути психологічно краще, якщо вона забезпечить зручний підхід, менші завади від транспортних засобів.

Важливим фактором, який впливає на вибір місця парковки, є також зручний під`їзд автомобіля на місце парковки. Час, який витрачається на паркування автомобіля, повинен бути мінімальним.

Якщо із-за особливостей місцевості або других факторів пункти відправлення користувачів парковкою зосереджені в одному напрямку, тоді потрібно розташовувати парковку між пунктами відправлення та пунктами призначення. Якщо обрати місце для парковки, більш віддалене від пункту відправлення, чим сам пункт призначення, тоді щоб дістатися до місця парковки, водій буде змушений проїхати цей пункт. Це призведе до перепробігу та збільшення інтенсивності в центрі міста. Місце розташування парковок в центрі міста повинно бути обрано так, щоб це негативно не відобразилося на функціонуванні вулично-дорожньої мережі. По можливості парковки потрібно розташовувати поблизу магістральних вулиць, тому що це знижує завантаженність вулиць місцевого значення та забезпечує швидкий і легкий доступ до системи основних магістралей.

Пропускна здатність вулиць, оточуючих парковку, повинна бути достатньою для пропуска додаткових транспортних засобів, залучених на парковку. Заїзди та виїзди з парковки потрібно розташовувати якомога подалі від перехресть, щоб забезпечити максимальну площу для маневрування та розташування автомобілів.

Місцезнаходження припустимої парковки потрібно узгоджувати з плануванням (забудовою) центра міста. Необхідно враховувати розташування потенційних пунктів призначення, нових вулиць, місць заїзду на автомагістралі та планувати можливі зміни в існуючій вулично-дорожній мережі. Окреме значення для розташування парковок мають економічні фактори, зокрема ціна земельних ділянок, яка примушує вибирати між побудовою гаража та облаштуванням стоянкового майданчика. Якщо річ йде про гараж, тоді при задовільних витратах потрібно зупинитися на варіанті його підземного розташування. Хоча витрати на це будівництво приблизно в 1,5 - 2 рази перевищують витрати на будівництво наземних парковок в розрахунку на одне місце для паркування, але вцьому є перевага- збереження площі центра міста. Будівництво підземного гаража під освоєною територією не потребує земельних витрат. Але і в цьому випадку додаткові витрати на будівництво підземної конструції можуть звести нанівець вищезгадану перевагу.

Аналізучи ситуацію з розташуванням автомобілів на парковках в центрі міста, з точки зору економії площі, можна сказати, що засобом зниження та зменшення земельних витрат є використання для парковок вільного простору над автомагістралями та під ними, а також над вулицями, залізними дорогами та ріками.

1.5 Схеми розташування автомобілів на парковках

Існують дві головні схеми – розташування автомобілілв паралельно до бордюру та розташування автомобілів під кутом.

Для найбільшої місткості вуличних парковок автомобілі розташовують не лише вздовж тротуару, але й під різними кутами до бордюру обома чи всіми колесами на тротуарі. В таких випадках місця парковки необхідно облаштовувати спеціальними дорожними знаками та зробити відповідне маркування покриття краскою або спеціальними пластиками [1,7].

Паралельне розташування автомобілів буває двох типів:

- розташування вільним способом;

- розташування ланцюжком.

Розташування автомобілів під кутом буває декількох типів (під кутом 30^о, 45^о, 60^о, 90^о). Можливі варіанти розташування транспортних засобів на парковках, розташованих на проїзній частині, відображені на рисунках 1.2 та 1.3 з розмірностями місць паркування. Також заїзд на парковку може здійснюватися як переднім так і заднім ходом автомобіля [1].

Аналізуючи вищезазначені схеми розташування автомобілів на парковках, які розташовані на проїзній частині, можна зробити наступні висновки [13]:

- парковки на проїзній частині мають багато переваг:

1) можливість водію поставити свій транспортний засіб безпосередньо біля відвідуваного об`єкту;

2) економія часу поїздки завдяки найкоротшому підходу до відвідуваного об`єкту;

3) зникає необхідність в додатковому маневруванні для під`їзду та розташування автомобіля на парковку поза вулицею;

4) найбільш економічне використання території міста, тому що для маневру автомобіля використовується проїзна частина вулиці (магістралі).

- парковки такого типу мають також і свої недоліки:

1) зниження пропускної здатності вулично-дорожної мережі;

2) зменшення безпеки і швидкості руху;

3) зменшення інтенсивності транспортного потоку;

4) створення аварійних ситуацій на дорозі;

5) створення перешкод в роботі МПТ;

6) зменшення ширини проїзної частини;

- найбільш економічним способом є паралельне розташування автомобілів ланцюжком (при чому заїзд одного автомобіля виконується заднім ходом, а виїзд - переднім, а іншого автомобіля – навпаки.

- розташування автомобілів під кутом є більш привабливішою з точки зору місткості парковки та зручності постановки автомобіля, але такий спосіб розташування має досить значні недоліки: при виїзді – погана видимість, більша площа використання проїзної частини, відпрацьовані гази викидуються прямо на пішоходів.

Постановка автомобіля заднім ходом має певні недоліки: велике заднє звисання інколи заважає пішоходам, відпрацьовані гази викидаються безпосередньо на перехожих. Постановка автомобіля на стоянку переднім ходом кращий, однак виїзд зі стоянки більш небезпечний через погану видимість.

Рисунок 1.2 - Схеми розташування автомобілів під кутом

Умовні позначення:

а - кут постановки складає 30^О ; б – кут постановки складає 45^О; в – кут постановки складає 60^О; г – кут постановки складає 90^О

Рисунок 1.3 – Схеми паралельного розташування автомобилів на парковках

Умовні позначення:

а –вільний спосіб; б,в – розташування ланцюжком

1.6 Висновки по розділу

Таким чином, паркування автомобілів на мережі (ВДМ) міста - одна із дуже важливих і всенаростаючих проблем. З одною боку, чим більше автомобілів, тим більше потрібно місць для паркування. З іншого боку, чим більше автомобілів, тим більше навантаження на ВДМ міста і тим менше можливості для паркування на проїзній частині. У найкрупніших містах дійсно недостатньо місць для паркування і не створюються умови для достатнього нагляду за порушенням паркувань. Як наслідок, автомобілі припарковані уздовж проїзної частини, зменшують її ефективну ширину, що, в свою чергу, веде до збільшення заторів на дорогах, зниження швидкості руху й зменшення пропускної здатності ВДМ. Все це спричиняє зростання дорожньо-транспортних пригод і виникнення проблем екологічного, соціального й економічного характеру. Серед проблем, породжених автомобілізацією, проблеми організації паркувань в адміністративних, торговельних, громадських і виробничих галузях є найбільш гострими. Це пояснюється тим, що площа, займана паркуванням автомобілів, перевищує площу міських вулиць і доріг, що використовується для руху транспортних потоків.

Однією з найбільш важливих складових, що використовується у вирішенні вищеназваних завдань, є обґрунтування мережі парковки автомобільного транспорту в умовах міста.

Сучасні методи обгрунтування мережі парковки автомобільного транспорту засновані на припущеннях про її вплив на характеристики функціонування транспортних потоків. Але досі не відомо, яким чином відбувається перерозподіл транспортних потоків по ВДМ, як змінюються характеристики функціонування міста. Отримання нових закономірностей поведінки транспортних потоків щодо формування раціональної системи паркування дозволить визначити заходи з підвищення ефективності функціонування транспортної мережі міста. Практична реалізація нових наукових підходів до обгрунтування мережі парковки автомобільного транспорту поліпшить якість обслуговування транспортної системи міста.

2. Вибір методу дослідження

Метод - спосіб досягнення мети, сукупність прийомів і операцій теоретичного, практичного освоєння дійсності; спосіб певним чином організованої людської діяльності. Метод є не тільки сукупністю правил, прийомів, способів, норм пізнання і дій, а й системою приписів, принципів, вимог, які повинні орієнтувати у вирішенні конкретного завдання, досягнення результату в будь-якій сфері діяльності.

З огляду на сферу реалізації розрізняють загальні і спеціальні методи наукових досліджень.

Загальні методи наукового пізнання. Структурними елементами цих методів є філософські загальнонаукові принципи пізнання дійсності. За функціональним критерієм їх поділяють на такі групи:

- методи емпіричного дослідження (спостереження, вимірювання, порівняння, експеримент);

- методи, які використовують на емпіричному і на теоретичному рівнях дослідження (абстрагування, аналіз і синтез, індукція і дедукція, аналогія, моделювання та ін.);

- методи теоретичного дослідження (сходження від абстрактного до конкретного, гіпотетико-дедуктивний, системний методи, прогнозування, дисперсний аналіз).

2.1 Методи емпіричного рівня дослідження

Найхарактерніша їх особливість полягає у пізнанні феноменів, їх зв'язків і відношень завдяки безпосередньому з'ясуванню їх параметрів.

Спостереження. Використання цього методу збагачує науку фактами безпосередньої дійсності. Полягає він у цілеспрямованому вивченні предметів із використанням таких чуттєвих властивостей людини, як відчуття, сприйняття, уявлення предметів і явищ дійсності.

Спостереження - метод пізнання дійсності, який грунтується на безпосередньому сприйнятті процесів, явищ, об'єктів за допомогою органів чуття, без втручання в їх буття дослідника. Даний метод необхідний для дослідження парковок, бо спостереження дає знання про зовнішні аспекти і властивості об'єкта. Пізнавальними результатами спостереження є опис мовними засобами предметів і явищ, а також схеми, таблиці, графіки, рисунки, діаграми та ін. Результати спостережень виражають за допомогою якісних і порівняльних понять.

Вимірювання. Процес вимірювання полягає у встановленні величини об'єкта, явища, процесу в порівнянні цієї величини з одиницею вимірювання.

Вимірювання - представлення властивостей реальних об'єктів у вигляді числової величини. У розвитку емпіричного пізнання вимірювання є його вищим і досконалішим способом. Перехід від спостереження до вимірювання вимагає відповідних приладів та інструментарію, нових понять і припущень.

Порівняння. Основу цього методу становить порівняння окремих параметрів або сукупних ознак досліджуваних об'єктів, встановлення відмінностей і подібностей між ними.

Характеристики

Список файлов курсовой работы