37029 (606818), страница 8

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 8)

Отже, запобігання кримінальній агресії являє собою систему заходів впливу держави і суспільства на причини злочинної поведінки з метою зниження кількості злочинів. Об’єктом впливу є культура, економіка, політика. Вони поділяються на: загально-соціальні, спеціально-криміналогічні, індивідуальні. Загально-соціальні заходи не націлені безпосередньо на протидію кримінальній агресії, але позитивні зміни обов’язково відображаються в боротьбі з негативними явищами суспільства. Попередження злочинності загально-соціальними заходами засноване на загальних засадах соціалізації особи. Спеціально-кримінологічні заходи – це безпосередній вплив на причини та умови, які сприяють появі злочинів певних видів. Можна виділити три основні види спеціально-кримінологічних заходів: соціальні, психологічні, правові. Віктимологічні заходи попередження кримінальної агресії застосовуються в комплексі спеціально-кримінологічних заходів попередження злочинності. Віктимологічні заходи в деякій мірі – самостійна протидія кримінальній агресії, але вони не можуть існувати окремо від загально-соціальних та спеціально-кримінологічних заходів. Можна виділити такі типи віктимологічного попередження: загальне віктимологічне попередження та індивідуальне віктимологічне попередження. Ми виділяємо такі типи жертв: ворожий, ауто, відважний, безпомічний. Об’єктами індивідуальних заходів впливу є окремі особи, які вчинили злочини або дії яких не дають підстав сумніватися у вчиненні такими особами злочинів у майбутньому. Також сюди відносяться особи, котрі відбувають або відбули покарання. Завданнями індивідуальних заходів впливу є соціально прийнятні зміни поведінки особистості. При конфліктних ситуаціях громадський контроль та повага до законодавства можуть попередити прояв кримінальної агресії. Кара є моральними стражданнями, не є ціллю покарання, а є проміжною метою для досягнення основних цілей покарання: позбавити особу антисоціальних бажань, не допустити повторного вчинення злочину під загрозою покарання, утримати інших осіб від вчинення злочинів. Ми відносимо кару до індивідуальних заходів впливу, тому що вона направлена на виправлення особи яка вчинила злочин, спеціальну та загальну превенцію. Кара як засіб протидії кримінальній агресії буде виражена у покаранні за злочини, об’єктивна сторона яких передбачає заподіяння шкоди життю і здоров’ю людей, жорстоке поводження із тваринами, знищення або пошкодження неживих предметів. Необхідно проводити глибокі дослідження з питань ефективності застосування позбавлення волі. Треба приділяти достатньо уваги соціальній адаптації осіб звільнених з місць позбавлення волі. Необхідно змінити думку суспільства у відношенні до особи, яка відбувала покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки таке відношення унеможливлює ресоціалізацію.

ВИСНОВКИ

Розглядаючи поняття кримінальної агресії, необхідно відмежовувати агресивність як психічну властивість особистості від кримінальної агресії як форми поведінки, яка не завжди проявляється агресивністю. Злочинне та агресивне діяння не тотожні, хоча і мають спільні риси. Агресивне діяння має об’єктивний характер, не дивлячись на приписи законодавства. Злочин та агресія віддзеркалюють різні прояви людської поведінки. Перетинання цих понять дає межі розуміння кримінальної агресії. кримінальна агресія характеризується деструктивною поведінкою. Може здійснюватися особами, які не розуміють значення своїх дій. Кримінальна агресія – це форма поведінки на стадіях вчинення злочину, визначена Кримінальним кодексом України як об’єктивна сторона, направлена на реалізацію умислу у вигляді деструктивних дій стосовно предмета. При розгляді кримінальної агресії необхідно відмежовувати агресію, насильство, жорстокість, агресивність. Агресивність – це психічна властивість людини, яка проявляється в агресивній поведінці при життєвих обставинах. Жорстокість виступає проявом агресії і носить негативний характер. Насильство є наслідком прояву агресії. Воно виражається у вчинені дій, які не бажаються об’єктом насильства. При вивченні кримінальної агресії необхідно звертати увагу на віктимну поведінку предмета агресії. Об’єктом агресії можуть виступати неживі предмети. В контексті кримінальної агресії краще говорити про предмет агресії, оскільки об’єктом злочину є суспільні відносини. Суспільні відносини як феномен, що не має матеріальної форми, не може бути предметом кримінальної агресії. Класифікація кримінальної агресії сформульована за підставою виникнення, за умислом, за діянням, за характером здійснення залежно від походження агресивності, за періодичністю впливу на об’єкт. Отже, ми виділяємо наступні дихотомічні види кримінальної агресії: за підставою виникнення: захисна кримінальна агресія – кримінальна агресія нападу; за умислом: ворожа кримінальна агресія – інструментальна кримінальна агресія; за діянням: активна кримінальна агресія – пасивна кримінальна агресія; за характером здійснення: фізична кримінальна агресія – вербальна кримінальна агресія. Залежно від походження агресивності: вроджену, соціальну, психіатричну. За періодичністю впливу на об’єкт можна виділяти: одиничну, повторювану, продовжувану агресію.

Соціопсихологічний механізм агресії – сукупність психологічних властивостей, соціальних факторів і життєвої ситуації, під впливом яких особа проявляє агресію. При характеристиці особистості агресивного злочинця виділяються такі властивості, як: антисуспільні настрої, викривлення нормативної свідомості, сваволя, суспільна ворожість. Особистість агресивного злочинця – це суспільно небезпечна особа, характерною психічною особливістю якої є агресивність, яка при скоєнні злочину проявляє агресію. Психіка особистості обумовлюється біологічними та соціальними факторами впливу. Вплив психічних і соціальних факторів взаємообумовлений. Сім’я, як основа мікро середовища, має первинній і найсильніший вплив на особистість, який починається від народження і поступово зменшується. Рівень освіти сам по собі не викликає агресії, агресію можуть викликати фактори, породжені такою освітою. Насильницькі злочини в переважній більшості здійснюються непрацюючими особами та особами, праця яких відрізняється низькою кваліфікацією і одноманітністю. Ми вважаємо, що фактор низької освіти може мати вплив при формуванні особи агресивного злочинця.

Попередження злочинності загально-соціальними заходами засноване на загальних засадах соціалізації особи. Спеціально-кримінологічні заходи – це безпосередній вплив на причини та умови, які сприяють появі злочинів певних видів. Можна виділити три основні види спеціально-кримінологічних заходів: соціальні, психологічні, правові. Віктимологічне попередження направлене на досягнення таких цілей: не дозволити криміногенним особам спровокувати своїми антисуспільними діями проти себе агресивну поведінку; навчати потенційних жертв агресії протистояти злочинним агресивним діям та допомагати в цьому іншим; контролювати інформацію, яка може викликати агресивні настрої у суспільстві. Заходи досягнення перелічених цілей ліквідують віктимно небезпечні ситуації, забезпечують охорону ймовірного об’єкта агресії, наділяють об’єкт агресії властивостями самозахисту. Порядок застосування відповідних заходів заснований на об’єктивних обставинах, зокрема, це: час, місце, вид кримінальної агресії; дії об’єкта агресії; характеристика суб’єктів кримінальної агресії (наявність потенціалу вивільнення агресії). Якщо велика ймовірність стати об’єктом кримінальної агресії у дітей, жінок, літніх людей, то використовуються охоронні заходи. При загрозі виникнення кримінальної агресії по відношенню до об’єкта, який в силі протистояти таким діям, то застосовуються такі ж заходи сприяння захисту. До осіб з негативною віктимною поведінкою можуть застосовуватись заходи такі ж самі, як до криміногенних осіб. Об’єктами індивідуальних заходів впливу є окремі особи які вчинили злочини або дії яких не дають підстав сумніватися у вчиненні такими особами злочинів в майбутньому. Також сюди відносяться особи, котрі відбувають або не відбули покарання. Індивідуальне віктимологічне попередження повинно враховувати мотиви поведінки потенційних жертв, їх психічні особливості та інші причини віктимної поведінки.

Кара є моральними стражданнями, не є ціллю покарання, а є проміжною метою для досягнення основних цілей покарання: позбавити особу антисоціальних бажань, не допустити повторного вчинення злочину під загрозою покарання, утримати інших осіб від вчинення злочинів. Ми відносимо кару до індивідуальних заходів впливу, тому що вона направлена на виправлення особи, яка вчинила злочин, спеціальну та загальну превенцію. Кара як засіб протидії кримінальній агресії буде виражена у покаранні за злочини, об’ктивна сторона яких передбачає заподіяння шкоди життю і здоров’ю людей, жорстоке поводження із тваринами, знищення або пошкодження неживих предметів. Необхідно проводити глибокі дослідження з питань ефективності застосування позбавлення волі. Ресоціалізація стає неможливою через негативне відношення соціуму до осіб, які відбули покарання. Необхідно допомагати таким особам соціально адаптуватися до соціально-прийнятного життя. Саме суспільство повинно допомогти особі змінитися в кращу сторону.

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА

Нормативно-правові акти

1. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року.

Література

1. Антонян Ю.М., Кудрявцев В.Н., Эминов В.Е. Личность преступника. – СПб.: Издательство «Юридический центр Пресс», 2004. – 366с.

2. Александров Ю.В. Кримінологія : Курс лекцій - К.:МАУП, 2002-295с. ISBN 966-608-238-1/

3. Антонян Ю.М. Преступность среди женщин. – М.: росс. Право, 1992. – 256с.

4. Бандура А. Теория социального научения. - knigi.tr200.ru

5. Бандурка А.М., Давыденко Л.М. Преступность в Украине: причины и противодействие: Монография . Харьков: Гос. спец. изд-во «Основа», 2003.

6. Баулін Ю.В.,Борисов В.І. та ін. Потерпілий від злочину(міждисциплінарне правове дослідження):монографія.-Х.: Кроссроуд, 2008-364с.

7. Беца О.В. Соціальна адаптація осіб, звільнених від покарання:проблеми та шляхи їх вирішення - К.:Сфера-2003р-114с ISBN 966-7841-69-3

8. Бэрон Р., Ричардсон Д. Агрессия. — СПб: Питер, 2001. — 352 с. - http://www.i-u.ru/biblio/archive/feyerbah_agressija/01.aspx

9. Гилязев Ф.Г. Социально-психологические и уголовно-правовые черты вины. Уфа_1979г.

10. Гилязев Ф.Г. Социально-психологические и уголовно-правовые черты вины. Уфа_1979г.

11. Гитин В., Хигир Б. Анатомия криминала. Убийства. Изнасилования. – Харьков: «Паритет», 1996.

12. Голіна В.В. Попередження злочинності: Конспект лекцій.-Х.,Укр.юр.академія-1994р-40с.

13. Голіна В.В. Попередження тяжких насильницьких злочинів проти життя і здоров’я особи: Навчальний посібник. – Х.: НЮАУ, 1997. – 52с.

14. Головкін Б.М. Кримінологічні проблеми умисних вбивств і тяжких тілесних ушкоджень, що вчиняються у сімейно-побутовій сфері. – Х.: Нове слово, 2004. – 252с.

15. Головкін Б.М. Кримінологічні проблеми умисних вбивств і тяжких тілесних ушкоджень, що вчиняються у сімейно-побутовій сфері. – Х.: Новое слово, 2004. - 252с.

16. Давидова О.В. Психологічна корекція соціальних установок засуджених із насильницькою спрямованістю особистості в процесі їх реалізації. Автореф. дис. канд. псих. наук -К.,-2002р-17с.

17. Дарвинизм и философия. (Сборник статей). [Ред. коллегия: гроф. В.И.Колодяжный (глав. ред.) и др.] Киев, Изд-во Укр. акад. с.-х. наук, 1960. – 127с.

18. Денисова Т.А. Покарання: кримінально-правовий, кримінологічний та кримінально-виконавчий аналіз: Монографія. – Запоріжжя: КПУ, 2007. 288с.

19. Джужа О.М., Моісеєв Є.М., Василевич В.В. Кримінологія. Спеціалізований курс лекцій зі схемами (Загальна та Особлива частини). Навчальний посібник . – Київ: Атіка, 2001.

20. Дроздов О.Ю., Скок М.А. “Проблеми агресивної поведінки особистості: навчальний посібник”. – Чернігів:2000. – 156с.

21. Жариков В.Б. Звери в человеческом обличье…Криминальные очерки на материалах Запорожских судов и прокуратуры- Запорожье- Днепровский металлург-2004-222с ISBN 966-7748-62-6

22. Зелинский А.Ф. Криминальная психология. Научно-практич. издание.:К. Юринком Интер-1999г-240с.

23. Зелинский А.Ф. Криминология: Курс лекцій.-Х.:Прапор, 1996-260с.ISBN 5-7766-0509-1.

24. Зелінський А.Ф. Детермінація злочину: Навчальний посібник:Х.:1994р-50с.

25. Игошев К.І. Типология личности преступника и мотивация преступного поведения. – Горький.: 1974. – 167с.

26. Коваленко О.И.,Филонов В.П. Курс лекций по криминологии и профилактике преступности-Донецк-1995г,-591с.

27. Конрад З.Лоренц Кольцо царя Соломона(пер. с англ..Панова)-М.,-Знание-1970-220с.

28. Конрад З.Лоренц Человек находит друга(пер. с англ..Гуровой)-М.:Мир-1971г-164с.

29. Конрад Лоренц. Так называемое зло / А.И.Федоров (пер. с нем.); А.В.Гладких (ред. пер.). – М.: Культурная революция, 2008. – 616с.

30. Кримінальне право в запитаннях і відповідях. Загальна частина. (Посібник для підготовки до іспитів) / (За загальною редакцією Климента В.А.).- К.: Атіка, 2003. – 288 с.

31. Крэйхи Б. Социальная психология агрессии. - http://www.piter.com/attachment.php?barcode=978594723198&at=exc&n=0

32. Кудрявцев В.Н. Стратегии борьбы с преступностью. – М.: Юристъ, 2003. – Гл.2: Борьба с преступностью – 352с.

33. Кузьмин Е.С. Основы социальной психологии. - Л., Изд-во ЛГУ , 1967.

34. Лановенко И.П., Светлов А.Я.и др. Наркотизм и преступность – К.: Наукова думка-1994г-343с.ISBN 5-12-004347-X

35. Литвак О.М. Держава і злочинність: Монографія. – К.: Атака, 2004. – 304с.

36. Литвак О.М. Злочинність в Україні:стан,тенденції,заходи протидії.(1992-1995)-Х.:1997р,-26с.

37. Литвинов А.Н., Гавриш Т.С. Профилактика преступлений. От теории к практике. Научно-практическое пособие. – М.: ИКФ «ЭКМОС», 2003г.

38. Литвинов О.М. Соціально-правовий механізм протидії злочинності в Україні: монографія.:Х-2008-446с.ISBN 978-966-610-171-9

39. Лихолоб В.Г. и др. Криминология: учебник для слушателей и курсантов учебных заведений МВД Украины.:К.-Донецк-1997г-398с.

40. Луняк М.О. Кримінологічна характеристика психології злочинця та профілактика насильницьких злочинів. Навчальний посібник. – Ніжин: Видавництво НДПУ ім. Миколи Гоголя, 2004. – 91с

41. Метаиндивидуальное проявление агрессии у военнослужащих. - http://www.nauka-shop.com/mod/shop/productID/25827/

42. Микитчик О.В. Філософія злочину-К.: 2006р-188с.

43. Михайлов А.Е.Некорыстная насильственная преступность и ее предупреждение: К.,НВТ «Правник»-НАВСУ-1997-153с.

44. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. – 4-те вид., переробл. та доповн. / Відп. ред. С.С.Яценко. – К.: А.С.К., 2006. – 848с. – (Нормат. док. та комент.). С107.

45. Особенности человеческой агрессии. - http://www.bestreferat.ru/referat-54602.html

46. Піщенко Г.І. Попередження хуліганства( кримінально-правовий і кримінологічний аспекти)-К.:1999-19с.

47. Поклад В.І.Вплив покарань на злочинність - Луганськ.:РЕВ ЛДУВС ім.. Е.О.Дідоренка, 2009.-192с. ISBN 978-966-2905-57-1

48. Ривман Д.В.Криминальная виктимология – СПб.: Питер, 2002. – 304с.

49. Рогачевський Л.А. Эмоции и преступления. – Л.: Знание 1984р.

50. Рубинштейн С.Л. Бытие и сознание. – М.: 1957р. – 328с.

51. Румянцева Т.Г. Агрессия: проблемы и поиски в западной философии и науке. — М., 1991. - http://www.aquarun.ru/psih/agr/agr3.html

52. Сафуанов Ф.С. Психология криминальной агресии. М.: Смысл, 2003. – Гл.3:Психология криминальной агрессии. – 300с.

53. Сукиасян С. Г. Агресія: Природа людської агресивності. http://www.otrok.ru/teach/agress/agress17.htm

54. Тарарухин С.А. Преступное поведение. Социальные и психологические черты. - М.: Издательство «Юридическая литература»1974р.

55. Фрейд З. Мы и смерть; по ту сторону принципа наслаждения. Танатология-наука о смерти.-СПб-1994-382с.

56. Фрейд З. О сновидениях. «Я» и «ОНО»(пер. с нем.)-Х.: Фолио, 2007-256с. ISBN 966-03-3694-2

57. Фрейд З.Вступ до психоаналізу:Лекції зі вступу до психоаналізу з новими висновками(П.Таращук, пер.з нім.)-К.:Основи-1998р-709с. ISBN 966-500-013-6

58. Фрейд Зигмунд Введение в психоанализ: Лекции: [Пер. с нем.] / [Изд. подгот. М. Г.Ярошевский;АН СССР]. – 2-е изд., стер. – М.: Наука, 1991. – 445с.

59. Фром Э. Анатомия человеческой деструктивности / Э.М. Телятникова (пер.); П.С.Гуревич, С.Я.Левит (науч. ред.). – М.: ООО “Издательство АСТ - ЛТД”, 1998. – 672с.

60. Фром Эрих Анатомия человеческой деструктивности / Э.М. Телятникова (пер.); П.С.Гуревич, С.Я.Левит (науч. ред.). – М.: ООО “Издательство АСТ - ЛТД”, 1998. – 672с.

61. Фромм Э. Бегство от свободы(пер. с англ.Швейника)-М.:Прогресс-1990г-271с.-ИСБН 5-01-001914-0

62. Фромм Э. Душа человека(Сборник. Перевод)-М.:Республика-1992г-429с\Мыслители ХХ века\

63. Холличер В. Человек и агрессия.(пер.с нем.Черновой)-М.,-Прогресс-1975г-132с

64. Шакун В.І. Кримінологічна характеристика урбанізаційного впливу на особистість злочинця:Навч.практ.Посібник:К.-1996-20с.

65. Шакун В.І. Особливості вчинення злочинів у великих містах: Навч.практ.посібн.-К.:1995р-18с

66. Шаргородский М.Д. Прогноз и правовая наука “Правоведение” №1.1970. 85с.

67. Юнг К. [Собрание сочинений]: Пер. с нем. – М.:Канон;.- (История психологии в памятках / Н.Д.Саркитов (ред.)). – 1996. – 384с.

68. Юнг Карл Густав О современных мифах: Сборник Трудов-М.,Практика-1994-251с.

Матеріали практики

1. Обвинувальний висновок по кримінальній справі №1500900002 порушеної 2 січня 2009 року за ознаками злочину передбаченого

ч.1 ст.115 Кримінального кодексу України.

1. Обвинувальний висновок по кримінальній справі №1501000067 порушеної 16 лютого 2010 року за ознаками злочину передбаченого

ч.1 ст.122 Кримінального кодексу України.

1. Обвинувальний висновок по кримінальній справі №1500900378

порушеної 6 листопада 2009 року за ознаками злочину передбаченого

Характеристики

Список файлов курсовой работы