34620 (605828), страница 3
Текст из файла (страница 3)
Повноваження прокурора щодо участі у цивільних справах з метою захисту прав інших осіб встановлюються у гл.3 "Підтримання державного обвинувачення та представництво інтересів громадянина або держави в суді" розділу ІІІ закону "Про прокуратуру". Зокрема, відповідно до ст.35 цього закону, прокурор може вступити у справу в будь-якій стадії процесу, якщо цього вимагає захист конституційних прав громадян, інтересів держави та суспільства, і зобов'язаний своєчасно вжити передбачених законом заходів до усунення порушень закону, хоч би від кого вони виходили. Прокурор має рівні права з іншими учасниками судового засідання. Обсяг і межі повноважень прокурора, який бере участь у судовому процесі, визначаються цим Законом та процесуальним законодавством України. Окрім цього, ст.37 вищевказаного закону встановлює, що право внесення апеляційного, касаційного і окремого подання на вироки, рішення, ухвали і постанови судів надається прокурору і заступнику прокурора в межах їх компетенції, незалежно від їх участі в розгляді справи в суді першої інстанції. Помічники прокурора, прокурори управлінь і відділів можуть вносити апеляційні, касаційні і окремі подання тільки у справах, в розгляді яких вони брали участь.
Участь органів держави, органів місцевого самоврядування у цивільному процесі з метою захисту прав й інтересів інших осіб може мати місце в справах, пов’язаних із відповідною галуззю народного господарства, управління якою ними здійснюється [0, 143]. Тому повноваження таких органів розкриваються, переважно, у галузевому законодавстві.
Важливу участь у захисті прав інших осіб у цивільних справах приймають органи опіки і піклування. Відповідно до ст.55 ЦК, опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки. Органи опіки та піклування мають право на звернення до суду у справах про визнання шлюбу недійсним (ст.42 СК), позбавлення батьківських прав (ст.165 СК), відібрання дитини від батьків (ст.170 СК), скасування чи визнання усиновлення недійсним (ст.240 СК). Відповідно до п.5 Постанови Пленуму ВСУ "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15.05.2006 № 3, при зверненні до суду особи, на утриманні якої перебуває дитина і яка не є опікуном (піклувальником), або чоловіка, котрий не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, яка (матір) померла чи оголошена померлою, визнана недієздатною, безвісно відсутньою, позбавлена батьківських прав або не проживає з дитиною не менше шести місяців і не виявляє про неї материнської турботи й піклування, для захисту інтересів дитини до участі у справі необхідно залучити орган опіки та піклування.
Під час підготовки до розгляду справи про усиновлення малолітньої чи неповнолітньої дитини суддя повинен вирішити питання про участь у цій справі як заінтересованих осіб відповідного органу опіки та піклування, а у справі, провадження в якій відкрито за заявою іноземного громадянина або особи без громадянства, що постійно проживають за межами України, - уповноваженого органу виконавчої влади. Орган опіки та піклування подає до суду висновок про доцільність усиновлення та його відповідність інтересам дитини, а уповноважений орган виконавчої влади надає дозвіл на усиновлення дитини (п.4 Постанови Пленуму ВСУ "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" від 30.03.2007 р).
Відповідно до п.11 ч.1 ст.10 закону "Про державну податкову адміністрацію", податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, входить до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях, згідно із п. "з" ч.1 ст.20 закону "Про охорону навколишнього природного середовища".
Відповідно до п.9,10 ч.1 ст.25 закону "Про захист прав споживачів", об’єднання споживачів мають право звертатися з позовом до суду про визнання дій продавця, виробника (підприємства, що виконує їх функції), виконавця протиправними щодо невизначеного кола споживачів і припинення цих дій; захищати у суді права споживачів, які не є членами громадських організацій споживачів (об'єднань споживачів).
Державний нагляд за охороною праці, відповідно до ст.260 КЗпП здійснюють: Державний комітет України по нагляду за охороною праці; Державний комітет України з ядерної та радіаційної безпеки; органи державного пожежного нагляду управління пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України; органи та заклади санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України. Тому у справах за позовами до власників про відшкодування шкоди, збитків працівникам, іншим громадянам, підприємствам і державі, вказані органи можуть брати участь для подання висновку у справі.
Право на звернення до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб надане також окремим фізичним особам:
батьки мають право звернутися за захистом прав дітей, коли відповідно до закону вони самі мають право звернутися за таким захистом (ч.3 ст.154);
особа, яка утримує та виховує дитину, може звернутися до суду з вимогами про визнання батьківства (ч.3 ст.128 СК), про встановлення факту батьківства (ч.2 ст.130 СК), про встановлення факту материнства (ч.2 ст.132 СК);
особа, в сім’ї якої проживає дитина, має право на звернення до суду з вимогами про позбавлення батьківських прав (ст.165 СК).
4. Правозастосовча частина. Аналіз судових рішень
У правозастосовчій частині роботи, вважаємо за необхідне проаналізувати, як приклад, цивільну справу, у якій приймає участь орган, якому за законом надано право захищати права та інтереси інших осіб.
Для наочного відображення застосування цих засобів захисту права власності права звернемося до судової практики із цього питання. 1
Розглянемо рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03.03.2009 р. за справою №2-1188/2009.
Справа № 2-1188/2009
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2009 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді - Боговського Д. Є.
при секретарі - Овчинниковій Є.О.
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Заступника прокурора Харківської області в інтересах громадянина ОСОБА_1 до Державного підприємства "Завод ім. Малишева" - про стягнення заборгованості по заробітній платі, -
ВСТАНОВИВ:
Заступник прокурора Харківської області, який діє в інтересах громадянина ОСОБА_1 в порядку ст.45 ЦПК України звернувся до Комінтернівського районного суду м. Харкова з позовною заявою до Державного підприємства "Завод ім. Малишева" - про стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 1610 грн., посилаючись на те, що прокуратурою Харківської області в порядку здійснення нагляду за додержанням і застосуванням законів щодо захисту прав і свобод громадян, державних та публічних інтересів проведено перевірку додержання вимог законодавства про оплату праці в державному підприємстві "Завод ім. Малишева", якою було встановлено порушення вищезазначеного законодавства, факти недотримання конституційних прав громадян на своєчасне одержання винагороди за працю. Зокрема, розпорядженням № №-к від 02 червня 2008 року на підставі ст.38 КЗпП України, звільнено ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 В порушення вимог ст.116 КЗпП України, адміністрацією підприємства при звільнені працівника не здійснено виплату всіх сум, що належать йому при звільненні від підприємства. Станом на 15.01.2009 року заборгованість перед ОСОБА_1. складає 1610 грн., чим порушено його конституційне право на своєчасне одержання винагороди за працю. Відповідач в добровільному порядку не погашає заборгованість по заробітній платі, внаслідок чого ОСОБА_1. через скрутне матеріальне становище позбавлена можливості самостійно звернутись до суду за захистом своїх прав, а також позбавлена можливості отримати кваліфіковану юридичну допомогу. За таких підстав заступник прокурора звертається до суду в інтересах громадянина ОСОБА_1. в порядку ст.45 ЦПК України з позовною заявою до Державного підприємства "Завод ім. Малишева" - про стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 1610 грн.
В попередньому судовому засіданні представник прокуратури позовні вимоги та доводи заяви підтримав, просив задовольнити, постановивши рішення яким стягнути з відповідача ДП Завод ім. Малишева суму належну працівникові Голдобіній Р.С. при звільненні в розмірі 1610 грн.
ОСОБА_1. в попереднє судове засідання не з? явилась, про час та місце розгляду повідомлялась належним чином.
Представник відповідача Андросов А.О. в попередньому судовому засіданні позовні вимоги щодо стягнення з ДП "Завод ім. Малишева" на користь ОСОБА_1. суми заборгованості по заробітній платі в розмірі 1610 грн. визнав в повному обсязі та проти їх задоволення не заперечував.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу.
Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, заслухавши пояснення представника прокуратури Харківської області, представника відповідача, дослідивши наявні в справі письмові докази, вважає, що позов Заступника прокурора Харківської області в інтересах громадянина ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав: судом встановлено що, Заступник прокурора Харківської області відповідно до ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру" - прокурор самостійно визначає підстави для представництва в судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом, звернувся до суду за захистом конституційного права громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю.
Матеріальною підставою для звернення прокурора до суду в інтересах громадянина є його неспроможність самостійно захищати свої права в суді внаслідок матеріального стану, похилого віку чи стану здоров? я. Процесуальною підставою для здійснення представництва інтересів громадянина, держави у судах є право прокурора на звернення до суду із позовом.
Також судом встановлено, що відповідно до розпорядження № 3-к про припинення трудового договору від 02.06.2008 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі ст.38 КЗпП України - за згодою сторін, звільнено з посади 02 червня 2008 року.
При звільнені з нею не було проведено остаточного розрахунку, який, відповідно до довідки Ф.1740 - 24 складає 1610 грн.00 коп.
Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства. провадиться у день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги, щодо стягнення заробітної плати заявлені обґрунтовано, знайшли своє підтвердження в ході судового засідання та підлягають задоволенню, з ДП "Завод ім. Малишева" підлягає стягненню на користь ОСОБА_1. сума заборгованості по заробітній платі в розмірі 1610 грн.00 коп.
У відповідності до ст.88 ЦПК України, суд стягує з відповідача ДП “Завод ім. Малишева” на користь держави судовий збір у розмірі 51 грн. та 30 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
