17382 (601149), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

Показники визначаються на підставі даних форми № 1 фінансової звітності (баланс). (Додаток А) Дані показники розраховані для ПОСП „Нива" і наведені в таблиці 2.8

Таблиця 2.8. Динаміка показників фінансового стану ПОСП "Нива" Первомайского району

Коефіцієнти	Норматив	Порядок розрахунку	На початок року	На кінець року	Відхилення, +,-
Фінансування	<1.0	Ф.1 р. (480+620) /р.380	0,246	0,293	-0,013
Автономії (незалежності)	>0.5	Ф.1 р.380/р.640	0,801	0,810	0,009
Стійкості (стабільності)	>1.0	Ф.1 р.380/р. (480+620)	4,04	4,27	0,23
Абсолютної ліквідності	0,2-0,35	Ф.1 р. (220+230+240) /р.620	0,007	0,003	-0,004
Швидкої ліквідності	0,7-1	Ф.1 р (260- (110+100+120+130+140)) / р.620	0,2	0,4	0,2
Покриття	1-2,5	Ф.1 р.260/р.620	1,2	1,3	0,1
Маневреності	1,0-2,5	Ф.1 р. (380-080) /р.260	3,178	3,104	-0,074

Коефіцієнт фінансування показує скільки позикових коштів припадає на 1 грн. власних. Так на початок 2004 року на 1 грн. власних коштів припадало 0,24 грн. залучених, а на кінець - 0,23. На кінець року показник зменшився на 0,013, оскільки на кінець року в господарстві зросли зобов’язання та зріс розмір власного капіталу.

Коефіцієнт автономії показує питому вагу власного капіталу в загальній сумі засобів, характеризує можливість підприємства до виконання зобов’язань і незалежність від позикових джерел. Як ми бачимо розраховані показники більші ніж передбачено нормативом, питома вага власного капіталу в ПОСП „Нива" займає більшу частину.

Коефіцієнт стійкості обернений до коефіцієнта фінансування і показує скільки власних коштів припадає на 1 грн. залучених.

На кінець року в господарстві власних коштів, що припадають на 1 грн. більше на 0,23, це означає, що господарство частково самофінансується.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності характеризує негайну готовність підприємства ліквідувати корострокову заборгованість. В господарстві цей показник дуже низький (0,003), так як на балансі обліковується незначна частка готівки порівняно з поточними борговими зобов”язаннями.

Коефіцієнт швидкої ліквідності показує скільки одиниць найбільш ліквідних активів припадає на одиницю термінових пасивів. По господарству цей показник склав на кінець року 0,4 або на 0,2 збільшився протягом року.

Коефіцієнт покриття характеризує достатність обігових коштів для погашення боргів. На початок 2004 року коефіцієнт склав 1,2, а на кінець незначно збільшився до 1,3, все одно коштів не вистачає для погашення боргів.

Коефіцієнт маневреності зменшився на 0,074.

Отже, можна зробити висновок, що в ПОСП „Нива" нормативна фінансова стійкість.

В цілому протягом року намітилась тенденція до незначного покращення деяких показників. Та все ж таки платоспроможність господарства ще досить низька, оскільки коефіцієнт абсолютної ліквідності відносно низький.

Дослідивши характеристику ПОСП „Нива" Первомайського району можна зробити висновок, що розташування вигідне, господарство середнє за розмірами виробництва, спеціалізація зерново-технічна, підприємство раціонально використовує земельні угіддя, трудові ресурси використовуються повністю, але негативним є те, що малозабезпечене основними виробничими фондами, фінансовий стан добрий, підприємство є стійке та самостійне.

Розділ 3. Якісні характеристики та принципи підготовки фінансової звітності

Фінансова звітність повинна надати дохідливу, доречну, достовірну та зіставну інформацію щодо фінансового стану, результатів діяльності ідприємства, руху його грошових коштів, змін у складі власного капіталу.

Для того, щоб фінансова звітність була зрозумілою користувачам, П (С) БО 1 вимагає наявність у ній даних про:

• підприємство;

• дату звітності та звітний період;

• валюту звітності та одиницю її виміру;

• відповідні показники (статті) за звітний та попередній періоди;

• облікову політику підприємства та її зміни;

• аналітичну інформацію щодо статей фінансових звітів;

• консолідацію фінансових звітів;

• припинення (ліквідацію) окремих видів діяльності;

• обмеження щодо володіння активами;

• участь у спільних підприємствах;

• виявлені помилки та пов'язані з ними коригування;

• переоцінку статей фінансових звітів;

• іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідними П (С) БО.

Доречність інформації характеризується її впливом на прийняття рішень користувачами та своєчасністю.

На прийняття рішень користувачами впливає лише суттєва інформація. Суттєвість - це точка відсікання інформації, яка потрапляє до фінансової звітності, або рівень точності такої інформації. Ця точка може бути визначена на підставі як кількісних, так і якісних факторів. Найпростішим прикладом застосування кількісного обмеження суттєвості є складання фінансової звітності у тис. грн. з одним знаком після коми. У цьому випадку суми, які становлять тисячі грн., у ній відображені не будуть.

Суттєвість також розглядається в контексті групування статей фінансових звітів: кожна суттєва стаття розкривається окремо, а несуттєві можуть бути об'єднані, виходячи з їх економічного змісту чи функції. Тут перевага надається якісним факторам.

Фінансова звітність повинна бути підготовлена та надана користувачам у певні терміни, які визначаються чинним законодавством. У разі надмірної затримки під час надання звітної інформації вона може втратити свою доречність. За МСБО 1 (переглянутим у 1997 році) термін подання фінансових звітів не повинен перевищувати шести місяців з дати балансу (останнього дня звітного року - календарного чи фінансового) 2.

Дані фінансової звітності є основою не тільки для оцінки результатів звітного періоду, але й для їх прогнозування. Так, інформація щодо фінансового стану та результатів діяльності часто використовується як основа для прогнозування майбутнього фінансового стану, результатів діяльності, спроможності підприємства вчасно виконати свої зобов'язання, сплатити дивіденди, тощо. Аналітичні потреби користувачів задовольняються завдяки відповідній структурі фінансових звітів (наприклад, у балансі статті розташовуються у порядку зростання їх ліквідності), наданню зіставної інформації за звітний та попередній періоди.

Корисною для користувачів може бути лише достовірна інформація. Достовірність досягається за відсутності суттєвих помилок та необ'єктивних (упереджених) суджень. Як правило, керівництво підприємства намагається так надати інформацію, щоб результати діяльності виглядали найпривабливіше для інвестора або кредитора. З цією метою може бути завищений фінансовий результат або вартість активів тощо. Знову ж таки, ступінь достовірності фінансової звітності оцінюється з допомогою аудиту.

Метою П (С) БО 1 є також забезпечення зіставності фінансової інформації, як наданої одним підприємством за різні звітні періоди, так і різними підприємствами. Застосування вимог П (С) БО до структури фінансової звітності, визнання, оцінки та розкриття допоможе досягти цю мету.

За П (С) БО 1 зіставна інформація попередніх звітних періодів має бути розкрита в фінансовій звітності як в описовому, так і в цифровому вигляді, якщо вона необхідна для розуміння фінансових звітів за поточний період.

3.1 Принципи підготовки фінансової звітності

Для досягнення якісних характеристик інформації, яка міститься в фінансовій звітності, під час її формування дотримуються ряду принципів.

Під час підготовки фінансової звітності кожне підприємство розглядається як юридична особа, що відокремлена від власників - фізичних осіб. Таким чином, особисте майно та зобов'язання власників не повинні відображатись у фінансовій звітності підприємства. Тому в фінансовій звітності (зокрема, в балансі) передбачене відображення лише зобов'язань власників за внесками до капіталу та розподілу власникам (у вигляді відсотків, дивідендів, вилучення капіталу тощо). Цей принцип отримав назву принципу автономності підприємства.

Отже, якщо власник підприємства вносить власні грошові кошти у банк з метою збільшення статутного капіталу даного підприємства, то ця операція буде відображена у фінансовій звітності. Якщо ж метою власника буде отримання відсотків за депозитним вкладом, що здійснений його власними коштами, та їх використання на свої потреби, то така господарська операція не вплине на показники фінансової звітності.

Фінансові звіти складаються також виходячи з принципу безперервності діяльності підприємства, тобто підприємство не має ні наміру, ані потреби ліквідуватися або суттєво зменшувати масштаби своєї діяльності, і залишатиметься таким у подальшому (принаймні протягом наступного звітного періоду).

За протилежних обставин якщо події після дати балансу свідчать про наміри підприємства припинити свою діяльність або про неможливість її продовження, підприємство не може використовувати П (С) БО як основу для підготовки своїх фінансових звітів (п.18 П (С) БО 6). Тоді поділ його активів і зобов'язань на необоротні та оборотні (довгострокові і короткострокові) втрачає доречність: адже підприємство повинне у процесі ліквідації покрити усі свої зобов'язання (спочатку перед кредиторами, потім перед власниками), тому всі активи стають оборотними, а зобов'язання - короткотерміновими. Переважна оцінка статей балансу за історичною собівартістю також не може бути використана, їх слід переоцінити за ринковою вартістю. Фактично втрачає сенс застосування майже всіх принципів формування фінансової звітності безперервно діючого підприємства.

Принцип періодичності припускає розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу (звітні періоди) з метою складання фінансової звітності.

За П (С) БО 1 звітний період складає календарний рік. Проте для новоствореного підприємства або для підприємства, яке ліквідується, тривалість звітного періоду може бути іншою.

Передбачається також складання проміжної звітності (квартальної та місячної) наростаючим підсумком з початку року.

Під час визначення оцінки активів у балансі пріоритет надається їх історичній собівартості, яка складається з витрат на їх виробництво або придбання. Наприклад, до собівартості придбаного обладнання будуть включені ціна постачальника, витрати на його доставку та монтаж.

Слід зауважити також на відмінностях у складі фактичної собівартості, яка зараз застосовується до оцінки статей балансу в Україні, та історичної собівартості як основної оцінки статей балансу за П (С) БО 1.

До собівартості придбаних активів включатимуться:

• ціна придбання;

• податки, мито, збори (крім тих, що повертаються згодом підприємству);

• витрати на їх доставку, вантажно-розвантажувальні роботи;

• витрати доведення активів до стану, придатного для використання (реалізації);

• інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням цих активів.

Будь-які торговельні та інші знижки вираховуються при визначенні витрат на придбання.

Принцип нарахування полягає в тому, що результати господарських операцій визнаються, коли вони відбуваються (а не тоді, коли отримуються або сплачуються грошові кошти), і відображаються в бухгалтерському обліку та фінансових звітах тих періодів, до яких вони відносяться. Завдяки цьому користувачі отримують інформацію не тільки про минулі операції, пов'язані з виплатою або отриманням грошових коштів, але й про зобов'язання сплатити грошові кошти в майбутньому та про ресурси, які мають надійти у майбутньому. Така інформація щодо минулих операцій є найбільш корисною для прийняття користувачами економічних рішень.

П (С) БО 1 зазначає, що принцип нарахування має застосовуватися одночасно з принципом відповідності, за яким витрати визнаються у звіті про фінансові результати на основі прямого зв'язку між ними та отриманими доходами.

Характеристики

Список файлов курсовой работы