17137 (601057), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

При організації бухгалтерського обліку заборгованості перед покупцями і замовниками по авансах отриманим необхідно враховувати два важливих моменти: по-перше, надходження якого майна може розглядатися як аванси і по-друге, у якій оцінці повинні бути відбиті зазначені зобов'язання в балансі.

По першому питанню необхідно відзначити, що відповідно до нового плану рахунків по кредиту рахунка 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками" відбиваються кошти, отримані як попередню оплату за продукцію, товари, роботи, послуги в кореспонденції з рахунками обліку коштів.

Друге запитання стосується двох областей, з одного боку, взаємозалежних і взаємообумовлених, з іншого боку, самостійних, - методології бухгалтерського обліку й оподатковування.

Відповідно до нового плану рахунків на рахунку 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками" відбивається інформація про суму коштів, отриманих від покупця, замовника в рахунок попередньої (повної чи частковий) оплати за продукцію, товари, роботи, послуги. Іншими словами на даному рахунку відбиваються розрахунки між підприємством і покупцями, замовниками. Розрахунки між контрагентами містять у собі не тільки ціну безпосередньо за товар, роботу, послугу, але і суми податку на додаткову вартість, акцизи, податку з продажів. Тому оцінка зобов'язань перед покупцем, замовником по попередній оплаті повинна бути зроблена з урахуванням сум податку на додаткову вартість.

Дата одержання коштів у рахунок оплати продукції, товару, робіт, послуг (у тому числі і попередньої) визначає дату виникнення зобов'язань перед бюджетом.

Деякі фахівці в області бухгалтерського обліку вважають необґрунтованим заниження зобов'язань перед покупцями по попередній оплаті продукції, товарів, робіт, послуг на суму податку на додаткову вартість і пропонують як джерело покриття витрат по перерахуванню в бюджет сум податку на додаткову вартість з авансів отриманих використовувати прибуток, що залишився в розпорядженні підприємства.

Дане рішення вирішує тільки одну задачу - приводить у відповідність з дійсним станом оцінку зобов'язань перед покупцем, замовником по авансах отриманим. Однак проблему джерела покриття витрат на оплату податку не можна визнати вирішеної. Виникають додаткові питання: чому за рахунок власних джерел повинні покривати ці видатки підприємства, що робити, якщо власних джерел немає?

Підлягаюча перерахуванню в бюджет сума податку на додаткову вартість з авансів отриманих, у наступних періодах буде виключатися з зобов'язань перед бюджетом по ПДВ. З такої організації розрахунків з бюджетом по податку можна зробити два висновки. По-перше, такий порядок аналогічний порядку розрахунків з бюджетом по ПДВ, оплачуваному постачальникам і підрядчикам. По-друге, розрахунки з бюджетом по ПДВ з авансів отриманих до моменту заліку авансів при реалізації продукції (робіт, послуг) залишаються по економічному змісті розрахунками з бюджетом, і можуть бути закриті тільки при заліку авансів, отриманих у рахунок оплати за договором за відвантажені продукцію, товари, виконані роботи, зроблені послуги.

Для цілей оподатковування дата реалізації товарів (виконання робіт, надання послуг) визначається в залежності від прийнятої облікової політики. Якщо підприємство установило дату виникнення податкового зобов'язання в міру відвантаження і пред'явленню покупцю розрахункових документів, то зобов'язання виникає при настанні найбільш ранньої з наступних дат:

• день відвантаження товару (виконання робіт, надання послуг);

• день оплати товарів (робіт, послуг).

Якщо підприємство установило дату виникнення податкового зобов'язання в міру надходження коштів, то зобов'язання перед бюджетом виникає на день оплати товарів (робіт, послуг). При цьому оплатою товарів (робіт, послуг) визнаються надходження коштів на рахунки платника податків або його комісіонера, чи повірника агента в чи банку в касу організації (комісіонера, чи повірника агента), у тому числі у виді авансових чи інших платежів у рахунок майбутніх постачань товарів (виконання робіт, надання послуг).

Досить часто в практичній діяльності підприємства використовують при погашенні зобов'язань за договором купівлі-продажу, постачання, підряду, надання послуг векселя третіх облич.

Самим складним моментом у цьому випадку вважається наступний: чи Можна вважати оплату векселем кінцевою оплатою й угоду завершеної чи ми маємо справу просто з відстрочкою в погашенні заборгованості?

Оплата власним векселем визнається завершенням угоди, а не відстрочкою в її виконанні, утім, якщо моментом реалізації для цілей оподатковування вважається оплата, то до настання цієї оплати товари не вважаються проданими.

При одержанні векселя в оплату за відвантажений на адресу покупця товар, розрахунки виробляються також не коштами і тому при оцінці дебіторської заборгованості необхідно керуватися положеннями.

Величина дебіторської заборгованості по договорах, що передбачає виконання зобов'язань (оплату) не коштами, приймається до бухгалтерського обліку по вартості товарів (цінностей), отриманих чи підлягаючих одержанню організацією. Іншими словами, номінальна вартість отриманого векселя визначає величину дебіторської заборгованості.

У практиці використання векселів як засіб платежу існують два види векселів: товарний і фінансовий. В даний час економічна сутність цих двох видів не розмежована. Дотепер існують різні підходи до визначення фінансового векселя.

Визначення фінансового векселя: фінансовим вважається вексель, придбання якого не зв'язане з оплатою товарів (робіт, послуг), чи вексель раніше придбаним шляхом оплати реальними коштами. Під фінансовим вкладенням варто розуміти також вексель третього обличчя, отриманий в оплату за реалізовану продукцію (товари, роботи, послуги).

Важливість і актуальність питання визначення поняття "фінансовий вексель" обумовлені не тільки і не стільки проблемами формуванням інформації про оцінку фінансових вкладень і дебіторської заборгованості. Уся суть проблеми зводиться до визначення оподатковуваної бази для розрахунку податку на додаткову вартість і податку на прибуток.

Аналіз поняття "фінансовий вексель" приводиться в главі по оцінці фінансових вкладень, тому що саме на оцінку фінансових вкладень впливає поняття "фінансовий вексель". У даній же главі відзначимо, що визнання векселя третього обличчя, одержуваного за договором у рахунок оплати продукції, товарів, робіт, послуг, як "фінансового векселя" не змінить загального підходу до оцінки дебіторської заборгованості, що відповідно до пункту повинна бути дорівнює вартості одержуваного, але не переданого майна.

РОЗДІЛ 3 ФІНАНСОВИЙ ОБЛІК РОЗРАХУНКІВ З ПОКУПЦЯМИ ТА ЗАМОВНИКАМИ У ТОВ «АФЕНИ»

3.1 Коротка економічна характеристика ТОВ «АФЕНИ» та його облікова політика

Історія становлення та розвитку підприємства почалася 26 березня 2007 року. Установчі збори засновників вирішили розпочати діяльність. 17 квітня 2007 року було проведено державну реєстрацію юридичної особи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Афени» діє на принципах самоокупності і самофінансування. Підприємство здійснює свою діяльність у відповідності до Цивільного та Господарського кодексів України та Статуту. Учасниками товариства є громадяни України:

ТОВ Рекламна агенція «Дикий захід»;

Штурмай Віра Андріївна.

Товариство є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий рахунок в установах банку, штамп, печатку, фірмовий знак.

Товариство в установленому порядку може відкривати філіали, дочірні підприємства, спільні підприємства та представництва, вступати в договірні відносини з іншими юридичними та фізичними особами як на території України так і за її межами по створенню об'єднання з правом юридичної особи (трестів, консорціумів, тощо) як безпосередньо, так і через представників, проводити переговори з іноземними партнерами.

Товариство не відповідає за зобов'язаннями учасників. Учасники товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів. Збитки товариства відшкодовуються за рахунок резервного фонду, а якщо резервного фонду не вистачає - за рахунок інших джерел визначених чинним законодавством та зборами учасників.

Вся документація, реклама, вивіски, офіційне спілкування, музичне оформлення ведуться виключно державною мовою, крім випадків використання знаків для товарів і послуг, які набули такого статусу згідно з чинним законодавством.

Найменування товариства:

Повне - Товариство з обмеженою відповідальністю "АФЕНИ"

Скорочене - TOB "АФЕНИ"

Місцезнаходження Товариства: Україна, 76018, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Гординського, буд.11, кв. 6.

Предмет і мета діяльності товариства.

Товариство створено з метою отримання прибутку, шляхом здійснення підприємницької діяльності.

Предметом діяльності товариства є: рекламна діяльність.

Майно і кошти товариства. Для забезпечення діяльності підприємства за рахунок внесків учасників створюється статутний капітал товариства в розмірі 42000 грн.

Внески учасників до статутного капіталу товариства становлять :

ТОВ Рекламна агенція «Дикий захід» - 21000,00 (50%);

Штурмай Віра Андріївна – 21000,00 (50%).

На 01 січня 2009 року на балансі товариства рахуються активи на таку суму тисяч гривень:

Кредитів товариство немає, що дуже важливо в час кризи на Україні, але є кредиторська заборгованість за матеріали на суму 68,5 тис. грн..

Згідно ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" та п.З П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" облікова політика - це "сукупність принципів, методів і процедур, що використовується підприємством для складання та подання фінансової звітності".

Облікова політика будь-якого підприємства повинна забезпечувати дотримання принципів організації бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

НАКАЗ

Про облікову політику ТОВ «АФЕНИ»

«03» січня 2009 р. м. Івано-Франківськ

Згідно із Законом України від 16. 07. 1999 р. № 996-ХІY «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» та відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку П(С)БО з метою забезпечення єдиних принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.

НАКАЗУЮ:

1. На основі П(С)БО забезпечити незмінність правил, якими слід керуватися у веденні бухгалтерського обліку, складанні й поданні фінансової звітності.

2. Ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності здійснювати за комп'ютерною формою обліку за допомогою якої збирання, передавання, систематизація та оброблення бухгалтерсько-фінансової інформації здійснюється автоматично на базі спеціально розробленого програмного забезпечення "1С:Бухгалтерія 7.7 для України" та подальша роздруківка всіх регістрів та журналів ордерів і відомостей на кінець звітного періоду та згідно з основними принципами, викладеними в П(С)БО 1.

3. Установити межу суттєвості при складанні фінансової звітності в розмірі 150 грн.

4.Активи і зобов'язання підприємства відображати у звітності лише за умови, що вони відповідають таким критеріям:

• їхня оцінка може бути достовірно визначена;

• існує вірогідність отримання або втрати майбутніх економічних вигод.

5. Бухгалтерський облік основних засобів здійснювати згідно з П(С)БО 7 «Основні засоби».

Класифікацію основних засобів у бухгалтерському обліку здійснювати на підставі п.5 П(С)БО 7.

Первісна вартість основних засобів формується згідно з пунктами 8-15 П(С)БО 7. Амортизації підлягають всі основні засоби, крім землі. Нарахування амортизації здійснювати протягом строку корисного використання об'єкта і припиняти на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації. Амортизацію основних засобів у бухгалтерському обліку нараховувати із застосуванням методів, викладених у п. 26 П(С)БО 7.

Нарахування амортизації починати з місяця, наступного за тим, у якому об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання, і припиняти з місяця, наступного за місяцем вибуття об'єкта основних засобів.

Характеристики

Список файлов курсовой работы