16865 (600950), страница 4
Текст из файла (страница 4)
де Нам. р – норма амортизації річна, %;
Л – ліквідаційна вартість, грн.;
П – первісна вартість, грн. .
Σам. г =ЗВн × Нам. р (2.3)
де Σам. г – річна сума амортизації, грн.;
ЗВн – залишкова вартість об’єкта на початок звітного періоду, грн.;
Нам. р – річна норма амортизації, %.
У нашому прикладі річна норма амортизації верстата дорівнює:
Розрахунок амортизації верстата із застосуванням цієї норми наведений у табл.2.1
Як бачимо, верстат майже повністю амортизований за 4 роки, а сума
амортизації за п’ятий рік визначена з урахуванням того, що фактична ліквідаційна вартість дорівнює очікуваної.
Таблиця 2.1
Розрахунки амортизації верстата методом зменшення залишкової вартості ТОВ “АРІС”
| Рік | Розрахунок річної суми амортизації | Річна сума амортизації, грн. | Знос на кінець року, грн. | Залишкова Вартість на кінець року, грн. |
| 2000 | 80000 × 0,425 | 34000 | 34000 | 46000 |
| 2001 | 46000 × 0,425 | 19550 | 53550 | 26450 |
| 2002 | 26450 × 0,425 | 11241 | 64791 | 15209 |
| 2003 | 15209 × 0,425 | 6464 | 71255 | 8745 |
| 2004 | – | 3745 | 75000 | 5000 |
Метод прискореного зменшення залишкової вартості
Згідно з цим методом річна сума амортизації (ΣАр) визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року (ЗВн) та норми амортизації, яка обчислюється виходячи зі строку корисного використання об’єкта і подвоюється:
Нам. р =(ΣАр / ЗВн ×100) × 2 рази (2.4)
де ΣАр – річна сума амортизації, грн;
ЗВн – залишкова вартість об’єкта на початок звітного року, грн. .
ΣАр = ЗВн × Нам. р (2.5)
У нашому прикладі річна норма амортизації становить 20%. Отже, подвійна норма дорівнюватиме 40%.
Розрахунок амортизації для кожного року корисної експлуатації верстата із застосуванням цієї норми наведений у табл.2.2.
Таблиця 2.2
Розрахунки амортизації верстата методом прискореного зменшення залишкової вартості ТОВ “АРІС”
| Рік | Розрахунок річної суми амортизації | Річна сума амортизації, грн. | Знос на кінець року, грн. | Залишкова Вартість на кінець року, грн. |
| 2000 | 80000 × 0,4 | 32000 | 32000 | 48000 |
| 2001 | 48000 × 0,4 | 19200 | 51200 | 28800 |
| 2002 | 28800 × 0,4 | 11520 | 62720 | 17280 |
| 2003 | 17280 × 0,4 | 6912 | 69632 | 10368 |
| 2004 | 10368–5000 | 5368 | 75000 | 5000 |
Суму амортизації останнього року розраховують у такій спосіб, щоб залишкова вартість об’єкта в кінці періоду його експлуатації була не меншою, ніж його ліквідаційна вартість.
Кумулятивний метод
За цим методом річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта.
Кумулятивний коефіцієнт (Кк) розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця очікуваного строку використання об’єкта (Тк), на суму чисел років його корисного використання (ΣТк. в):
ΣАр = АВ × Кк (2.6)
де АВ – вартість, яка амортизується, грн.;
Кк – кумулятивний коефіцієнт.
Кк = Тк / ΣТк. в (2.7)
де Тк – кількість років, що залишаються до кінця очікуваного строку використання об’єкта;
ΣТк. в – сума чисел років його корисного використання.
Сума чисел років – це результат сумування порядкових номерів тих років, протягом яких функціонує об’єкт.
Її можна визначити за такою формулою:
, (2.8)
де п – строк корисного використання об’єкта.
Звідси:
.
У нашому прикладі кумулятивний коефіцієнт дорівнює:
у 2000 році 5 / 15
у 2001 році 4 / 15
у 2002 році 3 / 15
у 2003 році 2 / 15
у 2004 році 1 / 15
Розрахунок амортизації з використанням цих коефіцієнтів наведений у табл.2.3.
Таблиця 2.3
Розрахунки амортизації верстата кумулятивним методом ТОВ “АРІС”
| Рік | Розрахунок річної суми амортизації | Річна сума амортизації, грн. | Знос на кінець року, грн. | Залишкова Вартість на кінець року, грн. |
| 2000 | 5 / 15 × 75000 | 25000 | 25000 | 55000 |
| 2001 | 4 / 15 × 75000 | 20000 | 45000 | 35000 |
| 2002 | 3 / 15 × 75000 | 15000 | 60000 | 20000 |
| 2003 | 2 / 15 × 75000 | 10000 | 70000 | 10000 |
| 2004 | 1 / 15 × 75000 | 5000 | 75000 | 5000 |
Виробничий метод
За цим методом нарахування амортизації здійснюється на основі сумарного виробітку об’єкта за весь період його експлуатації у відповідних одиницях виміру (кількість виготовленої продукції, відпрацьованих годин тощо).
Сума амортизації (Σам. м) визначається як добуток фактичного обсягу продукції за звітний період (ОПм) та виробничої ставки амортизації (ВСам).
У свою чергу, виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості об’єкта, яка амортизується, на загальний обсяг продукції, який підприємство очікує виробити з використанням цього об’єкта:
Σам. м = ОПм × ВСам (2.9)
де Σам. м – місячна сума амортизації, грн.;
ОПм – фактичний місячний обсяг продукції, грн.;
ВСам – виробнича ставка амортизації,%.
ВСам = АВо / ОПзаг. (2.10)
де АВо – вартість об’єкта, яка амортизується;
ОПзаг. – загальний обсяг продукції, який підприємство планує виробити.
Припустимо, що в нашому прикладі верстат було придбано для виготовлення 150000 одиницю продукції. Тоді норма амортизації на одиницю продукції становитиме:
(грн. / од).
Протягом строку експлуатації верстата фактично виготовлено одиниць продукції:
1-й рік – 30000;
2-й рік – 45000;
3-й рік – 40000;
4-й рік – 20000;
5-й рік – 15000.
Виходячи із цього розрахуємо суму амортизації за кожний рік експлуатації верстата (табл.2.4).
Підприємство може застосовувати метод амортизації об'єкту основних засобів переглядається у разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод від його використовування. Нарахування амортизації по новому методу починається з місяця, наступного за місяцем ухвалення рішення про зміну методу амортизації.
Нарахування амортизації проводиться щомісячно. Підприємства з сезонним характером виробництва річну суму амортизації нараховують протягом періоду роботи підприємства в звітному році.
Місячна норма амортизації при застосуванні методі залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, прямолінійного і кумулятивного визначається розподілом річної суми амортизації на 12. Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, в якому об'єкт основних засобів став придатним для корисного використовування.
Таблиця 2.4
Розрахунки амортизації верстата виробничим методом ТОВ “АРІС”
| Рік | Розрахунок річної суми амортизації | Річна сума амортизації, грн. | Знос на кінець року, грн. | Залишкова Вартість на кінець року, грн. |
| 2000 | 30000 × 0,5 | 15000 | 15000 | 65000 |
| 2001 | 45000 × 0,5 | 22500 | 37500 | 42500 |
| 2002 | 40000 × 0,5 | 20000 | 57500 | 22500 |
| 2003 | 20000 × 0,5 | 10000 | 67500 | 12500 |
| 2004 | 15000 × 0,5 | 7500 | 75000 | 5000 |
РОЗДІЛ 3. Удосконалення обліку основних засобів
В даний момент на підприємстві величезне значення надається питанням автоматизації рішень задач по обліку, контролю, аналізу і аудиту основних засобів на АРМБ. Воно базується на створенні веденні інформаційної бази про наявності основних засобів, формованих на підставі інвентарної картотеки. Функції АРМБ по обліку основних засобів полягає у виконанні наступних системних обліково-контрольних операцій:
-
автоматизація документування первинної інформації
-
оперативне управління, контроль за наявністю і рухом основних засобів
-
нарахування амортизації
-
видача необхідної інформації в друк або на екран дисплея по запиту.
Технологічний процес обробки інформації складається з наступних етапів:
-
підготовка первинної інформації
-
створення інвентарної картотеки на момент упровадження
-
створення нормативно-довідкової інформації на момент упровадження
-
створення набору даних руху основних засобів
-
проведення розрахунків на АРМБ і внесення інформації в бережену базу
-
розрахунок амортизації
-
формування інформації для подальшого використовування
-
проведення контролю і аналізу результативної інформації
-
ухвалення управлінських рішень по тій, що є інформації
-
перезапис інформації в суміжні АРМБ.
Керівник, аудитор і бухгалтер можуть проаналізувати або отримати значення будь-якого необхідного показника з інформаційної бази за необхідний період часу. В даний час особливе значення надається прогнозуванню використовування основних засобів. Для прогнозування бухгалтер проводить аналіз фондовіддачі основних засобів за певний період і шляхом використовування бази знань формує пропозиції по управлінню.
Потреби менеджменту підприємств і других користувачів в обліковій інформації примушують бухгалтерів постійно оптимізувати процес обробки інформації, удосконалювати форми обліку, змінювати ручний спосіб обробки інформації на комп'ютерний. Комп'ютеризація розв'язала багато проблем в системі бухгалтерського обліку. Разом з тим перед бухгалтерами підприємств виникли нові проблеми, зокрема: захист інформації від несанкціонованого втручання, юридична довідність електронних первинних документів, можливість втрати або псування інформації під час відключення електроенергії, проникнення комп'ютерних вірусів, захист облікової інформації і ін.
Комп'ютерна інформаційна система бухгалтерського обліку (КІСБУ) –це сукупність елементів, що взаємодіють між собою в процесі обробки облікової інформації підприємства.
До елементів КІСБУ відносяться інформація, програмні, технічні, організаційні, алгоритмічні, документальні і інші засоби, функціональні компоненти і ін.
Згідно Закону України "Про захист інформації в автоматизованих системах" КІСБУ визначаються як автоматизовані системи (АС). В автоматизованих системах бухгалтерського обліку здійснюється обробка облікової інформації.
Інформація, створена в комп'ютерній системі бухгалтерського обліку підприємства, у відповідності із Законом України "Про інформацію" є власністю цього підприємства.
По режиму доступу інформацію розділяють на відкриту і з обмеженим доступом. Інформацію з обмеженим доступом по її правовому режиму розділяють на конфіденційну і таємну. Конфіденційна інформація - це відомості, які знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних або юридичних осіб і розповсюджуються по їх бажанню відповідно передбаченим ними умовам (наприклад, дані управлінського обліку). До таємної належить інформація, що містить відомості, які є державними і інший таємницею, розголошування якої завдає збитку особі, суспільству і державі.
Комп'ютерні інформаційні системи мають вразливі місця, тобто слабі сторони системи. Загроза КІСБУ - це потенційне використання вразливого місця. Існують дві категорії загроз: активні і пасивні.















