16854 (600943), страница 7
Текст из файла (страница 7)
зовнішній — брак, виявлений безпосередньо у покупця.
2. За характером дефектів:
остаточний брак — брак, який неможливо виправити або економічно недоцільно виправляти;
виправний брак, який може бути виправлений шляхом додаткової обробки.
3. За причинами виникнення (неякісні матеріали, не подача електроенергії тощо).
4. За винними особами (робітник, постачальник). Документування браку. Виникнення браку у виробництві документується Актом про брак, Повідомленням про брак. В цих документах зазначають дані про забраковану продукцію (її вид, сорт, одиницю виміру, кількість), причини виникнення браку, винну особу, вид браку. Зазначені документи підписуються комісією в складі керівника або заступника підприємства, головного бухгалтера, керівника структурного підрозділу.
Характеристика рахунка 24 «Брак у виробництві». Для Узагальнення інформації про втрати від браку у виробництві Призначено активний рахунок 24 «Брак у виробництві».
За дебетом рахунка 24 відображуються витрати через виявлений зовнішній та внутрішній брак (вартість невикористаного, Остаточного браку та витрати на виправлення браку).
За кредитом рахунка 24 відображуються суми, що списуються витрати на виробництво як втрати від браку; суми зменшення від браку продукції; вартість доходів від бракованої продукції або реалізації її за зменшеною ціною; вартість отримання з винуватців браку; суми відшкодувань, одержаних від постачальників недоброякісних матеріалів, які спричинили брак продукції.
Аналітичний облік за цим рахунком ведеться за видами виробництва продукції, де виник брак, а також у розрізі статей калькуляції.
Визначення втрат від браку. До статті калькуляції «Втрати від браку» включаються:
-
собівартість остаточно забракованої продукції;
-
вартість сировини та матеріалів, зіпсованих в разі зупинки або простою обладнання через тимчасове відключення енергії;
-
витрати на усунення технічно неминучого браку.
Зовнішній остаточний брак оцінюється за фактичною виробничою собівартістю забракованої продукції, включаючи витрати на відправку покупцю і повернення від покупця в господарство. Вартість забракованої готової продукції відображується на бухгалтерських рахунках сторнувальними записами по її відвантаженню покупцю. Після цього вартість готової продукції списується з кредиту рахунка 23 «Виробництво» в дебет рахунка 24 «Брак у виробництві».
Собівартість підприємства від внутрішнього браку визначається як сума фактично понесених витрат за всіма статтями калькуляції за виключенням витрат на підготовку та освоєння виробництва, загальновиробничих витрат, які відносяться тільки на собівартість готової продукції.
Втрати підприємства від браку продукції, який можна виправити, складається з витрат на її повторну або додаткову обробку. Втрати від браку зменшуються на вартість отриманих матеріалів за ціною їх можливого використання, а також на суму претензій до постачальників, які стали причиною браку.
Собівартість внутрішнього виправного браку включає:
-
витрати на сировину та матеріали, витрачені на усунення дефектів продукції;
-
витрати на заробітну плату робітників, нараховану за виправлення браку;
-
відрахування на соціальні заходи.
Якщо брак є невиправним, необхідно виділити з суми загальних витрат виробництва частку, яка припадає на забраковану продукцію, і списати її з кредиту рахунка 23 «Виробництво» в дебет рахунка 24 «Брак у виробництві».
Відшкодування втрат від браку. Втрати від браку можуть бути відшкодовані винними особами. У разі виправного браку з винуватців стягується вартість виправлення, а при невиправному браку — вартість сировини та матеріалів, сума основної зарплати тощо. В бухгалтерському обліку такі операції відображуються так:
1. На вартість оприбуткованої побічної продукції від списання кінцевого браку:
дебет рахунка 209 «Інші матеріали»
кредит рахунка 24 «Брак у виробництві»
2. На суму списання на винних осіб втрат від кінцевого і виправного браку:
дебет рахунка 375 «Розрахунки за відшкодування завданих збитків»
кредит рахунка 24 «Брак у виробництві»
3. На суму виставленої претензії за поставку неякісної сировини і матеріалів:
дебет рахунка 374 «Розрахунки за претензіями»
кредит рахунка 24 «Брак у виробництві»
Різниця між собівартістю забракованих виробів і сумою відшкодувань втрат від браку представляє собою величину втрат від браку, яка буде віднесена на дебет рахунка 23 «Виробництво» з кредиту рахунка 24 «Брак у виробництві».(4)
5. Удосконалення обліку витрат та калькуляції собівартості продукції промислових підприємств
Удосконаленням обліку витрат є розробка принципів управління витратами та шляхів їх зниження.
Основні принципи управління витратами вироблені практикою і зводяться до:
- недопущення понаднормових витрат;
- системний підхід до управління витратами;
- єдність методів, які практикуються на різних рівнях управління витратами;
- управління витратами по всіх стадіях життєвого циклу виробу – від створення до реалізації;
- удосконалення інформаційного забезпечення про рівень витрат;
- підвищення зацікавленості виробничих підрозділів підприємства до зниження витрат тощо.
Зниження витрат виробництва досягають після:
- використання технологічного обладнання;
- застосування ресурсозберігаючої технології, що забезпечує економію матеріалів та енергії, вивільнення робітників;
- чіткого дотримання технологічної дисципліни, що призводить до скорочення втрат від браку;
- збалансованої експлуатації виробничих потужностей, що призводить до скорочення вартості основних засобів;
- розробки оптимальної стратегії розвитку підприємства, що забезпечує раціональний рівень витрат.
Кожний напрям зниження витрат виробництва передбачає ряд заходів, які в сукупності складають конкретні плани.
У ВАТ «ММКК» є резерви для збільшення виходу продукції, це підвищення продуктивності виробництва. Підвищення продуктивності виробництва відбувається на основі інтенсифікації виробництва, яка в свою чергу є важливою умовою зниження собівартості продукції.
Також, необхідно створити маркетингову службу, яка б займалася пошуком каналів реалізації продукції, створила б торгову марку продукції тощо.
Стратегічний напрям розвитку вітчизняного обліку на найближчу перспективу полягає в теоретичній розробці і наступному поетапному введенні концептуальних основ управлінського обліку. На сьогодні розробка чіткої структури управлінського обліку і відповідно потужної автоматизованої системи для підприємств, є однією з умов їх виживання.
Економічна ситуація на підприємствах України вимагає від суб’єктів господарської діяльності своєчасного прийняття ефективних управлінських рішень. Зробити це неможливо без достовірної, належним чином обробленої та підготовленої для управління інформації про фінансово – господарську діяльність підприємства. Інструментом для одержання такої інформації виступає система бухгалтерського обліку.
Саме облік надає керівництву підприємства оперативну, достовірну та об’єктивну інформацію. Ефективне досягнення цієї мети можливе при комп’ютеризації бухгалтерського обліку на підприємстві.
Комп’ютерна система бухгалтерського обліку (КСБО) забезпечує вирішення багатьох завдань через реєстрацію господарських фактів та обробки даних. КСБО на сьогодні дає можливість накопичувати, аналізувати, інтерпретувати та надавати інформацію користувачам бухгалтерського обліку.(4)
Однак, існує проблема, пов’язана з вибором програмного забезпечення, яке б найбільш повно розкривало інформацію, сформовану за даними бухгалтерського обліку. Більшість існуючих бухгалтерських програм, які автоматизують облік, - це лише електронні таблиці, які самостійно виконують тільки рознесення проводок в регістри обліку. Крім того, як правило, бухгалтерська програма розробляється або програмістом, знайомим з усіма тонкощами системного програмування.
При комп’ютеризації обліку постають запитання: що автоматизовану систему обліку підприємство впроваджує не просто програмний продукт, але й часто несподівано для себе, нові методики управління підприємством. Якщо врахувати, що контроль змісту управлінського обліку здійснюється лише керівництвом підприємств, то за відсутності стандартів управлінського обліку в програмному забезпеченні може бути значна кількість варіантів трактування вимог керівництва.
Автоматизація обліку підвищує ефективність і прискорює процес обробки даних, надає оперативну інформацію для прийняття рішень. Тому досить часто доцільно впроваджувати автоматизовану систему обліку не з метою отримання глобального результату, а для того, щоб вирішити ряд локальних проблем.
За умови автоматизації бухгалтерського обліку інформація що генерується програмою, повинна бути зрозумілою користувачу. На рівні комп’ютерної програми повинен зникнути поділ бухгалтерського обліку на фінансовий, управлінський та інші види. Якщо цей технічний крок буде зроблено і буде досягнута компактність, зручність, простота і надійність програмного забезпечення то, без сумніву, облік на підприємстві стане єдиним.
Існує думка, що застосування автоматизованої системи дозволяє ефективно вирішити проблему оперативності аналітичного обліку, так як ефективність бухгалтерського обліку та управління завдяки цьому повинна автоматично зрости.
Завдяки комп’ютеризації бухгалтерського обліку є можливість в межах одного синтетичного рахунку одержати декілька різних розрізів аналітики, які різносторонньо відображають первинну інформацію. В аналітичних рахунках інформація групується та узагальнюються в інтересах управління за певними ознаками. Тут значно підвищується інформаційна ємність системи рахунків та можливості більш детального і глибокого аналізу інформації.
Вважається, що впровадження КСБО на підприємстві призведе до поступової відмови від аналітичного обліку та його зміни обліком більш елементарних первинних об’єктів. Будь – яка ознака групування в рамках одного синтетичного рахунку стає основою системи аналітичних рахунків, і таких систем може бути безліч залежно від потреб управління.(11)
Управлінський облік може бути організований по – різному:
- Без спеціального відображення операцій управлінського обліку на рахунках бухгалтерського обліку із застосуванням подвійного запису (тобто без ведення синтетичного обліку);
- З окремим відображенням операцій управлінського обліку на рахунках синтетичного обліку (в тому числі з застосуванням різних варіантів кореспонденції рахунків);
Звичайно, найпростіший варіант полягає в тому, щоб відображати операції управлінського обліку в загальний системі записів синтетичного бухгалтерського обліку без виділення окремої кореспонденції рахунків для цих операцій.
Комп’ютеризація обліку призводить до створення на підприємстві автоматизованих робочих місць (АРМ). АРМ бухгалтера призначене для автоматизованого виконання операцій на конкретній стадії облікового аналітичного процесів. Ця система є структурною одиницею автоматизованих систем управління, персональним засобом облікового працівника для планування, обробки фактичних даних і підготовки інформації для прийняття управлінських рішень.
АРМ бухгалтера за їх місцем у системі обліку підприємства можна поділити на такі рівні: АРМ у підрозділах підприємства (первинний облік); АРМ у бухгалтерії (ділянки обліку); АРМ головного бухгалтера (зведений облік); АРМ управлінців (функції обробки і аналізу даних без права зміни бухгалтерської інформації).
При широкому використанні комп’ютерної техніки постає питання про раціональне використання каналів зв’язку. В зв’язку з цим виникла необхідність в обмеженні інформації, тобто тієї її частини, яка отримала назву надлишкової, так як вона може призвести до прийняття помилкових управлінських рішень. Отже для управління необхідна тільки та інформація, на підставі якої приймаються рішення. Якщо управлінець має таку інформацію, то процес прийняття стає ефективним.
Для характеристики облікової інформації потрібно застосовувати поняття „кількість” і „якість”. При отриманні інформації її споживачі переслідують різні цілі, тому змінюється кількість і цінність інформації, що відповідає завданням організації фінансового і управлінського обліку. Отже ступінь релевантності інформації, яка використовується для прийняття рішень залежить від цілей окремої людини, тобто значна частина інформації, створена системою, використовується для декількох управлінських рішень і декількома особами, які приймають рішення.
Для того, щоб облікова інформація однозначно сприймалась тими, хто брав участь в її підготовці на підприємстві і тими хто її використовує, вона повинна відповідати наступним вимогам:
- достовірність – інформація повністю відображає господарські процеси на підприємстві і легко перевіряється
- значимість – інформація має бути корисною, ґрунтуватися на зворотному зв’язку і надходити до користувача в потрібний час. Зворотній зв’язок передбачає знання того, наскільки правильними виявились попередні очікування. Необхідно враховувати, що вигоди, отримані від користування облікової інформації, повинні перевищувати витрати на її утримання
- порівнянність і постійність – неможливо протягом звітного періоду використовувати різні методи бухгалтерського обліку, інакше втрачається можливість порівняння даних
- суттєвість - не потрібно втрачати час на облік незначних факторів, тобто якщо зусилля щодо обліку рівні з вартістю засобів, що обліковуються, облік необхідно спростити. Кожне підприємство вибирає свій рівень суттєвості обліку
- консервативність – необхідно вибирати оцінку, яка є менш оптимістичною, тобто необхідно враховувати можливу відсутність прибутку і можливі збитки. Це забезпечить обережність щодо оцінки активів, майна у визначенні величини прибутку















