16854 (600943), страница 3
Текст из файла (страница 3)
Попередільний метод обліку витрати (від слова переділ) — певна сукупність технологічних операцій, внаслідок яких отримують конкретну продукцію, готову для використання чи продажу, на виробництво використовується у виробництвах, де продукції одержується внаслідок послідовної переробки вихідної сировини по окремих стадіях (переділах) па безперервній основі. Наприклад, в цегельному виробництві виділяються переділи: заготівля глини, виготовлення сирцю, сушіння, випалювання Цегли. Власне по цих переділах відкривають аналітичні рахунки по обліку витрат і виходу продукції.(13)
Облік витрат у промислових виробництвах ведуть за такою номенклатурою: витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи; сировина і матеріали (без зворотних відходів); роботи та послуги, витрати на утримання основних засобів; інші витрати; витрати на організацію виробництва й управління. На статті «Витрати на оплату праці» відображують основну оплату праці, нараховану працівникам, які обслуговують технологічний процес у цьому виді промислового виробництва, додаткову оплату праці (оплату чергових і додаткових відпусток, компенсацій за невикористану відпустку, пільгових годин підлітків оплату за виконання державних і громадських доручень, винагороду за вислугу років тощо). Дебетують субрахунок 233, кредитують рахунок 66 (81).
На статті «Відрахування на соціальні заходи» обліковують внески в установлених розмірах від основної і додаткової заробітної плати органам соціального страхування та до Пенсійного фонду. Дебетують субрахунок 233, кредитують рахунок 65 (82).
У статті «Сировина і матеріали» обліковують витрати на сировину і матеріали, які є основою виготовлення продукції або необхідним її компонентом (наприклад, у виробництві комбікормів — вартість зерна і зерно сумішок та ін.; на млинах — вартість зерна; в первинній обробці льону і луб'яних культур — вартість соломи і трести; у виноробстві — вартість винограду, плодів ягід, виноматеріалів, спирту-ректифікату, цукру, лимонної кислоти тощо; на забійних майданчиках — вартість худоби і птиці; у виробництві молокопродуктів — вартість молока, цукру, ваніліну тощо; в лісопильному виробництві — вартість лісу; в цегельному і черепичному виробництві — вартість глини, піску).
Сільськогосподарську сировину власного виробництва (молоко, зерно, овочі, плоди, худобу тощо), використовувану для переробки у промислових виробництвах, оцінюють за фактичною вартістю. На вартість списаної сировини для переробки дебетують субрахунок 233 і кредитують рахунки 20, 21, 25, 27 (80).
На статтю «Роботи і послуги» відносять вартість робіт і послуг, виконаних допоміжними виробництвами, іншими підприємствами й організаціями, для виробничих потреб промислових виробництв. Тут же відображують витрати на виробіток енергії для виробничих потреб промислових виробництв: енергії власних електростанцій, компресорного устаткування для вироблення холоду, котелень, не з'єднаних із центральною котельнею; енергії, одержаної від інших підприємств. Дебетують субрахунок 233 і кредитують рахунки 23, 63, 68 та ін. (84).
На статті «Витрати на утримання основних засобів» відображують суми відповідних нарахувань по основних засобах промислових виробництв. Дебетують субрахунок 233, кредитують рахунок 13 (83). На цій же статті відображують вартість палива, витраченого на роботу машин, механізмів та інших основних фондів промислових виробництв; вартість будматеріалів, використаних на ремонт будівель і споруд господарським способом, вартість запчастин, використаних для заміни спрацьованих частин машини й інших об'єктів при проведенні ремонту основних Засобів промислових виробництв за межами ремонтно-механічної майстерні.
Дебетують субрахунок 233, кредитують рахунок 20 (80). У витратах відображують також суми амортизаційних відрахувань по основних засобах, нематеріальних активах і інших необоротних активах, які використовуються в промислових виробництвах.
На статтю «Інші витрати» відносять страхові платежі по основних засобах промислових виробництв, дебетуючи субрахунок 233 і кредитуючи рахунок 65 (84). На цій же статті відображують витрати на відрядження (дебет субрахунку 233, кредит рахунка 372), а також втрати від браку, списані по забракованій продукції, вартість сировини і матеріалів, зіпсованих під час налагодження обладнання або понад встановлені норми. Попередньо витрати по виправленню браку, а також вартість самого браку Загромаджують на рахунку 24. Списання втрат від браку на собівартість продукції відображують на дебеті субрахунку 233 і кредиті рахунка 24.
По статті «Витрати на організацію виробництва й управління» обліковують цехові витрати, а також загально виробничі витрати в установленому порядку. Попередньо ці витрати нагромаджують за статтями витрат на рахунку 91, а потім розподіляють і відносять на цю статтю комплексно: дебет субрахунку 233 і кредит рахунка 91.
На кредиті субрахунку 233 відображують за плановою собівартістю протягом року вихід продукції промислових виробництв І у кореспонденції з дебетом рахунків:
26 «Готова продукція» — на вартість готової продукції, призначеної для реалізації;
201 «Сировина і матеріали» — на вартість продукції, оприбуткованої як сировина і матеріали тільки для власного виробництва;
205 «Будівельні матеріали» — на вартість продукції, оприбуткованої як будівельні матеріали;
208 «Матеріали сільськогосподарського призначення» — на вартість продукції, оприбуткованої як корми.
В кінці року за встановленою методикою визначають фактичну собівартість виробленої промислової продукції і планову собівартість коригують до фактичного рівня.
Облік витрат і виходу продукції промислових виробництв відображуються на аналітичних рахунках в розрізі вищеназваних статей витрат на підставі типових і специфічних для цієї підгалузі первинних документів.
Підставою для списання сировини і матеріалів на витрати промислових виробництв є накладні, товарно-транспортні накладні на відправку молока і молочних продуктів, акти на вибуття худоби та птиці, лімітно-забірні карти тощо. На млинах приймання зерна для переробки оформлюють помольною квитанцією. Всі ці документи є підставою для ведення Журналу обліку робіт і витрат.
Суми нарахованої оплати праці працівників, безпосередньо зайнятих в технологічному процесі промислового виробництва відображують в щоденних, недільних або разових нарядах на відрядну роботу (індивідуальних та бригадних), облікових листах праці та виконаних робіт, табелях обліку робочого часу.
Дані первинних документів про витрати кожного промислового виробництва, згруповані в Журналі обліку робіт і витрат, використовують також для складання зведених документів з обліку витрат та виходу готової продукції. Так, на сепараторних пунктах складають Відомість переробки молока й молочних продуктів. В другому розділі цієї відомості відображують дані про надходження продукції. В цехах по забою птиці складають Виробничий звіт про переробку птиці та вихід продукції, в якому щодня на підставі актів про забій птиці відображують поголів'я і живу масу птиці, що надійшла для забою, а також вихід м'яса від забою. В інших промислових виробництвах складають Звіт про переробку продукції. Він також має два розділи: в першому показують кількість фактично використаної сировини, матеріалів і тари, а також витрати за нормами на фактичний вихід готової продукції, а у другому — фактичний вихід продукції у фізичних та умовних одиницях.
Для оформлення виготовленої продукції промислових виробництв застосовують такі первинні документи. Пиломатеріали (дошки, тес, обаполок) оформляють спеціальною відомістю, яку складає бригадир або майстер пилорами. У неї записують кількість одержаних пиломатеріалів за їх видами і сортами. Цеглу оприбутковують на підставі акта, де зазначають кількість цегли-сирцю, закладеної на випалювання, час закладення до печі, кількість готової цегли (цілої і бою). Акт складають на кожну окрему партію цегли, одержану з випалювання. Переробку овочів, плодів, ягід оформлюють Звітом про переробку продукції. На склад цю продукцію відправляють і оприбутковують за Накладними внутрігосподарського призначення.
У ВАТ «ММКК» облік витрат на рахунку 23 "Виробництво" по субрахунку 3 "Промислове виробництво" ведуть за видами виробництв і статтями витрат. На кожне виробництво відкривають окремий аналітичний рахунок. На заводі при виробництві вершкового масла можна виділити декілька фаз: переробка молока на вершки, вершків на масло. З молока, крім того, виготовляють сири, а із знежиреного молока - знежирений сир. Відповідно будують і аналітичний облік.
На рахунках переробки продукції тваринництва обліковують переробку молока і молокопродуктів, виготовлення вощини тощо.
На рахунках інших промислових виробництв обліковують витрати на добування торфу, щебеню, бутового каміння, вапна, виробництво цегли, черепиці, перекриттів та інших будівельних матеріалів, витрати по лісорозробкам і розпилюванню лісоматеріалів тощо. (4)
Закриття аналітичних рахунків у складі субрахунку 233 "Промислове виробництво" повинно відбуватися у взаємозв'язку із закриттям аналітичних рахунків. При цьому дотримується певна послідовність:
1. Розподіляються загальновиробничі витрати промислових виробництв, якщо вони обліковуються на окремих аналітичних рахунках в складі субрахунку 233 "Промислове виробництво", на субрахунку 913 "Загальновиробничі витрати промислових виробництв", При цьому базою для розподілу по промисловим виробництвам, що переробляють сільськогосподарську сировину, є витрати без вартості сировини, а по виробництвах, що переробляють промислову сировину, - пряма заробітна плата виробничих робітників,
2. Закриваються аналітичні рахунки по обліку витрат на перелому продукції рослинництва: виробництво трав'яного борошна, гранул, комбікормів, переробка зерна на дерть. Це потрібно зробити до закриття аналітичних рахунків з обліку витрат в тваринництві, так як така продукція може бути використана в якості корму в тваринництві.
3. Аналітичні рахунки з обліку витрат на переробку продукції тваринництва закриваються після визначення фактичної собівартості продукції, тобто після закриття аналітичних рахунків з обліку витрат в тваринництві.
4. Аналітичні рахунки, не пов'язані з обліком витрат по переробці сільськогосподарської продукції (цегляне, черепичне, лісопильне та інші виробництва), закриваються залежно від конкретних умов виробництва. Якщо будівельні матеріали, одержані від власного промислового виробництва, використовуються на потреби основних галузей, то аналітичні рахунки по обліку витрат на виробництво будівельних матеріалів повинні закриватись в першу чергу.
Таким чином, закриття аналітичних рахунків до рахунку 233 "Промислове виробництво" здійснюють з врахуванням внутрішнього обороту і дотриманням тих же принципів, що і по рахунку 234 "Допоміжні виробництва", відповідно до правил: від виробництв з максимумом наданих послуг до виробництв з максимумом одержаних послуг.
4.3.Облік переробки молока
Облік переробки молока на молокопродукти - вершки, масло вершкове, сир, кефір, кисляк тощо - залежить від розмірів і характеру виробництва. При незначних розмірах останніх облік ведуть в цілому за виробництвом, тобто всі витрати обліковують на одному аналітичному рахунку. Собівартість окремих видів продукції в цьому випадку визначають на основі розподілу загальної суми облікованих витрат на окремі види продукції пропорційно їх вартості за цінами реалізації.
Якщо господарство здійснює переробку молока постійно і має свій молокозавод, то облік витрат ведуть за технологічними переділами. Наприклад, переробка молока на масло складається з двох стадій (переділів):
переробка молока на вершки і переробка вершків на масло, з відкриттям на кожен переділ аналітичного .рахунку. Окремо обліковують загальновиробничі витрати. Основні витрати і загальновиробничі витрати на переробку молока обліковують за встановленою номенклатурою статей.
Собівартість молочної продукції розраховують на основі облікових даних про витрати і вихід продукції по кожній стадії виробництва. На першому переділі розраховують собівартість вершків. Для цього із загальної суми витрат на даному переділі (включаючи суму витрат на організацію і управління виробництвом) вираховують вартість знежиреного молока за цінами реалізації; отриману суму відносять на кількість одержаної основної продукції - вершків. При цьому може визначатися собівартість вершків різної жирності ( 10,20 % тощо).
На другій стадії розраховують собівартість вершкового масла. Для цього із облікованої суми витрат на даному переділі, включаючи вартість вершків і розподілені витрати на організацію і управління виробництвом, вираховують вартість побічної продукції (маслянки) за цінами реалізації або планової собівартості при використанні в своєму господарстві, а суму витрат, що залишилася, відносять на одержану основну продукцію - вершкове масло.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
