11661 (600597), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

^** Літературне джерело, в якому є інформація про пошкодження CD-диска відповідним видом гриба.

^*** Літературне джерело, в якому є інформація про зустрічальність відповідного гриба на кіно- фотодокументах.

РОЗДІЛ 3. Фактори, що впливають на розвиток грибів на документах

У повітрі завжди знаходяться спори та фрагменти міцелію грибів. Кількість спор у повітрі навколишнього середовища коливається залежно від висоти атмосферного шару, характеру місцевості, пори року, складу рослинності та інших чинників. Вважається, що головним джерелом спор у повітрі є гриби, що мешкають на культурних та диких рослинах, рослинних залишках і поверхневих шарах ґрунту [21] .

Мікроорганізми потрапляють до приміщень архівів та бібліотек з потоком повітря через двері, вікна, вентиляційні системи. Повітря приміщень розглядається як складна аерозольна система, в якій концентрація життєздатних спор бактерій і грибів корелює із загальною концентрацією пилу в книгосховищах [22, 23, 9, 24, 25, 26]. Ось чому дослідження повітря та внутрішніх поверхонь архівосховищ привертає увагу мікологів, спеціалістів в галузі забезпечення збереженості документів.

В різних країнах є сховища з регульованим та нерегульованим кліматом. Однак, і в тих і в інших - в результаті сезонних коливань температури та вологості, або аварійних ситуацій можуть виникати умови, сприятливі для розвитку мікроорганізмів із спор, які, також знаходяться на пилових частинках. Звідси випливає той факт, що чим вищий склад пилу в повітрі, тим більше у ньому спор мікроорганізмів. Аналіз мікробіологічного стану обкладинок книг показує, що з одного квадратного сантиметра не знепилених картонних обкладинок виростає в середньому до 20 колоній мікроорганізмів, тоді як з ледеринового – не більше однієї [26,27]. Відповідно до міждержавного стандарту оптимальні параметри повітря для збереження документів на паперовому носії знаходяться на рівні: температура (18 + 2)^оС, відносна вологість – (55 + 5)%, для документів на пергамені та шкірі – (60 + 5)% [28, 29]. За російським стандартом оптимальні параметри повітря для збереження КФФД знаходяться у межах: температура (5 – 10)^о С, відносна вологість – (45 – 60)%. При збільшенні температури та вологості повітря частинки пилу зі спорами осідають на стінах і утворюють колонії бактерій та грибів. Останні в процесі розвитку створюють загальну заспореність повітря, що може призвести до ураження документів. За стабільних температурно-вологісних умов ця аерозольна система стійка до осідання і може тривалий час циркулювати в приміщені. Завдяки руху повітряних мас відбувається розповсюдження пилу та мікроорганізмів в усьому об’ємі книгосховищ [23]. Ступінь забруднення повітря пилом і життєздатними спорами мікроорганізмів є важливим показником санітарно-гігієнічного та екологічного стану приміщень повітря архівів та бібліотек [9].

Для виявлення періодів в яких спостерігається значна різниця температури, відносної вологості повітря і кількості мікроорганізмів у фондах Російської національної бібліотеки щомісячно протягом 2001-2003 років проводили дослідження мікобіоти повітря. В результаті моніторингу були одержані дані, які вказують на те, що зменшення вологості з початком паливного сезону сприяє пригніченню життєдіяльності грибів, що призводить до значного скорочення їх кількості в повітрі. Мінімальне значення мікроміцетів в повітрі приміщень в різних фондах спостерігали в період саме паливного сезону, в середньому воно не перевищувало 4 КУО/ч. У літній період за рахунок підвищення вологості створюються умови для проростання спор грибів і їх активного розвитку, результатом чого є збільшення загальної мікробної забрудненості повітряного простору [30].

В книгосховищах в період з травня по вересень відносна вологість повітря збільшувалась на 10-30%, що призвело і до збільшення кількості мікроорганізмів в середньому від 8 до 70 КУО/ ч і навіть до 118 КОУ/ ч [30].

Найбільша кількість мікроорганізмів в повітрі книгосховищ майже завжди припадала на кінець вересня і початок жовтня і досягала 200 КОУ/ч. Зазвичай збільшення числа КУО попереджувало збільшенню відносної вологості в попередньому місяці. В деяких випадках збільшення числа КУО і відносної вологості спостерігали одночасно, в одному і тому ж місяці. Таким чином, протягом трьох років в книгосховищах відмічали періодично повторювальні коливання мікроорганізмів. При звичайній роботі сховищ існують два періоди: зимово-весняний період (опалювальний сезон) і літньо-осінній (до включення опалення), коли через зміни кліматичних умов виникає можливість активізації життєдіяльності мікроорганізмів, які заселяють книги і повітря книгосховищ, в першу чергу грибів. Відмічена залежність температури, відносної вологості повітря і кількості мікроорганізмів від рівня яруса: на рівні першого ярусу температура в середньому до 1,5^оС. нижча, а вологість – до 3% вища, ніж на рівні другого ярусу. Кількість мікроміцетів на рівні першого ярусу в середньому в 2-6 разів вища, ніж на рівні другого ярусу [30] .

Заспореність повітряного середовищ зростає, якщо має місце запліснявіння документів у приміщенні. Через те, що повітряні потоки піднімають біомасу з уражених документів, концентрація мікроорганізмів та пилу збільшується в 2-3 рази в порівнянні з повітрям, яке надходить через вентиляцію [23].

Місця пошкодження стін, стелі, скосів вікон приміщень (здуття, відшарування й лущення побілки та штукатурки, розтріскування та осипання шару фарби, плями різного походження тощо), що утворилися внаслідок недотримання нормативних режимів експлуатації будівель, є додатковим джерелом пилу, а у разі зараження їх біодеструкторами, ще й додатковим джерелом надходження мікроорганізмів у повітря приміщень. Все це може призвести до значного збільшення заспореності повітря та до зараження документів та засобів зберігання (коробок, тек, стелажів, шаф, тощо) [31].

Мікробіологічний стан повітря різних приміщень вивчається зазвичай в санітарно-гігієнічних та епідеміологічних аспектах. Нормативні вимоги та стандарти на сапротрофні гриби та бактерії в санітарній аеробіології відсутні, в той час як саме не патогенні мікроорганізми представляють інтерес з точки зору забезпечення збереження архівних документів [15, 32, 22,33].

Факторами, що впливають на заселеність та розвиток грибів на документах у сховищах можуть бути кондиціонери та вентиляція. Так у роботі Мантуровської за 2000 рік сказано, що при черговому обстежені аналіз повітря в сховищі мікрофільмів, розташованому на період реконструкції у підвальному приміщенні сховища, виявлено деяке збільшення кількості грибів та зміну їх видового складу, появу грибів роду Aspergillus. Вибірковий перегляд плівок, мікологічне їх обстеження і додатково – стін та інших предметів не показали наявності цих грибів у стадії розвитку. Тільки при обстеженні приміщення, яке розташоване на поверх нижче, де не працювала вентиляція, вдалося встановити джерело інфекції. При несправності кондиціонеру спостерігали розвиток одного виду р. Aspergillus на корінцях підшивок газет, на стелажах напроти отворів повітропроводів. Той же гриб у великих кількостях був присутнім і в повітрі сховища, тоді як там, де клімат забезпечувався кондиціонером, працюючим в нормальному режимі, його не спостерігали зовсім [26].

ПІДСУМОК

Ступінь забруднення повітря пилом і життєздатними спорами мікроорганізмів є важливим показником екологічного та санітарно-гігієнічного стану приміщень та повітря архівів і бібліотек, де зберігаються документи на різних носіях інформації: на папері, кіно- фоно- фотодокументах, СD-дисках.

Мікроскопічні міцеліальні мітоспорові гриби, або мікроміцети здатні розвиватися на різноманітних носіях інформації та викликати їх біопошкодення. У зв’язку з цим діяльність з вивчення мікобіоти сховищ та документів є справою першочергової необхідності у системі збереження фондів у кожній установі, де зберігаються мільйони примірників.

У сховищах можуть розмножуватися близько 300 видів грибів, але в кожному конкретному випадку складається цілком певне їх угрупування, де переважають ті види, для розвитку яких cтворюються оптимальні умови. Видова різноманітність колоній грибів рухлива: при зміні умов середовища спостерігаються зміни їх складу.

За ступенем пошкодження паперу мікроскопічними грибами, їх поділяють на 5 груп. З них, на особливу увагу заслуговують найбільш шкодочинні гриби: Alternaria alternata, Aspergillus fumigatus, A. terreus, Doratomyces stemonitis, Chaetomium chartatum, Ch. globosum, Ch. indicum, Cladosporium herbarum, Fusarium culmorum, F. solani, Oidiodendron cerealis, Myxotrichum chartatum, M. deflexum, Penicillium funiculosum, P. luteum, P. purpurogenum, P. tardum, Scopulariopsis brevicaulis, Sporotrichum bombycinum, Stachibotrys chartarum, Stemphylium botryosum, S. macrosporoideum, Trichoderma koningіi, T. viride, Verticillum tenerum [5].

Основні збитки кіно- фотодокументам та мікрофільмам приносять саме мікроскопічні гриби. Це пояснюється їх фізіологічними особливостями, активна діяльність яких спостерігається при відносній вологості оточуючого повітря 70%. Спори гриба, проростаючи на поверхні кіноплівки, спочатку утворюють повітряний міцелій, який пізніше обов’язково проникає в емульсійний шар. Мікроскопічні гриби, які найчастіше викликають біопошкодження КФД відосяться до родів: Stachibotrys, Chaetomium, Cladosporium, Fusarium, Trichoderma, Rhizopus, Scopulariopsis. Фотографуючий шар кіноплівок уражують головним чином представники мікроскопічних грибів р. Penicillium sp. та вид Aspergillus versicolor [14].

Мікроміцети, що пошкоджують компакт-диски належать в основному до родів: Aspergillus, Botryotrichum, Cladosporium, Geotrihum, Fusarium, Mucor, Penicillium, Rhizopus, Trichoderma. Гриб Geotrichum candidum здатний руйнувати тонкий алюмінієвий шар і полікарбонатний напил компакт-диску, знищувати дані, які зберігаються на ньому. Даний мікроорганізм живиться барвником, на якому випалюється інформаційний склад диска. Диски втрачають колір і стають прозорими, інколи на дзеркальній стороні пошкодженого диска знаходять сліди гриба, який перфорував диск наскрізь, до протилежної сторони [14, 18, 20].

Аналіз найбільш шкодочинних для окремих носіїв інформації грибів показав, що спільним для усіх носіїв - для паперу, CD-дисків та кіно- фотодокументів є Aspergillus niger. Гриби Trihoderma viride, Penicillium funiculosum, Chaetomium globosum, Scopulariopsis brevicaulis, Aspergillus fumigatus є спільними контамінантами для паперу та CD-дисків. Paecilomyces variotii – знайдений на CD-дисках та кіно-фотоплівці. Aspergillus versicolor – зустрічається як на папері так і на кіно- фотодокументах [5, 11, 14, 15, 18, 20, 40].

Таким чином, основна задача спеціалістів-мікологів у сфері бібліотеко- та архівоведення полягає у збереженні цінних документів від пошкодження їх мікроскопічними грибами. В основі збереження, на сам перед, лежить вивчення грибів, які пошкоджують носії інформації і попередження їх розвитку та поширення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.Леонтьєв Д. В., Акулов О. Ю. Загальна мікологія: Підручник для вищих навчальних закладів. — Х.: Основа, 2007. — 228 с.

2.Нюкша Ю.П., Леонов В.П., Ответственность библиотек за сохранение культурного достояния России // Библиотековедение. — РГБ. — 2002. — № 1. — С. 8 — 14.

3.Ильичев В.Д., Бочаров Б.В., Анисимов А.А. и др. Биоповреджения: Учеб. Пособие для биол. спец. вузов. — М: Высш. шк., 1987. — 352 с.

4.Козлова І.П., Радченко О.С., Степура Л.Г., Кондратюк Т.О., Підляшенко-Новохатній А.І. Геохімічна діяльність мікроорганізмів та її прикладні аспекти. - Київ: Наук. думка, 2008. — 528 с.

5.Нюкша Ю.П. Биологическое повреждение бумаги и книг. — Спб.: РАН, 1994. – 233 с.

6.Нюкша Ю.П. Систематический обзор грибов, обитающих на бумаге, книгах и бумажной массе // Ботанической журнал. — 1961. — № 1. — С.70—78.

7.Нюкша Ю.П. Микофлора книг и бумаги // Ботанической журнал. — 1956. — №6. — С.797—808.

8.Муха Л.В., Затока Л.П. Центр консервации Национальной библиотеки Украины имени В.И. Вернадского: достижения, задачи, перспективы (к 15-летию создания // Библиотеки национальных академий наук: проблемы функционирования, тенденции развития. 2007. — № 5. —247—263. с.

9.Суббота А.Г., Новикова Г.М. Мікологічний контроль повітря як профілактика біопошкоджень документних фондів // Українське архівознавство: історія, сучасний стан та перспективи: Наук. доп. Всеукр.конф. (Київ, 19—20 листоп. 1996 р.). — К., 1997. — Ч.2. — С. 252 – 253.

10.Володіна О., Шевченко Л., Коваль Е., Шурубура А. Мікробіологічний стан документів центральних державних архівів України // Студії з архівної справи та документознавства. — 1999. — Т.4. — С.70—74.

11.Комаренко Е.И. Влияние особенностей режима хранения на памятники на бумажной основе // Науч. статьи IV Международной конференции “Консервация памятников культуры в единстве и многообразии” (Санкт-Петербург, 21—24 октября 2003 г.). — Сб. — П. — 2003. — С. 28 – 31.

12.Покровская Ю.В., Нюкша Ю.П. Сообщества микромицетов на документах в хранилищах разных регионов России и сопридельных стран // Микология и фитопатология. — 1995. — №3. – С. 20—25.

13.Ураження документів плісеневими грибами та заходи з охорони праці під час роботи з ушкодженими документами: Методичні рекомендації // Держкомархів України. УНДІАСД; Інститут мікробіології і вірусології імені Д.К. Заболотного НАН України. Уклад.: О.П. Володіна, Н.М. Жданова, Т.О.Кондратюк. — Київ. — 2005. – 48 с.

Характеристики

Список файлов курсовой работы