11013 (600485), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Провесною (наприкінці квітня-початку травня), коли дерева ще не встигли рушити в ріст, гусениці, які перезимували вибираються з гнізд і поїдають бруньки і пуп'янки. У момент похолодання вони знову ховаються в гнізда. Як тільки на деревах з'являться листки і квітки, гусениці харчуються ними. Під час утворення зав'язей у яблуні гусениці закінчують харчування й окулюються на вітках і стовбурах.
Через два тижні (наприкінці червня-початку липня) з лялечок вилітають метелики, які відразу ж починають відкладання яєць. Відкладання яєць триває 20-25 днів. Через 12-18 днів з яєць виходять гусениці і харчуються листками. Восени гусениці влаштовують гнізда у виді грудочки сухих листків і прикріплюють їх павутиною до гілок. Усередині грудочки знаходяться невеликі білуваті тверді кокончики. У кожному гнізді зимує до 70 гусениць. Гнізда добре помітні серед голих віток. Гнізда боярошниці ушкоджують усі плодові дерева, а також черемшину, горобину, глід і шипшину.
Непарний шовкопряд (Ocneria dispar L.) - це нічний метелик. Самка крупніша в 1,5 рази, тому шкідник і одержав назву «непарний». Розмах крил у самки від 6,5 до 7,5см, а в самця від 3,5 до 4,5 см. Черевце самки товсте, покрите волосками. Крила жовтувато-білого кольору, передні з темними поперечними смужками. Передні крила самця темно-сірі. Тіло гусениць довжиною 6-7 см. Уздовж спини в гусениці розташовані двома рядами 11 пар бородавок, з них передні 5 пар синього кольору, а останні темно-червоного. Загальне забарвлення гусениць - від темно-коричневого до темно-сірого кольору, з малюнком з ясно-жовтих і більш темних ліній.
Відкладка яєць починається із середини липня на корі дерев, у основи стовбурів, на пнях, унизу заборів, будівель, де вони і зимують. Навесні, з розпусканням бруньок у дерев, з яєць починають виходити маленькі темні гусениці. Вихід їх продовжується до закінчення цвітіння яблуні.
Молоді гусениці покриті волосками, довжина яких удвічі перевищує довжину самої гусениці. Завдяки цьому гусениці на великі відстані розносяться вітром. Вони дуже ненажерливі. Харчуються біля двох місяців і за цей час знищують до 30 листків.
В другій половині липня гусениці окуклюються в рідких павутинних коконах, прикріплених на стовбурах, гілках і листках. Лялечки червонясто-бурого кольору. Через 2-3 тижні з лялечок вилітають метелики і відкладають яєчка.
Кільчастий шовкопряд (Malacosoma neustria L.)- нічний коричнево-жовтий метелик з темною поперечною смужкою на передніх крилах. Вона відкладає на кінцях молодих гілочок плодових дерев від 100 до 400 яєчок сірого кольору, розташовуючи у виді щільних спіральних колечок, як би зроблених з бісеру. Гусениці шовкопряда блакитнувато-сірого забарвлення з жовтогарячими і блакитними подовжніми смужками і білою смугою на спині. Вони покриті м'якими волосками. Довжина гусениць до 5,5 см. Лялечка бурувато-коричневого кольору, міститься в білому павутинному коконі.
Навесні з настанням теплої погоди з яєць виходять гусениці. Вони поїдають листки, які розпускаються, а потім бутони і квіти. Гусениці живуть колоніями, сплітаючи в розвилках віток павутинні гнізда, які називаються «дзеркалами». Харчування гусениць продовжується близько 1,5 місяців, причому останнім часом вони залишають гніздо і живуть поодинці.
Окуклювання відбувається в тріщинах кори й інших затишних місцях у другій половині червня. Окуклюються гусениці в щільних шовковистих коконах у згорнутому листку. Через два тижні, у липні з коконів вилітають метелики. Гусениці кільчастого шовкопряда ушкоджують майже всі садові рослини.
Яблунева міль (Hyponomeuta malinella L.) ушкоджує тільки яблуню. Метелик в розмаху крил досягають 18-20 мм. Гусениці молі зимують під невеликими коричневими щитками з виділень метеликів, які затверділи. Розмір щитка 3-4 мм у діаметрі. Вони розташовуються на гладкій корі молодих гілочок, у кожнім з них знаходиться 20-80 яєць.
Навесні, приблизно через кілька днів після розпускання бруньок яблуні, гусениці виходять з-під щитків і вгризаються усередину молодих листів. Вони настільки малі, що, харчуючись м'якоттю листків, не ушкоджують при цьому шкірочки - такого роду ушкодження називаються «мінами». Краї або вершини листів у місцях ушкоджень відмирають, буріють.
Перед цвітінням яблуні підрослі гусениці виходять на поверхню листків і починають об'їдати їх зовні, обплітаючи павутиною. Дорослі гусениці до 18 мм довжини, сіро-жовті з двома рядами чорних крапок на спині. З масовою появою вони часто знищують майже всі листи, покриваючи оголені гілки павутинними гніздами. Період харчування гусениць продовжується до 40 днів, після чого вони, не виходячи з гнізд, плетуть білі, щільні веретеноподібні кокони, розташовуючи їхніми групами, і перетворюються в лялечок.
Приблизно через місяць після цвітіння яблуні з'являються метелики молі, літ яких триває місяця два. Незабаром вони відкладають яйця, розташовуючи їх на корі черепицеподібно, накладаючи один на одного і покриваючи слизуватими виділеннями. Розвивається в одному поколінні.
Плодова міль (Hyponomeuta padella L.) пошкоджує сливу, абрикос, терн, вишню, рідше грушу і яблуню. Іноді зустрічається на дубі, ясені, вербі. Життєвий цикл розвитку плодової моли близький до розвитку яблуневої молі. Однак гусениці плодової моли увесь час живуть відкрито, скелетують (з'їдають м'якоть, не ушкоджуючи жилок) і об'їдають листи з країв. На відміну від яблуневої молі хоча і живуть колоніями, але окуклюються в коконах, які розташовуються в гніздах поодинці, безладно, а не щільною групою, як це буває в яблуневої молі. Розвивається в одному поколінні.
Яблунева плодожерка (Laspeyresia pomonella L.)- це нічний метелик сірого кольору. Величина його розмаху крил 15-20 мм. Яєчка зеленувато-білого кольору, діаметром до 1 мм, гусениці ясно-рожеві, з коричневою голівкою і сірими бородавками на тілі, досягають 18 мм, лялечки жовтувато-коричневі довжиною 9-12 мм.
Метелик літає вночі протягом 4-6 тижнів. Відкладку яєць починає через 7-10 днів після цвітіння яблуні, коли температура повітря не нижче 16°С і немає сильного вітру і дощу. Яйця відкладає в яблуні на верхню сторону листка, у груші на нижню, а потім на плодах. Гусениці виходять з яєчок через тиждень при температурі повітря вище 18-20°С або через півмісяця, якщо температура повітря нижче 14-16°С. Вони вгризаються в молоді плоди і виїдають у них насіння, а потім виходять назовні і забираються в нові плоди. Зимують гусениці в щільних павутинних коконах на деревах.
Сливова плодожерка (L. funebrana Ir.) - це метелик із сірувато-коричневими крилами. Гусениця рожево-червона, з темно-бурою голівкою. Плодожерка ушкоджує плоди сливи й інших кісточкових культур. Вони при цьому покриваються фіолетовими плямами.
Зимують дорослі гусениці в коконах, більшість яких знаходиться в тріщинах кори стовбурів дерев. Метелики з'являються незабаром після цвітіння сливи. Відкладання яєць відбувається по вечорах і розтягується до місяця. Розвиток гусениць у плодах продовжується близько 30 днів.
Розанна листовертка (Cacoecia rosana L.) - невеликий метелик, який ушкоджує усі види плодових і ягідних культур. Розмах крил - 1,5 см. Забарвлення передніх крил від сірувато-жовтого до темно-коричневого кольору, з темними хвилястими поперечними смужками, а задні крила ясно-коричневі. Молода гусениця має зеленувато-жовте забарвлення, а доросла - зелене, з білими бородавками на тілі і чорній голівці. Довжина гусениці - до 2 см. Зимує розанна листовертка в стадії яєчок. Рано навесні, коли оголюються суцвіття яблуні і груші і цвітуть вишні і сливи, з яєць виходять гусениці. Вони харчуються бруньками, а потім листками, квітками і плодами. На плодах яблуні, яка формуються, і груші гусениці вигризають ямки. Ушкоджені плоди опадають або, продовжуючи ріст, приймають виродливу форму.
Харчування гусениць триває 30-40 днів. Наприкінці червня вони окуклюються в згорнутих листочках, скріплених павутиною. Лялечка коричнева. Перетворюється в метелика через 10-15 днів. Метелики з'являються на початку липня і протягом усього місяця відкладають на кору яйця, склеєні в бурувато-зелені купки по 80-90 штук у кожній. Яйця розміщаються на висоті 3-6 см від рівня ґрунту, де їх важко помітити, тому що за кольором вони мало відрізняються від кори рослин.
1.6 Пильщики
Плодові пильщики пошкоджують плоди та листя. Дорослий пильщик чорного кольору, блискучий, із прозорими крилами і бурими жилками на них. Личинка жовтувато-зеленим, покритим чорним слизом. Лялечка біла, знаходиться в щільному бочкоподібному коконі.
Дорослі личинки зимують у ґрунті під ушкодженими деревами на глибині 10-15 см. Окуклюваня відбувається пізно навесні, наприкінці травня, а наприкінці червня й у липні з лялечок вилітають пильщики. Вони літають до середини серпня, відкладаючи яйця в листки з нижньої сторони. У місці кладки утвориться добре помітна зверху коричнева пляма.
Розвиток яйця продовжується 8-15 днів. Масовий вихід личинок відбувається наприкінці липня і до початку серпня. Вони живуть на верхній стороні листків, зскрібаючи м'якоть, листки при цьому швидко засихають. Харчування личинок продовжується 3-4 тижня, до половини вересня, потім вони падають вниз, зариваються в ґрунт і виготовляють із землі і слизу овальні кокони, у яких залишаються зимувати.
Яблуневий пильщик (Hoplocampa testudinea Klug) - невелика комаха довжиною не більш 6-7 мм, зовні нагадує маленьку повільно літаючу бджілку. Шкоду наносять личинки – псевдогусінь пильщика, які вигризають насіння в плодах яблуні, особливо ранніх сортів.
Виїдена цілком серцевина плодика дає можливість легко відрізнити ушкодження личинки пильщика від ушкодження гусеницею плодожерки, яка виїдає лише насіння. Дорослі псевдогусениці пильщика трохи схожі на гусениць плодожерки, але легко відрізняються по неприємному запаху, який нагадує запах клопів. Відрізняються вони тим, що мають 10 пар ніг і блідо-жовте забарвлення, а не рожеве, як у плодожерки. З'являються личинки значно раніш гусениць плодожерки і шкодять зав'язям плодів. Переходячи з однієї зав'язі в іншу, вони ушкоджують до 3-4 плода. Дорослі личинки зимують у ґрунті, у щільних землистих коконах на глибині від 5 до 15 см. Окуклювання відбувається навесні, а виліт дорослих пильщиків - перед самим цвітінням яблуні.
Кожна самка пильщика відкладає до 80 яєчок, поміщаючи них по одному в чашечку бутона або квітки, пропилюючи шкірочку яйцекладом. Личинки, які родились прогризають звивисті ходи під шкірочкою плоду, який формується. Пізніше вони вгризаються в насінну камеру і виїдають її разом з насіннями.
Чорний сливовий пильщик (H. minuta Christ.). Самки відкладають до 30 яєць в чашечку пуп’янків чи напіввідкритих квіток. Спочатку личинки живляться м’якоттю зав’язі. Пізніше виїдають центральну частину плодів та насіння, викликають опадання плодів.
Вишневий пильщик слизняк (Caliroa cerasi L.) пошкоджують листки вишні й інших кісточкових порід. Шкодять рослинам малорухомі зелені личинки пильщика. Дорослі личинки живуть групами по 3-5 штук у згорнутих листах До кінця другої початку третьої декади червня личинки закінчують харчування й ідуть зимувати в ґрунт, де окуклються навесні наступного року. Личинки пильщика вигризають в листках отвори, а при сильному зараженні зовсім оголюють кущі вишні.
РОЗДІЛ ІІ. ШКІДНИКИ ЯГІДНИХ КУЛЬТУР
2.1 Шкідники смородини та аґрусу
Смородина й аґрус - родинні рослини, тому в багатьох випадках ті самі шкідники пошкоджують як ту, так і іншу культуру. До числа загальних шкідників смородини й аґрусу відносяться, наприклад, аґрусова огнівка, яка знищує ягоди смородини й аґрусу, смородинна скляниця, яка пошкоджує деревину і серцевину пагонів, різні пильщики, які розвиваються на листках цих рослин. Разом з тим є шкідники, які пошкоджують тільки одну з культур. Так, тільки на смородині зустрічаються галиці, смородинна міль.
Смородину й аґрус пошкоджують кілька видів попелиць, з яких найчастіше зустрічаються аґрусова пагонова і листкова галова попелиця.
Аґрусова пагонова попелиця (Aphis grossulariae Kalt.) пошкоджує аґрус і смородину. У період набрякання бруньок личинки попелиць виходять з яєць, які зимували на пагонах, і ссуть листки, які розпускаються. Ушкоджені листки скручуються і збираються в грудку, молоді пагони викривляються, ріст їхній припиняється, надалі ушкоджені пагони погано розвиваються. Після цвітіння ягідників личинки перетворюються в самок-фундаторок, які дають початок декільком поколінням попелиць, які розвивається протягом літа. До осені з'являється полове покоління. Самки цього покоління відкладають на пагони яйця, які залишаються зимувати.
Листова голова попелиця (Capitophorus ribis L.) ушкоджує головним чином молоді листки червоної і білої смородини.
Цей вид попелиць називають також волосистою смородинною і червоно-галовою. Довжина дорослих особин досягає 2,2 мм. Навесні і на початку літа попелиці безкрилі, пізніше з'являються крилаті самки, здатні перелітати на значні відстані. Зимують попелиці в стадії яєць, які відкладаються восени на кору молодих пагонів поблизу бруньок. Личинки попелиць відроджуються в період розпускання бруньок. Колонії попелиць знаходяться звичайно на нижній стороні листів. У місцях пошкоджень тканина листової пластинки розростається у виді темно-червоних або жовтих випинань і здуттів (галлів) з верхньої сторони листів. Ушкоджені листки добре помітні. З масовою появою попелиць листки гинуть.
У липні, коли в смородини припиняється ріст пагонів, велика частина попелиць переселяється на трав'янисті дикі і бур'янисті рослини із родини губоцвітів, де розмножується до кінця літа. У вересні попелиці повертаються на смородину для відкладання яєць.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
