10523 (600394), страница 5
Текст из файла (страница 5)
1 – мезофіти; 2 – мезоксерофіти; 3 – мезогігрофіти; 4 – гігрофіти
Мал. 4. Розподіл дикорослих видів рослин родини Rosaceae у флорі Бистрицької улоговини за відношенням до вологості ґрунту
За відношенням до режиму освітленості більшість досліджуваних видів рослин належать до геліофітів, тобто світлолюбних рослин відкритих місцезростань – 22 види, 15 видів є факультативними геліофітами, тобто зустрічаються і на відкритих місцях і на узліссях чи по чагарниках. Вісім видів є сціофітами, тобто рослинами затінених лісових місцезростань.
1 – геліофіти; 2 – факультативні геліофіти; 3 – сціофіти
Мал. 5. Розподіл дикорослих видів рослин родини Rosaceae у флорі Бистрицької улоговини за відношенням до освітленості
За вимогами до узагальненого сольового вмісту у ґрунті серед представників родини Розових у флорі Бистрицької улоговини переважають мезофіти, частка яких складає 80%. На другому місці стоїть група евмезотрофів – 15,6%. По одному виду належить до олігомезотрофів і евтрофів.
5. Фармакологічні властивості лікарських видів із родини rosaceae, їх використання та охорона
5.1 Охорона та використання дикорослих видів рослин родини Rosaceae у флорі Бистрицької улоговини
Серед трав’янистих видів родини Rosaceae у флорі Бистрицької улоговини відсутні види, занесені до Червоної книги України. Проте, серед них є чотири види, занесені до регіонального червоного списку. Це – вовче тіло звичайне, перстач білий, гадючник звичайний та гадючник в’язолистий. Це цінні лікарські рослини, запаси яких у місцевій флорі незначні, тому їх необхідно берегти та контролювати їх чисельність. Пропонуємо також ввести ці види лікарських рослин в культуру і використовувати для лікувальних цілей культивовані рослини.
Переважна більшість досліджуваних видів є цінними лікарськими рослинами, які використовуються науковою та народною медициною. Серед Розових є також їстівні види рослин, вітамінні, медоносні, фарбувальні та декоративні види.
Таблиця 4. Практичне значення представників родини Rosaceae у флорі Бистрицької улоговини
| № пп | Вид | Лікарські рослин | Вітамінні рослини | Їстівні рослини | Декора-тивні рослини |
| 1. | Суниці мускусні Fragaria moschata Duch. | + | + | + | |
| 2. | Суниці зелені, полуниці F.viridis Duch. | + | + | + | |
| 3. | Суниці лісові F.vesca L. | + | + | + | |
| 4. | Вовче тіло звичайне Comarum palustre L. | + | + | ||
| 5. | Перстач гусячий Potentilla anserina L. | + | + | + | |
| 6. | Перстач повзучий P.reptans L. | + | |||
| 7. | Перстач прямостоячий P.erecta Hampe | + | + | ||
| 8. | Перстач вейсенбурзький P.leucopolitana P.G. Műll. | + | |||
| 9. | Перстач сірий P.canescens Bess. | + | |||
| 10. | Перстач сріблястий P.argentea L. | + | |||
| 11. | Перстач неблискучий P.impolita Wahlenb. | + | + | ||
| 12. | Перстач норвезький P.norvegica L. | + | + | ||
| 13. | Вальдштейнія гравілатоподібна Waldsteinia geoides Willd. | + | + | + | |
| 14. | Гравілат річковий Geum rivale L. | + | + | + | |
| 15. | Гравілат міський G.urbanum L. | + | + | + | |
| 16. | Гравілат алепський G.allepicum Jacq. | + | + | ||
| 17. | Гадючник звичайний Filipendula vulgaris Moench | + | |||
| 18. | Гадючник в’язолистий F.ulmaria Mixim. | + | |||
| 19. | Приворотень гірський Alchimilla monticola Opiz | + | + | ||
| 20. | Приворотень стрункий A.gracilis Opiz | + | |||
| 21. | Приворотень гостролопатевий A.acutiloba Opiz | + | |||
| 22. | Приворотень зарубчастий A.subrenata Bus. | + | |||
| 23. | Парило звичайне Agrimonia eupatoria L. | + | + | ||
| 24. | Родовик лікарський Sanguisorba officinalis L. | + | |||
| 25. | Чорноголовник родовиковий Poterium sanguisorba L. | + | |||
| 26. | Таволжник звичайний Aruncus vulgaris Raf. | + | + | ||
| 27. | Груша звичайна Pyrus communis L. | + | + | + | |
| 28. | Яблуня лісова Malus sylvestris Mill. | + | + | + | + |
| 29. | Горобина звичайна Sorbus aucuparia L. | + | + | + | + |
| 30. | Берека Sorbus torminalis Crantz | + | + | + | + |
| 31. | Глід чашечковий Crataegus calycina Peterm. | + | + | + | + |
| 32. | Глід зглажений Crataegus levigata DC | + | + | + | + |
| 33. | Малина Rubus idaeus L. | + | + | + | |
| 34. | Ожина сиза Rubus caesius L. | + | + | + | |
| 35. | Ожина шорстка Rubus hirtus Waldst et Kit. | + | + | + | |
| 36. | Шипшина зарубчаста Rosa crenatula Chrshan. | + | + | + | |
| 37. | Шипшина польова Rosa agrestis Savi | + | + | + | |
| 38. | Шипшина дрібноквіткова Rosa micrantha Smith | + | + | + | |
| 39. | Шипшина щитконосна Rosa corymbifera Borkh. | + | + | + | |
| 40. | Шипшина повстиста Rosa tomentosa Smith. | + | + | + | |
| 41. | Шипшина чагарникова Rosa dumalis Bechst. | + | + | + | |
| 42. | Шипшина собача Rosa canina L. | + | + | + | |
| 43. | Терен колючий Prunus spinosa L. | + | + | ||
| 44. | Черешня дика Cerasus avium Moench. | + | + | + | + |
| 45. | Черемха звичайна Padus avium Mill. | + | + | + | + |
Як видно з таблиці 4, родина Розових має дуже важливе господарське значення, зокрема 44 види цієї родини мають лікувальні властивості, 32 види – вітамінні, 15 видів є їстівними і 19 видів – декоративними.
5.2 Ботаніко-фармакологічні властивості найбільш поширених видів та їх застосування
Більшість видів лікарських рослин широко розповсюджені і їх можна використовувати як лікувальну сировину.
Особливо цінними лікарськими рослинами є наступні види.
Перстач прямостоячий, калган – Potentilla erecta Hampe
Багаторічна трав’яниста рослина 15–50 см заввишки з товстим, коротким потовщеним кореневищем. Квітконосні стебла виходять з пазух прикореневих, зібраних у пучок листків. Стебла висхідні або прямостоячі, у верхній частині вил часто розгалужені, коротко опушені, листорозміщення чергове. Стеблові листки зелені, трійчасті, з великими парними прилистками, сидячі, з клиноподібно-видовженими надрізано-пилчастими догори листочками. Прикореневі листки 3–5-пальчасті, черешкові. Квітки на довгих квітконіжках, поодинокі, правильні, з подвійною вільно пелюстковою оцвітиною. Чашечка з чотирма вузькими частками і під чашею, волосиста. Пелюсток чотири. Вони блідо-жовті, обернено-яйцеподібні, виїмчасті, трохи довші від чашечки. Тичинок 15–20, маточок багато, зав’язь верхня. Плід складається з багатьох горішко подібних сім’янок.
Калган зростає в соснових та мішаних лісах, на лісових полянах і суходільних луках, на окраїнах боліт. Це світлолюбна рослина. Цвіте у червні-вересні. В кореневищах перстачу прямостоячого є дубильні речовини, флобафени, кристалічний ефір торментол, тритерпенові сапоніни, хінна і елагова кислоти, крохмаль, віск, смолисті речовини й сліди ефірної олії та мінеральні речовини.












