2534 (599717), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Рис. 1.7. Переказний вексельний обіг

На відміну від простого векселя платником за переказним векселем виступає не векселедавець, а інша особа, яка шляхом акцепту приймає на себе зобов'язання платежу.

Як векселедавець переказного векселя, так і його векселеодержувач повинні переконатися у тому, що цей вексель буде прийнятий трасатом до платежу у визначений у векселі строк. Це досягається акцептуванням переказного векселя трасатом. Таким чином, трата має законну силу лише у випадку її акцепту боржником.

Акцепт – це згода платника на оплату переказного векселя. Особа, яка приймає на себе платіж за векселем, називається акцептантом.

Більш надійною гарантією у порівнянні з акцептом оплати векселя є аваль. Аваль – це вексельне поручительство. Аваліст, тобто особа, яка здійснила аваль, приймає на себе відповідальність за виконання зобов'язання щодо оплати векселя, якщо це не було зроблено у визначений термін. Частіше всього авалістом виступає банк.

Ще одна особливість векселя – це його забезпеченість.

У силу своєї абстрактності і забезпеченості вексель за умови, що його випустило або гарантувало надійне підприємство, може знаходитися в обігу на рівні з грошима, тобто служити засобом обігу і платежу. Ця його властивість забезпечується простим порядком передачі прав за векселем – шляхом здійснення на зворотній сторінці векселя або на додатковому аркуші (алонжі) передавального напису (індосаменту) векселеодержувачем (індосантом) на користь іншого одержувача векселя (індосата) [6, 17].

Крім функції передачі векселя іншому векселеодержувачу, індосамент виконує також гарантійну функцію, тобто кожний індосант за векселем відповідає за акцепт і платіж. Надійність векселя підвищується з кожним випадком індосаменту, тобто з кожним новим передавальним написом, оскільки він створює нового боржника.

Яким векселем оформити розрахунки – простим чи переказним, – підприємство вирішує самостійно, з урахуванням думок сторін, які приймають участь в операції. Якщо, наприклад, учасників буде тільки троє, то випискою одного переказного векселя можна відобразити розрахунки всіх трьох учасників. Якщо учасників двоє, то, звичайно, логічним буде рішення скористатися простим векселем.

Таким чином, використання векселів у розрахунках між суб'єктами господарської діяльності визначається економічною доцільністю, регулюється нормами вексельного права, здійснюється за єдиною процедурою та в його основі лежить довіра учасників, яка може підкріплятися додатковими гарантами.

Недостатнє використання векселів у господарському обороті, незважаючи на їх переваги, можна пояснити складністю в оформленні та відкритті, що приносить деякі незручності для постачальника продукції.

Вексельний обіг – складний економічно-правовий процес, але його розширення має надзвичайно важливе народногосподарське значення. Використання векселів прискорює розрахунки і грошовий обіг, адже він дозволяє векселеодержувачу отримувати гроші, навіть не чекаючи погашення вексельного платежу. Для цього вексель у будь-який час можна вільно продати або ж закласти у заставу в комерційному банку [7].

1.4 Розрахунки за допомогою систем дистанційного обслуговування

Оперативне ведення клієнтом своїх рахунків у банку та обмін технологічною інформацією, визначеною в договорі між банком та клієнтом, клієнт може здійснювати за допомогою систем дистанційного обслуговування.

Дистанційне обслуговування може здійснюватися за допомогою систем «клієнт – банк», «клієнт – Інтернет – банк», «телефонний банкінг» тощо.

Програмне забезпечення систем дистанційного обслуговування має відповідати вимогам нормативно-правових актів Національного банку, які пред'являються до технології та захисту електронних банківських розрахунків.

Юридичною підставою для роботи клієнта за допомогою систем дистанційного обслуговування і оброблення банком дистанційних розпоряджень клієнта є договір про розрахунково-касове обслуговування. У договорі обов'язково мають обумовлюватися права, обов'язки та відповідальність сторін, порядок вирішення спорів у разі їх виникнення тощо.

Системи типу «клієнт – банк», «клієнт – Інтернет – банк», «телефонний банкінг» тощо на підставі дистанційних розпоряджень клієнта можуть виконувати функції надання інформаційних послуг згідно з переліком, що зазначений в договорі між банком та клієнтом, здійснення операцій за рахунком клієнта.

Під час здійснення розрахунків за допомогою систем «клієнт – банк», «клієнт – Інтернет – банк» тощо застосовуються електронні розрахункові документи. Якщо це передбачено договором між банком та клієнтом, то використання клієнтом системи не виключає можливе оброблення банком документів клієнта на паперових носіях.

Реквізити електронного розрахункового документа, що використовуються в системах «клієнт – банк», «клієнт – Інтернет – банк», визначаються договором між банком та клієнтом, але обов'язково цей документ має містити такі з них: дату і номер; назву, ідентифікаційний код (номер) платника та номер його рахунку; назву та код банку платника; назву, ідентифікаційний код (номер) одержувача та номер його рахунку; назву та код банку одержувача; суму цифрами; призначення платежу; електронний цифровий підпис; інші реквізити, які під час формування електронного розрахункового документа системою електронних платежів розміщуються в полі «Допоміжні реквізити».

Відповідальні особи платника, які вповноважені розпоряджатися рахунком і на законних підставах володіють особистим ключем, від свого імені або за дорученням особи, яку представляють, накладають підписи під час створення електронного розрахункового документа. Платник може формувати електронні розрахункові документи на підставі належним чином оформлених платіжних доручень, платіжних вимог-доручень, а також з використанням платіжних карток. Не дозволяється формування клієнтами електронних розрахункових документів на підставі розрахункових документів, які мають додатки (реєстр розрахункових чеків, реєстр документів за акредитивом тощо), а також формування стягувачем електронних розрахункових документів на підставі платіжних вимог на примусове списання, стягнення коштів, отримувачем – у разі договірного списання коштів. Ці платіжні вимоги стягувач / отримувач надсилає до банку на паперових носіях.

Під час використання систем «клієнт – банк», «клієнт – Інтернет – банк» банк щоденно роздруковує реєстр електронних розрахункових документів, які відправлені клієнтом. Реєстр має обов'язково містити відомості про дату і час подання власником рахунку електронних розрахункових документів до банку. Реєстр засвідчується підписом відповідального виконавця банку і відбитком штампа банку та підшивається до документів дня як первинний документ, що надійшов від клієнта до банку. Електронні розрахункові документи, які відправлені клієнтом, щоденно архівуються і зберігаються в банку протягом установленого строку.

Під час використання систем «клієнт – банк», «клієнт – Інтернет – банк» клієнт має дотримуватися всіх вимог, що встановлює банк, з питань безпеки оброблення електронних розрахункових документів. Якщо це передбачено в договорі, то банк має право виконувати періодичні перевірки виконання клієнтом вимог щодо захисту інформації та зберігання засобів захисту і припиняти обслуговування клієнта за допомогою системи в разі невиконання ним вимог безпеки.

2. Аналіз розрахунково-касових операцій СОД АППБ «Аваль»

2.1 Коротка організаційно-економічна характеристика банку

Статутний фонд банку «Аваль» становить 19.74 млн. гривень.

Дирекція Акціонерного почтово-пенсійного банку «Аваль» є структурним підрозділом банку, суб’єктом господарювання, має власний консолідований баланс з урахуванням балансів підзвітних їй установ, субкореспондентський рахунок і МФО та здійснює свою діяльність на засадах повного господарського розрахунку відповідно до бізнес-плану Дирекції, затвердженого Правлінням банку.

Дирекція діє на підставі «Положення про Дирекцію Акціонерного почтово-пенсійного банку «Аваль» по Сумській області».

У своїй діяльності керується законами України, постановами Верховної Ради та Уряду України, нормативними актами Національного банку України, Статутом та іншими нормативними документами банку «Аваль».

Дирекція здійснює такі банківські операції:

– залучення та розміщення грошових вкладів і кредитів;

– здійснення розрахунків за дорученням клієнтів, банків-кореспондентів та їх касове обслуговування;

– ведення рахунків клієнтів і банків-кореспондентів;

– фінансування капітальних вкладень за дорученням власників або розпорядників інвестованих коштів;

– купівля, продаж і зберігання платіжних документів, цінних паперів, а також операції з ними;

– придбання права вимоги на поставку товарів і надання послуг, прийняття ризику виконання таких вимог та інкасація цих вимог (факторинг);

– придбання за власні кошти засобів виробництва для передачі їх в оренду (лізинг);

– купівля у організацій і громадян та продаж їм іноземної валюти готівкою і валюти, що знаходиться на рахунках і вкладах;

– довірчі операції (залучення та розміщення коштів, управління цінними паперами та ін.) за дорученням клієнтів;

– надання консультаційних послуг;

– проведення операцій по касовому виконанню державного бюджету за дорученням Національного банку України і Головного управління Державного казначейства Міністерства фінансів України;

– здійснення інших операцій з дозволу Національного банку України та банку «Аваль».

Дирекція здійснює банківські операції згідно з «Положенням про ОД АППБ «Аваль» по Сумській області» при наявності відповідно оформленої довіреності банку «Аваль», переліку банківських операцій та інших видів банківської діяльності, які банк «Аваль» доручає здійснювати Дирекції банку і дозволу на здійснення банківських операцій, наданого Сумським обласним управлінням Національного банку України.

З метою більш повного забезпечення реалізації функцій Дирекція має право:

– вимагати від клієнтів при вирішенні питання видачі кредитів подання документів і відомостей, необхідних для всебічного виявлення їх фінансового стану та підтвердження кредитоспроможності;

– здійснювати перевірки використання позичальниками наданих їм позичок згідно з умовами кредитного договору;

– припиняти кредитні відносини з позичальниками, достроково стягувати заборгованість по наданих позичках;

– порушувати справу перед судом про оголошення клієнта неплатоспроможним;

– від імені банку і в порядку, встановленому банком, брати участь у створенні і діяльності спільних підприємств і організацій як на території України, так і за її межами;

– використовувати частину прибутку, що залишилася всіх обов’язкових платежів;

– самостійно регулювати чисельність апарату Дирекції в межах, затверджених банком витрат на оплату праці;

– створювати територіально відокремлені структурні підрозділи;

– розпоряджуватися закріпленим майном, укладати від імені банку договори (угоди);

– надавати клієнтам на договірних засадах додаткові платні послуги, що не суперечать чинному законодавству.

2.2 Організація розрахунково-касових операцій СОД АППБ «Аваль»

Ведення СОД АППБ «Аваль» рахунків клієнтів є необхідною передумовою та важливою складовою їх розрахунково-касового обслуговування. Весь процес ведення рахунків умовно можна розділити на три стадії: відкриття, обслуговування, закриття рахунків.

З метою запобігання організаційно-фінансовим зловживанням (зокрема відкриттю та веденню рахунків фірм, зареєстрованих на підставних осіб) Національний банк України зобов'язав усі банківські установи приймати документи для відкриття (переоформлення) банківських рахунків суб'єктів підприємницької діяльності особисто від керівника чи головного бухгалтера. Для відкриття поточних рахунків та поточних бюджетних рахунків підприємства зобов'язані падати СОД АППБ «Аваль» такі документи:

• заяву на відкриття рахунка встановленого зразка за підписом керівника та головного бухгалтера (якщо в штаті посади головного бухгалтера немає, заяву підписує тільки керівник);

• копію свідоцтва про державну реєстрацію;

• копію зареєстрованого статуту (положення), завірену нотаріусом або реєструючим органом;

• картку зі зразками підписів осіб, яким надано право розпорядження рахунком та підписання розрахункових документів, завірену нотаріально;

• копію документа, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік, засвідчену податковим органом або нотаріально;

довідку про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України.

Характеристики

Список файлов курсовой работы