1882 (599490), страница 7

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 7)

створення ринку похідних.

запровадження нових фінансових інструментів через застосування механізму пілотних проектів.

законодавче запровадження системи андерайтингу.

надання місцевим органам влади можливості здійснювати випуск муніципальних облігацій під певні пріоритетні прибуткові програми.

Цілісна інституційна інфраструктура фондового ринку повинна забезпечити його ефективне функціонування, слугувати національним інтересам, забезпечувати економічну безпеку і суверенітет України.

Сьогодні торгова інфраструктура фондового ринку України, що складається з фондових бірж та інформаційно-торговельних систем, перш за все, обслуговує приватизаційні та постприватизаційні процеси розподілу і перерозподілу корпоративної власності.

Фондовий ринок України не сприяє ефективному залученню та розподілу капіталу. Як наслідок:

розміри організованого ринку корпоративних цінних паперів в Україні є незначними за обсягами ринкової капіталізації, за кількістю і обсягами угод з цінними паперами; неорганізований ринок значно перевищує організований;

на неорганізованому ринку переважають угоди з векселями.

Глобальна тенденція розвитку фондових ринків вимагає концентрації торгівлі корпоративними цінними паперами на організованому ринку на засадах конструктивної конкуренції та інновацій: організатори торгівлі повинні забезпечити ефективну торговельну платформу разом з фінансовими продуктами, які потрібні клієнтам, та за ціною, яку ці клієнти готові платити.

Зважуючи на вищевикладене пріоритетними вважаємо наступні заходи:

забезпечення прозорого ціноутворення, при якому ціни організованого ринку можуть бути основою для оцінки активів інститутів спільного інвестування і для цілей оподаткування;

створення через державне регулювання та саморегулювання професійних учасників ефективної системи контролю за торгівлею за участю афілійованих осіб;

встановлення обов’язковості укладання угод з великими пакетами цінних паперів українських емітентів на організованих ринках;

створення рівних умов вторинного обігу однотипних фінансових інструментів у різних організаторів торгівлі;

створення умов для торгівлі на організованому ринку акціями молодих компаній росту (венчурних компаній);

створення умов для торгівлі на організованих ринках іноземними цінними паперами;

запровадження заходів для розміщення українськими емітентами цінних паперів на організованих ринках.

розвиток технологій торгівлі похідними на організованих ринках;

здійснення організаторами торгівлі розрахунково-клірингової діяльності з похідними;

впровадження електронного документообігу при укладанні та виконанні угод з корпоративними цінними паперами, прийняття єдиних стандартів та сертифікації систем електронного цифрового підпису та шифруванні даних, придатних для використання у будь-яких технічних та технологічних системах, які будуть підтримувати функціонування інфраструктури фондового ринку України.

Висновки

Розвиток ефективно діючого фінансового ринку здатного мобілізовувати та перерозподіляти інвестиційні ресурси є найважливішим завданнями регулювання національної економіки. Тому розвиток фондового ринку як невід'ємної частини фінансового ринку набуває першочергового значення.

У даній роботі були розглянуті різні види цінних паперів, що обертаються на фондовому ринку. Ринок цінних паперів грає важливу роль в системі перерозподілу фінансових ресурсів держави, а також необхідний для нормального функціонування ринкової економіки. Тому відновлення і регулювання розвитку фондового ринку є однією з першочергових задач, що стоять перед урядом, для рішення якої необхідне прийняття довгострокової державної програми розвитку і регулювання фондового ринку і суворий контроль за її виконанням.

Сьогодні ринок цінних паперів України знаходиться в початковій стадії розвитку. При цьому є значний потенціал як з боку професійних учасників ринку, так і з боку інвесторів. Позитивну роль в розвиток ринку грають: факт появи на ньому акцій підприємств,що приватизувалися промислових, завдяки чому збільшується обсяг "предмету діяльності", тобто цінних паперів; значна зміна цього спекулятивного спрямування,що є у фондового ринку за рахунок активізації діяльності як внутрішніх, так і зовнішніх інвесторів; перспективи створення інституту незалежних реєстраторів, що значно полегшить процес переоформлення іменних цінних паперів, збільшить швидкість їхнього обороту; наявність кваліфікованих професійних учасників ринку цінних паперів; вдосконалення законодавства, що регулює діяльність фондового ринку України.

На підставі проведеного аналізу результативності функціонування ВАТ «ЗНВКІФ «СЄІФ» на ринку цінних паперів, було визначено наступне. По-перше, як свідчать результати аналізу доходності окремих видів операцій із фінансовими інвестиціями, підприємству варто збільшувати витрати на фінансування боргових цінних паперів Пенсійного фонду України, оскільки вони є одним з найважливіших джерел доходів по операціях з цінними паперами. Однак можливість здійснення такого заходу буде залежати від особливостей попиту на векселі ПФ, а також від політики в сфері бюджетних і інших обов'язкових платежів, проведених урядом України.

По-друге, як засвідчив аналіз витрат на обслуговування фінансових інвестицій, ВАТ «ЗНВКІФ «СЄІФ» необхідно вишукувати можливості зменшення комісійних витрат, зв'язаних з реалізацією цінних паперів, що як знаходяться в розпорядженні компанії, так і що здобуваються і реалізованих на прохання клієнтів компанії. Це стане можливим при впровадженні нових технологічних систем керування портфелем цінних паперів, що дозволить значно скоротити поточні витрати, зв'язані з ними.

По-третє, підприємство не здійснює численні види операцій з цінними паперами, що значно звужує операційне коло його дій, можливості до отримання доходів.

По-четверте, зміни у законодавстві примушують підприємство до перегляду стратегії своєї діяльності з врахуванням нових, більш жорстоких вимог до гравців фондового ринку щодо забезпечення боргових зобовязань, розміру статутного фонду тощо. За результатами проведеного дослідження було визначено, що ВАТ «ЗНВКІФ «СЄІФ» більш доцільно перейти на обслуговування реальних інвестиційних проектів, здійснювати пряме інвестування промислового виробництва аніж займатися операціями з фінансовими інвестиціями.

Серед недоліків ринку цінних паперів в Україні слід визначити наступні:

1. Все ще не отримала логічного завершення розробка правового забезпечення формування національного ринку цінних паперів. Концепція фондового ринку України витримала в Верховній Раді України лише перше читання.

2. До створення справжніх цивілізованих інвестиційних інститутів, покликаних виконувати посередницькі функції між емітентами і покупцями цінних паперів, "дистанція величезного розміру". Фактично недіючими в цій найважливішій справі залишаються банки, система казначейства і валютна біржа. Ситуація погіршується і підірваної зважаючи на несумлінну (якщо не сказати більше) діяльності репутацією великої кількості фінансових посередників.

3. В Україні доки ще буде відсутній чітка система гарантій розміщення цінних паперів як для вітчизняних так і для іноземних фізичних і юридичних осіб.

4. Питання про лімітування покупки окремих виглядів цінних паперів в Україні (на відміну від Росії, де ліміт покупки державних короткострокових зобов'язань для фірм-нерезидентів складає 10%) доки в практичній площині не ставиться.

5. Досі не врегульоване питання про присутність на національному ринку цінних паперів фірм-нерезидентів в якості самостійних фінансових партнерів.

6. Розвиток національного ринку цінних паперів багато в чому стримується все ще неадекватною сприйнятливістю населення.

8. Нормальне функціонування ринку цінних паперів ускладнюється істотною нестачею вірогідної і докладної інформації. Разом з тим, невдосконаленість інформаційного забезпечення зумовлене ще і відсутністю належної стандартизації врахування цінних паперів в відповідності з міжнародними стандартами. І, нарешті, на національному ринку цінних паперів доки ще не знайдене оптимальне співвідношення біржового і внебиржевого наявного і безготівкового оборотів.

Таким чином, ефективне регулювання фондового ринку є однією з найважливіших задач уряду, оскільки цей ринок є настільки масштабним і нестійким, що може погрожувати всієї економічної системи країни. Для цього необхідно всебічний і обміркований вплив держави на фондовий ринок, включаючи як правове регулювання, так і економічні засоби впливу.

В області законодавчого регулювання ринку цінних паперів однієї з першочергових задач є прийняття довгострокової державної програми розвитку і регулювання фондового ринку, Перші кроки в цьому направленні були зроблені з прийняттям Закону, що вирішив чисельні проблеми регулювання фондового ринку. Законом встановлений новий режим для цінних паперів і професійних учасників фондового ринку, що дозволить уникнути "сурогатною" діяльності на ринку, а також визначена чітка структура державних органів, регулюючих ринок цінних паперів. Необхідно прийняття і інших законів і нормативних актів в відповідності з обраною лінією регулювання, сприятливих подальшому розвитку і зміцненню фондового ринку в Україні, і здійснення контролю за їхнім виконанням.

Незважаючи на всі негативні характеристики, сучасний український фондовий ринок - це динамічний ринок, що розвивається на основі: масштабної приватизації і пов'язаного з нею масового випуску цінних паперів; випуску, що розширяється підприємствами і регіонами, облігаційних позик; швидкого поліпшення технологічної бази ринку; доступу, що відкрився на міжнародні ринки капіталу; швидкого становлення масштабної мережі інститутів - професійних учасників ринку цінних паперів і інших чинників.

Перелік використаних джерел

1. Закон України “При цінні папери та фондову біржу” від 11. 09. 1999р. №13-477

2. Закон України “Про банки та банківську діяльність від 13. 09. 2000 р. №4551.

3. П(с) БУ 2 - П(с) БУ "Баланс", затверджений наказом МФУ від 31. 03. 1999р. за №87.

4. П(с) БУ 12 - П(с) БУ 12 „Финансовые інвестиції", затверджене наказом МФУ від 26. 04. 2000р. за №91.

5. Авдеев А. М. , Павловец В. И. Экономические показатели инвестиционных проектов в условиях инфляции. Экономика и коммерция. №3, 1994.

6. Агарков М. М. Учение о ценных бумагах - М. :, Финстатинформ, 1993 г. – 150 с.

7. Алексеев М. Ю. Рынок ценных бумаг - М. :, Финансы и статистика, 1992 г. – 165 с.

8. Алехин Б. “Рынок ценных бумаг” – К. : Либідь. 1991 г. – 166 с.

9. Бакаєв Л. О. Кількісні методи в управлінні інвестиціями: Навч. посібник. – К. ,2000. – 266 с.

10. Балабанов В. С. Осокина М. Е. Рынок ценных бумаг - М. : Литера, 1994 г. – 213 с.

11. Балабанов И. Т. Основы финансового менеджмента. Как управлять капиталом? – М. : Финансы и статистика, 1995. – 384 с. : ил.

12. Баронський А Ринок цінних паперів в Україні// Фінансова Україна, 1998 р. - № 47 – с. 12-18.

13. Басовский Л. Е. Финансовый менеджмент: Учебник. – М. ,2002. – 184 с.

14. Бланк И. А. Инвестиционный менеджмент. – К. , 1995. – 462 с.

15. Бланова В. А. Рынок ценных бумаг - М. : Финансы и статистика, 1996 г. – 312 с.

16. Боди Э. Принцип инвестиций /Боди З. , Кейн А. , Маркус. А. Дж. – М. ,2002. – 212 с.

17. Бочаров В. В. Инвестиционный менеджмент. – СПб, 2000. – 350 с.

18. Бочаров В. В. Финансовое моделирование: Учеб пособие. – СПб. , М. , Харьков, Минск, 2000. – 414 с.

19. Брейли Р. , Майерс С. Принципы корпоративных финансов: Учебник. – М. , 1997. – 311 с.

20. Бурков В. Н. Управление большими системами. – М. : Синтег, 1998, 432 с.

21. Ван Хорн ДЖ. К. Основы управления финансами. М. , Финансы и статистика, 1996.

22. Ван Хорн Дж. К. , Вахович Д. М. Основы финансового менеджмента. Пер с англ. - 11-е изд. – М,2001. – 403 с.

23. Винс Р. Математика управления капиталом: Методы анализа риска для трейдеров и портфельных менеджеров: Пер. с англ. – М. : Альпина. – 2000. – 400 с.

24. Гитман Л. Дж. , Джонк М. Основы инвестирования. – М. ,1997. – 274 с.

25. Глухов В. В. , Бахрамов Ю. М. Финансовый менеджмент (Участники рынка, инструменты, решения): Учеб пособие. – СПб. , 1995. – 314 с.

26. Гридчина М. В. Финансовый менеджмент: Курс лекций. – К. ,1999. – 288 с.

27. Єлейко Я. І. та інш. Інвестиції ризик прогноз: Посібник/ Я. И. Єлейко, О. И. Єлейно, К. Є. Раєвський. – К. , Львів,2000. -

28. Жуков Е. Ф. Ценные бумаги и фондовые рынки. Учебное пособие для вузов - М. : Банки и Биржи, Юнити, 1995 г. – 298 с.

29. Зарубкин Л. Некоторые проблемы инвестиционной политики и нормализации незавершенного строительного производства. // Вопросы экономики. – 1990. – №8. – с. 58-66.

30. Инвестиционный финансовый портфель: Книга инвестиционного менеджера. Книга финансового менеджера. Книга финансового посредника. – М. : Соминтэк, 1993. – 478 с.

31. Крейнина М. И. Финансовый менеджмент: Учеб пособие. – 2-е изд. , пер и доп. – М. ,2001. –

32. Ли Ч. О. , Финнерти Д. И. Финансы корпорации: теория, методы и практика: Учеб для вузов: Пер с англ. – М. , 2000. –

33. Мансухани Г. Р. Золотое правило инвестирования: Пер. с англ. – М. ,1991. – 93 с.

34. Маслова С. О. , Опалов О. А. Фінансовий ринок: Навчальний посібник. – К. ,2003. – 417 с.

35. Меркумов Я. С. Финансовые вычисления. Теория и практика: Учебно-справочное пособие. – М. ,2002. – 275 с.

36. Мертенс А. Инвестиции: Курс лекций. – К. , 1994. – 623 с.

37. Методические рекомендации по оценке эффективности инвестиционных проектов и их отбору для финансирования (официальное издание). – М. : НПКВЦ "Теринвест". – 1994.

38. Оскольський В. В. "Реалії та перспективи ринку цінних паперів в Україні. " // "Вістник Національного банку України",1999 р. - № 1, с. 3-20.

39. Павлова Л. Н. Корпоративные ценные бумаги: эмиссия и операции предприятий и банков. – М. : Интел-Синтез, 1998, 528 с.

40. Первозванский А. А. , Первозванская Т. И Финансовый рынок: расчет и риск. – М. ,1994. – 175 с.

41. Рейтлян Я. Р. Аналитическая основа принятия управленческих решений. М. , Финансы и статистика, 1989.

42. Рынок ценных бумаг и его финансовые институты / под ред. В. С. Торкановского – СПб. : АО «Комплект», 1994 – 421 с.

43. Рынок ценных бумаг: Учебник / Под ред. А. И. Басова. – М. ,1996. –

44. Семенкова Е. Е. Операции с ценными бумагами – М. : Перспектива, 1997 г. – 250 с.

45. Серов В. М. Инвестиционный менеджмент: Учеб пособие. – М. ,2000.

46. Теплова Т. В. Финансовые решения: стратегия и тактика. Учебное пособие. – М. : Магистр, 1998, 264 с.

47. Тренев И. И. Управление финансами: Учеб пособие. – М. , 1999.

48. Фабоцци Ф. Дж. Управление инвестициями: Пер. с англ. . – М. ,2000.

49. Филатов В. Проблемы инвестиционной политики в индустриальной экономике переходного периода. // Вопросы экономики. – 1994. – №7, с. 412.

50. Финансово-кредитный словарь в 3 т. М. , Финансы и статистика, 1994.

51. Хоминич И. П. Финансовая стратегия компаний: Научное издание. – М. : Изд-во Росс. экон. академии, 1998, 156 с.

52. Четыркин Е. М. Методы финансовых и коммерческих расчетов. – М. : "Дело", 1992. – 320 с.

53. Шаблин Д. Л. Акции, облигации и другие ценные бумаги - М. :, Российское АО «Микротех», 1992 г. – 160 с.

54. Шарп У. Инвестиции. – М. : Инфра-М, 1997, 1024 с.

Характеристики

Список файлов курсовой работы