1882 (599490), страница 5
Текст из файла (страница 5)
Рис. 2.5. Зміни у структурі доходів ВАТ «ЗНВКІФ «СЄІФ» від фінансових інвестицій
У той же час підприємство активізувало роботу з цінними паперами для клієнтів (довірчі операції), що привело до зростання комісійних доходів по цих операціях (119% від рівня 2006 р); а також почало реалізовувати власні цінні папери, що принесло йому 10234,2 грн. доходів
Відбулися зміни й у структурі доходів і витрат підприємства від фінансових інвестицій. Так, значно збільшилася частка витрат на векселі ПФ (з 17% у 2006 р. до 33% у 1-м півріччі 2007р). У той же час частка зобов'язань клієнтів й ОВДП у витратах не змінилася. Внаслідок активізації діяльності підприємства з цінними паперами клієнтів, з'явилися витрати по цих операціях, пов'язані з необхідністю збереження, інвентаризації, обліку, пересилання, супроводу цих цінних паперів.
У структурі доходів провідне місце займають операції з цінними паперами клієнтів (50% усіх доходів по операціях із фінансовими інвестиціями), а також доходи по зобов'язаннях клієнтів, які входили до складу дебіторської заборгованості ВАТ «ЗНВКІФ «СЄІФ» (47%).
Рис. 2.6 Динаміка доходів та витрат ВАТ «ЗНВКІФ «СЄІФ» від фінансових інвестицій
У цілому за 1-му півріччя 2007 р. підприємство, за рахунок активізації операцій з векселями ПФ і цінними паперами клієнтів забезпечило зменшення збитковості фінансових інвестицій на 4,94% від рівня 2006 р.
В 2-му півріччі відбувалося подальше зниження збитковості операцій із цінними паперами.
Так, продовжували збільшуватися доходи від операцій з цінними паперами для клієнтів (28% від рівня попереднього періоду), а також від реалізації власних цінних паперів (81,22%) і доходи по зобов'язаннях клієнтів (3,1%).
У структурі витрат відбулися наступні зміни. Знову знизилася частка витрат на векселі ПФ, хоча витрати в абсолютному вираженні збільшилися і склали 147% від рівня попереднього періоду. Зросли витрати по операціях з цінними паперами для клієнтів (53,6 рівня 1 - го півріччя).
У цілому значно знизилася величина витрат від операцій із цінними паперами (на 3,27%) у порівнянні з 1-м півріччям 2007 року. Це відбулося через зменшення витрат по боргових зобов'язаннях клієнтів (на 7,94%), що дозволило знову зменшити розмір збитків від операцій із ЦП на 9,13%.
Однак самі істотні зміни відбулися в першому півріччі 2007 р. Як ми вже згадували вище, на початку цього року ВАТ «ЗНВКІФ «СЄІФ» нарешті одержало можливість реалізувати ОВДП, що протягом 2 років не приносили доходів. Лише частина засобів, отриманих від реалізації ОВДП знову ввійшло у витрати, унаслідок їхнього рефінансування в боргові зобов'язання НБУ. Це призвело до значного скорочення валових витрат компанії по операціях з цінними паперами, а рефінансування доходів від ОВДП у боргові зобов'язання НБУ дозволило, згідно Листа НБУ № 3459-МП-12 від 12. 01. 2007 р. , скоротити обов'язкові витрати на їхню купівлю. Крім цього, у 1-м півріччі 2007 року значно зросли доходи по векселях Пенсійного фонду (на 936%). Це, очевидно зв'язано з тим, що підприємства були змушені викуповувати ці цінні папери для ліквідації заборгованостей по бюджетним зобов’занням.
На 40% зросли також доходи підприємства від операцій з цінними паперами для клієнтів. Це пов'язано з активізацією діяльності підприємств по викупі своїх боргових зобов'язань у енергогенеруючих компаній і підрозділів Міністерства транспорту, перед якими в них була значна кредиторська заборгованість, а також з покупкою векселів цих компаній.
Однак, активізація діяльності ВАТ «ЗНВКІФ «СЄІФ» з цінними паперами в даний період не привела до збільшення витрат, пов'язаних зі здійсненням таких операцій. Це пояснюється тим, що з початку 2007 року компанія здійснює всі операції з цінними паперами клієнтів з використанням єдиного комп'ютерного реєстру, що прискорює всі операції і робить їхній більш дешевими і вигідними.
У цей період витрати ВАТ «ЗНВКІФ «СЄІФ», пов'язані зі здійсненням операцій з цінними паперами скоротилися практично вдвічі, а доходи зросли на 25%. Це дозволило підприємству, уперше з моменту початку діяльності дістати прибуток від операцій з фінансовими інвестиціями в розмірі 468086 грн.
Аналізуючи динаміку основних показників, що характеризують операції компанії з цінними паперами необхідно відзначити наступні основні моменти.
За 2 роки істотно знизилися витрати по обслуговуванню боргових зобов'язань клієнтів, що склали наприкінці аналізованого періоду всего 11% від витрат на початок періоду. Цілком зникли витрати підприємства по обслуговуванню ОВДП. Однак це не можна поставити в заслугу ВАТ «ЗНВКІФ «СЄІФ». Оцінюючи наслідки такого кроку слід зазначити високі професійні навички фінансових аналітиків підприємства, які, щоб уникнути значних збитків, прийняли рішення про відхід пємства з ринку ОВДП. Це дало можливість не накопичувати довготермінові вклади в ОВДП, що виникли б у результаті обміну короткострокових облігацій на довгострокові розпорядженням КМ України від 12. 09. 2007 р. Така міра дала можливість ВАТ «ЗНВКІФ «СЄІФ» визволити значні засоби, велика частина яких була спрямована на забезпечення векселів Пенсійного фонду.
Рис. 2. 7. Динаміка результату від операцій ВАТ «ЗНВКІФ «СЄІФ» з цінними паперами та іншими фінансовими інструментами
Не можна не відзначити і той факт, що за період з 2006 по 2007 р. значно зросли обсяги операцій підприємства з векселями Пенсійного фонду. Це вказує на те, що ВАТ «ЗНВКІФ «СЄІФ» дійсно займається проблемами, пов'язаними з обслуговуванням платежів підприємств у Пенсійний фонд. За аналізований період значно збільшилися доходи по цінних паперах клієнтів (552,3% від рівня 2006 року), що пов'язано з активізацією підприємств - клієнтів та партнерів ВАТ «ЗНВКІФ «СЄІФ» на фондовому ринку. Крім цього на таке збільшення доходів вплинули і конкурентні переваги підприємства в сфері забезпечення інтересів клієнтів по купівлі-продажу корпоративних цінних паперів. Протягом 2 років ВАТ «ЗНВКІФ «СЄІФ» постійно збільшувало розміри операцій, пов'язаних з реалізацією власних цінних паперів, що дало можливість залучити додатково 50780,7 грн.
3. Напрямки вдосконалення функціонування ринку цінних паперів в Україні
3.1 Моделі та перспективи розвитку ринку цінних паперів в Україні
Україна ще й досі знаходиться далеко від головних потоків капіталу. Спроби ринкових перетворень окремих сторін господарської діяльності, нажаль, не призводять до бажаного результату. Відсутність ефективно діючої інфраструктури, яка забезпечує акумулюванню капіталу для інвестицій у виробничу і соціальну сфери та сприяє раціональному розміщенню фінансових ресурсів, не дає можливості ефективно управляти господарською діяльністю і конкурентно оцінювати вартість виробничих ресурсів. Недосконала система обліку прав власності на майно у поєднанні із відсутністю загальнонаціональних ринків основних ресурсів виробництва робить українську продукцію неконкурентною а українські підприємства збитковими.
З початку реформи у постсоціалістичних країнах Східної Європи та деяких країнах СНД створення національного фондового ринку відбувалося водночас з розбудовою сучасної моделі його інфраструктури в суворій відповідності до рекомендацій Групи Тридцяти, IOSCO, та вимог міжнародних фінансових організацій.
Як відповідь на глобальні тенденції в Україні було прийнято Закони “Про цінні папери та фондову біржу”, ”Про господарські товариства”. Акцент на біржову торгівлю сприймався як знак ринкових перетворень. При цьому фундаментальні передумови існування біржової торгівлі, які створювались в інших країнах десятиріччями, вважалось виникнуть якось собою. Відсутність систем виконання угод і обліку прав власності обумовили появу низки законодавчих (Укази Президента України №247/94, 160/96 тощо) і нормативних документів. Цей поступовий розвиток привів до появи Закону України “Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” та Указу Президента України від 22 червня 1999 року N 703/99 “Про загальні засади функціонування Національного депозитарію України”.
Необхідно визнати, що до сьогоднішнього дня ринкова інфраструктура в Україні формувалась безсистемно та контролювалась різними державними установами за принципом “у семи няньок дитина без ока”. За допомогою різних міжнародних організацій в Україні намагалися “методом прямого впровадження вживити” ринкові інфраструктури. Кожний з цих інфраструктурних елементів, нажаль, не враховував у повній мірі українське законодавство і національні особливості. Україна, як і інші постсоціалістичні країни, стала “експериментальним полігоном” щодо “схрещення” континентального і англосаксонського права. Вважалося, що імплантація ззовні готової системи буде мати користь для країни – реципієнта. Однак “віз і нині там”.
Стагнація українського ринку корпоративних цінних паперів має негативні наслідки для України не тільки зниженням обсягу інвестицій, а й для найбільшого власника корпоративних цінних паперів - держави. Складність визначення справедливої ціни на цінні папери поза функціонуючим ринком цінних паперів може призвести до збитків держави у випадку продажу пакетів цінних паперів. Визначення такої ціни (котирувальної ціни, що формується між попитом і пропозицією, при якому укладається максимальна кількість угод щодо цінних паперів) можливо для ліквідних цінних паперів у організатора торгівлі цінними паперами. Враховуючи це Указом Президента № 1626/99 від 29. 12. 1999 “Про невідкладні заходи щодо прискорення приватизації майна в Україні” передбачено вжити заходів для зосередження вторинної торгівлі цінними паперами інвестиційно-привабливих підприємств виключно на фондових біржах та у ліцензованих торговельно-інформаційних системах.
Відзначається загрозлива тенденція зростання кількості правопорушень щодо обліку прав власності. Так за 1997 рік на ринку цінних паперів Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку зареєструвала 2200 правопорушень, а за 1998 рік у тричі більше. Становище, що склалося в даний час стосовно фіксації прав власності на цінні папери наближається до критичного стану.
Указом Президента № 1626/99 від 29. 12. 1999 “Про невідкладні заходи щодо прискорення приватизації майна в Україні” передбачено пріоритети в діяльності Уряду, серед яких визначено:
вдосконалення механізму захисту прав дрібних інвесторів;
сприяння залученню інвестиційних ресурсів, у тому числі легалізованих у встановленому порядку, підвищення заінтересованості інвесторів щодо українських підприємств на внутрішньому і міжнародних фондових ринках;
забезпечення у процесі приватизації мінімального розпорошення акцій підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави чи займають монопольне становище на загальнодержавному ринку відповідних товарів (робіт, послуг), та продажу акцій таких підприємств промисловим інвесторам єдиним пакетом;
забезпечення здійснення ефективного управління корпоративними правами, що належать державі.
За відсутності єдиного в країні фондового центру майже неможливою стає прозорість ринку. Прозорість ринку цінних паперів дає інвесторам впевненість у правильності свого вибору. Інвестор не віддасть своїх грошей туди, де від нього не приховують інформацію. Зазначені недоліки суттєво впливають на фінансову довіру дрібних інвесторів і на розміри коштів, що залучаються.
Принцип цілісності ринку потребує впровадження єдиних підходів до функціонування організованих ринків на всій території України. Світова практика свідчить, що ринок неминуче еволюціонує від хаотичності і роздробленості до цілісності, централізації. Це характерно для усієї фінансової системи ринкових відносин - як у межах однієї країни, так і в міжнародних фінансово-економічних відносинах.
Концентрація капіталу, зменшення кількості акціонерних товариств і зростання їхньої рентабельності (включаючи прибутковість для інвестора), централізація Національної депозитарної системи разом з розвитком і концентрацією біржової і позабіржової торгівлі, розумна достатність державного регулювання та податкового пресингу - от далеко не повний, але важливий комплекс мір для підйому ринку цінних паперів в Україні.
Національна депозитарна система повинна для більше половини населення України забезпечувати облік їхніх прав власності, а це в грошовому вираженні більше 20 мільярдів гривень. Крім того, для розвитку ринку цінних паперів саме Національна депозитарна система забезпечує зниження ризиків інвестиційної діяльності.
Указом Президента України від 30 жовтня 1999 року № 1415/99 “Про Основні напрями розвитку фондового ринку в Україні у 2000 році” визначено ряд головних завдань, які необхідно вирішити для розвитку фондового ринку в Україні, серед яких:
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
