175920 (599239), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Аудит може проводитись лише спеціалізованими аудиторськими фірмами та особами (сертифікованими аудиторами). Проведення аудиту уповноважується суб’єктами господарювання на підставі договору між аудитором (аудиторською фірмою) і замовником. Замовниками на проведення аудиту і виконання інших аудиторських послуг мають право виступати користувачі бухгалтерської звітності суб’єкта господарювання і визначати обсяги та напрями аудиторських перевірок в межах повноважень, наданих законодавством, установчими документами або окремими договорами (ст. 9).

Користувачами бухгалтерської звітності можуть бути уповноважені на підставі законів України представники органів державної влади, юридичні та фізичні особи, зацікавлені в наслідках господарської діяльності суб'єктів, в тому числі: власники, засновники господарюючого суб'єкта, кредитори, інвестори та інші особи, які відповідно до чинного законодавства мають право на отримання інформації, що міститься в бухгалтерській звітності.

Аудитором може бути громадянин України, який має аудиторський сертифікат на право здійснення аудиторської діяльності на території України. Аудитор має право займатися аудиторською діяльністю індивідуально, створити аудиторську фірму, об'єднатися з іншими аудиторами в спілку з дотриманням вимог законів України.

Аудиторам забороняється безпосередньо займатися торговельною, посередницькою та виробничою діяльністю, що не виключає їх права отримувати дивіденди від акцій і доходи від інших корпоративних прав.

Аудиторська фірма – це організація, яка має ліцензію на право здійснення аудиторської діяльності на території України та займається виключно наданням аудиторських послуг. Аудиторська фірма може бути створена на основі любої форми власності, але доля засновників-аудиторів повинна складати не менше 70% в статутному фонді. Аудиторська фірма може здійснювати свою діяльність при умові, коли в ній працює хоча б один аудитор, що має чинний сертифікат. При цьому керівником фірми повинен бути сертифікований аудитор.

Аудиторська фірма або одноособовий аудитор має право надавати аудиторські послуги з дня отримання та на протязі терміну дії ліцензії.

Забороняється займатися наданням аудиторських послуг органам державної виконавчої влади, виконавчим органам місцевих Рад народних депутатів, контрольно-ревізійним установам, що мають державно-владні повноваження, а також окремим особам, яким законами України заборонено здійснювати підприємницьку діяльність.

Законом визначено ряд обмежень при сертифікації аудиторів. Так, право на отримання сертифікату мають громадяни, які отримали вищу освіту (Положенням про порядок сертифікації уточнюється, що вища освіта має бути на рівні спеціаліста або магістра), певні знання з питань аудиту та досвід роботи не менше трьох років підряд на посаді аудитора, ревізора, бухгалтера, юриста, фінансиста або економіста, а наявність певних знань з питань аудиту визначається шляхом проведення відповідного іспиту. Не мають права бути аудиторами особи, які мають судимість за корисливі злочини (ст. 5). Сертифікація проводиться Аудиторською палатою України. Строк дії сертифікату не може перевищувати 5 років.

Порядок сертифікації визначається Положенням про порядок сертифікації громадян України, які мають намір займатись аудиторською діяльністю, прийнятим Аудиторською палатою України 11 листопада 1993 р. протоколом №5. В ньому визначено, що сертифікація громадян проводиться за трьома серіями сертифікатів: серія А – для здійснення аудиту в підприємствах і господарських товариствах, серії Б – для здійснення аудиту в банках та серії АБ – для проведення аудиту як в банках, так і в підприємствах і господарських товариствах; сертифікація проводиться на підставі поданих особисто до Аудиторської палати України та її регіональних відділень клопотання про отримання сертифікату, офіційно засвідченої копії диплому про вищу освіту, витягу з трудової книжки, документа про сплату коштів за сертифікацію та пред`явлення паспорта. Розгляд клопотання та перевірка поданих документів здійснюється Секретаріатом Аудиторської палати України або її регіональними відділеннями протягом 10 днів і складання письмового висновку про допуск до іспиту або про відхилення клопотання. Іспит щодо наявності певних знань з питань аудиту складається в індивідуальному порядку на підставі відповідей на білети, що затверджуються рішенням АПУ відповідно до програми сертифікації. При складанні іспиту сертифікат видається не пізніше 5 днів після прийняття іспиту. Особи, які не склали іспит мають право на повторне його складання не раніше як через рік після прийняття рішення АПУ.

Слід мати на увазі, що аудиторська діяльність виконується у відповідності до діючого сертифікату. За неналежне виконання своїх професійних обов`язків аудитором (аудиторами), при допущенні порушень діючого законодавства, норм та стандартів аудиту Аудиторською палатою України можуть бути застосовані стягнення в вигляді попередження, зупинення дії сертифікату на строк до одного року або анулювання сертифікату. Припинення дії сертифікату на аудиторську діяльність здійснюється на підставі рішення АПУ в випадках:

1. встановлення неодноразових фактів низької якості аудиторських перевірок,

2. систематичного або грубого порушення діючого законодавства України, встановлених норм та стандартів аудиту.

Рішення про зупинення дії або анулювання сертифікату АПУ повідомляє аудиторську фірму або аудитора в письмовій формі. Рішення АПУ може бути оскаржено в суді або арбітражному суді.

1.4. Аудиторські стандарти формують єдині базові та певні нормативні вимоги до якості аудиту, забезпечення визначеного рівня гарантії надійності його результатів. Вони визначають загальний підхід до проведення аудиту, масштаб перевірки, базові принципи, методологію, порядок збору інформації, документування аудиту і оформлення його результатів, а також відповідальність аудиторів та клієнтів у випадках надання недостовірної та (або) неповної інформації.

Зі зміною економічних та інших умов, які впливають на процес аудиту, наприклад, з впровадженням все більш досконалих інформаційних систем та технологій, аудиторські стандарти також підлягають перегляду або доповненню.

Значення аудиторських стандартів полягає в тому, що вони:

1. забезпечують якість аудиту;

2. сприяють впровадженню в аудиторську практику нової, більш досконалої методики аудиту;

3. допомагають користувачам зрозуміти процес аудиту;

4. допомагають аудиторам вести переговори з клієнтами та врегульовувати суперечливі питання;

5. забезпечують зв’язок елементів процесу аудиту;

6. забезпечують прийнятність результатів аудиту інших аудиторів;

7. сприяють незалежності аудиторів та об’єктивності результатів аудиту.

З розвитком інтеграції виникла необхідність стандартизації аудиту в міжнародному масштабі. Розробкою проектів стандартів (нормативів) аудиту на міжнародному рівні займається Міжнародний комітет по аудиторській практиці за дорученням Міжнародної федерації бухгалтерів, яка їх затверджує.

На даний час існує 29 міжнародних нормативів аудиту та 4 міжнародних нормативів супутніх аудиту робіт.

В Україні національні нормативи аудиту почали формуватись пізніше міжнародних (з листопада 1995 р., тоді як міжнародні – з 80-х років) і значно пізніше, ніж в розвинутих країнах (США, Великобританії, Канаді, Німеччині). Слід зауважити, що міжнародні нормативи аудиту розраховані в основному на країни, що розвиваються і на які направляються іноземні інвестиції. Тому аудиторам, які проводять аудит підприємств з іноземними інвестиціями або планують залучати іноземні інвестиції, слід дотримуватися міжнародних нормативів.

Одною з найважливіших проблем розвитку аудиту в Україні є розробка стандартів та нормативів аудиту. На даний час рішенням Аудиторської палати України № 73 від 18.12.1998 р. прийнято і діють 32 національних нормативів аудиту, які згруповані у 9 розділів:

Вступний матеріал (нормативи №№ 01-02)

Відповідальність (нормативи №№ 03-08)

Планування (нормативи №№ 09-11)

Внутрішній контроль (нормативи №№ 12-13)

Аудиторські докази (нормативи №№ 14-22)

Використання роботи інших фахівців (нормативи №№ 23-25)

Аудиторські висновки та звіти (нормативи №№ 26-27)

Окремі вимоги до аудиторських висновків та звітів (нормативи №№ 28-29)

Нормативи, які регулюють спеціальні умови проведення аудиту (нормативи №№ 30-32).

Слід звернути увагу на те, що Аудиторською палатою України затверджено Кодекс професійної етики аудиторів України, головним завданням якого є встановлення етичних вимог для аудиторів-практиків з метою забезпечення гарантії високої якості їхньої роботи і задоволення інтересів суспільства і держави.

Тема 2. Предмет і методи аудиторської діяльності.

1. Предмет та об’єкти аудиторської діяльності.

2. Методичні прийоми аудиту.

2.1. Предмет аудиту – це система взаємопов’язаних контрольних дій незалежних суб’єктів аудиторів, що здійснюються на договірній та платній основі з метою діагностування та оцінки фінансово-господарської діяльності підприємств всіх форм власності з точки зору доцільності і достовірності здійснюваних господарських операцій, відображених в обліку і звітності, ступені відповідності їх діючому законодавству.

Аудиторська діяльність трактується ширше ніж аудит, так як охоплює методичне та організаційне забезпечення цього процесу і широкий спектр послуг.

Аудитори виконують такі роботи:

• перевірку достовірності бухгалтерської звітності, законності та доцільності господарських операцій, стан системи обліку;

• проводять аналіз фінансово-господарської діяльності, виявляють сильні та слабкі сторони діяльності підприємства, дають оцінку та пропозиції по підвищенню її ефективності;

• консультують з питань податків, правомірності та доцільності окремих господарських операцій, вдосконалення бухгалтерського обліку, внутрішнього контролю та управління підприємством, форм і методів управління інформаційною технологією;

• захищають фінансові інтереси клієнтів;

• проводять наукові дослідження і проектування з питань організації та методів обліку, контролю;

• приймають участь в розробці проектів, планів (бізнес-планів), моделей та іншої документації щодо перспективної діяльності підприємства або окремих його підрозділів, дають їм оцінку та допомагають менеджерам приймати управлінські рішення щодо можливих альтернативних варіантів;

• надають допомогу в веденні обліку, складанні звітності та перевіряють правильність складеної фінансової звітності підприємства.

Під об’єктами аудиторської діяльності слід розуміти окремі або взаємопов’язані економічні, інформаційні, організаційні або інші сфери діяльності системи, стан яких може бути оцінено кількісно і якісно. Їх можна розподілити на такі групи:

• господарські засоби (засоби праці, предмети праці, трудові ресурси, фінансові і нематеріальні активи);

• господарські процеси (виробництво, впровадження нової техніки та технологій, забезпечення робочою силою, забезпечення сировиною та іншими ресурсами, збут продукції тощо);

• управління виробництвом (планування, прогнозування, нормування, облік, контроль, аналіз, стимулювання виробництва тощо).

2.2. Для отримання доказів аудитор застосовує певні методи і прийоми. Використовуються загальнонаукові та специфічні методичні прийоми дослідження.

До загальнонаукових слід віднести:

- аналіз - вивчення окремих фактів господарської діяльності, щоб проникнути в глибину явища чи процесу;

- синтез - узагальнення виявлених фактів, відмежування типових від випадкових, основних від другорядних, щоб зробити остаточні висновки;

- індукція - перебіг думок від окремого до загального, тобто знання окремих фактів та явищ дає можливість переходити до загальних положень;

- дедукція - перебіг думок від загального до конкретного, коли із загального правила виводять знання про окремі предмети та явища;

- аналогія - схожість між фактами і явищами на різних об’єктах чи в різних періодах вивчення;

- моделювання - заміна конкретного об’єкта досліджень іншим, подібним до нього;

- абстрагування - виділення з усіх ознак, властивостей і зв’язків конкретного факту основних, найзагальніших;

- конкретизація - уточнення, наведення конкретного прикладу;

- системний аналіз - певний порядок вивчення окремих фактів, явищ;

- функціонально-вартісний аналіз - вивчення об’єктів на стадії інженерної підготовки виробництва, яка включає проектування і синтез складних систем у процесі дослідження функціонування їх.

Крім загальнонаукових, застосовуються і специфічні для аудиту методи отримання аудиторських свідчень, до яких відносяться: інспекція, спостереження, опитування, підтвердження, підрахунки, аналітичні процедури, вивчення, сканування, тестування.

Зміст наведених прийомів полягає в наступному.

Під інспекцією розуміють перевірку документів, що належать до господарських операцій та залишків на рахунках бухгалтерського обліку. Прикладом інспекції може бути перевірка записів операцій із виробничими запасами за допомогою рахунків-фактур, накладних, карток складського обліку та інших документів.

Спостереження – це безпосереднє візуальне спостереження аудитора за процедурами, процесами, огляд цінностей, приміщень тощо. Під час його проведення аудитор не здійснює підрахунків, записів чи інших дій.

Опитування (інтерв`ю, анкетування) – дуже поширений прийом аудиту, який полягає в усному чи письмовому опитуванні компетентних осіб як на самому підприємстві, так і за його межами. Це можуть бути анкети, які застосовуються для вивчення і оцінки структури внутрішнього контролю на підприємстві, бесіда з представниками керівництва клієнта, яка може бути також записана на диктофон, тощо.

Підтвердження – це отримання письмових відповідей від третіх сторін щодо здійснення певних господарських операцій, залишків на рахунках бухгалтерського обліку та іншої інформації.

Підрахунок полягає в перевірці арифметичної точності джерел інформації або у виконанні аудитором незалежних розрахунків.

Аналітичні процедури полягають в аналізі найважливіших співвідношень та тенденцій і проводяться у разі надходження додаткової інформації, яка не узгоджується з очікуваною.

Характеристики

Список файлов книги