4957 (596795), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Задача 1
Оцінити ефективність природної вентиляції приміщення економічного відділу. Вихідні дані взяти за варіантом, номер якого збігається з останньою цифрою шифру студента.
Таблиця 6.1 – Вихідні дані до задачі 1
Показник | Варіант | ||||||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 0 | ||
Габарити приміщення: | |||||||||||
- довжина | 8,0 | 7,0 | 7,8 | 7,4 | 7,2 | 8,6 | 7,2 | 7,9 | 8,0 | 7,4 | |
- ширина | 6,0 | 5,8 | 5,4 | 6,0 | 5,0 | 5,4 | 5,8 | 6,4 | 6,2 | 5,6 | |
- висота | 3,2 | 3,5 | 3,0 | 3,4 | 3,2 | 3,6 | 4,0 | 3,8 | 4,0 | 3,2 | |
Кількість працюючих | 5 | 4 | 4 | 5 | 3 | 6 | 5 | 6 | 6 | 4 | |
Розмір кватирки, Fкв, м2 | 0,25 | 0,3 | 0,23 | 0,25 | 0,24 | 0,27 | 0,21 | 0,24 | 0,23 | 0,26 | |
Розмір дверей Sдв, м2 | 1,6 | 1,8 | 2,0 | 1,65 | 1,68 | 1,7 | 1,85 | 1,89 | 1,75 | 1,6 | |
Висота від центру дверей до центру кватирки | 1,7 | 2 | 1,5 | 1,9 | 1,7 | 1,9 | 2,2 | 2,0 | 1,9 | 1,7 |
Вказівки до розв’язання задачі
Якщо об’єм робочого приміщення, що припадає на кожного працюючого, менше 20 м3, необхідний повітрообмін повинен складати не менше L' = 30 м3/год на одну особу. При об’ємі 20 м3 і більше на одного процюючого повітрообмін повинен складати не менше L' = 20 м3/год. При об’ємі 40 м3 і більше на одного працюючого за наявності в приміщенні вікон та дверей повітрообмін не лімітується.
Таким чином, необхідний повітрообмін Lн обчислюється за формулою
,м3/год,(6.1)
де n - кількість працюючих.
Фактичний повітрообмін у відділі здійснюється за допомогою природної вентиляції як неорганізовано – через різні нещільності у віконних і дверних прорізах, так і організовано - через кватирку у віконному прорізі.
Фактичний повітрообмін Lф, м3/год, обчислюється за формулою
,(6.2)
де Fкв - площа кватирки, через яку буде виходити повітря, м2;
Vп - швидкість виходу повітря через кватирку, м/с. Її можна розрахувати за формулою
,(6.3)
де g - прискорення вільного падіння, g =9,8 м/с;
∆Н2 - тепловий напір, під дією якого буде виходити повітря з кватирки, кг/м2:
,(6.4)
де h2 - висота від площини рівних тисків до центру кватирки (рис. 6.1).
Її можна визначити з наступного співвідношення: відстані від площини рівних тисків до центрів нижніх і верхніх прорізів відповідно h1 та h2, обернено пропорційні квадратам площ цих прорізів Sдв та Fкв, тобто
.
З геометричних розмірів приміщення h1+h2=h,
де h – висота між центрами нижніх та верхніх прорізів.
Таким чином, з системи двох рівнянь з двома невідомими знаходимо h2 (дивись рис. 6.1).
Рисунок 6.1 – Схема розрахунку природної вентиляції
γз та γвн - відповідно об'ємна вага повітря зовні та всередині приміщення, кГс/м3.
Об'ємна вага повітря визначається за формулою
,(6.5)
де Рб - барометричний тиск, мм рт.ст., в розрахунках береться таким: Рб = 750 мм рт.ст.;
Т - температура повітря у градусах Кельвіна.
Для економічного відділу, в якому виконується легка робота відповідно до ГОСТу 12.1.005-88 для теплого періоду року, температура повітря повинна бути не вище +28˚С, або T=301 К, для холодного періоду року відповідно t=17˚С, або T=290 К.
Для повітря зовні приміщення температура визначається за СНиП 2.04.05-91:
для теплого періоду: t = 24˚С, T = 297 К;
для холодного періоду: t = -11˚С, T = 262 К.
Визначивши фактичний повітрообмін і порівнявши його з необхідним, можна зробити висновок про ефективність природної вентиляції у відділі. Якщо виявиться, що вона не ефективна, тобто Lф < Lн, або Lф набагато більше Lн, необхідно дати рекомендації з поліпшення вентиляції і перевірити їх дієвість розрахунками. Зокрема, якщо у холодному періоді року фактичний повітрообмін набагато перевищує необхідний, що може викликати переохолодження працюючих, можна рекомендувати скорочення часу провітрювання приміщення пропорційно перевищенню фактичного повітрообміну над необхідним.
Задача 2
Перевірити достатність природного освітлення у відділі. Вихідні дані наведені у таблиці 6.2.
Таблиця 6.2 – Вихідні дані до задачі 2
Показник | Варіант | |||||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 0 | |
Габарити приміщення: | ||||||||||
- довжина | 8,0 | 7,0 | 7,8 | 7,4 | 7,2 | 8,6 | 7,2 | 7,9 | 8,0 | 7,4 |
- ширина | 6,0 | 5,8 | 5,4 | 6,0 | 5,0 | 5,4 | 5,8 | 6,4 | 6,2 | 5,6 |
- висота | 3,2 | 3,5 | 3,0 | 3,4 | 3,2 | 3,6 | 4,0 | 3,8 | 4,0 | 3,2 |
Розміри віконного прорізу - висота | 2,5 | 2,0 | 1,8 | 2,1 | 1,9 | 2,4 | 2,8 | 2,6 | 2,5 | 2,2 |
- ширина | 2,0 | 1,6 | 2,0 | 2,3 | 1,5 | 2,2 | 2,0 | 2,4 | 2,0 | 1,8 |
Кількість вікон | 2 | 3 | 2 | 2 | 3 | 2 | 2 | 2 | 3 | 3 |
Висота від підлоги до підвіконня, м | 0,8 | 1,2 | 1,0 | 0,8 | 0,9 | 0,7 | 0,7 | 0,75 | 0,8 | 0,8 |
Вікна розташовані вздовж більшої стіни | + | + | + | + | + | + | ||||
меншої стіни | + | + | + | + | ||||||
Середньозважений коефіцієнт відбиття внутрішніх поверхонь | 0,5 | 0,4 | 0,4 | 0,4 | 0,5 | 0,5 | 0,4 | 0,5 | 0,4 | 0,4 |
Найбільша відстань від вікна робочого місця, м | 5 | 6 | 4,4 | 6,6 | 6 | 4 | 6 | 5,4 | 5 | 4,5 |
Таблиця 6.3 – Значення коефіцієнта r1 при боковому однобічному освітленні
Відношення глибини приміщення до висоти від рівня умовної робочої поверхні до верху вікна | Відношення відстані розрахункової точки від зовнішньої стіни до глибини приміщення | Середньозважений коефіцієнт відбиття стелі, стін, підлоги, ср | ||||||
ср = 0,5 | ср = 0,4 | |||||||
Відношення довжини приміщення до його глибини | ||||||||
0,5 | 1 | 2 і більше | 0,5 | 1 | 2 і більше | |||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | |
Від 1 до 1,5 | 0,1 | 1,05 | 1,05 | 1,05 | 1,05 | 1,05 | 1 | |
0,5 | 1,4 | 1,3 | 1,2 | 1,2 | 1,15 | 1,1 | ||
1 | 2,1 | |||||||
Від 1,5 до 2,5 | 0,1 | 1,05 | 1,05 | 1,05 | 1,05 | 1,05 | 1,05 | |
0,3 | 1,3 | 1,2 | 1,1 | 1,2 | 1,15 | 1,1 | ||
0,5 | 1,85 | 1,6 | 1,3 | 1,5 | 1,35 | 1,2 | ||
0,7 | 2,45 | 2,15 | 1,7 | 2,0 | 1,7 | 1,4 | ||
1 | 3,8 | 3,3 | 2,4 | 2,8 | 2,4 | 1,8 | ||
Від 2,5 до 3,5 | 0,1 | 1,1 | 1,05 | 1,05 | 1,05 | 1,1 | 1 | |
0,2 | 1,15 | 1,1 | 1,05 | 1,1 | 1 | 1 | ||
0,3 | 1,2 | 1,65 | 1,1 | 1,15 | 1,1 | 1 | ||
0,4 | 1,35 | 1,25 | 1,2 | 1,2 | 1,15 | 1,1 | ||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | |
0,5 | 1,6 | 1,45 | 1,3 | 1,35 | 1,25 | 1,2 | ||
0,6 | 2 | 1,75 | 1,45 | 1,6 | 1,45 | 1,3 | ||
0,7 | 2,6 | 2,2 | 1,7 | 1,9 | 1,7 | 1,4 | ||
0,8 | 3,6 | 3,1 | 2,4 | 2,35 | 2 | 1,55 | ||
0,9 | 5,3 | 4,2 | 3 | 2,9 | 2,45 | 1,9 | ||
1,0 | 7,2 | 5,4 | 4,3 | 3,6 | 3,1 | 2,4 | ||
Більше 3,5 | 0,1 | 1,2 | 1,15 | 1,1 | 1,1 | 1,1 | 1,95 | |
0,2 | 1,4 | 1,3 | 1,2 | 1,2 | 1,15 | 1,1 | ||
0,3 | 1,75 | 1,5 | 1,3 | 1,4 | 1,3 | 1,2 | ||
0,4 | 2,4 | 2,1 | 1,6 | 1,6 | 1,4 | 1,3 | ||
0,5 | 3,4 | 2,9 | 2,5 | 2 | 1,8 | 1,5 | ||
0,6 | 4,6 | 3,8 | 3,1 | 2,4 | 2,1 | 1,8 | ||
0,7 | 6 | 4,7 | 3,7 | 2,9 | 2,6 | 2,1 | ||
0,8 | 7,4 | 5,8 | 4,7 | 3,4 | 2,9 | 2,4 | ||
0,9 | 9 | 7,1 | 5,6 | 4,3 | 3,6 | 3 | ||
1,0 | 10 | 7,3 | 5,7 | 5 | 4,1 | 3,5 |
Вказівки до розв’язання задачі