183867 (596706), страница 10

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 10)

4.2.16 В приміщеннях з ЕОМ варто щодня проводити вологе збирання.

4.2.17 В приміщеннях з ЕОМ повинні бути медичні аптечки першої допомоги.

4.2.18 Приміщення з ЕОМ, крім приміщень, у яких розміщаються ЕОМ типу ЄС, СМ і інші великі ЕОМ загального призначення, повинні бути оснащені системою автоматичної пожежної сигналізації відповідно до вимог Переліку однотипних по призначенню об'єктів, що підлягають устаткуванню автоматичними установками пожежегасіння і пожежної сигналізації, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.11.97 N 779 ( 20567-97 ) і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.11.97 під N 567/2371, і "Снип 2.04.09-84 Пожежна автоматика будинків і споруджень" з димовими пожежними сигналізаторами і переносними углекислотными вогнегасниками з розрахунку 2 шт. на кожні 20 кв. м площі приміщення з обліком предельнодопустимых концентрацій огнетушительной рідини відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в Україні ( 20219-95 ). В інших приміщеннях допускається встановлювати теплові пожежні сигналізатори.

Приміщення, у яких розміщається ЕОМ типу ЄС, СМ і інші великі ЕОМ загального призначення, обладнаються системою автоматичної пожежної сигналізації і засобами пожежегасіння відповідно до вимог Переліку однотипних по призначенню об'єктів, що підлягають устаткуванню автоматичними установками пожежегасіння і пожежної сигналізації, Снип 2.04.09-84, СН 512-78, Правил пожежної безпеки в Україні і вимог нормативно-технічної й експлуатаційної документації заводу-виробника.

4.2.19 Підходи до засобів пожежегасіння повинні бути вільними.

4.2.20 Приміщення для відпочинку облич, що працюють з ЕОМ, призначені для прийому їжі, психологічного розвантаження, і інші побутові приміщення повинні обладнатися відповідно до вимог СНиП 2.09.04-87
Адміністративні і побутові будинки", з урахуванням максимальної кількості працівників, що одночасно працюють у зміні.

4.2.21 Власник організує проведення досліджень шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу на робочих місцях облич, що працюють з ЕОМ, відповідно до діючого законодавчими й іншими нормативно-правовими актами і Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1.08.92 N 442 (442-92-п ).

4.3 Санітарно-гігієнічні вимоги

4.3.1 Умови праці обличчя, що працюють з ЕОМ, повинні відповідати I чи II класу відповідно до Гігієнічної класифікації праці по показниках шкідливості і небезпеки факторів виробничого середовища, вазі і напруженості трудового процесу N 4137-86, затвердженої МЗ СРСР 12.08.86.

Вимоги до висвітлення

4.3.2 Приміщення з ЕОМ повинні мати природне і штучне висвітлення відповідно до "Снип И-4-79 Природне і штучне висвітлення".

4.3.3 Природне світло повинне проникати через бічні светопрорези, зорієнтовані, як правило, на чи північ північний схід, і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче 1,5 %. Розрахунки КПО проводяться відповідно до Снип М-4-79.

4.3.4 При виробничій потребі дозволяється експлуатувати ЕОМ у приміщеннях без природного висвітлення за узгодженням з органами державного нагляду за охороною праці й органами й установами
санітарно-епідеміологічної служби.

4.3.5 Вікна приміщень з відеотерміналами повинні мати регулювальні пристрої для відкривання, а також жалюзі, штори, зовнішні козирки тощо.

4.3.6 Штучне висвітлення приміщення з робітниками місцями, обладнаними відеотерміналами ЕОМ загальні і персональні користування, повинне бути обладнано системою загального рівномірного висвітлення. У виробничих і адміністративно-суспільних приміщеннях, де переважають роботи з документами, допускається вживати систему комбінованого висвітлення (додатково до загального висвітлення установлюються світильники місцевого висвітлення).

4.3.7 Загальне висвітлення повинне бути виконане у виді суцільних чи переривчастих ліній світильників, що розміщаються збоку від робочих місць (переважно ліворуч) паралельно лінії зору працівників. Допускається застосовувати світильники таких класів світлорозподілу:

• світильники прямого світла - П;

• переважно прямого світла - Н;

• переважно відбитого світла - В.

При розташуванні відеотерміналів ЕОМ по периметрі приміщення лінії світильників штучного висвітлення повинні розміщатися локально над робітниками місцями.

4.3.8 Для загального висвітлення необхідно застосовувати світильники з розсіювачами і дзеркальними екранними чи сітками відбивачами, укомплектовані високочастотними пускорегулировочными апаратами (ВЧ ПРА). Допускається застосовувати світильники без ВЧ ПРА тільки при використанні моделі з технічною назвою "Кососвет".

Застосування світильників без розсіювачів і екранних сіток забороняється.

4.3.9 Як джерело світла при штучному висвітленні повинні застосовуватися, як правило, люмінесцентні лампи типу ЛБ. При устаткуванні відбивного висвітлення у виробничих і адміністративно-
суспільних приміщеннях можуть застосовуватися металлогалогеновые лампи потужністю до 250 Ут. Допускається у світильниках місцевого висвітлення застосовувати лампи накалювання.

4.3.10 Яскравість світильників загального висвітлення в зоні кутів випромінювання від 50 град, до 90 град, щодо вертикалі в подовжній і поперечній площинах повинна складати не більше 200 кд/кв. м, а захисний кут світильників повинний бути не більше 40 град.

4.3.11 Коефіцієнт запасу (Кз) відповідно до Снип И-4-79 для освітлювальної установки загального висвітлення варто приймати рівним 1,4.

4.3.12 Коефіцієнт пульсації повинний не перевищувати 5 % і забезпечуватися застосуванням газорозрядних ламп у світильниках загального і місцевого висвітлення.

При відсутності світильників із ВЧ ПРА лампи багатолампових чи світильників розташовані поруч світильники загального висвітлення необхідно підключати до різних фаз трифазної мережі.

4.3.13 Рівень освітленості на робочому столі в зоні розташування документів повинний бути в границях 300 - 500 лк. У випадку неможливості забезпечити даний рівень освітленості системою загального висвітлення допускається застосування світильників місцевого висвітлення, але при цьому не повинно бути відблисків на поверхні екрана і збільшення освітленості екрану більше чим до 300 лк.

4.3.14 Світильники місцевого висвітлення повинні мати напівпрозорий відбивач світла з захисним кутом не менше 40 град.

4.3.15 Необхідно передбачити обмеження прямого блиску від джерела природного і штучного висвітлення, при цьому яскравість поверхонь, що світяться (вікна, джерела штучного світла) і знаходяться в поле зору, повинна бути не більше 200 кд/кв. м.

4.3.16 Необхідно обмежувати відбитий блиск шляхом правильного вибору типів світильників і розміщенням робочих місць щодо джерел природного і штучного висвітлення. При цьому яскравість від блисків на екрані відеотермінала не повинна перевищувати 40 кд/кв. м, яскравість стелі при застосуванні системи відбивного висвітлення не повинна перевищувати 200 кд/кв. м.

4.3.17 Необхідно обмежувати нерівномірність розподілу яскравості в поле зору обличчя, що працюють з відеотерміналом, при цьому відношення значень яскравості робочих поверхонь не повинне перевищувати 3:1, а робі

4.3.18 Необхідно використовувати систему вимикачів, що дозволяє регулювати інтенсивність штучного висвітлення залежно від інтенсивності природного, а також дозволяє висвітлювати тільки потрібні для роботи зони приміщення.

4.3.19 Для забезпечення нормованих значень висвітлення в приміщеннях з відеотерміналами ЕОМ загального і персонального користування необхідно очищати шибка і світильники не рідше чим 2 рази в рік, і вчасно проводити заміну ламп, що перегоріли.

Вимоги до рівнів шуму і вібрації

4.3.20 В приміщеннях з ЕОМ рівні звукового тиску, рівні звуку й еквівалентні рівні звуку на робочих місцях повинні відповідати вимогам ДСТ 12.1.003 ССБТ "Шум. Загальні вимоги безпеки", СН 3223-85 "Санітарні норми припустимих рівнів шуму на робочих місцях", затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР, ГР N 2411-81 "Гігієнічні рекомендації з установлення рівнів шуму на робочих місцях з урахуванням напруженості і ваги праці", затверджених Міністерством охорони здоров'я України.

Рівні шуму на робочих місцях облич, що працюють з відеотерміналами й ЕОМ, визначені Дсанпин 3.3.2-007-98.

4.3.21 Для забезпечення нормованих рівнів шуму у виробничих приміщеннях і на робочих місцях застосовуються шумопогощающие засобу, вибір яких улаштовується спеціальними інженерно-акустичними
розрахунками.

4.3.22 Як засобу шумопоглощения повинні застосовуватися непальні чи тяжелогорючие спеціальні перфоровані плити, панелі, мінеральна вата з максимальним коефіцієнтом звукопоглинання в межах частот 31,5 - 8000 Гц, чи інші матеріали аналогічного призначення, дозволені для обробки приміщень органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду. Крім того, необхідно застосовувати підвісні стелі з аналогічними властивостями.

4.3.23. Рівні вібрації під час виконання робіт з ЕОМ у виробничих приміщеннях не повинні перевищувати припустимих значень, визначених у "СН 3044-84 Санітарні норми вібрації робочих місць", затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР, і Дсанпин 3.3.2-007-98.

Вимоги до вентиляції, опаленню і кондиціонуванню, мікроклімату

4.3.24 Приміщення з ЕОМ повинні бути обладнані системами опалення, кондиціонування чи повітря приточно-вытяжной вентиляцією відповідно до "Снип 2.04.05-91 Опалення, вентиляція і кондиціонування".

4.3.25 Параметри мікроклімату, іонного складу повітря, уміст шкідливих речовин на робочих місцях, оснащених відеотерміналами, повинні відповідати вимогам пункту 2.4 СН 4088-86 "Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень", затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР, ДСТ 12.1.005-88 "ССБТ Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони" (пункт 1.4, таблиця 2.1), СН 2152-80 "Санітарно-гігієнічні норми припустимих рівнів іонізації повітря виробничих і суспільних приміщень", затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР (таблиця 2.2).

ВИСНОВКИ

В результаті виконання дипломної роботи були отримані нелінійні формули для прогнозування значень таких фінансових коефіцієнтів як:

• коефіцієнт зміни валового прибутку.

• коефіцієнт зміни прибутку до виплати відсотків і податків.

• коефіцієнт зміни аналізу операційних витрат.

• коефіцієнт зміни керуванням активами.

• коефіцієнт зміни оборотності постійних активів.

• коефіцієнт зміни оборотності запасів.

• коефіцієнт зміни ліквідності.

• коефіцієнт зміни поточної ліквідності.

• коефіцієнт зміни фінансового левериджу.

• коефіцієнт зміни довгострокової заборгованості.

• коефіцієнт зміни середнього періоду погашення дебіторської заборгованості.

Вони мають високі прогнозні властивості, що і підтверджено актом використання.

ЛІТЕРАТУРА

1. Беренс В., Хавранек П.М. Руководство по подготовке промышленных технико-экономических исследований (новое переработанное и дополненное издание). Пер. с англ. и научная редакция Института промышленного развития - М.: АО „Интерэксперт", 1995. –450 c.

2. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент: Учебный курс. – К.: Эльга-Н, Ника-Центр. – 2001.– 448 с.

3. Гитман Л.Дж., Джонк М.Д. Основы инвестирования: Пер. с англ. – М.: Дело. 1999. – 1008 с4.

4. Дегтяренко В.Н. Оценка эффективности инвестиционных проектов. – М.:Экспертное бюро. – 1997. – 144 с.

5. Едронов В.Н., Мизиковский Е.А.. Учет и анализ финансовых активов. - М.: Финансы и статистика, 1995. - 272 с

6. Игошкин Н.В. Инвестиции. Организация управления и финансирование: Учебник для вузов. – М.:Финансы, ЮНИТИ. – 1999. – 413 с.

7. Идрисов А.Б., Карташев С.В., Постников А.В. Стратегическое планирование и анализ эффективности инвестиций. – М.: Информационно-издательский дом «Филинъ». – 1997 – 272 с.

8. Как расчитать эффективность инвестиционного проекта. Расчет с комментариями. – М.: Институт промышленного развития (Информэлектро). – 1996. – 148 с.

9. Пістунов І.М., Пістунов М.І. Побудова оптимального балансу на підставі фінансових коефіцієнтів // Економіка: проблеми теорії та практики. – Вип.. 185, том.ІІІ.– ДНУ: 2003. – С.123-130.

10. Пістунов І.М., Пістунов М.І.моделювання періодичних процесів в економіц і// Економіка: проблеми теорії та практики. – Вип.. 181, .– ДНУ: 2002. – С.13-18.

11. Проектний аналіз: Навчальний посібник/ С.О.Москвін, С.М.Бевз, В.А.Верба та ін. – К.: “Видавництво ЛІБРА”. – 1998. – 368 с.

12. Теорія ймовірностей та математична статистика для економістів: Посібник для самостійної роботи / Укладач І.М.Пістунов. – Днапропетроськ: НГАУ. – 2001. – 65 с.

13. Управление инвестициями. В 2-х т. Т.1-2/ В.В.Шеремет, В.М.Павлюченко, В.Д.Шапиро и др. – М.: Высшая школа. – 1998. – 1084 с.

14. Управління ризиками Посібник для самостійної роботи / Укладач І.М.Пістунов. – Днапропетроськ: НГАУ. – 2001. – 76 с.

15. Фабоцци Ф. Управление инвестициями: Пер. с англ. – М.: ИНФРА-М. – 2000. – 932 с.

16. Шапиро В.Д. и др. Управление проектами — СПб.; “Два, ТрИ”, 1996. - 610 с.

17. Ющенко В.А., Міщенко В.І. Управління валютними ризиками: Навчальний посібник. – К.: Товариство “Знання”, КОО. – 1998. – 444 с.

Характеристики

Список файлов ВКР