159055 (596687), страница 16

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 16)

3) оператори комп'ютерного набору - виконують одноманітні за характером роботи з документацією і клавіатурою, не частими не тривалими переключеннями погляду на екран дисплея, із введенням даних з великою швидкістю, робота характеризується як фізична праця з підвищеним навантаженням на кисті рук на тлі загальної гіподинамії при напрузі зору (фіксація зору переважно на документи), нервово-емоційною напругою.

Особливістю праці працівників, що використовує в процесі трудової діяльності ЕОМ є як наявність зазначених вище професійних груп, так і наявність переважно виконання робіт на ЕОМ, що відноситься до операторові ЕОМ і оператора комп'ютерного набору одним працівником.

4.3.7 Установлюються наступні внутрізмінні режими праці і відпочинку при 8 годинній денній робочій зміні в залежності від характеру праці:

- для інженерів-програмістів варто призначати регламентована перерва для відпочинку тривалістю 15 хв. через щогодини роботи за ВДТ;

- для операторів ЕОМ - 15 хв. через кожні 2 години;

- для операторів комп'ютерного набору - 10 хв. після кожної години роботи за ВДТ.

До якої професійної групи відноситься працівник підприємства, робоче місце якого обладнано ЕОМ, визначає безпосередній керівник працівника.

4.3.8 У всіх випадках, коли виробничі обставини не дозволяють застосувати регламентовані перерви для відпочинку, тривалість безперервної роботи з ВДТ не повинна перевищувати 4 годин.

4.3.9 При 12-годинній робочій зміні регламентовані перерви встановлюються в перші 8 годин роботи аналогічно перервам при 8-годинній робочій зміні, а в ході 4-х годин роботи, що залишилися, незалежно від характеру трудової діяльності, через щогодини тривалістю15 хв.

4.3.10 З метою зменшення негативного впливу монотонності доцільне застосування чергування операцій з'ясованого тексту і числова даних (зміна змісту роботи), уведення даних і редагування текстів.

4.3.11 Для зниження нервово-емоційної напруги, утоми зорового аналізатора, поліпшення мозкового кровообігу, подолання несприятливих наслідків гіподинамії, попередження утоми частина перерви доцільно використовувати для виконання комплексу вправ, приведених у додатку 7 "Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин (Дсанпін 3.3.2.007-98)" (див. додаток 1 даної інструкції).

4.3.12 В окремих випадках – при хронічних скаргах працюючих із ВДТ на зорове стомлення, незважаючи на дотримання санітарно-гігієнічних вимог до режимів праці і відпочинку, а також застосування локального захисту ок - допускається індивідуальний підхід до обмеження часу роботи з ВДТ, зміни характеру праці, чергування з іншими видами діяльності, не зв'язаних із ВДТ.

4.3.13 За умови високого рівня напруженості робіт із ВДТ показана психофізіологічна розвантаження в спеціально обладнаних приміщеннях (у кімнатах психологічного розвантаження) під час регламентованих перерв або наприкінці робочого дня з використанням елементів аутогенної тренування, мелодійної музики, що відповідає інтер'єра, нескладних фізичних вправ зі словесним самонавіянням.

4.3.14 Якщо виробляється психологічне розвантаження працівників, що виконують роботи з застосуванням ЕОМ, вона повинна вироблятися в спеціально обладнаних приміщеннях (кімнатах психологічного розвантаження) під час регламентованих перерв або наприкінці робочого дня - відповідно до методики проведення психофізіологічного розвантаження, викладеної в додатку 8 "Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин (Дсанпін 3.3.2.007-98)" (див. додаток 2 дані інструкції).

4.3.15 Користувачі ЕОМ повинні стежити за усіма відхиленнями від нормального режиму комп'ютерного устаткування і доповідати про це керівникові підрозділу по обслуговуванню, ремонтові і налагодженню комп'ютерної техніки для вчасно прийняття необхідних профілактичних мір. При виявленні несправностей в електромережі (ушкодженні ізоляції проводів, заземлення, розеток, штепсельних вилок, вимикачів і ін.) необхідно негайно повідомити про цьому відповідальному за електрогосподарство або черговому електрикові для вживання заходів по усуненню несправностей. Робота на несправному устаткуванні і при несправностях в електромережі забороняється. Користувачам забороняється розкривати блоки устаткування і робити спроби усувати несправності.

4.3.16 Монтаж, обслуговування, ремонт і налагодження комп'ютерної техніки, заміна деталей, пристроїв, блоків повинні здійснюватися відповідними фахівцями при цілком відключеному харчуванні. Забороняється з'єднувати і роз'єднувати кабелі при підключеній напрузі.

4.3.17 У тих випадках, коли монтаж, обслуговування, ремонт і налагодження комп'ютерної техніки, її пристроїв, блоків при відключеному харчуванні неможливі, виконання цих робіт допускається при дотриманні наступних вимог:

- устаткування, допоміжна апаратура і прилади повинні бути заземлені;

- роботи виконуються не менш чим двома працівниками;

- працівники повинні виконувати роботу інструментом з ізольованими ручками, коштуючи на діелектричному коврику, або бути в діелектричних калошах.

4.3.18 Засобу захисту й інструмент необхідно щораз перед застосуванням оглянути і при виявленні несправностей негайно замінити. Користування несправними захисними засобами й інструментом неприпустимо.

4.3.19 При виконанні ремонтних робіт варто користуватися електроінструментом напруга харчування якого не перевищує 36 В.

4.3.20 Особам, що виконують ремонтні роботи, забороняється працювати з надягнутими на руку ручний годинник, що мають металевий браслет.

4.3.21 Ремонтувати або набудовувати відеотермінал під напругою допускається тільки в тім випадках, коли іншим способом виконати роботу неможливо. При цьому необхідно виконувати роботу відповідно до п. 3.17 і працювати тільки одною рукою, уникаючи дотику до струмоведучих частин відеотермінала.

4.3.22 Перед заміною блоків і деталей відеотермінала необхідно відключити харчування відеотермінала і за допомогою інструмента з ізолюючими ручками зняти залишковий заряд з конденсаторів фільтрів випрямувачей і другого анода кінескопа.

Ремонт відеотермінала без футляра, а також усі види робіт з відкритим кінескопом повинні проводитися в захисних окулярах або в масці.

4.3.23 Промивання, знежирення деталей блоків і плат повинні вироблятися етиловим спиртом або спеціальними непальними промивними рідинами в окремому приміщенні і тільки при працюючій вентиляції.

4.3.24 Не дозволяється залишати без догляду включене в мережу харчування устаткування, прилади, використовувані при проведенні робіт, залишати на устаткуванні і приладах будь-які предмети.

4.4 Вимоги безпеки по закінченні роботи

4.4.1 Після закінчення роботи відеотермінал, ЕОМ, і інше електроустаткування й електроприлади повинні бути відключені від електричної мережі.

4.4.2 Відключення від електричної мережі виробляється відповідно до вказівок експлуатаційної документації на ЕОМ і інше електроустаткування й електроприлади.

4.5 Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

4.5.1 При виникненні аварійної ситуації необхідно негайно відключити відеотермінал, ЕОМ і інше електроустаткування й електроприлади від електричної мережі.

4.5.2 При виникненні ознак загоряння ізоляції електропроводки або устаткування (запах горіння й ін.), виникненні несправностей в устаткуванні викликати фахівця для усунення причин, що викликали необхідність відключення устаткування. Повторне включення устаткування в електромережу дозволяється тільки після усунення причин, що викликали необхідність відключення устаткування.

4.5.3 При виникненні пожежі на робочому місці (у приміщенні) необхідно відключити всі потребители від електричної мережі, повідомити про пожежу на посаду охорони і приступити до гасіння пожежі наявними поблизу вогнегасниками.

ЗАКЛЮЧЕННЯ

У дипломі приведене рішення наукової задачі, що полягає в розробці моделі максимізації найважливішої характеристики рудопотоків – можливого вилучення корисної копалини в концентрат і його оптимізацію, для забезпечення максимального прибутку гірничо-збагачувального підприємства. У процесі виконання роботи були зроблені численні дослідження, розроблені корисні методи, пророблені обчислення оптимальних значень вилучення, що у підсумку призвели до досягнення мети – максимізації прибутку.

Поставлена мета досягнута шляхом рішення наступних основних задач:

1. Були проаналізовані фактори, що впливають на величину прибутку, у результаті чого зроблений висновок: актуальним для гірничо-збагачувального підприємства є розгляд можливого підвищення вилучення з метою підвищення прибутку.

2. Роблячи огляд літературних джерел, була розглянута загальна схема формування рудопотоків, розглянуті способи і засоби стабілізації і контролю якості рудної сировини, способи усереднення руд. Таким чином, було вирішено, що для оптимізації характеристики рудопотоків – вилучення з метою підвищення прибутку гірничо-збагачувального підприємства, необхідно створити таку модель, що буде враховувати всі необхідні фактори, що впливають на процес оптимізації.

3. Далі була розроблена методика моделювання оптимізації параметрів рудопотоків за критерієм вилучення, з метою підвищення прибутку гірничо-збагачувального підприємства, а саме визначені роль економічного моделювання в процесі формування прибутку гірничо-збагачувального підприємства, що є новизною дипломного проекту. Систематизовано етапи побудови економічної моделі.

4. Створивши потрібну базу даних, була побудована модель і розраховані оптимальні значення продуктивностей рудопотоків за критерієм вилучення. На підставі проведених досліджень можна затверджувати, що існують значення параметра вилучення, при яких прибуток гірничо-збагачувального підприємства буде максимальна. Дана ситуація говорить про доцільність складання і рішення оптимізаційної задачі.

5. Виконано формалізовану постановку задачі максимізації найважливішої характеристики рудопотоків – можливого вилучення корисної копалини в концентрат, з метою підвищення прибутку в умовах гірничо-збагачувального підприємства. Отримано вираження для максимізованого функціонала (цільової функції – вилучення), функціонала досліджений на безумовний екстремум.

6. Виконано аналіз ефективності даної моделі, у ході якого досліджений вплив вхідних перемінних – параметри потоків, що надходять з експлуатаційних блоків на вихідну перемінну – вилучення корисної копалини в концентрат.

7. Полічено економічну ефективність використання оптимальних значень параметра вилучення, отриманих на основі рішень оптимізаційної задачі максимізаці вилучення з метою збільшення прибутку, що складає 15111,09 у.г.од. або 2,158 %.

8. Для підвищення ефективності роботи гірничо-збагачувального підприємства була розроблена автоматизована інформаційна система "Оптимальне управління рудопотоками. XLS". Особливістю системи є те, що отримана ІС може бути адаптована к умовам підприємства. Розроблена система має елементи системи підтримки прийняття рішень. Використання розробленого в роботі модуля ІС дозволить автоматизувати процес і зменшити час оперативного розрахунку оптимальних значень найважливішої характеристики рудопотоків - вилучення, що максимізує прибуток гірничо-збагачувального підприємства, виключити можливість механічних помилок і підвищити вірогідність результатів.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Марюта О.М., Бойцун Н.Є. Статистичні методи і моделі в економіці: Монографія.- Дніпрпетровськ: Пороги, 2002. – 384 с., російською мовою.

2. Марюта А.Н., Смирнов С.А. Эвристический системный анализ экономики: Монография. Днепрпетровск: Наука и образование, 2004. – 294 с.

3. Отгонбилэг Ш. Управление рудной массой. – М.: Недра, 1996. – 173 с.: ил.

4. Воронов В.А. Многоуровневая оптимизация процессов обогащения. – М.: Недра, 1991, 154 с.: ил.

5. Малыхин В.И. Математическое моделирование экономики. – М.: УРАО, 1998. – 160 с.

6. Разработка экономико-технологической системы управления рудной массой. Этап "Анализ влияния параметров рудной массы на экономические показатели ГОКа". Руководители работы: Отгонбилэг Ш., Давидкович А.С., Ответственные исполнители: Марюта А.Н., Воронов В.А.,Калинченко В.М., М., 1997.- 86 с.

7. Справочник по обогащению полезных ископаемых. Составлен группой авторов под редакцией А.Ф. Томарта. Гл. редакция Е.И. Елитенко. С.И. Митрофанов, И.Н. Пласкин, С.И. Полькин, С.М. Ясюкевич. Под общ. ред. С.И. Полькина., М., 1952.

8. Справочник по обогащению руд. Специальные и вспомогательные процессы, испытания обогатимости, контроль и автоматика. / Под ред О.С. Богданова, В.И. Ревнивцева, 2-е изд., перераб. и доп. М., Недра, 1983. – 376 с.

9. Справочник по обогащению руд. Подготовительные процессы. / Под ред О.С. Богданова, В.А. Олевского, 2-е изд., перераб. и доп. М., Недра, 1982. – 366 с.

10. Справочник по обогащению руд. Основные процессы. / Под ред О.С. Богданова, 2-е изд., перераб. и доп. М., Недра, 1983. – 381 с.

11. Справочник по обогащению руд. Обогатительные фабрики. / Под ред О.С. Богданова, Ю.Ф. Ненарокомова, М., Недра, 1983. – 376 с.

12. Шестаков В.А. Рациональное использование недр. М., Недра, 1990.

13. Шестаков В.А., Дулин А.Н. Оптимизация параметров горных работ на рудниках. М., Недра, 1993.

14. Арсеньев С.Я., Прудовский А.Д. Внутрикарьерное усреднение железных руд. М., Недра ,1982.

15. Бастан П.П., Азбель Н.И., Ключкин Е.И. Теория и практика усреднения качества руд. М., Недра, 1979.

16. Бастан П.П., Болошин Н.Н. Усреднение руд на горно-обогатительных предприятиях. М., Недра, 1981.

17. Бастан П.П., Костина Н.К. Смешивание и сортировка руд. М., Недра, 1990. – 168 с.

18. Новожилов М.Г., Ройзен Я.Ш., Эрперт А.М. Качество рудного сырья черной металлургии. М., Недра, 1977. – 415 с.

19. Зарайский В.Н., Крымский В.В., Бастан П.П. Экономическая оценка эффективности усреднения железорудного сырья при его обогащении. "Горный журнал", 1973, №2. – с. 20-21

20. Салогуб Е.И. Критерий эффективности усреднения сырья. "Разработка рудных месторождений", вып. 11, 1971, с. 40-44

21. Вентцель Е.С. Теория вероятностей. М., Недра, 1964. – 576 с.

22. Новожилов М.Г., Эрперт А.М., Ройзен Я.Ш. Оптимизация технологических связей карьеров с обогатительными фабриками в режиме усреднения руд. "Физико-технические проблемы разработкм полезных ископаемых", №6, 1970, с. 34-40

23. Хедли Дж. Нелинейное и динамическое программирование. М., Мир, 1967, 506 с.

24. Бордюк В.П., Филорентов Г.Ф. Организация эксперимента при сборе статистических данных для регрессионного анализа. – В кн.: Планирование эксперимента. М., Наука, 1966, с.35-46

25. Справочник по математике для инженеров и учащихся втузов. Бронштейн И.Н., Семендяев К.А. – М.: Наука. Главная редакция физико математической литературы., 1981.

26. Дубовик В.П., Юрик І.І. Вища математика: Навч. посібник. – К.: Вища школа., 1993. – 648 с.

27. Мур Джеффри, Уэдерфорд Ларри Р. Уэдерфорд и др, "Экономическое моделирование в Microsoft Excel", 6-е изд., перев. с англ., издательский дом "Вильямс", 2004 г.

28. Лысенко Л. Н., "Экономическая кибернетика", изд. Донецкого государственного университета, 2003 г.

29. Титаренко Г.А., "Автоматизированные информационные технологии в экономике", учебник, ЮНИТИ, Москва, 2000г.

30. Інформаційні системи і технології в економіці: Посібник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. В.С. Пономаренка. – К.: Видавничий центр "Академія", 2002. – 544 с.

31. Вовчак І.С. Інформаційні системи та комп'ютерні технології в менеджменті. – Навч. посібник. – Тернопіль: Карт-бланш, 2001. – 354 с.

32. Дсанпін 3.3.2.-007-98. Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин; затв. МІНЗДРАВОМ України 10.12.98.

Додаток А

Таблиця 1 - Параметри потоків, що поступають на збагачувальну фабрику із експлуатаційних блоків

Додаток Б

Характеристики

Список файлов ВКР