182643 (596624), страница 7

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 7)

визначенні рівня морального і фізичного зносу устаткування;

аналізі технології (рівень відповідності типорозмірних рядів операцій, необхідних для виготовлення заданої кількості виробів відповідно до попереднього портфеля замовлень, типорозмірним рядам, забезпечуваних парком діючого устаткування);

аналізі організації виробництва (у розрізі розподілу завантаження устаткування і формування оптимального портфеля замовлень).

визначення рівня морального і фізичного зносу виконується по всьому парку машин відповідно до єдиного алгоритму (рис. 2.1, роздягнув 2.2). Аналіз технології й організації виробництва можливо сполучити в одному алгоритмі, оскільки кількісна оцінка технологічної поопераційної структури обробки зв'язана з обсягами виробництва, що визначають станкоємність продукції по кожній операції.

Вихідним для розрахунків є перелік устаткування, не закріпленого за визначеною продукцією, одержуваний як вихідний блок схеми аналізу парку устаткування для масового і крупносерійного типу виробництва (рис. 2.4). Зазначений перелік містить дані про наявність і відсутність повного морального і фізичного зносу цієї частини парку основного технологічного устаткування (блок 6) і список устаткування, що було зайнято виробництвом продукції, що знімається з виробництва, і може бути спрямоване на поповнення парку машин дрібносерійного типу виробництва на даному підприємстві (блок 5).

Загальна концепція завершальної стадії аналізу побудована з обліком того, що на попередньому етапі з переліку обладнання виключені машини, що піддалися повному фізичному зносу, чи суспільному моральному зносу 2-го роду. Оскільки устаткування цієї групи не закріплено за визначеною продукцією, визначення ступеня індивідуального морального зносу зв'язано з виявленням, у першу чергу, невідповідності рівня гнучкості парку машин вимогам динаміки змін набору профільної продукції (портфеля замовлень) по обсягах і складу необхідних для її виробництва операцій.

У даної проблеми існує два основних аспекти:

реально сформований традиційний портфель замовлень не забезпечує повну (достатню) завантаження устаткування;

цей же портфель замовлень не забезпечений здатністю парку устаткування виконати весь обсяг необхідних для виробництва продукції операцій.

Слід зазначити, що оптимізація завантаження устаткування і формування оптимальної структури номенклатури продукції, що випускається, має сенс навіть в умовах чи кризи застою, коли використання виробничих потужностей падає до 10 – 20 відсотків. Задачею аналізу парку устаткування, не закріпленого за конкретними виробами є визначення неузгодженості між фактичним (плановим) і станом парку, що вимагається, машин і номенклатури продукції, на підставі якого може вироблятися оптимізація завантаження парку устаткування, оптимізація структури прийнятих до виконання замовлень на виробництво продукції і виконання робіт (послуг), а також розробка планів відновлення. На першому етапі аналізу складається перелік устаткування, не закріплений за визначеною продукцією. Крім того, перелік включає устаткування, раніше закріплене за продукцією крупносерійного і масового виробництва, виготовлення якої припиняється без заміни, якщо відповідне рішення було прийнято на початок планового періоду. Наступним кроком є підготовка попереднього портфеля замовлень по традиційній профільній номенклатурі продукції дрібносерійного й одиничного виробництва, якщо таке має місце на аналізованому підприємстві.

Попередній портфель замовлень проробляється на предмет прив'язки до наявної чи технології по існуючим техпроцесам і на кожен виріб з урахуванням обсягу його виробництва відповідно до попереднього замовлення. У процесі зіставлення можливостей діючого парку устаткування з вимогами, що пред'являє до устаткування продукція в процесі її виготовлення визначається відхилення, що характеризує чи нестачу надлишок станкочасів. Для ухвалення рішення про включення замовлення в подальший розгляд важливо весь портфель замовлень диференціювати на двох груп:

вироби, що цілком відповідають профілю підприємства по усіх видах обробки і всіх параметрів;

виробу, що мають негативні відхилення показника по одному, декільком чи усім видам обробки.

По першій групі виробів необхідно відзначити, що на даній стадії розрахунку кожен виріб розглядається на відповідність окремо. Можливо, що для виконання всіх замовлень, що відповідають профілю, парк не забезпечить необхідної кількості станкочасів по одному чи декільком видам обробки, тому їхня пріоритетність, як профільної продукції, недостатня, список зажадає надалі ранжирування по рентабельності виробів кожного замовлення. Перелік устаткування не цілком відповідному профілю підприємства необхідно ранжирування у порядку убування показника рівня відповідності, оскільки у виробництві продукції постійно мінливої номенклатури (і особливо в умовах дефіциту засобів на розвиток виробництва) найбільш раціональним є формування портфеля замовлень з мінімальними відхиленнями від профілю підприємства. Такий підхід забезпечує:

мінімум додаткових одноразових вкладень для досягнення відповідності шляхом модернізації, чи заміни додаткового введення устаткування (варто врахувати, що тип виробництва дрібносерійний чи одиничний, і, при черговій зміні номенклатури, вкладення можуть не виправдатися, тобто зростає ступінь ризику);

збереження профілю підприємства від змін, що накопичуються, що дозволяє зберігати стабільну інфраструктуру в сфері постачання, збуту, енергоспоживання й ін.;

можливість своєчасного виявлення об'єктивно обумовлених технічним прогресом загальних змін потреби суспільства в продукції даного профілю по кількості, якості і технології її виготовлення, тобто наявності морального зносу продукції, як моделі, що вимагає відновлення парку універсального устаткування підприємства шляхом чи реконструкції технічного переозброєння.

На наступному етапі аналізу необхідно зробити комплектування портфеля замовлень.

2.3 Дії, необхідні для довантаження потужностей і переходу до випуску нової продукції з метою підвищення ефективності виробництва

З ряду відомих причин протягом декількох останнього років різко упав платоспроможний попит на тепловози і запчастини до них. Так у 1996 році їхній кількісний випуск упав у 25 разів у порівнянні з відносно благополучним 1990 роком.

У компанією в тім чи іншому ступені було апробовано більш 30 найменувань різної продукції для різних галузей промисловості. Ряд з них створені й освоєні у виробництві (поворотне коло для залізничних депо, казан опалювальний 20 кВт, скребковий конвеєр для шахт, колісні пари і приводи для шахтних електропоїздів, вагонетки для підземного перевезення людей).

Але задача складалася в створенні й освоєнні такої продукції, що дозволила б підприємству цілком завантажити виробничі потужності. Таку продукцію, що раніше не випускалася підприємствами України, завод почав створювати в рамках галузевої програми залізничного транспорту України.

У 1990–1995 роках компанією в тім чи іншому ступені було апробовано більш 30 найменувань різної продукції для різних галузей промисловості. Ряд з них були створені й освоєні у виробництві:

поворотне коло для залізничних депо;

казан опалювальний потужністю 20 кВт;

скребковий конвеєр для шахт;

колісні пари і приводи для шахтних електропоїздів;

вагонетки для підземних перевезень людей;

і ряд інших.

Але задача складалася в створенні й освоєнні виробництва такої продукції, що була би рівноцінним тепловозам для завантаження наявних виробничих потужностей.

Таку продукцію, що раніше не випускалася підприємствами України, завод почав створювати в рамках галузевої «Програми розвитку залізничного транспорту України».

Були створені і виготовлені досвідчені зразки наступних виробів:

мотовоз;

трамвайний вагон;

дизель-потяг.

Відсутність джерел фінансування не дозволяє завершити комплекс міжвідомчих іспитів цих зразків і зайнятися створенням і освоєнням виробництва електропоїздів постійний і перемінний токи для приміських перевезень.

Тому компанія робила наступну серійно охоплену продукцію виробничого призначення:

для залізничного транспорту: магістральні тепловози, дизель-потяги, пасажирські і маневрові тепловози;

для виробництва кінцевої продукції (тепловозобудування, зборка трамваїв, виробництво дизелів, гірничошахтне устаткування): виробництво матеріалів і заготівля чорної металургії, ковальські заготівлі, лиття, виробництво з пластмас, вуглекислота, електроліт та інше;

для експлуатації магістрального і маневрового залізничного транспорту, а також міського електротранспорту: запасні частини для залізничного транспорту, гальмове обладнання, гальмові кола для залізничних депо, причіпні вагони, трамвайні вагони, плавальні транспортні інженерні машини для забезпечення водяних переправ;

для агропромислового комплексу: запчастини, борони, інше;

для населення: товари народного споживання.

Але в зв'язку зі складним становищем із зовнішнім фінансуванням потрібно виходити з обсягу власних засобів. Основними джерелами власних засобів є прибуток компанії й амортизаційні відрахування. Рентабельність продукції та прибутки на даний момент не дозволяє діставати прибуток достатньо для повної заміни устаткування, зміни технології виробництва і переходу цілком на нову продукцію (Додаток А). Отже необхідно звернути увагу на амортизаційний фонд і напрямок його використання. Пропонується провести часткову заміну цілком зношеного устаткування, модернізацію і ремонт діючого устаткування на найбільш важливих ділянках.

Тому на початку необхідно провести аналіз поточного стану основних виробничих фондів підприємства і розглянути такі показники як забезпеченість, склад, структуру основних виробничих фондів, їхній віковий склад, ступінь зносу і завантаженості.

Аналіз забезпеченості основними фондами і їхнім технічним рівнем показує чи досить у підприємства основних фондів, яка їхня динаміка, склад, структура, технічний стан.

Для нормальної і безперебійної роботи необхідно постійно обновляти ОВФ. Вартість ОФ ХК «Луганськтепловоз» у звітному періоді постійно змінювалася за рахунок введення і ліквідації ОФ. Так, у 1 півріччі 2005 року були введені ОФ на суму 5228 тис. грн., що в 2,2 рази більше, ніж у 1 півріччі 2004 року.

Дивлячись на таблицю 2.1, можна побачити, що у 1 півріччі 2004 р. спостерігалася тенденція збільшення питомої ваги виробничих фондів у загальному обсязі. Так, на кінець 1 півріччя 2004 р. питома вага виробничих фондів у загальному обсязі складав 865, що на 11% більше чому на початок 2004 року, на кінець 1 півріччя 2005 року питома вага виробничих фондів у загальному обсязі складав 87%, що на 1% більше, ніж на початок року. Питома вага невиробничих ОФ на кінець 1 півріччя 2004 р. складав 14%, що на 11% менше, ніж на початок року, на кінець 1 півріччя 2005 р. складав 13%, що на 1% менше, ніж на початок року. Ріст питомої ваги виробничих фондів є позитивним показником.

Таблиця 2.1. Наявність, склад і структура ОФ ХК «Луганськтепловоз»

Назва показника:	На початок періоду		На кінець періоду			Відхилення (+/–)
	Сума, тис. грн.	Питома вага, %		Сума, тис. грн.	Питома вага, %		Сума, тис. грн.	Питома вага, %
Виробничі ОФ:
I півріччя 2004 р.	348741	75		351061	86		2320	11
I півріччя 2005 р.	355881	86		361109	87		5228	1
Невиробничі ОФ:
I півріччя 2004 р.	117776	25		58411	14		-59365	-11
I півріччя 2005 р.	58157	14		54709	13		-3448	-1
Усього ОФ:
I півріччя 2004 р.	466517	100		409472	100		-57045
I півріччя 2005 р.	414038	100		415818	100		1780
У тому числі:
Видані в оперативну оренду:
I півріччя 2004 р.	53423	11		40952	10		-12471	-1
I півріччя 2005 р.	38534	9		32854	8		-5680	-1
Законсервовані ОФ:
I півріччя 2004 р.
I півріччя 2005 р.
Вартість діючих ОФ
I півріччя 2004 р.	413094	88		368520	90		-44574	2
I півріччя 2005 р.	375504	90		382964	92		7460	2

Виробничий потенціал підприємства нараховує 3037 одиниць металообробного устаткування, у тому числі:

металорізального – 1850 одиниць;

ковальсько-пресового – 386 одиниць;

ливарного – 52 одиниці;

автоматичних ліній механічної обробки – 2 одиниці;

Характеристики

Список файлов ВКР