Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 5)

Розробка комплексного єдиного підходу, що базується на оцінці об’єктивних економічних закономірностей при розробці пакета законів, що регулюють процеси відновлення, найбільш яскраво виявляється в кількості змін і поправок, внесених у законодавчі акти. На всіх рівнях обговорюється недосконалість Закону «Про податок на додану вартість», але саме в нього поправок вноситься менше, ніж у Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», коректування якого, у свою чергу, вкрай суперечливе. На етапі переходу до ринку, може бути, і виправдана тактика «латання дір у бюджеті», але в Україні цей етап занадто розтягся. Крім того, існуюча законодавча база не здатна забезпечити нормального переходу до умов сталих ринкових відносин. Можна виділити такі основні недоліки, властиві тією або іншою мірою рядові законодавчих актів:

недостатня обґрунтованість ключових положень. Наприклад – розподіл ОВФ у Законі «Про оподаткування прибутку підприємств» на чотири групи з включенням у «інші» машин і обладнання явно невдалий. На підприємствах з перевагою в технологічній структурі великого обладнання, розрахункові терміни служби якого – 50–60 років, виникає проблема переамортизації. При цьому обладнання служить у 9–10 разів довше, ніж здійснюється його повна амортизація, а отже нарахований знос не буде відбивати дійсний стан парку обладнання підприємства, постійне завищення зносу спотворює картину, ускладнюючи планування відновлення. Відповідно, на тих підприємствах, де переважає легке обладнання з термінами служби 3–4 роки, має місце постійна недоамортизація ОВФ і, отже, виникають труднощі з формуванням фонду розвитку виробництва, або ж обладнання експлуатується за економічною межею доцільності проведення капітального ремонту;

перевантаженість законів положеннями, що повинні б виноситися в окремий документ. Так, у тому же Законі, приводяться норми амортизації, перелік термінів і визначень, структура ОВФ і т.д. Ці положення тільки затемнюють основний зміст Закону і повинні проходити окремими документами. Перелік термінів і визначень повинен був бути єдиним для всього господарського законодавства [68, 122], а не для кожного окремого закону або стандарту свій. Це забезпечило б єдину базу, однозначність розуміння термінів, єдиний підхід до оцінки економічних закономірностей. Викликає сумнів трактування основних понять Закону, таких, як валовий доход, валові витрати: «Валовий доход – загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, винятковій (морській) економічній зоні, так і за її межами». При такому підході в поняття доходу включаються усі витрати, ПДВ, акциз і т.д., тобто це поняття аналогічне поняттю виторгу від усіх видів діяльності. Існуюче розуміння терміна «доход» як результату живої праці, що включає в себе прибуток і заробітну плату, не суперечить сучасному розумінню питання, і не було необхідності змінювати його зміст. І бухгалтерський облік, і податкове законодавство повинні враховувати дії об’єктивних економічних законів і будуватися на єдиній економічній теорії. Саме відсутність такої єдиної теоретичної бази стало причиною виникнення розбіжностей між бухгалтерським і податковим обліком. Які б тактичні цілі не переслідувало в конкретній ситуації податкове законодавство, в цілому воно повинне враховувати дію об’єктивних економічних законів;

узгодження підзаконних актів, стандартів, вимог з діючими законами. Проблема породжується як неузгодженістю самих законів, так і різною відомчою і функціональною приналежністю розробників. Якщо є Закон «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», то стандарти бухгалтерського обліку вже можуть будуватися без якого-небудь зв’язку з Законом «Про оподаткування прибутку підприємств». Назріла необхідність створення механізму координування дій виконавців, особливо при переході від рівня законодавчої роботи на рівень методичного забезпечення реалізації законів;

уточнення теоретичної бази виникнення та накопичення морального зносу та взаємодії його з фізичним зносом засобів виробництва. У цьому питанні потребує уточнення класифікація зносу, визначення до кожного роду чи виду, підхід до кількісної оцінки кожного виду зносу, встановлення відповідного виду, напрямку, форми відновлення, що дозволяє усунути знос. Це дозволить встановити єдину термінологію, єдиний підхід до кількісної оцінки зносу щодо кожного об’єкта та до парку обладнання в цілому. Обґрунтована і апробована теоретична база може бути використана в офіційних документах, що виключить неоднозначність трактувань та різноманітність термінів, що стосуються одного і того ж поняття. Усі положення теоретичної бази мусять бути погоджені з усіма групами спеціалістів, що приймають участь в розробці всього пакету документів економічного характеру, що стосується процесів зносу та відновлення засобів виробництва. У цій роботі може бути запропонований один з можливих варіантів підходу до вказаних питань та уточнена класифікація з відповідною термінологією.

Особливої уваги потребує вирішення науково-практичного завдання, пов’язаного з розрахунками показника строку корисного використання ОВФ, і, в першу чергу, основного виробничого обладнання підприємства. У першу чергу необхідно розмежування таких понять, як нормативний строк служби, економічно виправданий строк служби, фактичний строк служби, життєвий цикл машин, строк корисного використання. Деякі автори [14, 8] ототожнюють економічно виправдані строки з періодом зміни моделей нових машин. ГОСТ 13377–75 «Надійність техніки, терміни і визначення» діє до цього часу, характеризує строк служби як календарну тривалість експлуатації об’єкта від початку або відновлення після капітального ремонту до настання повного руйнування з утратою спроможності до роботи. Середній строк служби трактується як математичне очікування даного показника. Розрізняють середній строк служби групи об’єктів, середній строк служби вибуваючих засобів виробництва, середній строк служби діючих засобів виробництва, тривалість використання машин усіх років випуску. Можна відмітити, що ці визначення втратили актуальність, у першу чергу, у зв’язку з тим, що дуже прискорився моральний знос техніки. Тому строк служби, як і строк корисного використання, не може вимірюватися лише рівнем фізичного зносу та межею фізичного руйнування об’єкту. В.Ф. Спірін розрізняє економічний строк служби як оптимальний. При цьому оптимальний строк служби – «вероятная и нестабильная величина, связанная с неопределенностью, недостаточной достоверностью прогнозируемых показателей, которые используются при его расчетах, а также с неполным учетом всех влияющих на него факторов. Модели определения оптимального срока отражают, как правило, наиболее важные, основные факторы, а не их совокупность.» Виділення найбільш впливових факторів з ігноруванням інших – це правомірний підхід, але ж з тих факторів, що виділені, не можна ігнорувати жодного. Тому у ході оцінки рівня зносу треба враховувати вплив фізичного зносу, морального зносу усіх родів і видів, економічні результати, втрати (втрати від браку, втрата робочих речовин, підвищене споживання енергії та інше), витрати у ході експлуатації конкретної машини у конкретних виробничих умовах (на проведення чергового ремонту, наладочних робіт, технічного догляду).

2. Методики аналізу парку і вибору об'єктів підвищення ефективності виробництва

2.1 Аналіз продукції і парку виробничого устаткування

Аналіз що випускається й альтернативної продукції варто робити на основі визначеної стратегії маркетингу, що найбільше повно відповідає вимогам ринку з урахуванням довгострокових прогнозів його стану. Для підприємств машинобудування, значна частка продукції якого має виробниче призначення, найбільш прийнятним методом вибору стратегії є побудова матриці можливостей по товарах / ринкам. Матриця передбачає використання чотирьох альтернативних стратегій чи маркетингу їхніх сполучень: проникнення на ринок, розвиток ринку, розробка товару і диверсифікованість [18]. Вибір стратегії даним методом може бути уточнений з використанням матриці БКГ, що дозволить зробити попередній добір номенклатурних груп продукції, що вимагають більш глибокого аналізу на предмет необхідності їхньої подальшої маркетингової чи підтримки зняття з виробництва. Загальний підхід до вибору загальної стратегії розвитку, стратегії маркетингу, а отже і до формування життєвого циклу номенклатурних груп продукції з наступним ухваленням рішення про його чи просування знятті з виробництва може бути представлений блок – схемою (рис. 2.1).

На першому етапі аналізу (блок 1) розглядаються зовнішні фактори, формуючих ринки профільної продукції підприємства (фірми). До них відносяться:

коливання стану світової і національної економіки [12] (у процесі аналізу дається прогнозна оцінка тенденції зниження, чи підвищення застою на найближчі 10 – 15 років);

рівень і характер зв'язку обсягів продажів і цін конкретної продукції на конкретному ринку з коливаннями ринку більш високого порядку (наприклад, загальний спад світового виробництва може проходити на тлі росту попиту на чи нафту зброю);

поява і розвиток потенційний конкуруючих галузей (як приклад можна привести поява і розвиток сугубо технічної галузі – виробництво персональних комп'ютерів, що роблять усе велику конкуренцію індустрії традиційних видів організації дозвілля);

рівень загальної стабільності обстановки і ступінь ризику в процесах інвестування в національній економіці (імовірність прямого збройного конфлікту, участі країни в регіональних конфліктах, напруженість політичної обстановки у відносинах із країнами, що є імпортерами профільної продукції чи фірми експортерами сировини). Слід зазначити, що навіть якщо саме в ці країни фірма не поставляє продукцію, ринок для неї може звузитися. У той же час аналогічні відносини з експортерами конкуруючої продукції можуть дати розширення ринку (ризик вкладень при цьому росте).

Очевидно, що загальне зниження купівельної спроможності споживачів не однаково відіб'ється на цінах і обсягах продажів різних товарів. Однак, у дійсній роботі нам досить загальної оцінки тенденції, що буде враховуватися в процесі вибору стратегії маркетингу. В елементах 2, 3.4, 5 і 6 блок-схеми (рис. 2.1) виробляється оцінка тенденцій розвитку світових ринків, що роблять прямий чи непрямий вплив на обсяги реалізації продукції підприємства (фірми). Якщо заключний висновок аналізу – «ринок розширюється» (коефіцієнт розширення ринку ДО>0), то в цьому випадку можливі довгострокові інвестиції, глибина упевненого прогнозу – 15 –20 років, ризик мінімальний. У випадку стабілізації ринку (ДО=0) глибина прогнозу – 10 років, можливі середньострокові інвестиції зі звичайним ступенем ризику, а також довгострокові проекти з підвищеним ступенем ризику. Звуження ринку в перспективі (ДО<0) означає ріст ступеня ризику будь-яких вкладень і вимагає ухвалення рішення про чи стабілізацію зниженні обсягів, чи диверсифікованості згортанні виробництва, пошуку нових ринків, нових технологій, нового застосування традиційних товарів.

Для цілей визначення загальної стратегії планування розвитку технічної бази фірми ми використовуємо найбільш раціональну, на наш погляд, модель вибору стратегії маркетингу («матриця можливостей» з урахуванням елементів матриці БКГ) як елемент спільного процесу впливу попиту і розвитку техніки і технології.

Для формалізації процедури вибору, приводяться в елементах 9, 10 і 11 блок-схеми (рис. 2.1) групи умов вибору найбільш раціональної для даного періоду часу (t) стратегії поводження фірми, що робить товари в діапазоні (1,2.3……i…m) позицій номенклатури для діапазону (1,2.3……j…n) ринків збуту. Більш докладно процедура розрахунку цих показників буде показана в пункті 3.1 даної роботи на прикладі розглянутого підприємства.

Обрана методика передбачає оцінку об'єкта (фірми, підприємства, стратегічного підрозділу) у цілому, сумарно по всій номенклатурі і у всіх ринках. При цьому мається на увазі, що більш «слабкі» товари будуть просуватися на ринку і міцніти за рахунок товарів ввійшли в «силу», що мають визначену репутацію і стійкий ринок. Така узагальнена оцінка, дозволяючи прийняти визначену загальну стратегію поводження об'єкта в цілому, вимагає конкретизації при переході до оцінки перспектив окремого виробу на конкретних ринках. Ніж більш стабільна обстановка на ринку, тим більше глибина упевненого прогнозу. Період 2 – 3 роки характерний саме для кризового стану економіки і неміцності виробничих зв'язків, для низького рівня відповідальності постачальників за виконання умов постачань, для бартерної системи взаєморозрахунків і митних бар'єрів на шляху товарних потоків.

У ринковій економіці життєвий цикл виробів формується під впливом системи факторів, важливе значення, серед яких має фактор маркетингової підтримки. Чим вище рівень конкуренції, тим більший вплив робить маркетингова підтримка.

Планування життєвих циклів по номенклатурних групах виробів (рис. 2.1, блок 16) проводиться з урахуванням впливу загальних тенденцій ринку й обраної стратегії поводження підприємства (фірми) на ринку.

Ніж більш стабільна обстановка на ринку, тим більше глибина упевненого прогнозу. Зазначений нами період 2 –3 роки характерний саме для кризового стану економіки і неміцності виробничих зв'язків, для низького рівня відповідальності постачальників за виконання умов постачань, для бартерної системи взаєморозрахунків і митних бар'єрів на шляху товарних потоків.

У ринковій економіці життєвий цикл виробів формується під впливом системи факторів, важливе значення, серед яких має фактор маркетингової підтримки. Чим вище рівень конкуренції, тим більший вплив робить маркетингова підтримка.

У даному блоці враховується зміна співвідношення попиту та пропозиції, виробляється облік співвідношення виробничих потужностей і прогнозованого попиту. Необхідно відзначити важливу особливість: тут (рис. 2.2) плановані зміни чи технології конструкції виробів, маркетингова підтримка приймаються в розрахунок по кожнім конкретному виробі, а не сумарно, як передбачено для вибору стратегії поводження фірми в цілому.

Характеристики

Список файлов ВКР