181797 (596549), страница 6

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 6)

- виробничі витрати - такі, що пов'язані з процесом виробництва продукції;

- позавиробничі (комерційні) витрати - котрі пов'язані з процесом реалізації продукції.

За видами витрати прийнято класифікувати за економічними елементами та статтями калькуляції.

Групування витрат за економічними елементами необхідне для аналізу фінансових результатів господарської діяльності підприємства. Воно показує, що витрачено і скільки, не вказуючи конкретно на які потреби.

Класифікація витрат за економічними елементами передбачає виділення таких видів витрат:

Матеріальні.

Витрати на оплату праці.

Відрахування на соціальні заходи.

Амортизаційні відрахування.

Інші витрати.

Витрати можливо класифікувати за статтями калькуляції тільки в тому випадку, коли йдеться про абсолютну величину витрат виробництва продукції або окремого її виду. Така класифікація дає змогу обліковувати витрати за місцями їх виникнення та призначенням, розрахувати собівартість окремих видів продукції, визначити під впливом яких факторів відбувається зміна загального обсягу витрат, що сприяє виявленню шляхів зниження витрат.

Орієнтовна номенклатура статей калькуляції для більшості підприємств різних галузей має такий вигляд:

Сировина та матеріали.

Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств і організацій.

Паливо та енергія на технологічні цілі.

Зворотні відходи (віднімаються).

Основна заробітна плата.

Додаткова заробітна плата.

Відрахування на соціальні заходи.

Витрати, пов'язані з підготовкою та освоєнням виробництва.

Витрати на утримання та експлуатацію обладнання.

Загальновиробничі витрати.

Втрати від браку.

Супутня продукція (віднімається).

Інші виробничі витрати.

Позавиробничі витрати [6, с.346].

Для досягнення переваги по витратах загальні витрати підприємства по всьому ланцюжку цінностей повинні бути менші за сукупні витрати конкурентів.

Значні переваги по витратах можуть виникати при знаходженні шляхів реструктуризації, запровадження енергозберігаючих технологій, скорочення зайвих витрат і створення основ для більш економічної роботи.

Основні шляхи, по яких підприємства можуть досягти переваги у витратах ресурсів, створюються за рахунок перегляду своїх ланцюжків цінностей, а саме:

- використання енергозберігаючих технологій;

- використання більш простої, менш капіталомісткої чи більш раціональної технології;

- пошук шляхів для усунення використання дорогих матеріалів і комплектуючих виробів;

- використання продажів кінцевому споживачу і маркетингових підходів, що скорочують часто невиправдані, великі витрати і прибутки оптових і роздрібних торговців (витрати і прибутки оптово-роздрібної ланки в ланцюжку цінностей часто складають 50% від кінцевої ціни, що платить покупець);

- перенос виробничих потужностей ближче до споживача/постачальника, тому що поставка матеріалів і відвантаження продукції впливають на витрати;

- досягнення більшого економічного рівня вертикальної інтеграції “вперед та назад” у порівнянні з конкурентами [21, с.99-101].

Виробники з низькими витратами звичайно досягають переваг за рахунок постійної економії у всіх ланках ланцюжка цінностей. Усі шляхи використовуються і жодна сфера не залишається без уваги.

Підприємство з низькими витратами мають корпоративну культуру, орієнтовану на економію, що характеризується нетерпимістю до втрат, активним дотриманням бюджетних вимог, широкою участю персоналу в контролюванні рівня витрат і відсутністю привілеїв у роботі виконавців. Хоча підприємства, що працюють з низькими витратами, є чемпіонами з ощадливості, вони зазвичай агресивні в пошуку засобів на проекти, які обіцяють подальше зниження витрат.

Низькі витрати дозволяють підприємству не тільки встановлювати низькі ціни і створювати бар’єри для захисту своїх позицій, але й діставати прибуток. В майбутньому цінова конкуренція стане основною силою на ринку, і менш успішні підприємства будуть задавлені більше сильними.

Розділ 2. Оцінка факторів, що формують стратегію зниження собівартості продукції на підприємстві

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства

Об'єктом дослідження є товариство з обмеженою відповідальністю “Пельменна”, воно засновано в 1996 році - це підприємство, що є зареєстрованою юридичною особою, має самостійний баланс, займається виробництвом та реалізацією хлібобулочних виробів.

Товариство є товариством з обмеженою відповідальністю. Засновниками та учасниками товариства є особи, що підписали установчий договір про створення товариство з обмеженою відповідальністю “Пельменна”.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Пельменна” знаходиться за адресою: обл. Полтавська, м. Миргород, вул. Гоголя 28.

Підприємство здійснює діяльність у відповідності до чинного законодавства та зі своїм статутом (Додаток А).

Майновий стан підприємства характеризується складом, розміщенням, структурою та динамікою активів (майна) і пасивів (власного капіталу і зобов'язань).

З метою комплексної характеристики майнового стану підприємства будується скорочений аналітичний баланс. Він утворюється з вихідного балансу шляхом об'єднання в окремі групи однорідних за своїм складом та економічним змістом статей. Аналіз майна підприємства здійснюється шляхом аналізу активу скороченого аналітичного балансу (Додаток Б).

Під ресурсним потенціалом господарства розуміють забезпеченість підприємства, матеріально – технічними, трудовими ресурсами та грошовими коштами.

Одним із основних факторів виробництва, як у харчовій галузі, так і в інших галузях виробництва, є трудові ресурси. Ефективність їх використання у товаристві проаналізовано у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Ефективність використання трудових ресурсів у ТОВ “Пельменна” за 2005 – 2007 роки

З даних таблиці випливає, що середньорічна чисельність працівників господарства за останні три роки зменшилася на 4 працівників, тобто на 8,5%.

Середньорічна заробітна плата працівників підприємства збільшилась в 2007 році порівнянно з 2005 роком на 1705 грн. або на 27,5% і становить 7894 грн., це пояснюється насамперед зростанням мінімальної заробітної плати.

Для розробки стратегії зниження собівартості ТОВ “Пельменна” потрібно здійснити аналіз забезпечення підприємства основними фондами таблиця 2.2.

Обсяг основних фондів у 2007 році порівняно з 2005 роком дещо збільшився, а саме на 17,2% і становить 199,3 тис. грн. Наявність основних фондів на одного середньорічного працівника збільшилось відповідно на 27,8%.

Таблиця 2.2.

Забезпеченість основними фондами ТОВ “Пельменна”

за 2005 – 2007 роки

Фінансово стійким можна вважати таке підприємство, яке за рахунок власних фінансових ресурсів формує свої активи, не допускає невиправданої дебіторської, кредиторської заборгованості, а відтак вчасно розраховується за своїми фінансовими зобов’язаннями.

Вважається за доцільне запропонувати провести аналіз фінансової стійкості ТОВ “Пельменна” (таблиця 2.3), так як фінансова стійкість характеризує стан фінансових ресурсів, при якому підприємство має можливість забезпечити ефективний процес виробництва і реалізації продукції, зростання прибутковості, збереження належного рівня платоспроможності.

Аналізуючи наведені в таблиці розрахунки, можна зробити висновок, що ТОВ “Пельменна” за 2005 – 2007 роки є фінансово стійким і незалежним від кредиторів, на що вказує коефіцієнт автономії, який збільшився в 2007 роком порівняно з 2005 роком на 0,096 пт.

Коефіцієнт концентрації залученого капіталу має позитивну тенденцію до зниження (на 0,096 пт), він вказує на зростання фінансової незалежності підприємства.

Таблиця 2.3

Аналіз фінансової стійкості ТОВ “Пельменна” за 2005 – 2007 роки

Коефіцієнт фінансування показує, що в 2007 роком порівняно з 2005 роком частка власного капіталу на 1 грн. зобов’язань зросла на 1,446 пт, а коефіцієнт фінансового ризику, навпаки, вказує, що використання товариством позикових коштів на 1 грн. вкладеного в майно власного капіталу зменшилося на 0,177 пт.

Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів вказує на зменшення залежності підприємства від довгострокових зобов’язань (на 0,002 пт). Разом з тим можливість підприємства залучати довгострокові зобов’язання збільшилась на 0,008 пт.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу збільшився на 0,056 пт, що характеризує збільшення частини власного капіталу, вкладеного в оборотні кошти.

Характеристики

Список файлов ВКР