178453 (596285), страница 8

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 8)

3.3 Визначення функціональних та локальних факторів

Територія населеного пункту в межах економіко-планувальних зон поділяється також за функціональним використанням. Коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (таблиця 17), враховують відносну прибутковість наявних в її межах видів економічної діяльності. Функціональне використання території об’єднано в 9 груп. Для Вільхуватської сільської ради характерно 8 таких груп.

Віднесення земель до груп функціонального використання проводилось відповідно класифікатора видів економічної діяльності та стандартної класифікації забудованих земель.

Враховуючи проведений робочою групою ексклюзивний експертний аналіз відносної прибутковості галузей національної економіки, значення коефіцієнта функціонального використання для земель, які зайняті виробничими та господарськими будівлями і спорудами сільськогосподарського підприємства, приймалося на рівні 0.8.

Таблиця 17. Функціональне використання земельних ділянок (Кф)

Локальні коефіцієнти використані при визначенні вартості конкретної земельної ділянки і враховують особливості її місця розташування в межах населеного пункту.

Фактори, що впливають на місце розташування земельних ділянок приведені в таблиці 19.

Таблиця 18. Місце розташування земельних ділянок (локальні фактори) /км³/

3.4 Грошова оцінка земель населених пунктів

В основі грошової оцінки населених пунктів лежить рентний доход, що виникає завдяки місцю розташування його у загальнодержавній, регіональній і місцевих системах виробництва та розселення, облаштуванню його території та якості земель з урахуванням природно – кліматичних, інженерно – геологічних умов, екологічного стану та використання земель.

Грошова оцінка земель населених пунктів здійснюється на основі нормативів витрат на освоєння та облаштування території з урахуванням:

• місцерозташування населеного пункту у загальнодержавній,

• регіональній і місцевій системах виробництва та розселення;

• природнокліматичних та інших інженерно-геологічних умов;

• архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності;

- екологічного стану;

- функціонального призначення.

Грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки в населеному пункті визначається за формулою:

,

де: Ц_н - грошова оцінка одного квадратного метра земельної ділянки, (у гривнях);

В - норматив витрат на освоєння та облаштування території в розрахунку на квадратний метр (у гривнях);

Н_п - норма прибутку (6%);

Н_к – норма капіталізації (3%);

К_ф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, промисловості тощо);

К_м - коефіцієнт, який характеризує місцерозташування земельної ділянки.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки підлягає індексації.

Виходячи з числових величин Нп і Нк, формула перетворюється у формулу:

Цн = 2В х Кф х Км,

Норматив на освоєння та облаштування території (В) включає капіталовкладення на її інженерну підготовку, будівництво головних споруд і магістральних мереж водопостачання, каналізації, теплопостачання, електропостачання (включаючи зовнішнє освітлення), слабкострумових пристроїв, газопостачання, дощової каналізації, вартість санітарної очистки, зелених насаджень, вулично-дорожньої мережі, міського транспорту, об'єктів соціальної інфраструктури загальноміського значення, а також витрати на компенсацію збитків, пов'язаних із зміною характеру використання території.

Витрати на освоєння та облаштування території визначаються по кожному конкретному населеному пункту, виходячи з необхідності його комплексної забудови

Коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф), враховують її призначення для житлової і громадської забудови, промисловості.

Коефіцієнти, які характеризують місце-розташування земельної ділянки (Км), обумовлюються трьома групами факторів: регіонального, зонального і локального характеру, і обчислюються за формулою:

Км = Км1 х Км2 х КмЗ,

де:

Км1 — загальний коефіцієнт регіональних факторів місцерозташування земельної ділянки;

Км2 — загальний коефіцієнт зональних факторів місцерозташування земельної ділянки;

КмЗ — загальний коефіцієнт, який характеризує локальні фактори місцерозташування земельної ділянки за територіально-планувальними, інженерно-геологічними, історико-культурними, природно-ландшафтними, санітарно-гігієнічними умовами та рівнем облаштування території.

Таблиця 20. Значення коефіцієнта Км2

Загальний коефіцієнт регіональних факторів місцерозташування земельної ділянки (Км1) обчислюється за формулою:

Км1 =Кр1 х Кр2х КрЗ,

де:

Кр1 — коефіцієнт, який враховує місцерозташування земельної ділянки в межах населених пунктів різної чисельності населення, адміністративного статусу та їх місця в системі розселення України;

Кр2 — коефіцієнт, який враховує місцерозташування земельної ділянки в межах населених пунктів, розташованих у приміських зонах великих міст;

КрЗ — коефіцієнт, який враховує місцерозташування земельної ділянки в межах населених пунктів, які мають статус курортів.

Загальний коефіцієнт зональних факторів місцерозташування земельної ділянки в межах населених пунктів (Км2) обчислюється за формулою:

Км2 = Кз1 х Кз2 х КзЗ,

де:

Кз1 — коефіцієнт, який враховує відстань земельної ділянки до загальноміського центру, концентрованих місць прикладання праці і масового відпочинку населення;

Кз2 — коефіцієнт, який враховує розташування земельної ділянки в ядрі центру крупних і крупніших міст і інших населених пунктів, що мають особливо важливе історичне значення;

КзЗ — коефіцієнт, який враховує розташування земельної ділянки в приморській смузі населених пунктів.

Коефіцієнт (Кз2), що враховує розташування земельної ділянки в ядрі центру крупних і крупніших міст та інших населених пунктів, які мають особливо важливе історичне значення (в залежності від їх категорії), обчислюється збільшенням у 1,5—3,0 рази величин.

Загальний коефіцієнт (КмЗ) враховує особливості місцерозташування земельної ділянки в межах відповідної зони містобудівної якості і обраховується на основі застосування локальних коефіцієнтів за формулою:

КмЗ = Кл1 х Кл2 х КлЗ х Кл4 х Кл5 х Клб,

де:

Кл1 — локальний коефіцієнт за територіально-планувальними умовами;

Кл2 — локальний коефіцієнт за інженерно-геологічними умовами;

КлЗ — локальний коефіцієнт за історико-культурними умовами;

Кл4 — локальний коефіцієнт за природно-ландшафтними умовами;

Кл5 — локальний коефіцієнт за санітарно-гігієнічними умовами;

Клб —локальний коефіцієнт за рівнем облаштування території.

Значення локальних коефіцієнтів визначаються по кожному населеному пункту, виходячи з його особливостей, а для розрахунків використовуються коефіцієнти (таблиця 21).

В населених пунктах (в основному з чисельністю населення до 20 тис. жителів), які не мають централізованих інженерних мереж, розвиненої соціальної інфраструктури, грошова оцінка одного квадратного метра земельної ділянки визначається з урахуванням коефіцієнтів відносної якості окремих частин його території за формулою:

Цн = 2В х Кф х Кв,

де:

Характеристики

Список файлов ВКР