176698 (596164), страница 2
Текст из файла (страница 2)
де KВ - коефіцієнт випереджувального зростання фінансових результатів упровадження інвестиційно-інноваційних програм.
Звернемо також увагу на те, що до розгляду відносно практичної реалізації беруться ті з інвестиційно-інноваційних програм, для яких коефіцієнт випередження фінансових результатів більший за одиницю.
Отже, обґрунтування рішень щодо практичного впровадження інвестиційно-інноваційних програм потребує детального аналізу широкого кола показників, зокрема якості технічних нововведень, обсягів капіталовкладень, схем їхнього фінансування й окупності. Визначальним тут є фінансово-економічний аналіз умов впровадження і результатів інвестиційно-інноваційних програм.
Комплексний фінансовий аналіз рівня їхньої ефективності тісно пов'язаний із визначенням звичайного й дисконтованого періоду окупності, чистої теперішньої вартості грошових потоків, рівня звичайної та модифікованої внутрішньої норми прибутку. Серед цих методів важливе місце посідає і прийом фінансового аналізу "витрати-обсяги-прибуток", який на попередніх стадіях дає змогу отримувати прогнозно-діагностичні оцінки можливого рівня фінансової ефективності впровадження інвестиційно-інноваційних програм на підприємствах, що конче потрібно для кращої адаптації суб'єктів господарювання до здорових ринкових відносин [12]. .
В Україні джерелом інвестицій на 80% є власні кошти підприємств. Тільки 11% цих коштів спрямовується на освоєння нової продукції, а решта - на капітальні вкладення. Створений у 1992 році Державний інноваційний фонд мав на меті фінансувати освоєння нової продукції, однак статистика свідчить про вкрай низький рівень державного фінансування (1,9%).
На сьогодні Держіннофонд реорганізовано в Українську державну інноваційну компанію, покликану стимулювати інноваційну діяльність підприємств. Проте фіксований відсоток відрахувань від валового доходу не може сприяти розробкам нової продукції на підприємстві. Такого роду стимулювання повинне мати непрямий характер. Особливо популярні у цьому плані вільні економічні зони (у Харкові - Спеціальний режим інвестиційної діяльності - СРІД). Суть функціонування такої зони полягає у звільненні від низки податків підприємств, що є об'єктами інвестицій. Так прибуток, отриманий у результаті інвестування, перші три роки не оподатковується, що стимулює підприємство реінвестувати цей прибуток у власне виробництво [16].
Аналіз інвестиційних заявок підприємств міста Харкова свідчить про тенденцію вкладення більшої частини отриманих інвестицій (57%) в оновлення основних фондів, що значно збільшує можливості виробництва нової продукції. Умовами прийняття інвестиційного проекту є термін окупності, менший за період реалізації проекту, й внутрішня норма рентабельності, більша за прийняту ставку дисконтування. Вхідним бар'єром у так звану інвестиційну зону є прийнята на рівні 20-25% ставка дисконтування, до якої входять 14-відсотковий рівень банківського відсотка за валютними вкладами, рівень інфляції та ризик-премія. Інвестиційні проекти розроблюються також виходячи з періоду дії більшості пільг - до шести років. Таким чином, підприємства, основним напрямом вкладення інвестицій яких є основні фонди, змушені за шість років забезпечити рентабельність, вищу за середній рівень по галузі, що є досить складним завданням. Співвідношення різних показників діяльності підприємств - учасників СРІД у межах інвестиційних проектів подано в таблиці.
З неї видно, що важливими показниками, які впливають на внутрішню норму рентабельності підприємства у межах інвестиційного проекту, а також протягом терміну окупності проекту, є розмір інвестицій і, відповідно, їхня питома вага у загальній вартості майна підприємства. Лінійна залежність між внутрішньою нормою рентабельності й розміром інвестицій свідчить про те, що розраховані підприємствами показники мають скоріше нормативний характер, ніж відбивають реальні прогнози. Це виходить також із розрахунку внутрішньої норми рентабельності із зростаючим підсумком в інвестиційних заявках підприємств, тобто бажання підприємств завищити свій запас фінансової міцності [16].
Таблиця 1.1. Деякі показники діяльності підприємств - учасників СРІД
| Назва підприємства | Обсяг інвестицій дол. США | Основні напрями використання, % | Внутрішня норма рентабельності, % | Термін окупності, років | Питома вага інвестицій в обсязі власного майна підприємства | ||
| основні фонди | обігові кошти | ||||||
| НВО "Електроважмаш" | 11490000 | 24,2 | 43,2 | 22 | 7,4 | 2,06 | |
| ВАТ "Турбоатом" | 11466764 | 52 | 35 | 16,75 | 4,8 | 0,081 | |
| ВАТ "Завод їм. Фрунзе" | 3017000 | 81 | 0 | 13,25 | 9,07 | 0,171 | |
| ВАТ "Електромашина" | 3134905 | 28,71 | 22,97 | 40,29 | 4,5 | 0,545 | |
| Харківський вагонобудівний завод | 300000 | 21.1 | 49,13 | 21,25 | 3,2 | 0,169 | |
| AT “ХарП” | 20060000 | 27,5 | 22 | 34,1 | 5,1 | 0,676 | |
| фірма "Брокер" | 2058300 | 88,4 | 11,6 | 47,24 | 1,8 | 3,08 | |
| AT “Росс” | 3000000 | 58,24 | 0 | 25,24 | 5,9 | 15,958 | |
| Харківська панчішна фабрика | 1000000 | 44,8 | 55,2 | 16,7 | 3,4 | 12,62 | |
| Підприємство "Агросинтез" | 1500000 | 93 | 7 | 29,24 | 4,8 | 7,92 | |
| ДКП "Харківкомуночиствод" | 2350000 | 68,1 | 7,4 | 25,24 | 4,9 | 0,15 | |
| ВАТ "фабрика театрального реквізиту" | 501560 | 65 | 30 | 27,8 | 4 | 1,78 | |
| Компанія кольорової поліграфії | 3240000 | 73,2 | 6,65 | 23,24 | 5,33 | 1 | |
| Поліграфічне об'єднання "Фоліо-Плюс" | 900000 | 72,2 | 16 | 45,24 | 3,55 | 17,08 | |
На рис.2 також простежується лінійна залежність між питомою вагою інвестицій у вартості підприємства й зростанням терміну окупності. Із рисунка видно, що із зростанням питомої ваги інвестицій у загальній вартості підприємства (тобто із зростанням незабезпечених інвестицій) термін окупності збільшується. З іншого боку, підприємства, інвестиційні кошти яких "розпорошилися" за статтями "Основні фонди" (див. рис.3), "Обігові кошти", "Ремонт і модернізація наявного обладнання", мають значно менший термін окупності проекту й кращі економічні показники. Це свідчить про дефіцит обігових коштів, але аж ніяк не про інвестиції в інновації, оскільки базою інновації, як відомо, є оновлення основних фондів, упровадження прогресивних технологій, наукові розробки.
Рис.2. Залежність терміну окупності проекту від питомої ваги інвестицій у вартості підприємства.
Рис.3. Залежність терміну окупності проектів промислових підприємств від питомої ваги інвестицій, спрямованих в основні фонди.
Така тенденція свідчить про невелике прагнення підприємств вкладати кошти у неліквідні статті активу. Це підтверджує і низький рівень інвестицій у наукові розробки (близько 2% загальних вкладень), що не є ознакою пріоритетного напряму розвитку інноваційного процесу [16]. Для того, щоб фінансовий стан підприємства залишався сталим, уже на стадії зрілості життєвого циклу товару необхідно модернізувати виріб або запропонувати ринку новий товар, тобто проводити інноваційну політику. Тому для підприємств - учасників СРІД необхідно створити спеціальні умови для її реалізації, наприклад, збільшити період дії податкових пільг за нульовою ставкою із 3 до 5 років, а за 50-відсотковою ставкою - до 10 років.
При розробці інвестиційних проектів щодо участі у вільних економічних зонах має бути контроль за правильністю розрахунків і реальністю прогнозів підприємств щодо обсягів продажу на довшу, наприклад десятирічну, перспективу. Такий прогноз має ґрунтуватися на аналізі макроекономічного стану, змін кон'юнктури ринків, маркетингових досліджень, що потребує створення галузевих баз даних [13]. Нормативні показники при розгляді інвестиційних проектів мають бути обчислені адекватно реальним економічним умовам і рівню розпитку галузі.
1.1 Активізація інноваційної діяльності промислових підприємств
З точки зору Захаріна С.В. Економічний розвиток країни має супроводжуватися стабільним підвищенням конкурентоспроможності промислової продукції. Основою національної промислової політики повинне стати утвердження України як високотехнологічної держави, промисловість якої здатна випускати найновішу якісну продукцію [8].
Є два шляхи підвищення конкурентоспроможності промислової продукції: зниження ціни і підвищення якості. Цінова складова майже вичерпана: за даними Держкомстату, рентабельність промислового виробництва становить лише 4,8% (зниження триває з 1991 року), 40% підприємств збиткові. Тому товаровиробники зрозуміли, що промислове підприємство може вижити тільки за умов постійного удосконалення технічних, економічних, ергономічних, маркетингових показників виготовлюваної продукції. Вирішити це завдання можна лише через постійне впровадження інноваційних проектів, перехід на траєкторію інноваційного розвитку усієї промисловості.
Інноваційний тип сучасного економічного зростання змінює його основу - рушійною сферою розвитку стає не промислове виробництво, а розробка і технології. Відтепер головне не валовий випуск, а комерційна діяльність із продажу нової продукції (яка зазвичай випускається малими серіями). Інтелектуальна складова стає провідним фактором виробництва.
Станом на початок 2007 року інноваційну діяльність в Україні вели 1,5 тис. підприємств, тому частка інноваційне активних підприємств дуже низька - лише 9% (зокрема, у промисловості - 14,8%). Для порівняння: у 1999 році інновації впроваджували 13,5% підприємств, у 1998-му - 15,1%, у 1997-му - 17,0%, у 1995-му - 22,9%. Воднораз протягом 2007-2008 років зафіксовано певні позитивні тенденції. Зросла чисельність підприємств, що впроваджують засоби автоматизації і механізації. Активніше впроваджуються прогресивні технології (це робить третина інноваційне активних підприємств).
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
