176461 (596145), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Кожна група користувачів інформації переслідує власні цілі при проведенні оцінки фінансових результатів діяльності підприємства. Для керівництва цей аналіз виступає вихідною точкою при формуванні фінансової і комерційної стратегії, що впливає на розвиток подій у майбутньому. Використання результатів аналізу дозволяє керівництву контролювати діяльність підприємства та вносити позитивні зміни в його роботу. Представники банків (аналітики, кредитори, аудитори) використовують аналіз розрахункових показників для оцінки платоспроможності підприємства. Фінансові аналітики та фінансисти на біржових ринках і ринках капіталів зацікавлені в оцінці ефективності та можливостей розвитку підприємства, а також надійності капіталовкладень. Інвестор прогнозує перспективи потенційних інвестицій у дане підприємство.
У реальній практичній дійсності підприємства не завжди мають змогу отримати прибуток. Існує також така негативна форма фінансових результатів як збиток. Збиток – це певні втрати, шкоди, упущені вигоди підприємства у вигляді перевищення суми витрат, здійснених для отримання доходів, над сумою цих доходів. Наявність збитку свідчить, що підприємство не враховує або ігнорує об`єктивні закони ринкової економіки. Іншими причинами появи збитку можуть бути порушення прав господарюючого суб`єкта, недоліки господарської діяльності, стихійні лиха. Це негативно впливає на фінансовий стан підприємства і може призвести до банкрутства.
Перед аналітиками стоїть завдання спрогнозувати і розробити рекомендації щодо попередження появи та усунення збитків. Необхідно враховувати, що будь-які збитки є реальними резервами підвищення прибутку.
Основними рекомендаціями щодо недопущення збитків є наступні:
-
формування цінової політики, адекватної ринковій кон`юнктурі;
-
дотримання платіжної дисципліни;
-
впровадження новітніх технологій або перелаштування технологічного процесу на випуск новіої продукції.
Якщо господарська діяльність є прибутковою, то утворюються додаткові джерела засобів, які в кінцевому результаті сприяють зміцненню фінансового стану підприємства. Брак або неправильне формування і використання активів може виявитися головною причиною несвоєчасності оплати заборгованості перед постачальниками за одержану сировину та матеріали, неповного та неритмічного забезпечення необхідними ресурсами, а отже й погіршення результатів виконання підприємством своїх зобов‘язань перед найманими працівниками, власниками та державою.
Забезпеченість підприємства активами в межах розрахункової потреби та їх раціональне використання створюють широкі можливості для подальшого поліпшення кількісних і якісних показників господарювання.
Фінансовий стан може бути стійким, нестійким і кризовим. Стійкий фінансовий стан передбачає здатність підприємства функціонувати і розвиватися, належний рівень ліквідності та фінансової стійкості; забезпеченість власними оборотними засобами та ефективне використання наявних ресурсів. Завдання аналізу фінансових результатів діяльності підприємства:
-
систематичний контроль за формуванням фінансових результатів;
-
загальна оцінка динаміки, обсягів, якості та структури фінансових результатів;
-
виявлення факторів і кількісна оцінка їх впливу на фінансові результати;
-
встановлення доцільності ефективності використання прибутку;
-
визначення резервів зростання прибутку та рентабельності, розробка рекомендацій з їх впровадження;
-
оцінка динаміки, складу і структури активів і пасивів;
-
аналіз структурної динаміки балансу;
-
виявлення динаміки негативних статей балансу;
-
оцінка різких змін окремих статей балансу;
-
аналіз ліквідності та платоспроможності;
-
оцінка фінансової стійкості;
-
оцінка руху грошових коштів;
-
аналіз ділової активності;
-
пошук шляхів покращення фінансових результатів.
Об`єктами аналізу фінансових результатів є активи та їх складові; зобов‘язання та їх складові; грошові потоки; показники рентабельності діяльності підприємства; напрями розподілу та використання прибутку; резерви збільшення прибутку та рентабельності.
Етапи аналізу фінансових результатів:
1) аналіз структури та динаміки активів і пасивів:
-
загальне ознайомлення з даними балансу
-
аналіз структури і динаміки активів
-
аналіз структури і динаміки пасивів
2) оцінка ліквідності і платоспроможності:
-
аналіз активів за рівнем ліквідності
-
аналіз зобов‘язань за строками погашення
-
комплексна оцінка ліквідності
3) оцінка впливу факторів на фінансові результати від різних видів діяльності;
4) аналіз взаємозв`язку "витрати-обсяг-прибуток";
5) аналіз показників рентабельності;
6) аналіз розподілу та використання прибутку підприємства, його впливу на фінансовий стан;
7) аналіз резервів збільшення прибутку та підвищення рентабельності;
8) аналіз руху грошових коштів;
9) оцінка фінансової стійкості:
-
загальна оцінка фінансової стійкості;
-
визначення типу фінансової стійкості;
-
комплексна оцінка фінансової стійкості;
10) оцінка ділової активності:
-
загальна оцінка ділової активності;
-
комплексно оцінка ділової активності;
-
аналіз дебіторської та кредиторської заборгованостей;
-
аналіз стійкості економічного зростання.
Джерелами інформації, які використовуються при проведенні аналізу фінансових результатів підприємства, є:
-
первинні документи – розрахунки та довідки бухгалтерії, накладні, рахунки, товарно-транспортні накладні;
-
облікові регістри – журнали;
-
дані рахунків бухгалтерського обліку;
-
фінансова звітність – баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал, примітки до річної фінансової звітності;
-
податкова звітність – декларація про податок на прибуток підприємства;
-
статистична звітність – звіт про основні показники діяльності підприємства, звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість, звіт про суми отриманих пільг з оподаткування в розрізі окремих видів податків і пільг з кожного виду податку, звіт про обсяг реалізації платних послуг населенню, звіт про випуск, реалізацію та обіг цінних паперів;
-
інші джерела – бізнес-план, фінансовий план, управлінська (внутрішня звітність), матеріали маркетингових досліджень, матеріали ревізій або аудиторських перевірок, результати попередніх аналітичних досліджень.
Основним джерелом інформації для аналізу фінансових результатів діяльності підприємства є фінансова звітність. Фінансова звітність – це сукупність форм бухгалтерської звітності, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів за звітний період. Метою складання фінансової звітності є забезпечення користувачів повною, правдивою і неупередженою інформацією про фінансові результати діяльності, фінансовий стан підприємства. Фінансова звітність надає інформацію як про фінансові результати діяльності підприємства на певну дату, так і про специфіку його діяльності за певний період.
Дані фінансової звітності виступають не лише основою аналізу та оцінки результатів звітного періоду, а є підставою для їх прогнозування. Майно знаходиться у русі, а рух утворює майно, формуючи джерело його утворення – дохід, прибуток. Тому для всебічного аналізу фінансових результатів діяльності підприємства необхідний спільний аналіз "моментних", балансових даних на певну дату (момент) і (поточних) показників за період часу.
Фінансова звітність є комплексом показників, яким притаманні як логічний, так і інформаційний зв‘язок. Логічний взаємозв‘язок полягає у взаємодоповненні та взаємній кореспонденції розділів і статей звітних форм. Регулярність формування на підприємствах фінансової звітності дає можливість проводити аналіз оперативно, без витрачання додаткових зусиль на пошук інформації. Крім цього можна говорити про динаміку показників, про визначення загальних тенденцій розвитку підприємства. Окрім перерахованих форм, необхідно мати додаткову інформацію про підприємство, яку не завжди можна виділити з бухгалтерської звітності. Зміст та обсяг інформації визначається характерними особливостями галузі або конкретного підприємства.
Проте, перш ніж користуватися інформацією бухгалтерських звітів, необхідно переконатися в її достовірності, впевнитися у правильності і точності зроблених арифметичних підрахунків при визначенні окремих показників. Узгодженість показників різних форм звітності перевіряють за допомогою прийому порівняння. Деякі показники входять до різних звітних форм, а отже, при правильному складанні звіту обов‘язково повинні збігатися. Перераховані джерела інформації використовуються для проведення ретроспективного аналізу.
Оперативний аналіз проводиться на підставі даних бухгалтерського обліку (за інформацією на рахунках класу 7 "Доходи і результати діяльності", класу 8 "Витрати за елементами", класу 9 "Витрати діяльності").
Прогнозний аналіз фінансових результатів здійснюється на основі показників бізнес-плану підприємства (фінансового плану), внутрішньої управлінської звітності, матеріалів маркетингових досліджень. Необхідно пам‘ятати, що будь-який висновок і рекомендації, зроблені за результатами аналізу, можуть бути сумнівними, якщо джерела інформації не перевірені та не підготовлені належним чином.
Економічний аналіз фінансових результатів діяльності підприємства базується, по-перше, на повному розумінні бухгалтерського обліку, його мови, значення, важливості та обмеженості фінансової інформації, що міститься у звітності, по-друге, на спеціальних методичних прийомах аналізу, за допомогою яких вивчаються найважливіші питання для отримання обгрунтування висновків.
Методичні прийоми аналізу інформації, яка міститься у фінансовій звітності:
-
аналіз абсолютних показників дозволяє оцінити статті звітності в статиці та в динаміці, визначити питому вагу статей балансу;
-
горизонтальний аналіз надає можливість виявити тенденції зміни окремих статей звітності в динаміці;
-
вертикальний аналіз дозволяє визначати та прогнозувати структурні зрушення у складі майна та капіталу і напрямах його використання. Перевагою цього виду аналізу є можливість зіставлення вираженої у відсотках структури показників одного звітного періоду з іншим незалежно від зміни їх розмірів. Структурні зрушення дають змогу вивчити внутрішні негативні та позитивні зміни, які відбуваються на підприємстві з його активами та зобов‘язаннями. Порівнюючи структуру змін в активах та зобов‘язаннях, можливо зробити висновок про те , через які джерела поповнювалося майно і в які активи це майно було вкладене;
-
аналіз коефіцієнтів надає можливість провести порівняння з аналогічними даними за попередні періоди для вивчення тенденцій зміни фінансових результатів діяльності підприємства, аналогічними даними інших підприємств для вивчення можливостей підприємства і негативних моментів діяльності, теоретично обгрунтованими або одержаними в результаті експертного опитування величинами, які характеризують оптимальні або критичні значення відносних показників;
-
методика аналізу фінансових результатів діяльності підприємства, деталізація її процедурної сторони залежить від поставлених цілей, а також різноманітних факторів інформаційного, часового, методичного, кадрового та технічного забезпечення.
1.2 Порядок формування фінансових результатів діяльності
Фінансові результати господарської діяльності формуються поступово протягом звітного періоду. Розмір і характер прибутків і збитків за кожний період діяльності підприємства є найважливішими підсумковими показниками його роботи. Визначення фінансових результатів полягає у визначенні чистого прибутку (збитку) звітного періоду. Так, згідно П(с)БО 3 "Звіт про фінансові результати": прибуток – сума, на яку доходи перевищують пов`язані з ними витрати; збитки – перевищення суми витрат над сумою доходів, для отримання яких здійсненні ці витрати. Отже, для визначення фінансових результатів у бухгалтерському обліку передбачається послідовне зіставлення доходів і витрат, здійснених для отримання цих доходів від усіх видів діяльності.
Під видом діяльності розуміють сукупність подібних за економічним змістом господарських операцій. Розрізняють наступні види діяльності:
) звичайна (операційна, інша звичайна і надзвичайна). У розрізі таких видів діяльності досліджуються показники фінансових результатів:
-
фінансовий результат від основної діяльності;
-
фінансовий результат від іншої операційної діяльності;
-
фінансовий результат від іншої звичайної діяльності;
-
фінансовий результат від звичайної діяльності;
-
фінансовий результат від надзвичайної діяльності.
Фінансовий результат від операційної діяльності визначається як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.