176445 (596144), страница 11
Текст из файла (страница 11)
Як вже зазначалось, ефективний розвиток економіки можливий лише за умови забезпечення збалансованості і рівноправності інтересів всіх її суб’єктів.
Крім належного державного захисту інтересів суб’єктів господарювання для досягнення цілей даного захисту необхідне формування певних етичних норм в діловій практиці.
Моральні цінності суб'єктів ринку — це той суб'єктивний смисл, який індивіди вкладають в свої дії та поведінку (внутрішні та зовнішні вчинки) стосовно інших людей. Таким чином, це суб'єктивна мотивація індивіда або групи та орієнтація на інших, тобто „передбачення” відповідної реакції оточуючих. Моральні цінності є визначними для розуміння свідомої дії індивіда. Вони спрямовують, можна сказати, задають орієнтацію на досягнення ясно усвідомлюваних цілей особистості, відіграють важливу роль у виборі засобів досягнення цих цілей. Розглядаючи ринок як соціально-філософську категорію з точки зору його еволюції, можна представити його як закінчену форму економічної реалізації підприємливості в умовах панування економічних, ринкових способів прояву приватної ініціативи. Мотивацією підприємництва слугує ринковий прагматизм та суто людська підприємливість, яка набуває форми підприємництва.
Ринок — це не тільки простір для вирішення суто економічних питань. Ринок — це поле міжособистісного спілкування, де неможливо існувати та досягати своєї мети без дотримання норм моралі. У галузі економіки не обійтися без економічної культури. Це, по-перше, такі цілі та цінності, інтереси та потреби, заради яких люди здійснюють ті чи інші дії та вчинки; по-друге, самі ці дії та вчинки — способи та засоби організації своєї підприємницької діяльності. У всіх випадках, коли люди виявляють будь-яку економічну активність, вони керуються тим, що для них цінно, необхідно, важливо, тобто тими чи іншими моральними цінностями. Беручи участь в економічній діяльності, особистість вимушена визнавати неоднаковість інтересів різних соціальних груп, погоджуватися із тим, що кожен має право на власні економічні інтереси, які можуть не збігатися з інтересами інших. Тільки за бажання двох сторін досягти взаєморозуміння, піти на компроміс можливо встановити партнерські відносини. Ринок є морально-духовним механізмом взаємодії між учасниками економічної діяльності. Ефективність ринку прямо пропорційна рівню моралі його суб'єктів. Моральність як необхідна умова ефективного функціонування ринку включає в себе повагу до чужої власності, що формує певні моральні межі дії ринкової конкуренції.
Крім того, саме суспільство повинно усвідомити, що панування в країні добросовісної конкуренції, етичні взаємовідносини суб’єктів господарювання та споживачів є вигідними обом сторонам.
В Україні ж характерною стала пануюча в суспільстві зневага щодо захисту конкуренції та прав інтелектуальної власності. На важливість цього чинника звернув увагу майже кожний другий експерт, що взяв участь в опитуванні УЦЕПД22. Як свідчать результати загальнонаціонального опитування, досить високою є частота покупки населенням контрафактної продукції — 22 % купують її регулярно і ще 47,2 % — нерегулярно; лише п'ята частина населення ніколи не купує такої продукції. На відміну від експертів, більше половини громадян не відносять проблеми охорони інтелектуальної власності до числа першорядних проблем економічного розвитку України .
Така модель поведінки населення значною мірою є наслідком культурно-етичної спадщини минулого, коли в суспільстві панувала державна власність, а результати діяльності в науковій та культурній сферах вважалися надбанням усього народу. В 90-х роках така позиція знайшла й економічне підґрунтя — внаслідок обмеження доходів переважної частини населення. Через це 42,4 % громадян України купують товари, які дешевші, навіть якщо вони можуть бути підробленими. Майже для 40 % українських споживачів якість підроблених товарів виявляється цілком прийнятною. Це вказує на те, що деформація правових понять у значної частини громадян підтримується невибагливістю їх вимог до якості — що є нормою для малозабезпечених верств населення.
Є чимало свідчень про те, що внаслідок низької правової та економічної культури суб'єкти науково-технічної та економічної діяльності нерідко добровільно відмовляються від використання вже існуючих механізмів захисту своїх інтересів як власників.
А високий рівень зневаги до питань інтелектуальної власності та захисту конкуренції на рівні окремих органів державного регулювання може пояснюватися, передусім, високим рівнем корупції, корисливими інтересами чиновників, які у багатьох випадках мають прямий зиск від недостатньо сильної та неефективної системи охорони інтелектуальної власності, зокрема, передачі за безцінь за кордон цінної інформації щодо об'єктів, які мають захищатися законом, замість укладання на нормальних умовах договорів про надання прав на користування (трансфер технологій).
Враховуючи вищенаведене, очевидно, що існує необхідність широкого висвітлення проблем, пов”язаних з недобросовісною конкуренцією в засобах масової інформації, введення спецкурсів з даної тематики у вищих навчальних закладах тощо. Це має сприяти формуванню певної суспільної свідомості, розуміння важливості добросовісної конкуренції в економічній діяльності як у підприємців так і у кінцевих споживачів.
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ
Конкуренція виявляється, перш за все, як суперництво між учасниками ринкового господарства за кращі умови виробництва, купівлі і продажу товарів. Причому вона є добросовісною в тому випадку, коли не суперечить правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності.
Як показує практика, конкуренція сама по собі рідко не виходить за межі добросовісної. Без відповідного регулювання вона рано чи пізно трансформується в недобросовісну. Недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності.
Створення ефективної системи захисту інтересів суб”єктів господарювання від недобросовісної конкуренції має винятково велике значення для розвитку України в XXI столітті. Ця комплексна проблема потребує об'єднаних зусиль держави, всіх її органів управління та інститутів громадянського суспільства. Від успішної реалізації даного завдання виграє абсолютна більшість населення України, адже захист інтересів суб”єктів господарювання від недобросовісної конкуренції є фундаментом для забезпечення інноваційної моделі розвитку країни, її модернізації, підвищення конкурентоспроможності у світовій соціально-економічний системі. Ефективна система захисту інтересів суб”єктів господарювання від недобросовісної конкуренції сприятиме створенню робочих місць у нових галузях економіки. Одночасно це є запорукою створення цивілізованого ринкового середовища, у якому і підприємці, і споживачі будуть надійно захищені від недобросовісної конкуренції, пов'язаної з неправомірним використанням об'єктів інтелектуальної власності, виробництвом фальсифікованих товарів.
Проблеми захисту інтересів суб”єктів господарювання від недобросовісної конкуренції мають одночасно внутрішній і зовнішній виміри, які є однаково важливими.
В основному вже сформувалася глобальна система захисту від недобросовісної конкуренції. Україні слід адаптуватися до неї, якщо мас намір розвиватися як складова світового господарства, а не як економіка, відгороджена від світових тенденцій соціально-економічного і технологічного розвитку. Останніми роками Україна значно активізувала процес входження у світові структури. Однак проблемою залишається незавершеність процесів набуття членства в СОТ та участі в Угоді про торгові аспекти прав інтелектуальної власності, а також приєднання до ряду міжнародних конвенцій і договорів. Велике значення для ефективного захисту інтересів суб”єктів господарювання від недобросовісної конкуренції має процес входження України до регіональних європейських структур регулювання цієї сфери. Домінуючу роль у сфері двосторонніх відносин у цій галузі відіграють США, які є світовим технологічним та економічним лідером, і власне, піонером у галузі створення ефективної системи захисту від недобросовісної конкуренції. Саме цей чинник, а не лише загроза санкцій, є потужним стимулом розвитку системи захисту інтересів суб”єктів господарювання від недобросовісної конкуренції в Україні.
Система органів регулювання сфери захисту інтересів суб”єктів господарювання від недобросовісної конкуренції Україні знаходиться у завершальній фазі формування; вона регулюється цілою низкою законів і підзаконних актів, здатна виконувати свої основні функції. Однак ефективність системи знижується неадекватним технічним оснащенням інфраструктури та недостатнім розвитком недержавних установ регулювання діяльності у цій сфері. Про незавершеність формування системи свідчить відсутність нової редакції норм Цивільного кодексу щодо даного питання, чітких правових норм охорони фірмових найменувань, комерційної таємниці і ноу-хау.
Тенденції у сфері реєстрації та використання прав інтелектуальної власності, як одній із сфер, що потребує захисту від недобросовісної конкуренції, залишаються суперечливими і не свідчать про ефективне функціонування системи її охорони. Нестабільність умов для винахідницької і раціоналізаторської діяльності через, головним чином, погіршення матеріально-технічних і фінансових умов у інноваційній сфері, спричинила зменшення, порівняно з 1995р., чисельності винахідників, авторів промислових зразків і раціоналізаторів майже на третину, а кількості підприємств, що беруть участь у створенні та використанні об'єктів промислової власності, — удвічі. Украй незначними є операції з укладання договорів на передачу прав стосовно об'єктів промислової власності.
У структурі системи охорони інтелектуальної власності недорозвинутими є елементи, що забезпечують комерціалізацію запатентованих досягнень. За несприятливого клімату для іноземного інвестування це спричиняє низький показник високотехнологічного експорту на душу населення, за яким Україна майже вдесятеро відстає від його середньосвітового значення.
Експертне опитування свідчить, що найбільш гострими є проблеми недобросовісної конкуренції у сферах охорони знаків для товарів і послуг (товарних знаків), комп'ютерних програм і баз даних, охорони виробників аудіовізуальної продукції тощо.
Ключове значення для розв'язання комплексу проблем захисту інтересів суб”єктів господарювання від недобросовісної конкуренції має ліквідація недоліків економіко-правової системи країни, у тому числі недосконалостей законодавчої бази, забезпечення виконання законів, неефективної судової гілки влади. Досить значну негативну роль відіграє пануюча в суспільстві зневага до захисту інтересів суб”єктів господарювання від недобросовісної конкуренції та охорони прав інтелектуальної власності.
Спостерігається певна недооцінка соціально-економічних механізмів охорони інтелектуальної власності. В умовах обмеженої платоспроможності широких верств населення діють потужні стимули до придбання і споживання продукції, виготовленої з порушенням правил добросовісної конкуренції. Майже 70% населення України споживає підроблену продукцію, марковану загальновідомими товарними знаками.
Стратегічно важливе значення мають адаптація системи захисту інтересів суб”єктів господарювання від недобросовісної конкуренції в Україні до загальносвітових технологічних змін, забезпечення ефективної охорони нових технологічних об'єктів, передусім, пов'язаних із функціонуванням мережі Інтернет.
Незважаючи на активізацію зусиль правоохоронних органів та органів із захисту інтересів суб”єктів господарювання від недобросовісної конкуренції, загальний рівень правопорушень у цій сфері залишається високим, особливо стосовно аудіовізуальної продукції, програмного забезпечення (частка піратської продукції становить відповідно 95 та 89 % ринку), фармацевтичних препаратів, реклами та виробництва лікеро-горілчаних виробів.
Ключові проблеми організації та забезпечення функціонування системи захисту інтересів суб”єктів господарювання від недобросовісної конкуренції в Україні: відсутність належної координації діяльності органів державного управління; недостатня ефективність діяльності структур, що забезпечують захист інтересів суб”єктів господарювання від недобросовісної конкуренції; низький розвиток системи підготовки та перепідготовки спеціалістів у сфері захисту інтересів суб”єктів господарювання від недобросовісної конкуренції, науково-методичного забезпечення цього процесу; недостатність сучасних технологій управління, технічного та інформаційного забезпечення в системі відомств з питань захисту інтересів суб”єктів господарювання від недобросовісної конкуренції; недостатність у держави коштів для розгортання надійної системи охорони інтелектуальної власності; недоліки вартісної оцінки, обліку та статистики у сфері захисту інтересів суб”єктів господарювання від недобросовісної конкуренції.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
