170208 (595796), страница 2
Текст из файла (страница 2)
На території району розташовані підприємства легкої промисловості (швейна фабрика ім. Тінякова), машинобудування (верстатобудівний завод, ВАТ "Електромашина", електроапаратний завод, вагонобудівний завод, завод електромеханічного обладнання), харчової промисловості (пивзавод, завод шампанських вин, кондитерська фабрика, комбікормовий завод), медичної промисловості (ортопедичний завод, ДАК "Ліки України"), хімічної промисловості ("Харпластмас").
Проаналізувавши дані, можна зробити висновок про хімічний склад викидів підприємств району. Видно, що переважають за обсягом речовини третього класу небезпеки (головним чином леткі органічні сполуки та різні види пилу). Друге місце за обсягом викиду посідають речовини четвертого класу небезпеки, це головним чином окис вуглецю. Сукупний внесок речовин першого та другого класів небезпеки не перевищує 10%, причому валовий викид речовин першого класу небезпеки не перевищує 10 кг на рік (рис. 1.2).
Рисунок 1. 2– Розподіл речовин, що викидаються в атмосферне повітря в Ленінському районі, за класами небезпеки
Таблиця 1.3
Обсяги хімічних речовин, які формують фактичне забруднення атмосферного повітря підприємствами в Ленінському районі [5,6].
№ з\п | Домішка | Викидів в атмосфері тонн в рік | Питома вага в структурі усіх викидів, % |
1 | 2 | 3 | 4 |
І класу | |||
1 | Свинець | 0,028347 | 0,1 |
2 | Хром | 0,079492 | 0,5 |
3 | Бенз/а/пірен | 0,002023 | 0,0002 |
4 | Озон | 0,0034 | 0,001 |
5 | Сірчанокислий кадмій | 0,000004 | 0,0001 |
ІІ класу | |||
6 | Діоксид азоту | 131,8834 | 29,7 |
7 | Сірчана кислота | 0,1539 | 0,01 |
8 | Манган | 0,2616 | 0,2 |
9 | Нікель | 0,0120 | 0,1 |
10 | Водень ціан. | 0,038 | 0,03 |
11 | Акролеін | 0,2544 | 0,08 |
12 | Формальдегід | 0,3758 | 0,3 |
13 | Соляна кислота | 0,5459 | 0,02 |
14 | Водень фтористий | 0,0313 | 0,05 |
15 | Фосфорна кислота | 0,1812 | 0,03 |
16 | Бензол | 17,899 | 0,8 |
17 | Мідь | 0,01426 | 0,06 |
18 | Азотна кислота | 0,0106 | 0,0002 |
19 | Ізопрен | 0,031 | 0,001 |
20 | Сірководень | 0,001 | 0,01 |
ІІІ класу | |||
21 | Сірчистий ангідрид | 23,3009 | 4,2 |
22 | Ксілол | 37,2829 | 1,7 |
23 | Стірол | 0,1456 | 0,4 |
24 | Толуол | 30,7031 | 0,5 |
25 | Фенол | 0,5171 | 0,5 |
26 | Олія мінеральна | 1,5498 | 0,3 |
27 | Пил | 255,9970 | 15,4 |
28 | Сажа | 4,3161 | 0,8 |
29 | Кислота оцтова | 0,7362 | 0,1 |
30 | Оксид азоту | 22,5791 | 39,9 |
31 | Залізо | 1,5080 | 0,3 |
32 | Бутиловий спирт | 3,6427 | 0,3 |
33 | Етилцелозоль | 0,53208 | 0,007 |
34 | Алюміній | 0,00094 | 0,0002 |
35 | Цинк | 0,7719 | 0,1 |
36 | Метиловий спирт | 0,00136 | 0,00002 |
37 | Пропілен | 0,004 | 0,000009 |
38 | Оксид кальцію | 0,316 | 0,009 |
39 | Сольвент | 0,8354 | 0,1 |
40 | ЛОС | 252,604 | 3,8 |
ІV класу | |||
41 | Окис вуглецю | 454,5768 | 4,1 |
42 | Аміак | 0,9605 | 0,04 |
43 | Вуглевод.без ЛОС | 44,08578 | 0,4 |
44 | Бутилацетат | 4,8601 | 0,4 |
45 | Ацетон | 6,0442 | 0,1 |
46 | Бензин | 39,0345 | 0,2 |
47 | Гексан | 1,902 | 0,003 |
48 | Етилацетат | 0,952 | 0,08 |
49 | Етиловий спирт | 4,8822 | 0,009 |
50 | Гас | 6,3983 | 0,05 |
51 | Хлористий барій | 0,005 | 0,01 |
52 | Уайт-спіріт | 8,391 | 0,07 |
53 | Метан | 0,300 | 0,0005 |
Характеризуючи інгредієнтне забруднення атмосферного повітря Ленінського району, можна вказати на риси, характерні для всього міста – в структурі викидів явно переважає оксид вуглецю, його частка у викидах за обсягом становить 32% (рис.1.3). Це може бути пояснено відносно тривалим терміном існування промислових підприємств району, вони, як правило, мають власні котельні. Також традиційний для міста досить високий внесок окисів азоту, зокрема диоксиду. Проте в структурі викидів в Ленінському районі є й своя специфіка. Найголовніше – надзвичайно велика вага летких органічних сполук. Основними джерелами їх надходження є Харківський завод електромеханічних виробів (ХЗМВ-1) та ВАТ "Електромашина". Специфічною є також досить велика вага пилу, основними джерелами її надходження також є названі вище підприємства.
Рисунок 1.3 – Структура викидів в повітря в Ленінському районі м. Харкова
При розгляді окремих підприємств, вплив яких формує екологічну обстановку в районі слід окремо зупинитись на наступних підприємствах, як ХЗМВ-1, ВАТ “Електромашина”, кондитерської фабрики “Харків’янка”, швейної фабрики ім. Тінякова.
В структурі викидів одного з найголовніших забруднювачів району відчутно переважають леткі органічні сполуки, на їхню частку припадає 75% викидів підприємства. Значно меншими є викиди твердих речовин – 8%, окису вуглецю – 6,5% та інших речовин.
Найбільшим серед підприємств легкої промисловості в Ленінському районі є швейна фабрика ім. Тінякова. Фактичний обсяг її викидів в 5 разів менший за обсяг викидів ХЗЕМВ-1 та майже в 3 рази менший за обсяг викидів ВАТ "Електромашина". В складі викидів переважають окиси азоту (49%) та окис вуглецю (44%).
Пересувні джерела забруднення.
Велике значення в межах Ленінського району має транспортне забруднення. Взагалі, географічне розташування Ленінського району відносно центру та решти міста та наявних шляхів сполучення зумовило формування в ньому розвиненої транспортної інфраструктури. Ще з часу заснування міста вулиця Полтавська (тепер Полтавський Шлях) була однією з головних магістралей. І зараз інтенсивність руху по ній в години пік оцінюється в 2 500 – 3 300 автотранспортних одиниць за годину. Ділянка Полтавського шляху від вул. Золочівської до вул. Конєва є найбільш напруженим автошляхом міста. Звичайно, роль місцевого транспорту (тобто, зареєстрованого в Ленінському районі) тут незначна. Значно переважає автотранспорт транзитний. Цією вулицею проїжджають всі, хто прибувають автотранспортом до Харкова з Києва, Полтави, Кіровограду, Західної України, а також з передмістя (Люботина, Пісочина, Коротича тощо). Інтенсивність руху іншими вулицями значно менша, однак через те, що їхня ширина менша, також менша ширина проїжджої частини та ближче до осі дороги розташовуються житлові будинки, нижче якість покриття на інших вулицях може формуватись навіть вищи рівень забруднення, ніж на Полтавському Шляху. Це в першу чергу стосується вулиць Червоноармійської, Котлова, Єлізарова, Революції 1905 року.