168867 (595703), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

У тексті Екологічної політики варто уникати декларацій і нездійсненних цілей.

Другий «блок» моделі - Планування (тобто визначення, «як домогтися результатів»).

Ціль планування - створення умов для реалізації Екологічної політики.

Для розробки плану варто почати наступні дії:

• ідентифікувати екологічні аспекти й оцінити їхній вплив на навколишнє середовище;

• ідентифікувати вимоги законодавчих актів і інші вимоги, що поширюються на підприємство;

• розробити цільові й планові екологічні показники;

• розробити програму (програми) менеджменту охорони навколишнього середовища.

При плануванні необхідно встановити (згідно із Екологічною політикою) систему пріоритетів і черговість виконання завдань відповідно до гостроти проблем. Плани повинні бути конкретними, а результати - вимірними.

Ідентифікація екологічних аспектів є постійним процесом, що визначає минуле, дійсне й потенційно можливе (позитивний або негативне) вплив діяльності організації на навколишнє середовище. Цей процес може охоплювати також ідентифікацію впливу на здоров'я, безпеку й оцінку екологічного ризику.

Доцільно оцінювати розміри впливу кількісно, наприклад:

• масштаб впливу,

• тривалість впливу,

• інтенсивність (твердість) впливу,

• імовірність події та ін.

Визначення аспектів взаємодії з навколишнім середовищем повинне здійснюватися з урахуванням результатів внутрішніх і зовнішніх перевірок і «попередньої історії» організації. При цьому необхідно враховувати:

• нормальний стан виробництва;

• ненормальний стан виробництва;

• екстрені ситуації, аварії.

Приклади впливу на навколишнє середовище:

• контрольовані й неконтрольовані викиди в атмосферу;

• контрольоване й неконтрольоване скидання забруднених вод;

• відходи;

• забруднені землі;

• шум, запахи, пил;

• використання сировини й природних ресурсів;

• територіальні особливості впливу;

• зміна ландшафтів;

• рекультивація земель і ін.

Організація повинна встановити й скласти перелік обов'язкова законодавчих актів і вимог, які на неї поширюються, і визначити потенційні можливості для поліпшення своєї діяльності й розвитку, оцінювати стан і відповідні досягнення конкурентів.

Організації повинні відслідковувати вимоги законодавчих актів і інші, стосовні до них вимоги, а також зміни в зазначених документах. Ці відомості необхідно вчасно повідомляти відповідним службам і окремим працівникам.

У випадках, коли зовнішні нормативи не відповідають потребам організації або їх не існує, варто розробити внутрішні критерії результативності (ефективності), наприклад в областях:

• передача інформації про навколишнє середовище;

• готовність до аварійних ситуацій у навколишнім середовищі й реагування на них;

• поінформованість і навчання в області охорони навколишнього середовища;

• вимір і поліпшення стану навколишнього середовища;

• зменшення ступеня ризику при здійсненні процесів;

• запобігання забруднення й ресурсозбереження;

• зміна в процесах;

• управління небезпечними матеріалами;

• організація збору й утилізація відходів;

• водокористування (наприклад стічні води, зливові, ґрунтові);

• управління якістю повітря;

• раціональне використання енергії;

• транспортування та ін.

Цільові й планові екологічні показники розробляються керівництвом вищої ланки при участі відповідних служб, але вони повинні бути доведені до персоналу всіх підрозділів.

Вони формуються відповідно до Екологічної політики й зобов'язаннями по запобіганню завдання збитків навколишньому середовищу.

При визначенні цільових і планових показників необхідно враховувати законодавчі й інші вимоги, можливі впливи на навколишнє середовище, технології, виробничі умови, фінансові можливості організації, наміру зацікавлених партнерів.

Програма менеджменту охорони навколишнього середовища повинні передбачати ресурси для їхнього виконання й періодично переглядатися (бажано щорічно). Після досягнення чергового результату й планування нового необхідно оцінювати, наскільки змінилися вимоги, економічні можливості підприємства, ресурси й ін.

Третій «блок» – Впровадження й функціонування системи менеджменту охорони навколишнього середовища – передбачає гармонізацію різних видів діяльності (див. рис. 2.1 і 2.2).

При цьому передбачається:

• розподіл обов'язків;

• забезпечення необхідними ресурсами;

• забезпечення погодженої участі всіх працівників організації;

• підвищення рівня компетентності персоналу;

• підтримка в робочому стані внутрішніх і зовнішніх зв'язків;

• документування системи й управління документацією;

• забезпечення управління операціями (процесами);

• забезпечення готовності до аварійних ситуацій.

Успішне впровадження й функціонування системи можливо тільки при участі всіх співробітників організації.

Помилково вважати, що вся відповідальність за охорону навколишнього середовища лягає тільки на екологічну службу

Четвертий «блок» - Проведення перевірок і коригувальної дії.

Необхідно підтверджувати результативність системи, для чого проводяться моніторинг і відповідні виміри.

Місця проведення перевірок і строки включаються в плани перевірок.

Використовувані вимірювальні кошти піддаються спеціальному контролю й перевіркам.

У системі передбачені коригувальні й попереджуючі дії, пропорційні важливості проблем і розмірні виявленим впливам на навколишнє середовище.

Всі невідповідності повинні бути ідентифіковані й зареєстровані. Необхідно мати коло осіб, що володіють повноваженнями й несуть відповідальністю за роботу з невідповідностями. При цьому можуть бути ухвалені рішення:

• зупинити виробничий процес;

• почати дії по усуненню невідповідностей;

• одержати особливі дозволи у відповідних регіональних служб;

• сповістити місцеві влади (при аварійних випадках);

• увести в дію аварійний план;

• увести в дію коригувальні заходи щодо конкретних невідповідностей.

Кожне ухвалене рішення реєструється.

Рисунок 2.2 - Модель системи екологічного менеджменту, побудована на базі моделі ISO 9001:2001

Організація повинна вести реєстрацію даних, дотичних:

• виконання законодавчих вимог;

• ліцензій і дозволів;

• екологічних аспектів і пов'язаних з ними впливів;

• підготовки кадрів;

• експлуатації, контролю й перевірок вимірювального встаткування;

• експлуатації, контролю роботи виробничого встаткування;

• аварій, особливо з наслідками для навколишнього середовища, і мер, початих для їхньої ліквідації;

• скарг громадськості й прийнятих по них мер;

• результатів внутрішніх і зовнішніх перевірок;

• даних моніторингу.

Всі види реєстрації повинні заноситися до реєстру «Реєстрація даних з питань охорони навколишнього середовища» з конкретними відомостями по кожному внесеному до реєстру документу.

Необхідно періодично проводити внутрішні аудити системи управління навколишнім середовищем.

П'ятий «блок» - Аналіз із боку керівництва.

Періодично вище керівництво повинне аналізувати систему менеджменту охорони навколишнього середовища для визначення:

• результативності системи;

• можливих потреб у зміні політики, цілей і інших елементів системи у зв'язку зі змінами економічних, соціальних, екологічних і інших факторів.

До цієї роботи не можна ставитися формально або, що ще гірше, - приховувати фактичний стан справ. Адже екологічні злочини вже завдали страшної шкоди багатьом регіонам [24].

3 РОЗРОБКА Й ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ НАВКОЛИШНІМ СЕРЕДОВИЩЕМ

Відповідно до вимог стандарту ISO 14001 [1] для розробки й впровадження системи управління навколишнім середовищем організація повинна:

• визначити відповідну екологічну політику;

• ідентифікувати екологічні аспекти, що випливають із результатів минулих, дійсних або планованих видів діяльності, продукції або послуг з метою визначення впливу на навколишнє середовище;

• ідентифікувати відповідні вимоги законодавчих актів і норм;

• ідентифікувати пріоритети й установити відповідні цільові й планові екологічні показники;

• розробити організаційну схему й програму для реалізації політики й досягнення цільових і планових екологічних показників;

• сприяти плануванню, керуванню, моніторингу, що коректують діям, аудитові й аналізу для забезпечення виконання зобов'язань політики й підтримки відповідності системи менеджменту навколишнього середовища;

• забезпечити здатність адаптуватися до обставин, що змінюються.

Виконання перерахованих видів діяльності доцільно вести поетапно.

Етап 1. Організаційна робота

Призначити відповідальних за розробку системи управління навколишнім середовищем:

• фахівця (для підприємств із чисельністю до 50 чіл.);

• робочу групу (для підприємств із чисельністю до 1000 чіл.);

• координаційна рада (для підприємств із чисельністю понад 1000 чіл.), також можливе створення робочих груп по окремих видах виробництв або структурних підрозділів;

• визначити повноваження відповідальних і встановити строки по виконанню робіт і завдання по підготовці плану розробки системи управління навколишнім середовищем.

Провести навчання координаційної групи, можливо, із залученням консультантів.

Визначити завдання по проведенню первинного екологічного аналізу підприємства й порівняльного аналізу діючої системи з вимогами до системи управління навколишнім середовищем по ДСТУ ISO 14001 [13].

Аналіз охоплює наступні області:

• вимоги законодавчих актів і регламентів і інших вимог, прийнятих організацією;

• ідентифікацію важливих екологічних аспектів;

• вивчення існуючих екологічних практичних підходів і процедур, включаючи ті, які пов'язані із закупівлями й підрядом;

• оцінку попередніх надзвичайних ситуацій і аварій.

Аналіз може також включати контрольні переліки, інтерв'ю, безпосередні перевірки й виміри, результати попередніх аудитів або інших аналізів залежно від характеру діяльності організації.

У процесі ідентифікації важливих екологічних аспектів, пов'язаних з діяльністю функціональних одиниць, розглядаються:

• викиди в повітря;

• скидання у воду;

• скидання в ґрунт;

• використання сировини й природних ресурсів;

• використання енергії;

• виділення енергії, наприклад, тепло, радіація, вібрація;

• відходи й побічні продукти;

• фізичні характеристики, наприклад, розмір, форма, кольори, зовнішній вигляд.

Необхідно відкоригувати структуру підприємства відповідно до мети по впровадженню системи управління навколишнім середовищем.

Організувати проведення зборів (нарад) у колективі (колективах) для роз'яснення цілей і завдань по розробці системи управління навколишнім середовищем.

Призначити відповідального (відповідальних) за проведення навчання з питань экоменеджмента й вивченню вимог стандартів ISO серії 14000.

Наказом керівника підприємства призначити вповноваженого представника керівництва, відповідального за розробку й функціонування системи управління навколишнім середовищем. У наказі визначити його повноваження й відповідальність.

Етап 2. Підготовча робота

На цьому етапі, як правило, робочою групою виконується наступне.

Проводиться первинний екологічний аналіз, основною метою якого є виявлення невідповідностей національному природоохоронному законодавству. Допомогою для цієї роботи служить стандарт ДСТУ ISO 14004 [14].

Організується навчання (за участю компетентних консультантів) по застосуванню й впровадженню стандартів ISO серії 14000 у групах, у якому можуть входити:

• керівники підприємства, головні фахівці й начальники структурних підрозділів;

• лінійний адміністративний персонал (майстри, технологи й т.п.);

• працівники структурних підрозділів;

• обслуговуючий персонал.

Складається план розробки й впровадження системи управління навколишнім середовищем у відповідності зі стандартами ISO серії 14000. Проект плану повинен бути обговорений у колективах підприємства, дороблений по зауваженнях і пропозиціям працівників і затверджений керівником підприємства. План повинен містити в собі строки й ресурси (фінансові, людські, технологічні). План уводиться в дію наказом керівника підприємства.

Розробляються й обговорюються в колективах положення екологічної політики, основні цілі. Документується й підписується вищим керівництвом екологічна політика підприємства.

Складається перелік і план розробки документації системи управління навколишнім середовищем.

Характеристики

Список файлов ВКР