163607 (595504), страница 9
Текст из файла (страница 9)
Після проголошення незалежності України порядок здійснення видатків із місцевих бюджетів майже не змінився. У Законі України “Про місцеві ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування”, прийнятому в 1992 р., було більш чітко визначено порядок здійснення видатків із місцевих бюджетів на утримання органів управління. Зокрема органи місцевого самоврядування одержали право встановлювати розмір видатків на утримання створюваних ними органів управління (замість попереднього порядку, згідно з яким місцеві ради встановлювали розмір видатків на утримання органів місцевого управління).
Більш деталізоване правове регулювання видатків місцевих бюджетів було запроваджено лише в 1995 р. з прийняттям Закону України “Про бюджетну систему України”. Згідно із ст.18 цього Закону кошти республіканського бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів могли витрачатися лише з тією метою і в тих межах, які затверджені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та місцевими радами. Уперше видатки всіх бюджетів було поділено на поточні та на видатки розвитку. Згідно із Законом, поточні видатки – це видатки з бюджетів на фінансування мережі підприємств, установ, організацій та органів, яка діє на початок бюджетного року, а також на фінансування заходів із соціального захисту населення, тощо. Встановлено також, що у складі поточних видатків окремо виділяються видатки бюджету, зумовлені зростанням мережі перелічених щойно об”єктів.
Видатки розвитку – це видатки бюджетів на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності. Це також фінансування капітальних вкладень виробничого й невиробничого призначення, структурної перебудови народного господарства субвенції та інші видатки, пов”язані з розширеним відтворенням.
У Законі “Про бюджетну систему України” вперше розподілено видатки між бюджетами різних рівнів бюджетної системи. Більш детально це зроблено щодо державного бюджету України, видатки місцевих бюджетів визначено лише фрагментарно.
Зазначеним Законом України встановлено, що розмежування видів видатків між бюджетами, які входять до складу бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, здійснюється відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими радами, районними і міськими (міст із районним поділом) радами. На наш погляд це положення суперечить принципам місцевого самоврядування поскільки кожен рівень влади повинен нести видатки, визначені законом.
У Законі України “Про бюджетну систему України” вперше запроваджено порядок пропорційного скорочення бюджетних видатків.
Окремі зміни здійснення видатків внесено Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”, прийнятим у травні 1997 року. Статтею 64 Закону встановлено, що розмір і цільове спрямування видатків, які здійснюються органами місцевого самоврядування на потреби територіальних громад, визначаються ними самостійно із місцевих бюджетів.
В обласних і районних бюджетах передбачено видатки, пов”язані зі здійсненням районними, обласними радами заходів із забезпечення спільних інтересів територіальних громад. Ці видатки визначаються відповідними обласними і районними бюджетами. Закон передбачив виділення у видатковій частині місцевих бюджетів окремо видатків поточного бюджету і видатків бюджету розвитку. Але на практиці до 2002 року (до введення в дію Бюджетного кодексу України) місцеві бюджети не мали ніякого бюджету розвитку – це були бюджети виживання. Крім того, встановлено, що видатки місцевих бюджетів поділяються на дві частини: на видатки, пов”язані з використання власних повноважень місцевого самоврядування, і на видатки, пов”язані з виконанням делегованих законом повноважень органів виконавчої влади.
Фактичний дефіцит бюджету Чортківського району вперше було зафіксовано в 1994 році, де не було повністю проплачено видатки установ за енергоносії і не було надано пільг працівникам бюджетної сфери по комунальних послугах. Але ні урядом, ні місцевими органами влади не було вжито радикальних заходів щодо збалансування місцевих бюджетів. І як снігова лавина почала стрімко зростати кредиторська заборгованість. Вже в 1995 році вона зачепила найнедоторканішу статтю видатків – заробітну плату. Сума заборгованості на 1.01.1996 р. склала 512,4 тис.грн., або півтора місячного фонду заробітної плати (табл.2.06. і рис. 2.07.).
Таблиця 2.06
Кредиторська заборгованість бюджетних установ Чортківського району по заробітній платі (без нарахувань) (тис.грн.)
| Заборгова Ність на 1.01.1999 | Заборгова ність на 1.07.1999 | заборгова ність на 1.01.2000 | заборгова ність на 1.07.2000 | Заборгова ність на 1.01.2001 | заборгова ність на 1.07.2001 | заборгова ність на 1.01.2002 | |
| Освіта – всього | 602,7 | 564,3 | 653,1 | 693,8 | 254,5 | 231,3 | 110,3 |
| в тому числі районний бюджет | 543,0 | 426,2 | 533,4 | 592,5 | 201,1 | 182,9 | 92,1 |
| Культура-всього | 89,8 | 140,1 | 69,7 | 82,6 | 48,3 | 36,2 | 19,5 |
| в тому числі районний бюджет | 59,4 | 96,8 | 55,3 | 57,3 | 33,8 | 20,2 | 15,3 |
| Охорона здоров”я - всього | 563,4 | 784,5 | 429,4 | 579,2 | 345,6 | 153,9 | 159,7 |
| в тому числі районний бюджет | 509,6 | 727,7 | 408,4 | 541,6 | 326,1 | 134,6 | 154,2 |
| Соціальний захист - всього | 19,2 | 79,1 | 30,9 | 38,2 | 51,6 | 29,8 | 7,2 |
| в тому числі районний бюджет | 19,2 | 79,1 | 30,9 | 38,2 | 51,6 | 29,8 | 7,2 |
Продовження таблиці 2.06.
| Органи місцевого самоврядува- ння та державної виконавчої влади –всього | 47,9 | 59,5 | 35,7 | 73,9 | 47,2 | 49,6 | 10,6 |
| в тому числі районний бюджет | 2,6 | 2,5 | 1,5 | 5,6 | 6,8 | 5,1 | - |
| Інші – всього | 26,2 | 40,8 | 23,9 | 30,8 | 13,6 | 1,8 | - |
| в тому числі районний бюджет | 26,2 | 40,8 | 23,9 | 30,8 | 13,6 | 1,8 | - |
| РАЗОМ - всього | 1349,2 | 1668,3 | 1242,7 | 1498,5 | 760,8 | 502,6 | 307,3 |
| в тому числі районний бюджет | 1160,0 | 1373,1 | 1053,4 | 1266,0 | 633,0 | 374,4 | 268,8 |
Р
ис.2.07. Динаміка кредиторської заборгованості установ, що фінансуються з бюджету Чортківського району за 1195-2001 року (тис. грн.)
Поряд із централізацією доходів з державного бюджету передаються на фінансування до місцевого субсидії, які нараховуються більше 6-ти тисячам громадян району і в 1996 році були профінансовані лише в сумі 141 тис.грн., що становило 11,4% до бюджетних призначень (табл.2.07.).
В результаті різко зросла кредиторська заборгованість за цим видом соціальних виплат. На 1.01.1997 року заборгованість становила 1189 тис. грн., що у 8,4 рази перевищувало видатки бюджету на цю статтю за 1996 рік, тобто потрібно було 8 років, щоб погасити цю заборгованість при рівні фінансування 1996 року. Аналогічна ситуація була і по пільгах згідно Закону України “Про статус вевтеранів війни”. Заборгованість по цих пільгах за 1997 рік зросла із 557 тис.грн. до 1104 тис.грн., тобто удвічі.
В 1997 році ситуація із фінансуванням цих соціальних виплать різко змінилася і порівняно з минулим 1996 роком на ці видатки було спрямовано в 2 рази більше коштів – 1461 тис.грн. Але цього було досягнуто тільки шляхом проведення взаємозаліків. В цілому у видатках бюджету району взаємозаліки становили у 1996 році – 42,2%, в 1997 році – 48,1% (табл.2.08.).
Таблиця 2.08
Питома вага взаємозаліків у видатках бюджету чортківського району за 1996-2001 роки (тис.грн.)
| 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | |
| Видатки – всього | 12055 | 14753 | 12951 | 18450 | 226932 | 19083 |
| В тому числі: | ||||||
| - взаємозаліки | 5084 | 7012 | 6409 | 9876 | - | - |
| - % взаємозаліків | 42,2 | 78,1 | 49,5 | 53,5 | - | - |
| Зарплата – всього | 4888 | 5575 | 5106 | 5178 | 6178 | 7927 |
| В тому числі: | ||||||
| - взаємозаліки | 2346 | 3143 | 2711 | 1101 | - | - |
Ш
ляхом проведення взаємозаліків в 1996-1997 роках було забезпечено виконання видаткової частини бюджету району відповідно на 112,9% і 121,3%.(рис.2.08.).
Рис.2.08. Виконання видаткової частини бюджетів України і бюджету Чортківського району за 1996 –2001 роки в (%)
В зв’язку з наявністю значної суми кредиторської заборгованості бюджетних установ, перевиконання доходної частини було спрямовано на фінансування закладів соціально-культурної сфери та органів управління. З цією метою майже не виконувалися видатки на субсидії. Ці видатки, як було відмічено вище, профінансовані лише на 11,4%, тоді як установи освіти, культури, охорони здоров”я та управління профінансовані в сумі 2641 тис.грн., або на 41,2% більше бюджетних призначень.
Навіть такі значні перекоси у фінансуванні видатків у 1996 році не дали змоги забезпечити виплату поточної заробітної плати. Так, по установах освіти було виплачено 10 місячних фондів зарплати,з них – 6,7 місячних фондів грошовими коштами. По установах охорони здоров”я забезпечено виплату 10,6 місячних фондів зарплати, з них 8 грошовими коштами. Це стало наслідком погашення заборгованості по зарплаті за минулий 1995 рік, яка була, в основному, по закладах охорони здоров”я. В новий 1997 рік бюджет району вступив із заборгованістю по заробітній платі в сумі 1349 тис.грн., що в 2,6 раза перевищувала рівень минулого року (табл.2.09).
Інші статті видатків фінансувалися за залишковим принципом. Так, на медикаменти було направлено 1,7% видатків бюджету, на продукти харчування – 3,6%. Хоч ці видатки перевищували бюджетні призначення, але за рахунок інфляції реальна забезпеченість бюджетних установ медикаментами і продуктами харчування була мізерною.














