161805 (595263), страница 5

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 5)

Докази трудового стажу. Як докази трудового стажу, необхідні для призначення пенсії, приймаються різні документи. Основним документом, який потверджує трудову діяльність працівника (її тривалість, характер тощо), є трудова книжка.

Трудові книжки ведуться з 1939 р. на всіх працівників підприємств, установ і організацій, а з 1965 р. – і на членів колективних сільгосппідприємств.

Відповідальність за організацію ведення, обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. Всі записи у трудовій книжці про приймання на роботу, переведення на іншу постійну роботу чи звільнення вносяться роботодавцем (власником підприємства чи уповноваженим ним органом) на підставі документів і з посиланням на них (накази, розпорядження).

Запис у трудовій книжці про стаж роботи служить доказом у тому разі, якщо його зроблено на підставі документів.

Вносити виправлення в записи про строки і характер виконаної роботи чи займаної посади, про причини звільнення та інші відомості про роботу може лише те підприємство (установа, організація), яким було зроблено неправильний або неточний запис. Виправлення мають повністю відповідати оригіналові наказу чи розпорядження. У разі втрати наказу чи розпорядження або невідповідності їх фактично виконаній роботі виправлення відомостей про роботу проводиться на підставі інших документів, які підтверджують виконання робіт, не зазначених, у трудовій книжці. Всі виправлення завіряються в установленому порядку. Показання свідків не можуть служити підставою для виправлення внесених раніше записів.

Крім трудової книжки, доказом трудового стажу можуть бути інші документи, видані за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Порядок підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутністю трудової книжки чи відповідних записів у ній затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. Такими документами можуть бути: довідки, виписки з наказів, особові рахунки й відомості на видачу заробітної плати, архівні довідки, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори й угоди з зазначками про їх виконання та інші документи, що містять свідчення про періоди роботи.

На підтвердження військової служби, служби в органах державної безпеки приймаються: військові квитки; довідки військових комісаріатів, військових частин і установ системи Міністерства оборони, Держкомкордону. Головного управління командувача Національної гвардії. Управління охорони вищих посадових осіб України, органів управління інших військових формувань, що їх створила Верховна Рада України, Служби безпеки; довідки архівних і військово-лікувальних установ.

Час навчання у вищих навчальних, професійних і навчально-виховних установах, навчальних закладах підвищення кваліфікації й перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі та клінічній ординатурі потверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, довідками та іншими документами, виданими на підставі архівних даних, які містять свідчення про період навчання.

У тих випадках, коли документи, що підтверджують трудовий стаж, не збереглися, періоди роботи можуть визначитися на підставі опитувань свідків. При цьому законодавець виходить із того, що документи можуть бути відсутніми з двох основних причин: 1) у зв’язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами чи іншими надзвичайними ситуаціями; 2) у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи, організації чи відсутності архівних даних з інших причин.

У першому випадку трудовий стаж установлюється за твердженнями принаймні двох свідків, які знають заявника завдяки спільній з ним праці на одному підприємстві, в установі, організації, колективному сільгосппідприємстві чи в одній системі.

У другому випадку трудовий стаж установлюється на підставі опитувань принаймні двох свідків, які знають заявника через спільну з ним працю на одному підприємстві, в колективному сільгосппідприємстві чи в одній системі та які мають документи про свою роботу за час, стосовно якого вони потверджують роботу заявника.

Пенсії за віком. Пенсією за віком прийнято називати таку пенсію, яка встановлюється з досягненням певного віку та одночасною наявністю необхідного стажу роботи. Вік, який дає право на пенсію за віком, зазвичай зветься пенсійним. Він, як і тривалість стажу, встановлюється законом.

Право на пенсію за віком нерозривно пов’язане з трудовою діяльністю людини у суспільному виробництві. Досягнення пенсійного віку служить підставою для припинення трудових відносин працівників із роботодавцями на виробництві, через що у держави виникає необхідність пенсійного забезпечення громадян.

Основними умовами пенсійного забезпечення за віком, як уже зазначалося, є: досягнення пенсійного віку і наявність певного трудового стажу, тобто дві умови. Перша умова – це вік. За загальним правилом, право на пенсію за віком чоловіки набувають з досягненням 60, а жінки – 55 років. Такі вікові межі встановлено для отримання пенсій тим, хто мав звичайні умови праці [3].

Друга загальна умова призначення пенсій за віком – це стаж роботи. Для призначення повної трудової пенсії за віком є необхідним стаж 20–25 років, відповідно для жінок і чоловіків.

Чимало категорій працівників мають право на пенсію на пільгових умовах. Останні встановлено для призначення пенсій за віком працівникам, зайнятим на роботах з особливо шкідливими й тяжкими умовами праці, – список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, і за результатами атестації робочих місць. Їм пенсія призначається на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку на 10 і скороченням стажу роботи на 5 років, тобто чоловікам – із досягненням 50-річного віку та стажем роботи не менше 20 років, жінкам – відповідно 45 і 15 років.

Знижено вік на п’ять років для працюючих на інших роботах зі шкідливими й тяжкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників. У цьому разі пенсія за віком призначається чоловікам із досягненням 55 і стажем роботи не менше 25 років, жінкам – із досягненням 50 і стажем не менше 20 років.

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватись у будь-який час виникнення права на пенсію. Пенсії на загальних і пільгових умовах призначаються в певних розмірах. Вони складаються з основного розміру і надбавок, передбачених законодавством. Основний розмір пенсії за віком визначається в процентному відношенні (від 55 до 75%) до середньомісячного заробітку пенсіонера (залежно від тривалості стажу), нарахованого із заробітку за вибором того, хто звернувся за пенсією: за 24 останні календарні місяці праці поспіль перед зверненням за пенсією чи за будь-які 60 календарних місяців праці поспіль упродовж усієї трудової діяльності перед зверненням за пенсією (незалежно від перерв у роботі, які були). Водночас він не може бути нижчим чи вищим певних розмірів, установлених законом, тобто мінімуму й максимуму пенсії. З підприємства надається довідка для обчислення розміру пенсії за зразком, вказаним у додатку 1.

Розмір пенсії за віком у відсотках до заробітку диференційований також залежно від умов праці. Працівникам, які мають право на пенсію на пільгових умовах у зв’язку з зайнятістю на підземних роботах, а також на підземних і відкритих гірничих роботах і в металургії, пенсія призначається у вищому розмірі, тобто 85% заробітку (залежно від тривалості стажу). Максимальний розмір пенсії для цих працівників не може перевищувати чотирьох мінімальних пенсій за віком.

До основного розміру пенсії в межах зазначених максимальних розмірів нараховуються надбавки: а) непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім’ї, – на кожного непрацездатного в розмірі соціальної пенсії; б) одиноким пенсіонерам, які за висновком медичної установи потребують постійного стороннього догляду, – на догляд за ними в розмірі соціальної пенсії. Названі надбавки можуть нараховуватися до пенсії одночасно.

Час роботи (служби, в тому числі державної) з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження зараховується до трудового стажу і вислуги років: до 1 січня 1988 р. – в потрійному розмірі, а з січня 1988 р. до 1 січня 1993 р. – в полуторному розмірі (в тому числі за списком № 1). З 1 січня 1993 р. і в останні роки пільги з нарахування стажу роботи в зоні відчуження визначаються Кабінетом Міністрів України [5].

Право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, які працювали чи проживали в зоні відчуження та віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 і зі стажем роботи не менше: чоловіки – 20, жінки – 15 років, з підвищенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік понад установлений стаж, але не вище 75% заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1: чоловіки – 10 років та більше, жінки – 7 років і 6 місяців та більше, але не вище 85% заробітку. Нарахування середньомісячного заробітку для визначення розміру пенсії проводиться відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Пенсійне забезпечення за віком учасників та інвалідів війни, а також сімей загиблих воїнів. Право на пенсію в цієї категорії громадян виникає за таких умов: 1) досягнення віку (чоловіками – 55, жінками – 50 років); 2) стажу роботи (у чоловіків – 25, у жінок – 20 років) і наявності спеціальної юридичної підстави – участі в бойових діях, а для інвалідів війни – поранення.

Участь у бойових діях, а також наявність інвалідності, пов’язаної з військовою службою, мають бути потверджені відповідними документами.

Право на пенсію на пільгових умовах мають також батьки та дружини військовослужбовців, які не взяли повторного шлюбу, загиблих на фронті чи під час виконання іншого військового обов’язку або померлих у період військової служби: чоловіки – з досягненням 55-річного віку і стажем роботи не менше 25 років; жінки – з досягненням 50-річного віку і стажем роботи не менше 20 років. Для призначення такої пенсії не має значення, що батьки не знаходилися на утриманні загиблого (померлого) військовослужбовця і є працездатними на момент його загибелі (смерті). Пенсія за віком на пільгових умовах призначається, якщо до часу досягнення відповідного віку є документи, які потверджують загибель (смерть) військовослужбовця в період військової служби. З досягненням загального пенсійного віку призначена пенсія виплачується в такому ж розмірі, що й звичайна пенсія за віком, але призначається достроково батькам загиблих (померлих) військовослужбовців [7].

Пенсії багатодітним матерям і матерям інвалідів з дитинства. Законодавством установлено пільгове пенсійне забезпечення жінок, які народили 5 чи більше дітей та виховали їх до 8-річного віку, а також матерям інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку. Вони мають, право на пенсію за віком за досягнення 50 років і стажу роботи не менше 15 років із зарахуванням до стажу роботи догляду за дітьми. При цьому до інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди у віці до 16 років, які мають право на отримання соціальної пенсії.

У разі, якщо жінка має право на пенсію за віком у більш ранньому віці, вона може отримати її до виповнення 50 років. Наприклад, право на пенсію на більш пільгових умовах може виникнути для такої жінки, якщо дотримано всіх вимог, передбачених у зв’язку з призначенням пенсії за умовами праці згідно зі списком № 1, тобто за досягнення 45-річного віку. Крім того, якщо жінка належить до категорії потерпілих від чорнобильської катастрофи, то вона також може мати право на пенсію у більш ранньому віці.[4].

Пенсійне забезпечення громадян, які проходили військову службу чи службу в органах внутрішніх справ. Право на пенсійне забезпечення визначається наявністю у військовослужбовців і службовців (працівників) органів внутрішніх справ визначеної законом тривалості служби, досягнення до дня звільнення з військової служби чи органів внутрішніх справ (для деяких категорій цих службовців) встановленого віку та обов’язкове звільнення з військової служби чи органів внутрішніх справ за певними причинами (відставка, запас, хвороба, скорочення штатів тощо).

Залежно від причин звільнення та умов надання права на пенсію за вислугу років встановлюються різні розміри пенсії (від 50 до 90% грошового забезпечення). Так, військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років та більше, призначається пенсія в розмірі 50%, а звільненим у відставку за віком чи за станом здоров’я – 85% відповідних сум грошового забезпечення і за кожний рік вислуги понад 20 років – 3% грошового забезпечення, але всього не більше 85% [4].

Військовослужбовцям, особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, які досягли 45-річного віку, мають на день звільнення загальний трудовий стаж 25 календарних років та більше, з яких принаймні 12 років і 6 місяців військової служби чи служби в органах внутрішніх справ, призначається пенсія за загальний трудовий стаж 25 років – 50% і за кожний рік стажу понад 25 років – 1% відповідних сум грошового забезпечення.

Особам, які брали участь у ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи в період проходження служби й віднесені до 1-ї категорії, розмір пенсії збільшується на 10%, а віднесеним до 2-ї, 3-ї й 4-ї категорій – на 5%. Загальний розмір пенсії, нарахований за вказаними причинами, не повинен перевищувати 85%, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи за 1-ю категорією – 95%, за 2-ю і 3-ю категоріями – 90% [4].

До пенсії за вислугу років можуть нараховуватися відповідні надбавки:

• непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім’ї, – в розмірі соціальної пенсії, встановленої Законом України “Про пенсійне забезпечення”;

• одиноким пенсіонерам, інвалідам І групи, які потребують, за висновком медичних установ, догляду за ними, – в розмірі соціальної пенсії. Надбавки можуть нараховуватись одночасно.

Пенсії за вислугу ровів державним службовцям, суддям, працівникам прокуратури і митних органів. Суб’єктами права на що пенсію зазвичай є посадові особи та інші працівники державного апарату. Коло цих осіб визначено спеціальними законодавчими актами, про що вже писалося вище.

Скажімо, до державних службовців, які мають право на пенсію за вислугу років, включено багато категорій посад і різні установи та організації всіх гілок державної влади. Основними юридичними фактами, з якими пов’язується право на пенсію за вислугу років державних службовців, є наявність установленої законом тривалості спеціального стажу і досягнення пенсійного віку. Тому, визначаючи право на цю пенсію, слід брати до уваги обидва чинники, а також характер установи чи організації.

Пенсія за вислугу років артистам призначається за тими ж нормами, що й пенсія за віком на загальних умовах. Пенсії нараховуються а середньомісячного заробітку, отримуваного за роботу на посадах, які дають право на пенсію за вислугу років. Базовий розмір пенсії за вислугу років – 55% заробітку, який надалі збільшується залежно від тривалості стажу роботи. Максимальний розмір – 75% заробітку.

Характеристики

Список файлов ВКР