161805 (595263), страница 13

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 13)

Необхідно також зазначити, що зараз впроваджується обмін інформацією з електронних баз даних між системою персоніфікованого обліку відомостей Пенсійного фонду і системою розрахунків пенсій у Обчислювальному центрі Мінпраці України. Результати проведених експериментальних розрахунків пенсій у Обчислювальному центрі з урахуванням баз даних персоніфікованого обліку на прикладі конкретних застрахованих осіб у Жовтневому районі міста Києва підтвердили їх результативність.

Реалізація зазначеної моделі взаємодії Мінпраці з Пенсійним фондом щодо використання відомостей персоніфікованого обліку зумовлює створення об'єктивних передумов дня виявлення фактів розбіжностей між даними про зарплату та стаж, виданими у довідках роботодавців, та даними персоніфікованого обліку, що, в свою чергу, дисциплінуватиме страхувальників.

Отже, впровадження персоніфікованого обліку є дуже відповідальним і значущим процесом створення базових інформаційних передумов для переведення нашої пенсійної системи на принципи пенсійного страхування з елементами умовно-накопичувальної системи.

На сьогодні ми забезпечили створення інформаційної платформи для призначення пенсій відповідно до вимог чинного законодавства, а з прийняттям Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” діюча система персоніфікованого обліку буде доповнена новим комплексом програм, які дадуть можливість персоніфікації відомостей у накопичувальних пенсійних рахунках застрахованих осіб.

Серед очікуваних результатів від впровадження персоніфікованого обліку особливо необхідно виокремити наступні:

1) для застрахованої особи;

• зменшення соціальної напруги серед застрахованих осіб та недовіри до системи пенсійного забезпечення у зв'язку з тим, що після впровадження персоніфікованого обліку суттєво зменшуються можливості фальсифікації даних про заробіток, страхові внески та стаж у первинних документах, що використовуються при розрахунках пенсій;

• створюються умови гарантованого одержання від Пенсійного фонду на запит об'єктивних довідок з інтегрованими або деталізованими відомостями про розмір заробітку, страхових внесків та стажу в розрізі років та роботодавців, від яких були отримані відомості до персоніфікованого обліку;

• зазначена схема поінформованості застрахованих осіб сприятиме реалізації принципу саморегулювання відносин із роботодавцем щодо забезпечення необхідної повноти та достовірності зазначених відомостей протягом конкретних періодів трудових відносин, а не по їх завершенні на етапі оформлення пенсії. Крім цього, зменшаться непродуктивні витрати часу та поневіряння застрахованої особи у процесі оформлення документів для призначення пенсії, оскільки основні відомості будуть надаватися з централізованого банку даних персоніфікованого обліку;

• впровадження персоніфікованого обліку зміцнює позитивне ставлення працюючих до Пенсійного фонду — стає зрозумілим, що пенсію потрібно заробити, а для адекватного віддзеркалення заробітку працюючого у персоніфікованих відомостях до Пенсійного фонду наймані працівники будуть самі врегульовувати відносини з роботодавцями щодо наведення порядку у їх звітності.

2) для держави впровадження персоніфікованого обліку зумовить можливість поетапного впливу на:

• удосконалення механізму комплексного аналізу, контролю та регулювання відповідності фінансових та інформаційних потоків від платників страхового збору;

• посилення платіжної дисципліни роботодавців;

• збільшення кількості платників та обсягів страхових внесків до Пенсійного фонду;

• прискорення інтеграції розрізнених на сьогодні функцій пенсійної системи в єдину систему пенсійного забезпечення;

• реалізацію моделей прогнозування макро-економічних показників системи пенсійного забезпечення на найближчу та далеку перспективу з урахуванням об'єктивних відомостей про структуру і розмір страхового збору з працюючих нині громадян та про використання застрахованими громадянами пенсійного права на матеріальне забезпечення.

Для повномасштабного завершення робіт по запуску всіх компонентів трирівневої (район-область-центр) корпоративної системи персоніфікованого обліку особливо важливими є:

• необхідність завершення розробки та затвердження відповідних нормативно-правових документів, які врегульовують юридичний статус системи персоніфікованого обліку на засадах пенсійного страхування та законодавче встановлюють залежність розміру пенсії від участі в пенсійному страхуванні, тобто від розміру внесків до Пенсійного фонду;

• створення державного банку персоніфікованих відомостей про застрахованих осіб на центральному рівні та необхідного для системи корпоративного телекомунікаційного середовища;

• створення міжрайонних центрів автоматизованої обробки інформації персоніфікованого обліку застрахованих осіб та підготовки документів системи пенсійних розрахунків;

• розробка та впровадження системи реєстрації, формування та видачі свідоцтв про загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

• реалізація комплексу заходів щодо організаційно-правового стимулювання страхувальників категорії “фізичні особи”, зокрема суб'єктів підприємницької діяльності, до своєчасного та достовірного звітування в систему персоніфікованого обліку;

• необхідність адекватного фінансування для завершення розбудови необхідних сегментів трирівневої телекомунікаційної системи персоніфікованого обліку.

З метою розв'язання згаданих проблем Пенсійний фонд України з листопада 2000 p. перейшов до створення промислових баз даних про застрахованих осіб, що у кінцевому результаті зумовило формування інформаційно-технічної бази для подальшої розбудови трирівневої (район-область-центр) автоматизованої системи персоніфікованого обліку з державним автоматизованим банком даних про застрахованих осіб як головного джерела відомостей для розрахунків пенсій. [23, с.64-65]

ВИСНОВКИ

В ході даної роботи ми провели аналіз цілої низки проблем, що стоять перед нашою державою в галузі пенсійного забезпечення її громадян. Вияснення місця, яке займає Пенсійний фонд у фінансовій системі держави та в структурі пенсійного забезпечення дозволило нам розділити проблему на дві складові: джерела формування коштів фондів соціального страхування та механізм їхнього розподілу за призначенням. Аналіз кожної із складових дозволяє нам зробити певні узагальнення, висновки та пропозиції.

Стосовно першого аспекту, то внаслідок проведеного аналізу змін в законодавчій базі було помічено ряд позитивних тенденцій, а саме поетапне зниження рівня обов’язкових відрахувань на соціальне страхування починаючи з 61% (від фонду заробітної плати) в 1991 році до 32% з 1997 року по сьогодні. Позитивність цих змін полягає в тому, що зниження тарифів сприяє збільшенню надходжень до Пенсійного фонду (які на даний час складають 88 відсотків відрахувань на соцстрах), оскільки зменшення “податкового тягаря” сприяє стимулюванню підприємницької діяльності та виробництва, звідки і поступають основні кошти до ПФ. Другим позитивним аспектом є надання значних пільг в оподаткуванні організаціям інвалідів – до ПФ вони зараз сплачують лише 4% від фонду заробітної плати (до 1993 року вони сплачували 37%) . Тобто по суті ми спостерігаємо поетапний перехід від фіскальної функції податкового законодавства до стимулюючої.

Проте та частина законодавчої бази, що стосується пенсійного забезпечення громадян все ще володіє рисами, притаманними попередньому командно-адміністративному режимові, тобто явно виражений дизбаланс, що склався в сфері призначення пенсій між категоріями громадян, які тим чи іншим чином були задіяні в державній структурі управління чи в силових структурах з однієї сторони та всіма іншими з іншої. Тобто депутати Верховної Ради, місцевих Рад і працівники всіх адміністративно-управлінських органів виконавчої влади у центрах і на місцях, міністерств, відомств, управлінь; колишні депутати, партійні та радянські працівники, військовослужбовці та ін. одержують високу пенсію, яка в 3–5 і більше разів перевищує максимальну трудову пенсію і в 2–4 рази – мінімальний прожитковий рівень.

Узагальнюючи все сказане приходимо до висновку про те, що в країні необхідне подальше реформування пенсійної системи, яке передбачає наступні моменти:

По-перше, має бути створена єдина пенсійна система з розрахунком рівня пенсії залежно від трудового вкладу, тобто професійного рівня і, відповідно, одержуваної зарплати в період роботи, яка б відображала кваліфікацію кожної людини, значущість її діяльності для суспільства і стаж роботи.

По-друге, стратегічною метою ще одного можливого напрямку реформування пенсійної системи має стати трирівнева система пенсій. Вона має включати: страхову пенсію, яка повинна забезпечувати її рівний (або ж з відносно незначною диференціацією) розмір; додаткову пенсію - для реалізації особливих умов надання пільгових пенсій, за якими видатки мають покриватися страхувальниками на основі сплати диференційованих за розміром пенсійних внесків; добровільну пенсію, що забезпечуватиметься на основі індивідуального договору та накопичувального принципу формування фондів, тобто це передбачає створення недержавних пенсійних фондів.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. ДКМУ “Про стягнення невнесених в строк податків та неподаткових платежів”. Затв. наказом Мінфіну України від 02.11.93.–№84.

2. Конституція України – Закон України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України.–1996.–№30.–ст.141.

3. Закон України “Про пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991 р.// Відомості Верховної Ради України. – 1992, – №3.

4. Закон України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ” від 9 квітня 1992 р.// Відомості Верховної Ради України.– 1992,–№29.

5. Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в результаті Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 р.// Відомості Верховної Ради України. – 1991. – №16.

6. Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22 жовтня 1993 р.// Відомості Верховної Ради України. – 1993. – №45.

7. Закон України “Про основні принципи соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні” від 16 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України.– 1994,–№4.

8. Закон України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” від 26 червня 1997 р.// Голос України.– 1997. – від 26.07.

9. Постанова КМУ від 21 січня 1992 р. № 23 “Про розподіл відрахувань на соціальне страхування” // Урядовий кур’єр від 29.01.92.

10. Постанова КМУ від 28 січня 1992 р. № 39 “Про створення Пенсійного фонду України” // Урядовий кур’єр від 05.02.92.

11. Постанова КМУ від 27 квітня 1994 р. № 263 “Про розподіл відрахувань на соціальне страхування у 1994 році” // Урядовий кур’єр від 1.05.94.

12. Проект прогнозу економічного і соціального розвитку України до 200 і 2010 року // Урядовий кур’єр. – № 89-90 від 14.05.99.

13. Бекерская Д.А. Финансовое право Украины.– Одесса, 1994.

14. Василик О.Д. Державні фінанси України: Навч. пос. для економ. спец. Вузів. – К.: Вища школа, 1997. – 383 с.

15. Заболоцький Б.Ф., Кокошко М.Ф., Смовженко Т.С. Економіка України.– Львів: ЛБК НБУ, 1997.– 579 с.

16. Основи економічної теорії: політекономічний аспект. – К.: Вища школа, 1997. – 743 с.

17. Сирота І.М. Право пенсійного забезпечення в Україні. – К.: Юрінком Інтер, 1998.– 288 с.

18. Статистичний щорічник України за 1999 рік. – К.: Техніка, 2000.

19. Статистичний щорічник України за 2000. – К., 2001.

20. Вірич О. Учать фінансово-кредитних установ у проведенні пенсійної реформи в Україні // Соціальний захист. – 2001. – №2. – С. 36-37.

21. Зайчук Б. Пенсійна реформа з перспективою на майбутнє // Соціальний захист. – 2001. - №4. – С.29-31.

22. Захарко М. Сплата внесків до Пенсійного фонду: аналіз змін// Фінанси України. 1997. – №9. – С.82.

23. Коваленко О. На пути к пенсионной реформе: персонифицированный учёт // Персонал. – 2001. - №1. – С. 63-65.

24. Коровіна З., Ігольніков О. Про єдину систему пенсійного забезпечення// Економіка України. 1996. – №6 – С.3.

25. Ларіонова Л. Реформування пенсійної системи в Україні // Економіка України. 1997. – №2. – С.17.

26. Мельник О.М. Реформування пенсійного забезпечення в Україні // Фінанси України. – 2002. - №4. – С. 32-38.

27. Огій О. Переваги персоніфікованого обліку та звітності: про деякі результати експерименту у Львівській області // Праця і зарплата. – 2001. - №6. – С. 8-9.

28. Окольніков К.Д. Соціальне страхування та пенсійне забезпечення // Фінанси України. 1999. – №1. – С.56.

29. Остапенко Д.В. Про несплату внесків до Пенсійного фонду України// Економіка України. 1998. – №11. – С.47.

30. Уваров В. Пенсійна реформа набирає обертів // Соціальний захист. – 2001. – №8. –С.22.

31. Шумський В.М., Діхтєрьова В.В. Формування Пенсійного фонду: реальність потенційних джерел // Фінанси України. – 2001. - №7. – С. 58-61.

ДОДАТКИ

ДОДАТОК 1

ДОВІДКА

про заробіток для обчислення пенсії

Видана Марчуку Степану Івановичу в тому, що його заробіток, який враховується при обчисленні пенсії, склав 4800 грн. 00 коп.

Сума заробітку із розшифровкою

Підстава видачі – відомості по нарахуванню заробітної плати

В довідку не включено виплати одноразового характеру.

Керівник МПП “Віраж” В.Івасюк

Характеристики

Список файлов ВКР