161420 (595196), страница 15

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 15)

Що стосується премій за сприяння винахідництву та впровадження раціоналізаторських пропозицій, то згідно даного закону, вони належать до інших заохочувальних та компенсаційних виплат, що виплачуються платнику податку (працівнику) у зв'язку з відносинами трудового найму, які згідно статті 1.1 також підпадають під визначення терміну "заробітна плата", а отже підлягають оподаткуванню на загальних підставах.

Звідси випливає, що в розрізі оподаткування доходів фізичних осіб різниці між цими двома видами виплат немає, вони обидва включаються до місячного оподатковуваного доходу, проте одні відносяться до фонду оплати праці, а інші ні.

Що стосується внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, то згідно п. 4.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування внески у розмірі 32% нараховуються на суму фактичних витрат на оплату праці, що включають виплату основної та додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат виплати вина-город фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб". Така ж ситуація і з утриманням 1-2% із суми виплати.

Отже, у випадку виплати авторської винагороди, в зв'язку з тим, що вона не належить до фонду оплати праці, проводиться лише утримання податку з доходів фізичних осіб, без нарахування та утримання внесків на соціальні заходи (табл. 2.13.)

У випадку виплати премії за сприяння винахідництву та впровадження раціоналізаторських пропозицій тощо утримання податку з доходів фізичних осіб а також нарахування та утримання внесків на соціальні заходи проводяться повністю.

Стосовно виникнення валових витрат, то слід зазначити, що обидва види виплат включаються до валових витрат, проте відносяться до різних статей, згідно п.5.6.1 закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" премії за сприяння винахідництву та впровадження раціоналізаторських пропозицій відносяться до витрат на оплату праці, а виплату авторської винагороди слід відносити до валових витрат, що
пов'язані з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності, витрат на винахідництво та раціоналізацію господарських процесів тощо (п.5.4.2 цього ж Закону).

Таблиця 2.13.

Бухгалтерський та податковий облік авторських винагород та премій

за впровадження раціоналізаторських пропозицій

2.19. Щодо доплати за роз'їзний характер робіт

Відповідно до пп. 4.3.2 п. 4.3 ст.4 Закону України від 22.05.2003р. № 889-№ „Про податок з доходів фізичних осіб" до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, з урахуванням норм п. 9.10 ст. 9 цього Закону (табл. 2.14.)

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1999р. №49|. „Про надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер" визначено, що підприємства, установи, організації самостійно встановлюють надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником.

Пунктом 3.16 Інструкції зі статистики заробітної плати № 5 встановлено, що такі надбавки відносяться до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці.

Надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів вищезгаданих працівників, що виплачуються у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником, але не вище граничних норм витрат, понесених у зв'язку з відрядженням (зокрема, добових витрат), встановлених Постановою КМУ № 663 "Про норми відшкодування витрат на відрядження" та Інструкцією Мінфіну №59, не є об’єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб з підстав, установлених п.п.4.3.2 п.4.3 Закону №889-ІV.

Таблиця 2.14.

Бухгалтерський і податковий облік доплат за роз’їзний характер робіт

Згідно Колективному договору Кримської дирекції залізничних перевезень на 2005 рік адміністрація зобов’язується встановити працівникам дирекції, постійна робота яких відбувається в дорозі, має роз’їзний характер, виконується вахтовим методом, а також при службових поїздках в межах обслуговування дільниць відшкодування витрат у розмірі:

• при тривалості поїздки менше 12 годин, але більше нормальної тривалості робочого дня – 25% добових (4,5 грн.);

• при тривалості поїздки 12 і більше 12 годин – 50% добових, встановлених для відряджень в межах України, за кожну добу знаходження в роз’їздах, на вахту (9 грн.) [26,с.16].

2.20. Оподаткування сум невчасно повернутих коштів
на відрядження або під звіт

Згідно підпункту 9.10.2 Закону працівник підприємства зобов'язаний подати звіт про використані кошти, видані йому на відрядження або під звіт, до закінчення третього банківського дня, наступного за днем, у якому платник податку:

• завершує таке відрядження;

• завершує виконання окремої дії за рахунок особи, що надали кошти під звіт.

Кошти, що не підтверджені відповідними документами повертаються в касу особи, що їх надала, до або під час подання зазначеного звіту [8,с.1].

Якщо платник податку повертає суму надміру витрачених коштів пізніше граничного строку, встановленого підпунктом 9.10.2 цього пункту, але не пізніше звітного місяця, на який припадає останній день такого граничного строку, то такий платник податку сплачує штраф у розмірі 15 відсотків суми таких надміру витрачених коштів, який стягується за процедурою утримання податку, встановленою підпунктом 9.10.1 цього пункту (табл. 2.15.)

Якщо платник податку не повертає суму надміру витрачених коштів протягом звітного місяця, на який припадає граничний строк, то така сума підлягає оподаткуванню за правилами, встановленими підпунктом 9.10.1 цього пункту, та платник податку сплачує штраф, встановлений абзацом першим цього підпункту.

Якщо у майбутніх податкових періодах платник податку повертає суму надміру витрачених коштів або вона стягується з такого платника податку за рішенням суду, перерахунок податкових зобов'язань такого податку не здійснюється, а сума штрафу не відшкодовується [20,с.27].

Розрахунок такого штрафу і нарахування податку із суми невчасно повернутих в касу коштів здійснюється на самому бланку звіту такого працівника, форма якого запроваджена наказом ДПА від 19.09.03р. №440.

Там же наведені формули нарахування штрафу і податку з доходу на суму надміру витрачених коштів.

В пункті 3.4 Закону зазначається, що об'єктом оподаткування для сум надміру витрачених коштів, отриманих на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлений строк, є така сума, помножена на коефіцієнт 1,14943.

Таблиця 2.15.

Порядок оподаткування надміру витрачених коштів, отриманих на відрядження, наведено в таблиці

2.21. Особливості заповнення податкового розрахунку - форма 1ДФ

Характеристики

Список файлов ВКР