151101 (594624), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Лінія МN на рис. 1.3 відноситься до парціальних тисків сірки в рівновазі із зразками, що сублімуються конгруентно. Вона визначається із виразу :
| (1.7) |
який виводиться із умови, що характеризує пару стехіометричного складу, =1/2
і із константи рівноваги реакції (1.2)
. Склад, що сублімується конгруентно, містить надлишок свинцю відносно стехіометричного складу близько 310-4 ат/моль при 1173 К і лежить на стороні n-типу. Складу, що випаровується конгруентно, відповідає мінімум на кривій залежності від загального тиску, який складається з парціальних тисків пари сірки і пари свинцю
.
Рис. 1.3. P-Т- проекція системи Pb-S [18]
Pb – температурна залежність тиску чистої сірки в припущенні існування тільки молекул S2; DE – , що відповідає Р чистого свинцю, розрахована за рівнянням (1.1); QR – температурна залежність тискупари молекул PbS; FG – температурна залежність
для твердої фази стехіометричного складу; MN – лінія
, парціальний тиск
в рівновазі із зразками, що сублімуються конгруентно; С – максимальна точка плавлення PbS; BAFCDE –
, що відповідає лінії трифазової рівноваги.
2 Константи квазіхімічних реакцій утворення власних атомних
дефектів Френкеля у кристалах PbS
2.1 Експеримент
Вихідний сульфід свинцю синтезували сплавленням свинцю (С–000) і сірки (В-5) у вакуумованих кварцових ампулах. Термічний відпал синтезованих кристалів у парах сірки проводився за загальновідомою методикою двотемпературного відпалу, при якому в один кінець кварцової ампули поміщали розплавлені сірку, а в інший – кристали PbS. Парціальний тиск пари сірки задавався температурою його нагріву в одній зоні ампули. Температуру відпалу кристалів PbS задавали іншою зоною. Після відпалу ампули із зразками швидко загартовували у крижаній воді.
Концентрацію носіїв струму в таких зразках визначали на основі холлівських вимірювань при 300 К. Експериментальні результати залежності концентрації носіїв струму у відпалених кристалах PbS від парціального тиску при різних температурах відпалу зображено на рис.2.1[2].
Рис.2.1. Експериментальні ізотерми концентрації носіїв струму кристалів PbS від парціального тиску сірки при різних температурах відпалів [2].
2.2. Квазіхімічний аналіз
Рівноважний стан власних атомних дефектів кристалів PbS при їх термодинамічному відпалі у парі сірки можна описати системою кристалохімічних рівнянь (див. табл.). Тут: S – тверда фаза; V – пара; ,
– атоми у вузлі;
– міжвузловий атоми;
– вакансії; е – електрони, h – дірки; +, – – знак заряду.
У запропонованій моделі (табл.): реакція І відображає утворення пари Френкеля у металевій підґратці; ІІ – перехід сірки з пари в кристал; IІІ – ІV – реакції іонізації утворених дефектів; V – реакція виникнення власної провідності та VI – рівняння електронейтральності у випадку утворення однозарядних дефектів у катіонній підгратці.
Дана система рівнянь дозволяє розрахувати концентрацію дефектів (міжвузлових атомів свинцю , вакансій свинцю
) чи концентрацію носіїв струму n(p), якщо відомі константи Kа, Kb, Ki, КF,
.
| (2.1) |
| (2.2) |
| (2.3) |
Якщо ж відома з експерименту концентрація носіїв струму, то можна визначити константи рівноваги реакцій утворення власних атомних дефектів.
Таблиця 2.1
Реакції та константи рівноваги К=К0 exp (–/kT) утворення атомних дефектів Френкеля у кристалах PbS
№ | Реакція | Константа рівноваги | К0, | H, еВ |
I | | | | 1.73 |
II | | | | 0.2 |
III | | | | 0.01 |
IV | | | | 0.01 |
V | | | | 0.61 |
VI | |
Для визначення констант рівноваги реакцій (ІІI – V) скористалися зонною теорією для невироджених напівпровідників. Константи рівноваги реакцій іонізації дефектів визначали згідно [3] за формулами:
| (2.4) |
| (2.5) |
де Еd, Ea енергії іонізації донорних і акцепторних точкових дефектів, які близькі до нуля (0,01 еВ). Густини станів в дозволених зонах Nc i Nv можна розрахувати за формулами :
| (2.6) |
| (2.7) |
Тут .
де K=12, mc(0) маса електрона в зоні провідності, mv(0) маса дірки в валентній зоні, m0 маса вільного електрона, Eg ширина забороненої зони [4]:
| (2.8) |
Константа рівноваги власної провідності дорівнює [3]:
| (2.9) |
Значення КF, знайшли, апроксимуючи експериментальні залежності концентрації носіїв струму від тиску сірки (рис.1) виразом (3). Одержані значення знайдених констант наведено у таблиці. Використовуючи знайдені константи, побудували залежності концентрації дефектів (міжвузлових атомів свинцю
вакансій свинцю
) та концентрації носіїв струму n(p) від температури відпалу та парціального тиску пари сірки, які зображено на рис.2.2-5.2
Рис.2.3. Залежність розрахованих значень концентрації носіїв струму (1–n(p)), міжвузлових атомів свинцю (2– ) та вакансій свинцю (3-
) в кристалах PbS від температури відпалу (
Па).
2.3. Обговорення результатів
При відпалі кристалів PbS у парі сірки змінюється як концентрація, так і вид дефектів (рис.2–5). Так, зокрема, результати теретичного аналізу вказують на те, що збільшення парціального тиску сірки (рис. 2.1), як і зменшення температури відпалу (рис. 3.5), зумовлюють
Рис. 2.4. Залежність концентрації носіїв струму PbS від парціального тиску сірки (суцільна лінія- розрахунок згідно (3.3) з використанням знайдених значень констант рівноваги, точки – експеримент) при температурі відпалу Т, К: 1-1000, 2-1100, 3-1200.
Рис.2.5. Залежність розрахованих згідно (3.3) значень концентрації носіїв струму PbS з використанням знайдених значень констант рівноваги від температури відпалу при парціальному тиску сірки , Па: 1 - 10-4, 2 - 10-2, 3 - 1.
топологічно ідентичні зміни. Для випадку збільшення парціального тиску сірки спостерігається зменшення концентрації електронів, конверсія провідності з n–на p–тип (термодинамічний n–p–перехід) і подальше зростання концентрації дірок. А у випадку підвищення температури відпалу спочатку відбувається спадання концентрації дірок, аж до моменту настання n–p–переходу, а потім зростання концентрації електронів (рис. 3,5). При цьому в області малих тисків концентрація визначається міжвузловими атомами свинцю (n = ), а в області високих тисків – концентрацією вакансій свинцю (p =
) (рис.2.2).
3.Розрахунок констант рівноваги квазіхімічних реакцій утворення
власних атомних дефектів у халькогенідах свинцю на основі
експериментальних даних про границі області гомогенності
-
3.1 Квазіхімічне моделювання
Таблиця 3.1
Реакції та константи рівноваги К=К0 exp (–/kT) утворення переважаючих атомних дефектів у халькогенідах свинцю PbS
№ п/п | Рівняння | Константа рівноваги |
1 | |
|
2 | |
|
3 | |
|
4 | |
|
5 | |
|
6 | |
Припускалося, що в халькогенідах свинцю переважаючим є дефектоутворення у катіоній підгратці за механізмом Френкеля. Згідно [6], процес дефектоутворення в PbS можна описати системою квазіхімічних реакцій (таблиця 3.1). Тут реакція (1) описує утворення пари Френкеля, (2)-(3) – іонізацію утворених дефектів, (4) – збудження власної провідності. Реакція (5) описує проникнення атомів халькогену з парової фази у кристал з утворенням нейтральної металічної вакансії, а (6) – рівняння повної електронейтральності.
Границі області гомогенності халькогенідів свинцю для надлишку атомів свинцю і халькогену можна розрахувати за формулами[11]:
| (3.1) |
де К – константи відповідних квазіхімічних реакцій (див. таблицю 3.1).
– парціальний тиск пари сірки, що відповідає трифазовій рівновазі тверде тіло – рідина – газ в системі свинець - сірка.
Вирази (3.1) дозволяють розрахувати границі області гомогенності якщо відомі константи Ka, Kb, Ki, КF, . Навпаки, якщо границі області гомогенності відомі з експерименту, то можна визначити константи рівноваги реакцій утворення власних атомних дефектів. Проте, ця задача є досить складною. Для її спрощення константи Ka, Kb, Ki розраховували теоретично, використовуючи зонну теорію невироджених напівпровідників. Константи рівноваги реакцій іонізації дефектів визначали за формулами:
| (3.2) |
| (3.3) |
Таблиця 3.2
Значення параметрів, які використовувались при розрахунках констант Ka, Kb, Ki [1,2,15]
Сполука | Носії струму | | | Eg , еВ | |
низькітемператури | високі темпера-тури | ||||
PbS | n | 1,3 | 0,160 | 0,275+4,510–4Т | 0,45 |
p | 1,4 | 0,150 |
де Еd, Ea енергії іонізації донорних і акцепторних точкових дефектів, які брали рівними 0,01 еВ. Густини станів в дозволених зонах Nc i Nv можна розрахувати за формулами :
Nc = 2(2 | (3.4) |
Nv = 2(2 | (3.5) |
де ,
ефективна маса електрона в зоні провідності і дірки в валентній зоні відповідно, m0 маса вільного електрона.