150901 (594608), страница 5
Текст из файла (страница 5)
Опорно-упорний підшипник призначений для сприйняття радіальних навантажень, а також для встановлення ротора в осьовому положенні і сприйняття залишкових осьових зусиль, що виникають при роботі турбіни, незважаючи на двохпоточну конструкцію всіх циліндрів.
Опорно-упорний підшипник розташований в третій опорі (між ЦВТ і ЦHТ-2) і об’єднує функції опорного підшипника для ЦВТ і упорного підшипника для всього валопровода турбіни.
Опорно-упорний підшипник – підшипник ковзання, являє собою вкладиш, що має роз’єм в горизонтальній площині, встановлений в корпусі опори за допомогою обойми. Зовнішня поверхня вкладиша – сферичної форми діаметром 850 мм, дозволяє вкладишу трохи повертатися щодо обойми, що полегшує установку упорних колодок у такім положенні, щоб навантаження на них було приблизно однаковим.
Вкладиш опорного підшипника служить корпусом упорного підшипника, в яких встановлені по два роз’ємних в горизонтальній площині установочні кільця з робочими і установочними упорними колодками. Упорний бурт виконаний заодно з валом ротора ЦВТ. Підведення масла для змащення здійснюється в кільцеву камеру корпуса вкладиша, звідкіля воно іде на змащення опорного вкладиша і, по спеціальних каналах, на змащення упорних колодок.
Пристрій контролю осьового зсуву ротора. Пристрій контролю осьового зсуву ротора призначений для дистанційного контролю положення ротора турбіни щодо упорного підшипника і подачі сигналу в систему автоматичного захисту турбіни, у випадку, коли величина зсуву ротора набуде певного значення (вбік переднього підшипника чи вбік генератора).
Датчик осьового зсуву розташований в корпусі опорно-упорного підшипника на кронштейні, що дозволяє за допомогою спеціального гвинта зміщувати датчик щодо гребеня ротора і, тим самим, робити настроювання датчика. У робочому положенні зазначений гвинт повинен бути зафіксований стопорними гвинтами.
Датчик осьового зсуву являє собою диференціальний трансформатор, магнітопровод якого набраний із Ш-подібного трансформаторного заліза. В незамкнутій частині магнітопровода розміщується пасок (гребінь) вала турбіни. Відстань між крайніми кернами магнітопровода складає 46 мм. Hа середньому керні магнітопровода знаходиться котушка первинної обмотки; вторинні обмотки знаходяться на бічних кернах.
Перемінний магнітний потік, який виникає внаслідок протікання струму по первинній обмотці, проходить через повітряний зазор між середнім керном магнітопровода і паском вала ротора і розгалуджується на два потоки – потік правого і потік лівого кернів. Величина розгалужених потоків визначається опорами магнітних ланцюгів, що в основному залежать від величини повітряних зазорів між паском ротора і кожним з бічних кернів. Магнітні потоки наводять у вторинних обмотках електрорушійні сили, величини яких визначаються положенням ротора щодо датчика.
Пристрій контролю різниці розширення ротора і корпусу циліндра турбіни призначений для дистанційного контролю положення ротора щодо корпусу, а також для подачі сигналу в схему попереджувальної сигналізації у випадку, коли величина відносного розширення (скорочення) ротора набуде певних значень.
Датчики різниці розширень встановлені по одному на кожен циліндр низького тиску турбіни і розташовані на корпусі циліндра на спеціальному кронштейні.
Hастройка датчика здійснюється переміщенням датчика в осьовому напрямку відносно паска ротора за допомогою спеціального гвинта.
В робочому стані гвинт завжди повинен бути зафіксований стопором. Положення датчика щодо кронштейна фіксується штифтами, які встановлюються при монтажі після виконання перевірки настроювання датчика.
Датчик різниці розширень – трансформаторного типу з П-подібним сердечником, зібраним з пластин електричної сталі. Корпус датчика виконаний з немагнітного матеріалу. Датчик має три обмотки – збудження, вимірювальну і компенсаційну, намотані на загальний каркас.
Магнітний потік, створюваний перемінним струмом, що протікає через обмотку збудження, замикається через вимірювальний пасок ротора і повітряний зазор між датчиком і паском. Магнітний потік наводить у вимірювальній обмотці електрорушійну силу, що по величині пропорційна переміщенню вимірювального паска щодо датчика. Компенсаційна обмотка забезпечує мінімальний вихідний струм з датчика при установці його в положення, яке відповідає максимальному укороченню ротора.
Система автоматичного регулювання і захисту турбіни призначена для:
-
підтримки частоти обертання роторів турбоагрегату з нерівномірністю приблизно 4,5%;
-
точного регулювання потужності відповідно до заданої статичної характеристики;
-
запобігання підвищенню частоти обертання роторів турбоагрегату до установки спрацьовування відцентрових вимикачів турбіни при миттєвому скиданні навантаження з відключенням і без відключення генератора від мережі;
-
захисту турбіни від небезпечних режимів роботи (припиненням подачі в неї пари при зниженні тиску масла в системі мащення, підвищенні тиску пари в конденсаторах, осьовому зрушенні роторів і ін.);
-
запобігання недоступного зниження тиску свіжої пари перед турбіною;
-
швидкого короткочасного розвантаження турбіни і швидкого розвантаження і тривалого обмеження потужності по сигналах противоаварійної автоматики.
Система регулювання виконана електрогідравлічною і складається з електричної і гідравлічної частин, робота яких взаємозалежна.
Основними складовими частинами системи регулювання і захисту є:
-
органи паророзподілу (регулювальні клапани ЦВТ і ЦHТ);
-
захисні органи (стопорні клапани ЦВТ і ЦHТ);
-
клапан гріючої пари СПП;
-
гідравлічна частина системи регулювання (датчик частоти обертання; виконавчі механізми – гідравлічні сервомотори регулюючих, стопорних, скидних клапанів і клапана гріючої пари СПП, а також проміжні підсилювачі для передачі впливів від датчиків на виконавчі механізми);
-
електрична частина системи регулювання (датчики: частоти обертання, активної потужності генератора, тиску пари в тракті проміжного перегріву, тиску свіжої пари, керуючого тиску в системі регулювання; обчислювальні пристрої; пристрою перетворення вхідних аналогових і дискретних сигналів; вихідні пристрої; джерела живлення).
Система захисту турбіни від розгону призначена для запобігання неприпустимого підвищення частоти обертання роторів, що забезпечується швидким припиненням доступу пари в ЦВТ і ЦHТ при підвищенні частоти обертання до заданого значення (9–10% понад номінальну). Захист здійснюється двома відцентровими вимикачами бойкового типу, кожний з який впливає на свій золотник. Дія відцентрових вимикачів дублюється додатковим захистом, що діє на золотник відцентрових вмикачів при відмовленні останніх, при підвищенні частоти обертання до 14% понад номінальну. Крім цього, передбачено попередній захист, що складається з золотника попереднього захисту й електромагнітного вмикача, що одержує сигнал від блоку попереднього захисту в залежності від значення частоти обертання роторів і її першої похідної (прискорення). Попередній захист спрацьовує раніш бойків відцентрових вимикачів, при наявності значного прискорення частоти обертання. При відсутності прискорення, уставка спрацювання попереднього захисту вище уставки спрацювання бойків відцентрових вимикачів і складає 13% понад номінальне значення.
Маслопостачання гідравлічної частини системи регулювання і захисту турбіни здійснюється автономною системою, що включає бак робочої рідини системи регулювання, два масляних насоси з приводним електродвигуном перемінного струму, два акумулятори, трубопроводи, арматуру, засоби КВП і автоматики.
З турбоустановкою поставляється конденсаційна установка, що складається з двох груп конденсаторів, повітревиділяючого пристрою, конденсатних насосів і водяних фільтрів.
Конденсатори розташовуються під ЦНТ поперечно відносно осі турбоустановки.
Конденсатор має наступні пристрої:
-
приймально-скидний пристрій дросельно-охолоджуючого типу для прийому пари, що скидається через БРУ-К при нестаціонарних режимах роботи турбоустановки в кількості до 4040 т/годину.
-
при збільшенні тиску в конденсаторі більш 0,03 МПа дається заборона на відкриття БРУ-К чи закриття його, якщо БРУ-К був відкритий;
-
для введення хімзнесоленої води;
-
для прийому і деаерації конденсату після клапана рециркуляції;
-
для прийому і деаерації дренажу з ЦНТ.
Технічна характеристика конденсатора представлена в таблиці 1.10.
Таблиця 1.10 Технічна характеристика конденсатора
Характеристика | Розмірність | Величина |
Розрахунковий тиск в першому по ходу конденсаторі | МПа | 0,00417 |
Розрахунковий тиск в другому по ходу конденсаторі | МПа | 0,0054 |
Число ходів води охолодження | 1 | |
Витрата води охолодження | м3/год | 170000 |
Поверхні охолодження | М2 | 88000 |
Гідравлічний опір конденсатора (при чистих трубках) | м.в.ст. | 7,15 |
Для відсосу пароповітряної суміші з конденсаторів водяних камер та з охолоджувача пари ущільнень турбіни турбоустановкою передбачаються водопоточні ежектори: ЕВ-7–1000- 4 штуки і ЕВ-1–230- 4 штуки.
Турбоагрегат обслуговується шістьма конденсатними насосами: по два робочих і одному резервному в кожній ступіні подачі конденсату.
Повітревиділяючий пристрій конденсаторної групи 1000 КЦС-1 складається з чотирьох основних водопоточних ежекторів ЕВ-7–1000, призначених для відсосу з конденсатора пароповітряної суміші, що несконденсувалася, а також повітря, що проникає через нещільності вакуумної системи та забезпечення, таким чином, нормального процесу теплообміну в конденсаторах.
Два водопоточних ежектори типу ЕВ-1–230 призначеного для відводу з циркуляційної системи накопиченого повітря а також для більш швидкого заповнення водяного простору конденсаторів при пуску циркуляційних насосів.
Технічні характеристики ежектора представлені в таблиці 1.11.
Таблиця 1.11 Технічні характеристики ежектора
ПАРАМЕТР | ВЕЛИЧИНА | |
ЕВ-7–1000 | ЕВ-1–230 | |
Мінімальний тиск робочої води перед соплами, МПа | 0,4 | 0,4 |
Витрата води на ежектор, м3/год | 1000 | 230 |
Кількість каналів, шт. | 7 | 1 |
Маса ежектора, кг | 455 | 113 |
Для відсосу пароповітряної суміші з охолоджувача париущільнень турбіни ПС-340 призначені два водопоточних ежектори ЕВ-1–230.
З турбіною передбачається установка чотирьох вертикальних СПП-1000–1, призначених для видалення вологи і перегріву пари, яка відпрацювала в ЦВТ і надходить у ЦНТ турбіни.
В таблиці 1.12 представлені основні розрахункові параметри роботи і конструктивні характеристики СПП-1000–1
СПП являє собою вертикальний циліндричний апарат, що складається із сепаратора жалюзійного типу й одноступінчатого пароперегрівника, конструктивно розміщених в одному корпусі. Сепаратор розташований в нижній частині апарата, пароперегрівник- у верхній.
Сепаратор містить в собі вхідну камеру, опорну решітку і сепараційні блоки.
Таблиця 1.12 Основні розрахункові параметри роботи і конструктивні характеристики СПП-1000–1
ПАРАМЕТР | ВЕЛИЧИНА |
1. Перегрівальний пар. | |
1.1. Витрата вологої пари на вході в СПП, т/год | 1126.5 |
Тиск пари на вході в СПП, МПа
| 0,578 1,2 |
Температура пари на вході в СПП, оС
| 156.6 187 |
1.4. Вологість пари на вході в сепаратор, % | 14.2 |
1.5. Вологість пари за сепаратором, % | 0.5 |
1.6. Витрата пари на виході з сепаратора, кг/год | 967000 |
1.7. Температура пари на виході з СПП, номінальна,оС | 250–252 |
1.8. Температура стінки СПП, max,оС | 260 |
1.9. Гидравлічний опір СПП по перегрівальній парі, МПа | 0.0230.004 |
2. Гріюча пара. | |
2.1. Витрата пари до перегрівача, т/год | 130 |
2.2. Тиск пари на вході в пароперегрівник,
| 5,82 8 |
2.3 Температура на вході в пароперегрівник, оС
| 272.3 294 |
2.4. Вологість пари на вході в пароперегрівник, % | 0.5 |
3. Конструктивні характеристики | |
3.1. Висота СПП, мм | 13800 |
3.2. Зовнішній діаметр, мм | 4072 |
3.3. Маса СПП в сухому виді, кг | 152522 |
3.4. Об’єм СПП по нагріваючій парі, м3 | 144 |
3.5. Об’єм СПП по гріючій парі, м3 | 55 |
3.6. Кількість сепараційних блоків | 26 |
3.7. Сумарна площа набегання на жалюзі, м2 | 41 |
3.8. Кількість касет в пароперегрівнику, шт. | 222 |
3.9. Зовнішній діаметр та товщина стінки труб пароперегрівача, мм | 16х6 |
Пароперегрівник являє собою поверхневий теплообмінник, розміщений у верхній частині корпусу СПП.
Система технічного водопостачання призначена для технічного водопостачання різних споживачів машзала і реакторного відділення (технологічного конденсатора, пероежекторних машин, охолоджувачів системи промконтура охолодження проб, маслоохолоджувачів блокового трансформатора, охолоджувачів електродвигунів ГЦН, теплообмінних апаратів реакторного відділення, а також охолодження підшипників електродвигунів і насосів машзала, і реакторного відділення).
Подача води на технологічне водопостачання машзала і реакторного відділення здійснюється з трубопроводу ДУ-1200, що проходить вздовж ряду «А» машзала з зовнішньої сторони по трубопроводу ДУ-800 через два механічних фільтри типу ФС-600.