145035 (594148), страница 3
Текст из файла (страница 3)
Спальня:
Розрахунок штучного освітлення:
Е = 300 лк
S = 45 м. кв.
H = 1,8 м
Wy = 17,4 (за таблицею № 1 методичних вказівок)
Wo = Wy x S = 17,4 x 45 = 783 Вт.
W = 70 Вт.
N = Wo : W = 783 : 70 = 11 шт.
M = N : n = 11 : 1 = 11 шт.
[www.xrent.ru] Протягом декількох останніх років світлодіоди усе активніше витісняють інші джерела світла. Розширюється сфера їх застосування, збільшується потужність і світловіддача. Фахівці міланської фабрики Еголючє (EGOLUCE), дотримуючись вимог ринку, створили нову колекцію компактних світильників на світлодіодах американської фірми CREE.
Нова колекція світлодіодних світлових приладів, названа EGOLEDS, є результатом 30 років діяльності компанії в сфері створення інтер’єрних світильників. Швидкий технологічний розвиток світлодіодов уможливило й економічним їхнє масове використання у всіляких місцях застосування.
Дизайнери й інженери компанії Еголючє створили безпечні й надійні світлові прилади, що володіють усіма перевагами світлодіодних технологій: - довгий термін служби ( понад 50 000 години); - низьке споживання струму; - низька температура нагрівання (менш 50 градусів); - збільшена світловіддача: 63 люмена на ват потужності; - гарні колірні якості - колірна температура 3700 ДО (прохолодне світло) або 3000 ДО (тепле світло); - відсутність необхідності обслуговування; - можливість установки на будь-які поверхні завдяки використанню ефективних тепловідведних радіаторів; - можливість заміни тільки світлодіода без заміни самого світильника; - високий ступінь безпеки; - малі розміри й вага.
Галогенові лампи
Приємно сприймається використання висвітлення за допомогою вбудованих малогабаритних, майже крапкових галогенних світильників малої потужності (5–10 Вт), розсипом розкиданих по стелі або по периметру. У цьому випадку виникає "театральний" ефект.
Неонова підсвітка
Сьогодні неонове підсвічування знаходить своє застосування всюди: і там, де протікає суспільне й ділове життя. Професійно виконане неонове підсвічування інтер'єру здатне перетворити будь-яке приміщення, зруйнувати стереотипи замкненого простору й додати інтер'єру неповторний вигляд і стиль. На відміну від інших джерел світла, використовуваних для підсвічування в інтер'єрі, неонові лампи можуть повторити будь-яку конфігурацію багаторівневої стелі, ніші, карниза, і т.п., тобто створити рівний, безперервний світловий потік будь-якої форми. Лампи монтуються з мінімальною відстанню одне від одного, і, таким чином, проміжків у їхньому світлі немає. Результат — рівна яскрава хвиля світла потрібної форми.
Термін служби неонових трубок практично безмежний, а первісний ефект яскравості й насиченості при правильній експлуатації зберігається більш 10 років. Неонове підсвічування економічне — споживана потужність 7 метрів неонових трубок близько 100 Вт. Усе встаткування для неонового підсвічування спеціально розроблене для інтер’єрного використання. Неонове підсвічування не створює шумових ефектів під час своєї роботи, лампи не мигають і не нагріваються.
Музично-гімнастичний зал:
Розрахунок штучного освітлення:
Е = 300 лк
S = 100 м. кв.
H = 2,9 м
Wy = 17,4 (за таблицею № 1 методичних вказівок)
Wo = Wy x S = 17,4 x 100 = 1740 Вт.
W = 175 Вт.
N = Wo : W = 1740 : 175 = 10 шт.
M = N : n = 10 : 3= 3 шт.
Зважаючи на те, що є точкові світильники у гімнастичній зоні та над диванчиками мають допоміжну функцію лампи в них можуть бути по 10 Вт., а в інших [www.nіkrum.ru] 9-ти світильниках по 3 лампи потужністю 50 Вт.
Галогенові лампи
Приведемо основні переваги галогенних ламп у порівнянні зі звичайними лампами накалювання: -більш висока світлова віддача – у деяких випадках вона доведена до 25 лм/Вт, що в 2 рази вище, чим у ламп накалювання; -більша довговічність – їх термін служби в 2– 4 рази вище; -менші розміри – у низьковольтних галогенних ламп (12 В, 100 Вт) діаметр колби в 5 раз менше, ныж у ламп накалювання тієї ж потужності; -більш багатий спектр випромінювання – у галогенних ламп світло більш "біле"; -регулювання світлового потоку, причому при зниженні напруги світловий потік зберігає достатню "білизну".
ТДЧ
Роль дитячого садка у вихованні та освіті дитини
Зараз ми можемо говорити про те, в дитячих садках провели зміни вікової структури контингенту. У зв’язку цим можна говорити про тенденцію, що намічаються зі збільшенням спеціалізацією дошкільних закладів на виховання дітей старшого дошкільного віку. Одним з можливих наслідків цієї тенденції все більша спеціалізація системи дошкільного виховання і по своїй меті , й по своєму змісту, й по методам роботи на підготовку дітей до школи. І все ж така спеціалізація доволі ризикована, тому що на другий план відходять ключові психологічно педагогічні аспекти вікового розвитку, наприклад, повноцінне засвоєння ігрової діяльності.
Головним доказом ефективності дитячого садка є вступ дитини до школи. Адже тепер умови шкіл з приймання першокласників дещо змінилися, а програми освіти в дитячому садку залишаються поки що на рівні нижче шкільних.
Наскільки добре вихователі підготовлять дитину в дитячому садку до школи залежить його майбутнє. Чи зможуть вони розвити здібності дитини, прищепити йому інтерес до учбової діяльності так, щоб у дитини було бажання навчатися.
В цілому можна зробити висновок, що знаходження дитини в дитячому садку позитивно позначається на його розвитку, і що дитячий садок є найприйнятнішою середою для отримання знань та умінь.
Принципи організації предметного середовища для дітей
Вирізняючи три репрезентативні системи сприйняття аудиальну, візуальну та кінестетичну, двом останнім віддаємо домінуючу роль. Будь-яка інформація, що переходить до нас з навколишнього світу, «пакується» нашим апаратом сприйняття, тобто органами відчуттів, в зорові образи, звуки та відчуття. Фактично, так кодується для нас реальність. Після чого вся інформація, «розфасована» на ці три потоки даних, поступає в нейронні мережі нашого мозку. І далі на цьому інформаційному «паливі» працюють вже інші наші метапрограми, а також свідомість та підсвідомість в цілому.
Більшість фахівців, що займаються проблемами дитячого встаткування, вважають, що діти повинні мати своє власне середовище, що відрізняється від предметного середовища дорослих. Це підтверджується дослідженнями в області психології дітей, які показують, що діти прагнуть до активної взаємодії зі своїм оточенням, воліють будувати власний світ, а не одержувати його готовим.
Деякі прихильники цього напрямку не рідко фетишизують дитячу діяльність, вільно або мимоволі перебільшуючи самостійність дітей і їх здатність до оцінки ситуацій і прийняттю рішень. Вони шукають у дитячій творчості готові рішення, наділяючи дітей здатностями вільних творців, далеких умовностям і проникаючих у сутність складних явищ.
Таку точку зору, яка єдиним критерієм формування предметного середовища для дітей уважає «волю самовираження», інші фахівці вважають неправильною. Вони виходять із того, що дітям властиве бажання мати все « як сьогодення» і звідси – посилене наслідування дорослим.
У сприйнятті предметного середовища в дітей дошкільного віку «більше реакцій іде від кольору, а не від форми». Психологи виявили, що діти мають свій світ фарб і почуття кольору, протилежне загальноприйнятій думці, згідно з яким батьки й вихователі воліють оточувати дітей гамою бляклих приглушених і подавлених тонів. Почуття кольору в дітей цілком розвинене вже в дуже ранньому віці, вони в стані відрізняти відтінки квітів. Але маленькі діти віддають перевагу яскравим насиченим кольорам, особливо червоному. На жаль ніхто не опікується про задоволення цих бажань маленьких споживачів. Їхні перші іграшки й одяг пофарбований у пастельні бляклі тони, хоча вони самі віддали б перевагу одержати яскраве брязкальце й одягти червоний, а не рожевий носок. На жаль учені не можуть установити який певний колір від народження віддають перевагу діти.
Таким чином, при розробці окремих предметів і предметного середовища для дітей повинні враховуватися наступні вимоги. Необхідно вже на стадії проектування мати уявлення про характер майбутнього предметного середовища; промислові вироби разом з архітектурою повинні формувати цілісне предметне середовище. Це середовище повинне бути пропорційний до дитині, тобто повинне відповідати рівню його фізичного й психологічного розвитку. У всім комплексі й окремих його частинах повинні враховуватися особливості фізичного розвитку, виховання й навчання дитини.
При проектуванні для дітей також повинні враховуватися сучасні вимоги художнього конструювання: уніфікація, мобільність, модульність, використання новітніх матеріалів, оптимальність конструктивних рішень. Особлива увага повинна приділятися при цьому колірному рішенню й питанням формоутворення.
Меблі й великогабаритна іграшка
Різні іграшки, ігри, інструменти, функціональне устаткування, що представляють собою предметне оточення дитини, здійснюють зв'язок дитини із середовищем і є елементами цього середовища.
Традиційні форми речей не завжди відповідають вимогам, пред'явленими фізіологами до дитячого устаткування. Японським фахівцем були проведені дослідження устаткування дитячих установ, у результаті виявилося, що дитячий стілець, наприклад, є зменшеною копією дорослого. Такий стілець не враховує особливості будови дитячого хребта, адже в дітей до 3-х років хребет практично без вигинів, а остаточно формується тільки до 14-ти років.
У конструюванні меблів для дітей особливо важлива вимога до пристосування до швидкого росту дітей і зміні з віком їх потреб і інтересів. Дитячі меблі повинні рости й змінюватися разом з дітьми. Віковими особливостями дитини визначається як кількість предметів, необхідних для устаткування приміщень, так і їх номенклатура.
Один з основних принципів проектування дитячих меблів – рухливість і гнучкість конструктивних систем. Набори меблів для дітей являють собою, як правило, комплекти уніфікованих елементів, з яких можуть бути залишені різні композиції як в об’ємі, так і на площині. Ця особливість найбільш вдало використовується в корпусних дитячих меблях.
Характерні риси, що відрізняють дитячі корпусні меблі від дорослої, - заокруглені кути, відсутність виступаючої фурнітури, велика кількість дрібних ємностей, а також обробка, що дозволяє робити вологе прибирання.
Збірно-розбірні меблі, задовольняючи потребу в самостійному перетворенні світу, перетворюється в меблі-конструктор і перестає бути власне меблями в традиційному змісті цього слова. Коли меблі виступає в ролі конструктора, головним завданням роботи над художньо-конструкторським рішенням стає вузол з'єднання й кріплення. Вдале з'єднання цих вузлів стає, як би, ізюминкою проекту, несе декоративне навантаження й, залучаючи увагу дитини, стимулює потребу в збиранні й розібранні.
Дитячі меблі перебувають в експлуатації обмежену кількість часу – кілька років, а меблі для дошкільників і того менше. Ця здатність дитячих меблів змушує звертатися до різних конструктивних матеріалів, іноді зовсім несподіваних. Для виготовлення дитячих меблів часто застосовуються: картон, полімерні матеріали та ін.
У розвитку проектування дитячих меблів можна виділити два основні напрямки: меблі-конструктор і меблі-іграшка.
Гігієнічні вимоги до якості та безпеки іграшок та ігор (фізико-гігієнічні показники)
1. Ігри не повинні мати тріщин, задирок, сколів. Нефункціональні гострі пружини, крайки, ребра та кути повинні бути притуплені.
2. Гострі кінці кріпильних деталей, використаних при виробництві ігор, повинні бути закриті. Цвяхи, шурупи, крім декоративних, повинні бути у рівень або утоплені.
3. Деталі, які використовуються для з'єднання частин м'якої іграшки, не повинні мати гострих країв та виступів. Спіральні пружини повинні бути захищені, якщо відстань між двома послідовними витками (в неробочому стані) більше 3,0 мм або може стати рівним чи більше 3,0 мм при дії на пружину сили 40,0 Н.
4. Деталі ігор для дітей до 3-х років, виготовлені із металу, дерева або інших твердих матеріалів, повинні бути закріплені таким чином, щоб вони не могли бути роз'єднані або розірвані.
5. Ігри, які складаються з двох та більше частин, з'єднаних за допомогою петельок та мають проміжок між краями деталей, повинні бути виготовлені таким чином, щоб проміжок був менше 5,0 мм або більше 12 мм в залежності від кута відкриття петельки.
Відстань між колесами та корпусом іграшки, який являється несучим та може витримати масу дитини, повинен бути менше 5,0 мм або більше 12,0 мм.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
