138774 (593949), страница 20

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 20)

Акт проголошення унії на Берестейському соборі 1596 р. став початком церковного розколу серед українців, відкрив сторінку інтенсивної внутрішньої релігійної війни, спричинив до розламу української нації та тривалого ворогування її частин (православних та греко-католиків) між собою. Однак, стан релігійних міжусобиць містив у собі певні позитивні моментиефект яких полягав у неможливості повного злиття з римокатолицизмом, а, вівдтак, збереженні та плеканні традицій Київського християнства. Унійний акт 1596 р. виводився з джерел українського християнства і найбільш адекватно відповідав його внутрішньому змістові. Феномен Берестя, поєднавши у собі дві гілки європейської цивілізації – східну - Візантійську та західну - Римську, поклав початок творенню нового типу української культури, що розвивалась в руслі унійної культурно-історичної логіки. Таким чином, ми можемо потрактувати Берестейську унію 1596 р. як обєктивно-історичнурозвязку, продиктовану локальними потребами та обставинами, яку варто розуміти, як певний вид прийняття глобального розвязання очікуваного поєднання.

Українська Греко-Католицька Церква, що утворилась внаслідок Берестейського поєднання, стала рушійною силою в процесі оборони етнічної субстанції та визвольних змагань політичного і соціального характеру в умовах відсутності власної держави, національного та ідеологічного поневолення українського народу. І сьогодні, незважаючи на труднощі внутрішнього характеру та зовнішні перешкоди УГКЦ використовує всі наявні в її арсеналі засоби з метою піднесення національної гідності українців, виховання патріотизму, утвердження української політичної нації та державності.

3. Будуючи демократичне суспільство, українська держава стала перед кардинальною проблемою налагіджння адекватних стосунків з Церквою як етнотворчим чинником. При цьому Україна законодавчо ініціює прворітетну для Заходу ліберальну модель державно-церковних відносин, яка не черпає з українських етносоціальних джерел, а, швидше, породжена протестанською ментальністю. Запровадження цієї моделі передбачає можливість трансплантації до українського національно-духовного організму чужих йому космополітичних ідей, носієм яких виступають неорелігійні рухи та нетрадиційні релігії. Окрім цього, в українському законодавстві у сфері державно-церковних взаємин чітко простежується субєкт-обєктний характер їх взаємодії, що вкрай звужує можливість партнертства між цими інституціями задля виконання ними суспільнотворчих функцій. Власне, зміна характеру взаємодії між державою та Церквою в площину субєкт (держава) – субєкт (церква) виступить гарантом встановлення демократичної моделі державно-церковних взаємовідносин, їх гармонійної співпраці. Адекватні державно-церковні відносини можуть утворитися лише за умови врахування державою ролі певної конфесії чи церкви у виконанні суспільно-творчої ролі. У цьому сенсі пріоритетність в Україні належить традиційному християнству.

4. На жаль, традиційне християнство в Україні, критерієм якого варто вважати Київське, святоволодимирівське християнство, на сьогодні не досягло повноти свого вираження в єдиній Помісній Українській Церкві. Воно представлене чотирма конфесіями : Українською Греко-Католицькою Церквою, Українською Автокифальною Правосланою Церквою, Українською Правосланою Церквою Київського Патріархату та Українською Правосланою Церквою Московського Патріархату.

Наявність чотирьох церков східного обряду, кожна з яких вважає себе єдиною традиційною для України, призводить до міжцерковного протистояння, яке відіграє дестабілізуючу роль у суспільстві, гальмує процес утвердження державності, суперечить національним інтересам України. Таким чином, напрошується просте рішення : оскільки конфронтація повязана передовсім їз розділенням традиційних церков, то їх подолання вимагає обєднання усіх українських церковв єдину Помісну Церкву, яка виступить могутнім чинником соціальної інтеграції та національної консолідації.

Логіка католицько-православного діалогу вказує на мету, якою є відновлення повної єдності обох Церков-сестер через усунення серйозних доктринальних розходжень. В офіційному екуменічному діалозі вирішення чекає передусім надзвичайно важка проблема примату. Саме тільки апелювання до асиметричної еклезіології не розвяже екуменічну проблему. Необхідність офіційного діалогу не заперечує доцільності, висунутих ерархією УГКЦ екуменічних ініціатив. Вони є стимулом і підтримкою цього діалогу, можливим шляхом для досягнення взаєморозуміння. Екуменізму не потрібна ні конкуренція, ні реваншизм, а співпраця та взаємодопомога. Усі ситуації криз і напружень на релігійному або національно-релігійному тлі не лише рогзхитують гідність самого феномену християнства, а й негативно впмивають на морально-психологічний клімат українського суспільства.

5. Роль центру, формуючого обличчя української нації, її світогляду, моралі, духовності, культури, характеру та ідей відіграла, протягом тисячолітньої історії свого існування в Україні-церква.Вона формувала суспільну етику на засадах християнства та пропонувала ідеальні моделі міжособових та суспільних взаємин; творила, зберігала та проповідувала універсальні християнські вартості, які визначали національно-культурне, суспільно-політичне та релігійно-духовне життя українців. Українська Греко-Католицька Церква, як спадкоємиця Київського християнства, і сьогодні покликана не лише сприяти відродженню вже створених нею, однак, на жаль, відкинутих тоталітарним суспільством вартостей, а й прагнути переконати суспільство покласти християнські цінності в основу його життєдіяльності. Після тривалої пропаганди атеїзму та процесів секуляризації УГКЦ знову прагне зайняти належне місце у структурі громадського суспільства України, щоб послідовно здійснювати покладену на неї місію. Основним завданням УГКЦ у посткомуністичному суспільстві є відновлення, знівечиних атеїстичною ідеологію та пропагандою, духовних та моральних цінностей.

Духовна єдність народу зумовлюється не лише ментальністю, традицією та символами, а й аксіологічними орієнтирами, які за своїм змістом в Україні є християнськими. Людина відчуває себе спроможною мати позитивну позицію стосовно життєвих труднощів і напружень лише за умови існування певної опори. Такою опорою є християнська віра, оскільки вона спроможна дати людині орієнтацію в житті, не виключаючи при цьому (якщо віра є автентичною) жодних відчужувальних виливів. Етична позиція набирає характеру майже відчутної на дотик моделі у земному житті та слові Бого-Чоловіка. Добровольна зустріч з позицією та вченнях Христа дозволяє людині поступово побороти в собі певні протилежності та осягнути внутрішню єдність, відректися самого себе і звернути увагу на спільноту. Вкрай актуальним постає завдання переосмислення своєї життєвої позиції, викристалізування системи морально-етичних та світоглядно-ідеілогічних норм, свого ставлення до держави в цілому та до процесів, повязаних з трансформацією суспільно-політичного життя від тоталітаризму до демократії.

Ідентифікуючисьз певною нацією, людина приймає моральні цінності, що превалюють у даному суспільстві. Визначаючи цінності, створені у минулому, людина працює у руслі примноження та передання їх наступним поколінням. Держава стає цінністю лише тоді, коли створює і гарантує умови для реалізації всіх компонентів, які творять систему вартостей народу та дає шанси для розвитку кожної окремої особистості. Піднімаючи дух народу, усвідомлюємо, що політична свобода нерозривно повязана з дієздатним громадянським суспільством, плюралістичною демократією та гуманною правовою державою.

Церкву, як інстанцію, що проголошує яке буття та моральні цінності, не може замінити жодна державна інстанція. Саме церква вирішальною мірою визначає нормативні вартості та мотиваційні імпульси, що змушують людину відчувати відповідальність за себе, за суспільство і державу.Включаючись у процес розбудови української держави, УГКЦ в вищій мірі зацікавлена у плеканні тих засад, які лягли в основу нашої державності і які тісно повязані з суто філософською проблемою – співвідношенням індивіда та суспільства, рівним свободи особистості. Шлях до утвердження чітких соціально-психологічних установок, що визначатимуть внутрішній зміст та зовнішню форму української держави, ми вбачаємо у синтезі християнської моралі, національного самоусвідомлення та активної громадянської позиції – триєдиного ідеалу, що надають сутнісного виміру новій системі морально-етичних цінностей українського народу.

6. Католицька Церква, в юрисдикції якої перебуває УГКЦ, в кінці XIX ст. протиставила навальному наступу секуляризму свою соціальну доктрину у якій міститься, основане на християнській моралі бачення тодішньої суспільної ситуації та осмислювалась роль Церкви в соціальному середовищі Енцикліка папи Лева XIII ,,Rerum Novarum" (1891 р.) являла собою мінімальнупрограму вимог католиків всього світу ; сприяла формуванню громадської думки стосовно основних політичних і соціальних проблем та спонукала церкву до активної соціальної діяльності. В рамках соціальної доктрини Вселенської Церкви здійснює своє суспільне місійне покликання УГКЦ. Особливого значення соціальна роль церкви набуває у ХХ ст. в період панування суспільного ладу, який грунтувався на офіційній доктрині атеїзму та гранично обмежував соціальну роль УГКЦ. Остання опинилася перед загрозою самого свого існування і як інституція громадянського суспільства, і як релігійна громада. Визначальний вплив на збереження християнської віри і моральних цінностей суспільства в умовах панування радянської влади мала ієрархія УГКЦ, зокрема митрополит Андрей Шептицький та патріарх Йосиф Сліпий. Акт ліквідації УГКЦ (1946 р.) унеможливив активну соціальну роботу церкви, що змушена була діяти на нелегальному становищі.

Проголошення незалежної Української держави та легалізація УГКЦ поставили перед останньою завдання переосмислення своєї ролі у суспільстві. Соціальна проблематика посіла чільне місце у документах Патріаршого Собору Української Греко-Католицької Церкви (розпочав свою роботу в 1996 р.). Сьогодні, соціальне вчення УГКЦ прагне охопити своєю увагою всі явища громадського життя, сформулювати фундаментальні соціальні принципи, що мають виступити як певні структури, здатні упорядкувати існування людської спільноти. Такими принципами є : принцип особистості та принцип солідарності. Соціальне вчення УГКЦ прагне здійснити аналіз суспільства в теологічніц перспективі, передусім являючи собою не програму суспільного розвитку, а соціальну теорію. Будучи своєрідною соціальною філософією богословсько-есхатологічного характеру, соціальне вчення УГКЦ є теологією суспільства.

Список використаних джерел і літератури

Документи та матеріали

1. Библия. Книги Священного Писання Ветхого і Нового Завета. – Брюссель: Издательство “Жизнь с Богом”, 1973. – 2357 С.

2. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996р – К.: видавництво “Право” Українська Правнича Фундація, 1996. – 63 С.

3. Апостольська конституція папи Климента VIII “Magnus Dominus et laudabilis nimis” про з’єднання Київської митрополії з Римською Церквою /Основні документи Берестейської унії. – Львів: “Свічадо”, 1996. – С. 65 – 76.

4. Апостольський лист Римського Архиєрея Івана Павла II “З нагоди 400 – річчя Берестейської унії.” – Ватикан: Libreria editrice vaticana, 1995. – 12 листопада. – 23с.

5. Апостольський лист папи Климента VIII “Decet Romanum Pontificem” / Основні документи Берестейської унії. – Львів: “Свічадо”, 1996. – С. 77 – 80.

6. Апостольський лист Tertio Millennio adveniente Наближення третього тисячоліття Вселенського Архиєрея Івана Павла II. – Львів: “Свічадо”, 1997. – 61 С.

7. Булла Флорентійського Собору /Основні документи Берестейської унії. – Львів: “Свічадо”, 1996. – С. 85 – 88.

8. Відозва митр. Андрея Шептицького до народу з приводу вбивства дир. гімназії І. Бабія /митрополит Андрей Шептицький: Життя і діяльність. Документи і матеріали 1899 – 1944. Т. II. Церква і суспільне питання. Книга I. Пастирське вчення та діяльність. – Львів: “Місіонер”, 1998. – С. 480 – 481.

9. Головні аргументи Берестейської унії, ‑ до Папи і до короля, що їх підготувала єрархія Київської Митрополії /Основні документи Берестейської унії. – Львів: “Свічадо”, 1996. – С. 54 – 61.

10. Декрет про Східні Католицькі Церкви /Документи Другого Ватиканського Собору. – Львів: “Свічадо”, 1996. – С. 171 – 186.

11. Документи до історії Української Греко-Католицької Церкви у Польщі у 1947 – 1960-х роках. – Львів: “Каменяр”, 1996. – 312 С.

12. Доповідь єп. Йосипа Сліпого на Архієп. Соборі. Стан нез’єдиненої Церкви в Союзі Радянських Республік перед війною 1941 р. /Митрополит Андрей Шептицький: Життя і діяльність. Документи і матеріали 1899 – 1944. – Т. 1. Церква і церковна діяльність. – Львів; “Свічадо”, 1995. – С. 347 – 357.

13. Душпастирська Конституція про Церкву в сучасному світі /Документи Другого Ватиканського Собору. – Львів, ‑ “Свічадо”, 1996. – С. 449 – 619.

14. Жалованая грамота Сигизмунда III униатскому митрополиту Рогозе и всему духовенству Вел. кн. ЛиТ. о правах и преимуществах за принятие унии /Уния в документах. Док. №18. – Минск: Лучи Софии, 1997. – С. 108 – 111.

15. Закон Української РСР “Про свободу совісті та релігійні організації” /Відомості Верховної Ради України. ‑ №25. – сТ. 283. – к.: Видання Верховної Ради УРСР, 1991.‑ С.656 – 666.

16. Закон України “Про внесення доповнень і змін до Закону УРСР “Про свободу совісті та релігійні організації” /Голос України. – 1994. – 12 січня.

17. Звернення Єпископів Української Греко - Католицької Церкви до вірних та всіх людей доброї волі про завдання християнина в сучасному суспільстві. – Дано у Львові, дня 12 березня 1999 р.Б. при архикатедральному Соборі св. Юра. – 15 С.

18. Звернення митр. Андрея Шептицького та ін Єпископів до духовенства й вірних про вибори до громадських рад /Митрополит Андрей Шептицький: Життя і діяльність. Документи і матеріали 1899 – 1944. Т. II. Церква і суспільне питання. Книга I. Пастирське вчення та діяльність. – Львів: “Місіонер”, 1998. – C. 465 – 468.

19. Звернення українських учасників III Европейського конгресу “Любов, життя і родина”, що відбувся у Києві 1 - 3 червня 1995 року під гаслом “Родина й - майбутнє України”, до президента України, Верховної Ради України, керівників засобів масової інформації // Колегія. – 1995. ‑ № 6. – С. 111 – 113.

20. З постанови Львівського церковного собору про ліквідацію Брестської церковної унії / Національні відносини в Україні у XX сТ. Збірник документів і матеріалів. – К.: Наукова думка, 1994. – С. 286 – 287.

21. Із зверненням ініціативної групи греко-католицького духовенства до Ради Народних Комісарів Української РСР з проханням затвердити ініціативну групу та дозволити скликати церковний собор від 28 травня 1945 р. / Правда про унію. Документи і матеріали. – Львів: Видавництво “Каменяр”, 1981. – Док. № 246. – С. 358 – 362.

22. Із споминів Логина Цегельського про розмову з Головою Директорії Володимиром Винниченком про Київський Патріархат та можливості очолення його митр. Шептицьким / митрополит Андрей Шептицький: Життя і діяльність. Документи і матеріали 1899 – 1944. Т. 1. Церква і церковна єдність. – Львів: “Свічадо”, 1995. – С. 138 – 140.

23. Конвенція про захист прав і основних свобод людини, Рим, 4 листопада 1950 року // Віче. – 1998. ‑ № 10. – С. 9.

24. Парламентська асамблея Ради Європи. Сорок четверта чергова сесія. Рекомендація 1202 (1993) щодо релігійної терпимості в демократичному суспільстві / Права людини в Україні. Вип. 15. – Київ – Харків, 1996. – С. 68 – 70.

25. Пастирське звернення Блаженнішого Мирослава Івана Кардинала Любачівського Про єдність Святих Церков. – Дано у Львові при Архикатедральному храмі св. Юрія в Празник Благовіщення Пресвятої Діви Марії 25 березня / 7 квітня 1994 р. Б. – 36 С.

26. Пастирський лист єп. Андрея Шептицького до духовенства і вірних Станіславської Єпархії Християнська Родина (1900 р.) / митрополит Андрей Шептицький: Життя і діяльність. Документи і матеріали 1899 – 1944. Т. II. Церква і суспільне питання кн. 1 Пастирське вчення та діяльність. – Львів: “Місіонер”, 1998. – С. 17 – 36.

27. Пастирське послання митр. Андрея Шептицького до духовенства О Квестії Соціальній / митрополит Андрей Шептицький: Життя і діяльність. Документи і матеріали 1899 –1944. Т. II. Церква і суспільне питання. Книга I. Пастирське вчення та діяльність . – Львів: “Місіонер”, 1998. – C. 137 –176.

28. Пастирське послання. Зближаються часи про працю для з’єдинення Східних Церков / митрополит Андрей Шептицький: Життя і діяльність. Документи і матеріали 1899 – 1944. Т. I. Церква і Церковна єдність. – Львів: “Свічадо”, 1995. – C. 29 – 36.

29. Пастирське послання митр. Андрея Шептицького Осторога перед загрозою комунізму / митрополит Андрей Шептицький: Життя і діяльність. Документи і матеріали. Т. II. Церква і суспільне питання. Книга I. Пастирське вчення та діяльність. – Львів: “Місіонер”, 1998. – C. 486 – 501.

30. Пастирське послання митр. Андрея Шептицького: Життя і діяльність. Документи і матеріали. Т. II. Церква і суспільне питання. Книга I. Пастирське вчення та діяльність. – Львів: “Місіонер”, 1998. – С. 259 – 268.

31. Повідомлення прокурора УРСР про притягання до судової відповідальності керівних діячів греко-католицької церкви за антирадянську діяльність на користь німецько-фашистських окупантів у роки Великої Вітчизняної війни / Правда про унію. Документи і матеріали. ­ Львів: Видавництво “Каменяр”, 1981. – Док. № 249. – С. 365 – 367.

32. Попередня чернетка до звернення митр. Андрея Шептицького з приводу вбивства дир. гімназії Івана Бабія / митрополит Андрей Шептицький: Життя і діяльність. Документи і матеріали 1899 – 1944. Т. II. Церква і суспільне питання. Книга I. Пастирське вчення та діяльність. – Львів: “Місіонер”, 1998. – С. 479 – 480.

33. Послання митр. Андрея Шептицького до народу Про безбожництво / митрополит Андрей Шептицький: Життя і діяльність. Документи і матеріали 1899 – 1944. Т. II. Церква і суспільне питання. Книга I. Пастирське вчення та діяльність. – Львів: Видавництво Отців Василіян “Місіонер”, 1998. – С. 514 – 516.

34. Постанови собору про ліквідацію Берестейської унії з 1596., про розрив з ватиканом та про возз’єднання з Руською Православною церквою / Діяння Собору греко-католицької церкви 8-10 березня 1946 р. у Львові. – Львів: Видання Президії Собору, 1846. – С. 127 – 128.

35. Привітання Соборові Української Греко – Католицької Церкви / Документи Патріаршого Собору Української Греко – Католицької Церкви. перша сесія. жовтень 1996 рік. – Львів: “Свічадо”, 1998. – 325 С.

36. Сеник С. передумови Берестейської унії / Основні документи Берестейської унії. ‑ Львів: “Свічадо”, 1996. – С. 5 – 47.

37. Спільне Пастирське послання митр. Андрея Шептицького та ін. єпископів з приводу т. зв. “пацифікації” українського народу польськими цивільними властями / Митрополит Андрей Шептицький: Життя і діяльність. Документи і матеріали 1899 – 1944. Т. II. Церква і суспільне питання. Книга I. Пастирське вчення та діяльність. – Львів: “Місіонер”, 1998. – С. 465 – 468.

38. Спільне Пастирське послання митр. Андрея Шептицького та ін. єпископів На поміч безробітним і вбогим / Митрополит Андрей Шептицький: Життя і діяльність. Документи і матеріали 1899 – 1944. Т. II. Церква і суспільне питання. Книга I. Пастирське вчення та діяльність. – Львів: “Місіонер”, 1998. – С. 469 – 474.

39. Энциклика его Святейшества папы Иоанна Павла II “Centesimus annus” (“Сотой годовщине”) / Энциклика его святейшества Папы Римского 1891, 1981, 1991 гг. о труде, человеческой жизнедеятельности., нравственности и морали. – К: Институт праксеологии, 1993. – С. 187 – 278.

40. Decree on Ecumenism / The documents of Vatican II. – New-York: Guild press. America press. Association press, 1966. – P. 341 – 370.

41. Dogmatic Constitution on the Church / The documents of Vatican II. – New-York: Guild press. America press. Association press, 1966. – P. 14 – 106.

Преса:

1. Агументы и факты. – 1989. – № 40. – 7-14 октября

2. За вільну Україну. – 1990. – 28 липня.

3. Урядовий кур’єр. – 1997. – 3 липня

Монографії і статті

1. Аверінцев С., Рупнік. І. – М. – Адам та його ребро. Духовність подружньої любові. – Львів: “Свічадо”. – 75 с.

2. Алексеев В. Была ли в СССР “безбожная пятилетка”? // Поступ. – 1999. - № 164.‑ 27 листопада

3. Алєксєєнко І. Амбівалентність особистості і політичної системи в умовах кризового соціуму // Нова політика. – 1999. ‑ №. 3. – С. 30 – 32.

4. Антоновський Т. Собори українських Церков / Католицький щорічник 1996. – К.: Видавничий дім університету “Києво – Могилянська академія”, 1996. – С. 45 – 48.

5. Антонюк З. Побудова громадянського суспільства в Україні та християнське соціальне вчення / Релігія і суспільство в Україні: фактори змін. Матеріали міжнародної конференції 15 – 16 травня 1998 р. м. Київ. – К., 1998. –С. 68 – 75.

6. Антонюк З. Релігія в суспільстві: можливості взаємного реформування через право відрізнятися, тобто зберігати індивідуальність ? / Права людини в Україні: Вип. 13. Київ – Харків, 1995. – С. 15 – 30.

7. Антошевський Т. Християни знову не мали вибору // Поступ. – 1999. № 164. – 27 листопада

8. Аркас М. Історія України – Русі. – К.: Вища школа, 1991. – 456 с.: іл.

9. Арсеньев Н. Единый поток жизни. – Брюссель, 1993. – 308 с.

10. Байєр – Катте В. Чи деструктивні культи можуть поширювати релігійність ? // Сопричастя. – 1999. - № 2. – 16 – 35.

11. Баркер А. Новые религиозные движения. – Санкт – Петербург: Издательство Русского Христианского гуманитарного института, 1997. – 281 с.

12. Баришевський М. До питання про моральну діяльність у контексті особистого становлення / Українська психологія: сучасний потенціал. Матеріали Четвертих Костюківських читань 25 вересня 1996 року . Т. 1. – К., 1996. – С. 96 –103.

13. Бендик М. – П. Помісність Української Греко – Католицької Церкви та її бачення Патріархом Йосифом Сліпим. – Львів: “Свічадо”, 1996. – 52 с.

14. Бех І. Проблема особистісних цінностей: стан і орієнтири дослідження / Українська психологія: сучасний потенціал. Матеріали Четвертих Костюківських читань 25 вересня 1996 року . Т. 1. – К., 1996. – С. 57 – 67.

15. Бланюк П. Божа істина, краса і любов. – Дрогобич: Видавнича фірма “Відродження”, 1995. – 378 с.

16. Білецький М. Подолання міжцерковного протистояння і роль у ньому суспільства // Колегія. – 1995. - № 5. – С. 117 – 124.

17. Блажейовський Д. Українські Церковні унії Константинопольська, Римська і Московська. Відбитка із: Записки Наукового Товариства ім Шевченка. Т. 205. У пошуках істиної правди. – Нью–Йорк – Париж – Сидней – Торонто: Репринтне перевидання “Бескид”, 1987. – 57 с.

18. Боднар В., Яеніщак В., Юхновський А., Кантраль Н. Релігійний чинник на президентських виборах 99 // Українські варіанти. – 1998. – № 3 – 4 (5 – 6). – С. – 20 – 25.

19. Боцюрків Б. Теоретико-методологічні аспекти компаративного аналізу стосунків між церквою та державою в Україні // Колегія. – 1994. - № 3 – 4. – С. 126 – 147.

20. Боцюрків Б. Українська Греко – Католицька Церква в катакомбах (1946 - 1989) / Ковчег. Збірник статей з церковної історії. Число I. – Львів, 1993. – С. 113 – 152.

21. Великий А. Замітки на маргінесі “діяній” т. зв. Львівського Собору 1946 року. – Рим: Видавництво ОО. Василіян, 1969. – нумерація починається з 95 с. – 133 с.

22. Великий А. З літопису християнської України. Книга II: IX – X – XI ст. – Рим – Львів: Видавництво Отців Василіян “Місіонер”, 1998. – 277 с.

23. Великий А. З літопису християнської України. Книга II: XII – XIII – XIV ст. – Рим – Львів: Видавництво Отців Василіян “Місіонер”, 1998. – 277 с.

24. Великий А. Релігія й церква – основні релігї української історії / Релігія в житті українського народу. – Мюнхен – Рим – Париж: Спільне видання НТШ, УБНТ, УВАН, УВУ, 1966. – С. 3 – 38.

25. Великий А. Світла і тіні української історії – Рим: Видавництво ОО. Василіян, 1969. – 93 с.

26. Вишневський О. Ідеологія як компонент системи цінностей сучасного виховання в Україні / Політична культура демократичного суспільства: стан і перспективи в Україні. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції 26 – 27 лютого 1998 року м. Київ. – К., 1998. – С. 134 – 136.

27. Всемирная история. – М.: Государственное издание политической литературы, 1957. – Т. 3. – 895 с.

28. Всемирная история. – М.: Издательство социально - экономической литературы, 1958. – Т. 4. – 882 с.

29. Гаваньо І. Симфонія Церкви і держави // Богословія. Т. 61 – 62. – Львів: Видає Українське Богословське Наукове Товариство, 1997 – 1998. – С. 229 – 240.

30. Гайковський М. Атеїзм – підвалина класової доктрини марксизму і більшовицького тоталітаризму / церква і соціальні проблеми. енцикліка “Сотий рік”. Львів, 1993. – С. 166 – 177.

31. Гайковський М. Велике протистояння: опір Греко-Католицької Церкви більшовицькому окупаційному режимові (вересень 1939 – червень 1941) // Київська Церква. ‑ 1999. – № 5. – С. 25 – 30.

32. Гайковський М. Греко-Католицька Церква і вибори // Київська Церква. ‑ 1999. – № 5. – С. 58 – 59.

33. Гайковський М. Московська Патріархія – спільниця і знаряддя більшовицького режиму в ліквідації греко-католицької Церкви // Київська Церква. ‑ 2000. – № 2. – С. 14 – 20.

34. Гайковський М. “Соборно-більшовицький” прозелітизм Московської Патріархії і ліквідація Греко-Католицької Церкви в Україні // Київська Церква. ‑ 2000. – № 3. – С. 11 – 18.

35. Гайковський М. Релігійна ситуація і перспективи християнського порозуміння в українській державі // Київська Церква. ‑ 1999. – № 4. – С. 8 – 12.

36. Гайова О. Соціальна роль Церкви в умовах окупаційних режимів / Церква і соціальні проблеми. Енцикліка “Сотий рік”. – Львів, 1993. – С. 331 – 323.

37. Гайова О. Християнські засади суспільної діяльності Митрополита Андрея Шептицького // Київська Церква. 1999. – № 4. – С. 47 – 52.

38. Гарасим І. Чи людині у XV ст. потрібна Церква? / Календар “Благовіста” на 1995 р. – Гурово-Ілавецьке: – Видавництво “Благовіст”, 1995. – С. 40 – 50.

39. Гарасим І. Берестейське церковне поєднання. – Київ: “Свічадо”, 1994. – 31 с.

40. Гірконтас Р. Причини і наслідки Берестейської унії // Пам’ятки України. – 1992. – №2 – 3. – С. 7 – 12.

41. Гладка Г. Державотворча концепція митрополита Андрея Шептицького в період Першої світової війни // Нова політика. – 1999. – № 2. – С. 56 – 59.

42. Голубко І. Греко-Католицька Церква і національно-визвольний рух в західноукраїнських землях ( 30-ті – 40-ві роки XX ст.) / Церква і соціальні проблеми. енцикліка “Сотий рік”. – Львів, 1993. – С. 288 – 297.

43. Горинь В., Купчинський О., Стеблій Ф. та ін. “Руська трійця” в історії суспільно-політичного руху і культури України. – К.: Наукова думка, 1987. – 337 с.

44. Гречко І. Морально-релгійна ситуація в сучасній УГКЦ і проблема її покращення // Патріархат. – 1995. – ч. 5 (293). – с. 13 – 16.

45. Грешков’як А. Сім’я в Хартії Прав Родини // Колегія. – 1994. - № 2. – С. 35 – 47

46. Гринєвич В. Минуле залишити Богові. Унія та уніатизм в екуменічній перспективі. – Львів: “Свічадо”, 1998. – 165 с.

47. Гріньович В. Між ортодоксією і доксіологією / Богослов’я. Т. 61 – 62. – Львів: Видає Українське Богословське Наукове Товариство, 1997 – 1998. – С. 219 – 228.

48. Гринів О. Національно-духовне відродження: історія і сучасні проблеми. – Львів: Видавництво отців Василіян “Місіонер”, 1995. – 222 с.

49. Гринів О. Йосиф Сліпий як історик, філософ, педагог. – Львів: 1994. – 158 с.

50. Грицан Я. Нарис історії України. Формування модерної української нації XIX – XX ст. – К.: Генеза, 1996 – 360 с.

51. Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 5. Суспільно-політичний і церковний устрій і відносини в українсько-руських землях XIV – XVII віків. – К.: Наукова думка, 1994. – 687 с.

52. Грушевський М. Нарис історії Киівської землі від смерті Ярослава до кінця XIV сторіччя. – К.: Наукова думка, 1991. – 541 с.

53. Гудзяк Б. Грецький схід, Київська митрополія і Флорентійська Унія // Записки НТШ. Т. ССXXVIII. Праці історично-філософської секції. – Львів, 1994. – С. 48 – 64.

54. Гудзяк Б. Західна історіографія і Берестейська унія // Богословія. – Рим: видає Українське Богословське Наукове Товариство, 1990. – Т. 54. – С. 125 – 136.

55. Гудзяк Б. Історія відокремлення. Київська митрополія, Царгородський патріархат і генеза Берестейської унії / Ковчег. Збірник статей з церковної історії. Число 1. – Львів, 1993. – С. 1 – 22.

56. Гудзяк Б. Київська ієрархія Берестейські синоди і укладення унії / Історичний контекст укладення Берестейської унії і перше поунійне покоління. – Львів, 1995. – С. 101 – 136.

57. Гудзяк Б. Криза і реформа. Киїівська митрополія, Царгородський патріархат і генеза Берестейської унії.. – Львів, 2000. – 426 с.

58. Гудзяк Б. “Політика” церкви виховувати громадян справжніми християнами // День. – 1999. – № 230. – С.5.

59. Гузар Л. Екуменізм як епредумова відкриття своєї ідентичності / В пошуках ідентичності. Студійні дні в Ніредьгазі. – Львів: “Свічадо”, 1998. – С. 126 – 130.

60. Деструктивные секты восточной ориентации. – Львів: Видавництво Львівської єпархії Укарїнської Православної Церкви, 1997. – 137 с.

61. Дмитрієв М. Концепція унії в церковних і державних колах Речі Посполитої кінця XVI ст. / Історичний контекст укладення Берест. унії і перше поунійне покоління. – Львів, 1995. – С. 39 – 100.

62. Дорошенко Д. Нарис історії України. – Львів: “Світ”, 1991. – 572 с.

63. Доусон К. Процесс и религия. – Брюссель, 1991. – 226 с.

64. Європейська конвенція з прав і основних свобод людини в українському законодавстві // Віче. – 1998. – № 10. – С. 43 – 47.

65. Єленський В. Релігія, демократизація та суспільний розвиток у посткомуністичному світі: Україна / Релігія і суспільство в Україні: фактори змін. Матеріали міжнародної конференції 15-16 травня 1998 р. м. Київ. – К., 1998. – С. 31 – 46.

66. Єленський В. Церква і політика у посттоталітарному соціумі: Україна / Права людини в Україні. Вип. 13. – Київ - Харків, 1995. – С. 31 – 50.

67. Журавський В. Бог і країна – К.: “Лотос”, 1997. – 85 с.

68. Заброварний С. Св’ященники – перші просвітителі українського народу в Галичині на зламі XVIII – XIX століть / Варшавські українознавчі записки, - Варшава: Видають ОО. Василіяни, 1989. – С. 134 – 147.

69. Завадка Б. Переслідування Української Грекокатолицької Церкви в Галтчині у 1938-1939 роках за участь у процесі націовставання / Церква і соціальні проблеми. Енцикліка “Сотий рік”. – Львів, 1993. – С. 270 – 276.

70. Задворный. История римских пап Т. I от св.: Петра до св. Симплиция, - М., 1995. – 343 с.

71. Записка. Релігійне питання в Україні. Принципи взаємовідносин між державою та Церквою / Права людини в Україні. Вип. 15. – Київ – Харків, 1996. – С. 52 – 58.

72. Заповіт Блаженнішого Патріарха Йосифа Сліпого. – Філядельфія, ПА: “Свята Софія” Релігійне Товариство Українців Католиків ЗСА, 1992. – 40 с.

73. Злупко С. Берестейська унія і національно економіка // Мета. – 1997. – 25 лютого.

74. Іванишин В. Українська Церква і процес національного відродження. – Дрогобич, 1990. – 42 с.

75. Іванків Є. Український християнський Схід. – Чікаго, 1992. – 245 с.

76. Іванусів 0. В. Церква в руїні. – Видавництво св. Софії Релігійного Товариства. Українців Католиків Канади st. Cotharines, 1987. – 351 с.

77. Кагуй П. Діяльність УГКЦ на теренах України в період 1946 – 1990 років / Релігія в Україні. Дослідження Матеріали. II. Львів: “Логос”, 1994. – С. 53 – 61.

78. Кальнищ Ю. Політична культура і нова філософія державно-церковних зваємовідносин в країні / політична культура демократичного суспільства: стан і перспективи в Україні. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції 26 – 27 лютого 1998 року м. Київ. – К., 1998. – С. 182 – 185.

79. Кардаш М. Берестейська унія 1596 року / Католицький щорічник 1996. – К: Видавничий дім університету “Києво-Могилянська Академія”, 1996. – С. 32 – 97.

80. Клес Н. Міжконференційний та міжетнічний діалог: запобігання конфліктам замість розпалювання ворожнечі / Релігія і суспільство в Україні: фактори змін. матеріали міжнародної конференції 15-16 травня 1998 р. м. Київ. – К., 1998. – С. 79 – 90.

81. Клочковський С. Київська Русь X – XII століть // Варшавські українознавчі записки. Зошит 1. – Варшава: Видають ОО. Василіяни, 1989. – С. 40 – 47.

82. Кирчів Р. Проблеми національної духовності і енцикліка “Сотий рік”. – Львів, 1993. – С. 99 – 108.

83. Коваленко С. Право людини на свободу віровизнання і деякі питання юридичного врегулювання прав релігійних організацій в Україні / Права людини в Україні. Вип. 13. – Київ – Харків, 1995. – С. 51 – 55.

84. Колодний А. Релігія і церква в контексті історії України / Історія релігії в Україні: У 10 Т. – Т. 1: Дохристиянські вірування. Прийняття християнства. – К.: Український Центр духовної культури, 1996. – 384 с.

85. Колодний А. Релігійні вияви національного буття українців / Церква і соціальні проблеми. Енцикліка “Сотий рік”. – Львів, 1993. – С. 390 – 398.

86. Косів М. На потребу дня. – Львів: Товариство української мови імені Тараса Шеченка, 1990. – 105 с.

87. Коул Г. Д. Принцип відокремлення церкви від держави – умова розвитку демократичного суспільства // Колегія. – 1994. - № 3 - 4. – С. 148 – 161.

88. Кочан Н. Релігія як ідеологія в сучасному українському суспільстві / Релігія і суспільство в Україні і фактори змін. Матеріали міжнародної конференції 15-16 травня 1998 р. м. .Київ. – К., 1998. – С. 112 – 125.

89. Кочан Н. До питання про соціальні функції зарубіжного українського греко-католицизму / Церква і соціальні проблеми. Енцикліка “Сотий рік”. – Львів, 1993. – С. 196 – 204.

90. Кочан Н. український католицизм в екуменічній перспективі / Права людини в Україні. Вип. 15. – Київ – Харків, 1996. – С. 3 – 21.

91. Кочан Н. Проти надії вірую в надії // Людина і світ. – 1996. - № 3. – С. 20 – 21.

92. Кравчук А. Митрополит Андрей Шептицький та Іван Франко про християнську соціальну акцію / соціальна доктрина Церкви. Збірник статей. – Львів: “Свічадо”, 1998. – С. 248 – 274.

93. Кравчук А. Соціальне вчення і діяльність митрополита Андрея Шептицького (вересень 1939 – червень 1941 років) / Записки наукового Товариства ім. Шевченка. Т. ССXXVIII. Праці історично-філософської секції. – Львів, 1994. – С. 309 – 342.

94. Краус В. Нігілізм сьогодні, або терплячість світової історії. – К.: Основи, 1994. – 124 с.

95. Крвавич Д. Блаженніший Йосиф Сліпий і проблематика сакрального мистецтва України XX століття / Пам’яті Патріарха. Матеріали наукової конференції. – Львів: “Свічадо”, 1994 – С. 34 – 42.

96. Крип’якевич З. Історія України. – Львів: “Світ”, 1990. – 519 с.

97. Кумор Б. Питання єдності церкви в Київській Русі з Католицькою церквою до кінця XII століття // Варшавські українознавчі записки. Зошит 1. – Варшава: Видають ОО. Висиліяни, 1989. – С. 32 – 37.

98. Курран Ч. Е. Релігійна свобода і права людини у світі та церкві: християнська перспектива / Релігійна свобода і права людини. Богословські аспекти. Т. 1. – Львів: “Свічадо”, 2000. – С. 342 – 369.

99. Кушнір Б. Як нам бути з Росією? – Львів: “За вільну україну”, 1996. – 188 с.

100. Ладивірова С. Проблеми та тенденції розвитку соціальної доктрини Католицької Церкви / Права людини в Україні. Вип. 15. – Київ-Харків, 1996. – С. 22 – 28.

101. Ленцин В. патріарх Йосиф Сліпий як Ректор Духовної Семінарії і Богословської Академії у Львові / Пам‘яті Патріарха. Матеріали наукової конференції. – Львів: “Свічадо”, 1994. – С. 51 – 67.

102. Літопис голготи України. – Т. 2. Репресована Церква. – Дрогобич: Видавнича фірма “Відродження”, 1994. – 526 с.

103. Липинський В. Релігія в історії України. – К.: ПБП “Фотовідеосервіс”, 1993. – 128 с.

104. Липський Б. Духовність нашого обряду. – Нью-Йорк – Торонто, 1974. – 271 с.

105. Лобовик. Б. Ладивірова С. Проблема особистості суспільства і держави з точки зору основних принципів католицького соціального вчення / Церква і соціальні проблеми. Енцикліка “Сотий рік”. – Львів, 1993. – С. 145 – 152.

106. Лукашевич. М. Соціологія релігії. – Львів: Українська Академія Друкарства, 1999. – 31 с.

107. Любак А. де.Мысян о Церкви. – Милан – Москва: “Христианская Росия”, 1994. – 302 с.

108. Льюис К. – С. Просто христианство. Бог под судом. – М.: “Гендальф”, 1994. – 272 с.

109. Мадей Й. Права Української Церкви підчас Берестейської унії і її сучасне положення // За патріархат. – 1973. – грудень. – число 8 (31). – С. 13 – 15.

110. Майка Ю. Социальное учение Католической Церкви. – Рим – Люблин: Изд-во Святого креста, 1994. – 479 с.

111. Максимович Б. Державотворча ідея як шлях до фізичного і духовного добробуту // Київська церква. – 1999. – № 4. – С. 41 – 42.

112. Максимович Б. Соціальна доктрина церкви // Київська Церква. – 1999. - № 5. – С. 60 – 61.

113. Мардер О. Воля й успіх. – Дрогобич: Видавнича фірма “Відродження”, 1998. – 103 с.

114. Маринович М. До проблеми сприйняття релігійної свободи і прав людини сучасною українською думкою / Релігійна свобода і права людини. Богословські аспекти. Т. I. – Львів: “Свічадо”, 2000. – С. 7 – 16.

115. Маркусь В. Берестейська унія у сучасної перспективи. – К.: Видавництво “Бібліотека Українця”, 1995. – 31 с.

116. Мартіні Н. де Зрілість – найважливіша проблема. – Рим – Львів: Вид-во ОО. Селезіян, 1992. – 107 с.

117. Марусин М. Станіславська та Перемишльська Єпархії в кайданах за Христа / Тисячоріччя українського християнства. Радіопроповіді з Ватикану. – Рим: Видавництво ОО. Василіян, 1990. – С. 313 – 316.

118. Марусин М. Українська Церква на дорозі до катокомб / Тисячоріччя українського християнства. Радіопропоівді з Ватикану. – Рим: Видавництво ОО. Василіян, 1990. – С. 308 – 312.

119. Мельниченко А. Роль української національної ідеї у формуванні політичної культури молоді / Політична культура демократичного суспільства: стан і перспективи в Україні. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції 26-27 лютого 1998 року. м. Київ. – К., 1998. – С. 104 – 106.

120. Мень А. Трудний путь к диалогу. – М.: “Радуга”, 1992. – 462 с.

121. Месіан А. Екуменізм як передумова ідентичності / В пошуках ідентичності. Студійні дні в Ніредьгазі. – Львів: “Свічадо”, 1998. – С. 131 – 144.

122. Мизь Р. Християнство – що це, властиво? – Львів: “Свічадо”, 1994. – 231 с.

123. Місило Є. Греко-католицька Церква в Польщі (1944 – 1947) / Варшавські українознавчі записки. – Варшава: Видавництво ОО. Василіяни, 1989. – С. 207 – 220.

124. Мокрий В. Церква в житті українців. – Львів – Краків – Париж: Просвіта, 1993. – 106 с.

125. Мончак І. Самоуправна Київська Церква. – Львів: “Свічадо”, 1994. – 172 с.

126. Мудрий С. Нарис історії Церкви в Україні. – Рим, 1990. – 296 с.

127. Мудрий С. Феномен Берестя: причини та наслідки / Католицький щорічник. 1996. – К.: Видавничий дім університету “Києво-Могилянська Академія”, 1996. – С. 38 – 44.

128. Мудрий С. Відродження Української Католицької Церкви у вільному світі – ієрархія – семінарії – клир / тисячоліття українського християнства. радіопроповіді з Ватикану. – Рим: Видавництво ОО. Василіян, 1990. – С. 342 – 348.

129. Музика І. Блаженніший Йосиф – оборонець Церкви і народу / Пам’яті Патріарха. Матеріали наукової конференції. – Львів: “Свічадо”, 1994. – С. 18 – 24.

130. Нагаєвський І . Історія римських Вселенських Архиєреїв. – ч. II. – Рим, 1967. – 599 с.

131. Нагаєвський І . Історія Української Держави, двадцятого століття. – Рим, 1989. – 486 с.

132. Нагаєвський І . Об’єднання Церкви й ідея Патріархату в Києві. – Торонто: Українське видавництво “Добра книжка”, 1961. – 93 с.

133. Нагородна Л. Архетип експериментальності як відображення кризи ціннісних орієнтацій / Політична культура демократичного суспільства: стан і перспективи в Україні. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції 26-27 лютого 1998 року. – К., 1998. – С. 106 – 108.

134. Надзвичайний Синод Єпископів. Бути свідками Христа, який визволив нас // Колегія. – 1994. - № 2. – С. 48 – 75.

135. Нейхауз Р. – Дж. Бизнес и Евангелие. – М., 1994. – 329 с.

136. Овсянкіна Л. Проблеми моральності в умовах становлення ринкової економіки // Нова політика. – 1999. - № 3. – С. 33 – 36.

137. Одинцов М. И. Сталин: “Церковь может рассчитывать на всестороннюю поддержку правительства” // Диепут. – 1992. - № 3. – С. 142 – 158.

138. Оккенфельс В. Суспільне завдання церков у житті держави / Релігія і суспільство в Україні: фактори змін. матеріали міжнародної конференції 15-16 травня 1998 р. м. Київ. – К., 1998. – С. 47 – 59.

139. Омельчук М. Греко-Католицька Церква в політичному контексті Польщі і СРСР / Релігія в Україні. Дослідження матеріали III. – Львів: “Логос”, 1994. – С. 58 – 61.

140. Опаріна Т. Сприйняття унії в Росії / Держава, суспільство і Церква в Україні у XVII столітті. – Львів, 1996. – С. 131 – 185.

141. Ортинський І. Хрищення, хрест та харизма України. – Рим – Мюнхен – Фрайбург: Видавництво ОО. Салезіян, 1988. – 195 с.

142. Основи політології. Конспект лекцій для студентів усіх спеціальностей ч. II Гнип'юк В. Ю., Задорецький В. М., Климанська Л. Д., Колодій А. Ф. та інші / . – Львів: Львівська політехніка, 1994. – 157 с.

143. Панас К. Історія Української Церкви. – Львів, 1992. – 158 с.

144. Паславський І. Між Сходом і Заходом. Нариси з культурно-політичної історії української церкви. – Львів: видавниче підприємство “СТРІМ”, 1994. – 142 с.

145. Паславський І. Петро Могила і українське християнство // За вільну Україну. – 1996. – 21 грудня.

146. Паславський І. Богословія знову у Львові. // Київська церква. – 1999. – № 6. – С. 134 – 136.

147. Пелікан Я. Ісповідник віри між Сходом і Заходом. портрет українського кардинала Йосифа Сліпого. – К.: “Варта”, 1994. – 302 с.

148. Перевезій В. Українська Греко-Католицька Церква у східногалицькому суспільстві (20-30-ті роки XX століття) // Розбудова держави. – 1998. - № 11 – 12. – С. 120 – 125.

149. Пекар А. Берестейське церковне поєднання // Світло. The Light. – 1993. – ч. 1. – С. 11.

150. Пері В. Берестейська унія у римському баченні / Історичний контекст укладення Берестейської унії і перше поунійне поколінн. – Львів, 1995. – С. 7 – 38.

151. Періес Ж. – К. Екуменізм як умова ідентичності / В пошуках ідентичності. Студійні дні в Ніредьгазі. – Львів: “Свічадо”, 1998. – С. 109 – 125.

152. Петрів О. Перспективи екуменізму з точки зору Української Греко-Католицької Церкви / Релігія і суспільство в Україні: фактори змін. Матеріали міжнародної конференції 15-16 травня 1998 р. м. Київ. – К., 1998. – С. 130 – 135.

153. Плохій С. Причини і наслідки Берестейської унії // Пам’ятки України. – 1992. – № 2 – 3. – С. 7 – 12.

154. Плохій С. Долаючи минуле: перспективи відокремлення Церкви від держави в Україні // Колегія. – 1994. - № 3-4. – С. 162 – 183.

155. Повість врем’яних літ. літопис (за Іпатським списком). – К.: “Радянський письменник”, 1990. – 558 с.

156. Подскальський Г. Берестейська унія з перспективи Вселенського (Царгородського) Патріархату в XVII ст. / Держава, суспільство і церква в Україні у XVII столітті. – Львів, 1996. – С. 51 – 85.

157. Полонська – Василенко Н. Історія України. Т. I (до половини XVII ст.). - Мюнхен: Українське видавництво, 1972. – 591 с.

158. Поппе А. Перші сто років християнства на Русі // Варшавські українознавчі записки. Зошит 1. – Варшава: Видавництво ОО. Василіян, 1989. – С. 25 – 39.

159. Потапчук В. Соціальні та ідеологічні аспекти тоталітаризму і енцикліка / Церква і соціальні проблеми. Енцикліка “Сотий рік”. – Львів, 1993. – С. 178 – 187.

160. Потульницький В. Теорія української політології. – К.: “Либідь”, 1993. – 189 с.

161. Потульницький В. Історія української політології. – К.: “Либідь”, 1992. – 230 с.

162. Православная духовность. Очерк православной аскетической и мистической традиции. – Кайрос, 1998. – 106 с.

163. Привіт Блаженнішого Мирослава – Івана Кардинала Любачівського з нагоди наукової конференції в пам’ять Патріарха Йосифа Кардинала Сліпого / Пам’яті Патріарха. Матеріали наукової конференції. – Львів: Видавничий відділ “Свічадо”, 1994. – С. 6 – 8.

164. Примирення. Україна в Граці. – Львів: “Свічадо”, 1999. – 256 с.

165. Принципи морального життя. – Львів: “Свічадо”, 1996. – 133 с.

166. Психологія масової політичної свідомості та поведінки / Відп. ред. В. О. Васютинський. – К.: Вид-во “ДОК – К”, 1997. – 164 с.

167. Пупар П. Церковь и культура. – Милан – Москва. Видавництво та рік не вказані. – 254 с.

168. Рабінович П. Свобода віровизнання та проблеми її державного збереження в Україні / Права людини в Укараїні. Вип. 15. – Київ – Харків, 1996. – С. 43 – 48.

169. Ратцінгер Й. Осягнення екуменізму // Сопричастя. – 1996. № 3 – 4. – С. 169 – 175.

170. Речинський С. “Біле братство”: друге пришестя / Бюллетень релігійної інформації. – 1998. - № 9. – С. 40 – 43.

171. Речицький В. Свобода, .віра та держава / Права людини в Україні. Вип. 15. – Київ – Харків, 1996. – С. 48 – 51.

172. Роде Ф. Церковь и государство в первые столетия существования христианства // Диспут. – 1992. – № 1. – С.112 – 118.

173. Рождественский Ю. Христианская и психологическая антропология: от конфронтации к сотрудничеству / Українська психологія: сучасний потенціал. Матеріали Четвертих костюківських читань. Т. 3. – К., 1996. – С. 25 – 31.

174. Романов В. Місце держави та її інститутів у системі ціннісних орієнтацій молоді / Політична культура демократичного суспільства: стан і перспективи в Україні. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції 26 – 27 лютого 1998 року м. Київ. – К., 1998. – С. 162 – 166.

175. Роод В. Рим и Москва. – Львів: “Свічадо”, 1995. – 279 с.

176. Рудавський Ю. Духовний провідник народу / Пам’яті Патріарха. Матеріали наукової конференції. – Львів: “Свічадо”, 1994. – С. 9 – 10.

177. Рульо Ф. Двоголовий орел і два мечі // Сопричастя. – 1996. - № 3 – 4. – С. 176 – 189.

178. Рупнік М. – І. Духовне життя. – Рим, 1995. – 118 с.

179. Салій Я. декалог. – К.: “Кайрос”, рік не вказано. – 98 с.

180. Сапеляк А. Укарїнська Церква на II Ватиканському Соборі – Рим – Буенос-Айрес: Селезіянське видавництво, 1967. – 314 с.

181. Сапеляк А. Київська Церква на Слов’янському Сході. – Буенос-Айрес – Львів, 1999. – 231 с.

182. Сверетюк Є. Блудні сини України. – К., 1993. – 256 с.

183. Семененко М. Гуманізація політичної діяльності в призмі концепції ненасильства // Нова політика. – 1999. - № 4. – С. 40 – 45.

184. Семененко М. На часі політика моральності // Віче. – 1999. - №. – С. 95 – 103.

185. Семчишин М. Тисяча років української культури. – К.: А. Т “Друга рука” МП “Фенікс”, 1993. – 550 с.

186. Сеник С. Берестейська унія і світське духовенство: наслідки унії у перших десятиліттях / Берестейська унія та внутрішнє життя церкви в XVII столітті. – Львів, 1997. – С. 55 – 77.

187. Сергієнко П. Соборність України: поняття, ідея і реальність. – К., 1993. – 77 с.

188. Сліпий Й. Погляд на основи Греко-Кат. – Церкви в Україні // Колегія. – 1995. – № 5. – С. 70 – 97.

189. Собор Української Греко-Католицької Церкви “Нова євангелізація”. – Львів: Видання Секратеріату Собору Української Греко-Католицької Церкви, рік не вказано. – 60 с.

190. Сопеляк А. Українська Церква на II Ватиканському Соборі. – Рим – Буенос Айрес: Селезіанське видавництво, 1967. – 314 с.

191. Стахів М. Христова Церква в Україні 988 – 1596. – Львівська Духовна семінарія Св’ятого Духа УГКЦ: Видавниче підприємство “СТРІМ”, 1993. – 584 с.

192. Степовик Д. Воля Божа і свобода людини: гармонія і суперечність // Колегія. – 1994. - № 3-4. – С. 184 – 191.

193. Стецюк В. На шляху до національної ідеї // Київська Церква. – 1999. - № 4. – С. 43 – 46.

194. Стоцький Я. Історичні аспекти відновлення, реорганізації та структурування православних і католицьких церков в Україні, у 1988 – 1999 роках // Київська Церква. – 1999. - № 2-3. – С. 44 – 57.

195. Стоцький Я. Релігійна ситуація в Україні: проблеми і тенденції розвитку. – Тернопіль, 1999. – 120 с.

196. Субтельний О. Україна історія. – К.: “Либідь”, 1991. – 509 с.

197. Суспільство повинно діяти відважно (Розмова з Богданом Цивінським) // Колегія. – 1994. - № 2. – С. 105 – 113.

198. Сучасні секти. Тоталітарні культи. Деструктивні релігійні організації. – Львів: Вид-во Львівської єпархії Укр. Правосл. Церкви, 1997. – 20 с.

199. Суяк Е. Життя – дорога і шанс розвитку // Колегія. – 1995. - № 6. – С. 114 – 130.

200. Терещенко Ю. Християнство як підвалина європейської цивілізації // Віче. – 1999. - № 1. – С. 123 – 140.

201. Тотецький Р. Митрополит Андрей Шептицький і національні проблеми // Варшавські українознавчі записки. Зошит 1. – Варшава: Видають ОО. Василіяни, 1989. – С. 194 – 206.

202. Трояновський Б. Суспільно-психологічні маніпуляції сектантів // Київська Церква. – 1999. – № 2-3. – С. 58 – 59.

203. Трухан М. Українці в Польщі після другої світової війни 1944 – 1984 /. – Нью Йорк – Париж – Сидней – Торонто: Видано у співпраці з Фундацією Дослідження Лемківщини, 1990. – 403 с.

204. Турій О. Національне і політичне полонофільство серед греко-католицького духовенства Галичини під час революції 1848 – 1849 років / Записки НТШ. Т. ССXXVIII. Праці історично-філософської секції. – Львів, 1994. – С. 183 – 206.

205. Улько Н. Зв’язки князя Володимира з християнським заходом // Католицький щорічник. – К.: Видавничий дім університету Києво-Могил. Академія “КМ Academia”, 1996. – С. 52 – 53.

206. Ульяновський В. Причини і наслідки Берестейської унії // Пам’ятки України. – 1992. - № 2-3. – С. 7 – 12.

207. Уткін О. Міжконфесійні конфлікти в регіоні. Чому ? // Віче. – 1999. - № 6. – С. 13 – 27.

208. Федик О. Україна як християнський простір і антихристиянські мутації в Україні / Католицький щорічник. – К.: Видавничий дім університету “Києво-Могилянська Академія”, 1996. – С. 214 – 217.

209. Федоренко Р. Особливості формування ціннісних орієнтацій на шлюб та сім’ю у студентської молоді / Українська психологія: сучасний потенціал. Матеріали Четвертих Костюківських Читань 25 вересня 1996 року. Т. 3. – К., 1996. – С. 268 – 275.

210. Федорів Ю. Історія Церкви в Україні. – Люблін, 1991. – 186 с.

211. Федорів Ю. Замойський Синод 1720 р. – Рим, 1972. – 69 с.

212. Федорів Ю. Організаційна структура Української Церкви. – Торонто, 1990. –210 с.

213. Франк С. Смысл жизни. – Брюссель: Издательство “Жизнь с Богом”, 1992. – 132 с.

214. Франко І. Духовна і церковна поезія на Сході і на Заході. Повне зібрання творів у 50 томах. Т. 39. – К.: “Наукова думка”, 1983. – С. 126 – 143.

215. Химка І. – П. Греко-Католицька Церква і національне відродження у Галичині 1772 – 1918 / Ковчег. Збірник статей з церковної історії. Число I. – Львів, 1993. – С. 67 – 99.

216. Хинчевська – Геннель Т. Берестейська унія в XVII столітті з польської точки зору (Держава, суспільство і Церква в Україні у XVII столітті. – Львів, 1996. – 87 – 130.

217. Хинчевська – Геннель Т. Причини і наслідки Берестейської унії // Пам’ятки України. – 1992. - № 2-3. – С. 7 – 12.

218. Хома І. Київська Митрополія в Берестейськім періоді. – Рим, 1979. – 262 с.

219. Хома І. Йосиф Сліпий Отець та ісповідник Української мученицької Церкви. – Рим, 1992. – 183 с.

220. Хома І. Ще про унійно-екуменічну діяльність митр. Андрея на початку XX-го століття // Богословія. L ///. – Рим: Видає Українське Богословське Наукове Товариство, 1989. – С. 71 – 98.

221. Християнська етика. – Львів, 1997. – 159 с.

222. Хоннекер М. Чи може соціальне вчення Церкви стати суспільним фундаментом для держав Східної Європи / Релігія і суспільство в Україні: фактори змін. Матеріали міжнародної клнференції 15 – 1 6 травня 1998 р. м. Київ. – К., 1998. – С. 141 – 151.

223. Церковь в западных областях Украины // Антирелигиозник. – 1940. - № 2. – С. 16 – 17.

224. Цюрупа М. Сучасна релігійна ситуація в Україні та деякі аспекти її еволюції // Народна армія. – 1999. - № 240. – 24 грудня.

225. Чировський М. Введення до суспільно-господарської науки Церкви. – Львів: “Свічадо”, 1994. – 119 с.

226. Чубатий М. Історія християнства на Руси-Україні. Т. 1 (до 1353). – Рим – Ню Йорк, 1965. – 816 с.

227. Чумаченко Т. Прагматика й ідеологія: один епізод радянської церковної політики // Людина і світ. – 1997. - № 9. – С. 13 – 19.

228. Шевців І. За єдність Церкви і народу. – Мельборн, 1973. – 117 с.

229. Шевців І. Українська Католицька чи “Греко-Католицька” Церква ? / Збірник. Статті, доповіді, промови. – Сідней, 1996. Львів: “Свічадо”, 1996. – С. 50 – 63.

230. Шептицький А. Поможім безробітним // Київська Церква. – 1999. - № 4. – С. 53 – 54.

231. Шептицький А. Як будувати рідну хату ? – Львів: “Свічадо”, 1999. – 46 с.

232. Шостек А. Бесіди з етики. – Львів: “Свічадо”, 1999. – 115 с.

233. Шпідлік Т. Духовність християнського сходу. – Львів: Видавництво. ЛБА, 1999. – 495 с.

234. Шуба О. Релігія в етнонаціональному розвитку України. – К.: Видавництво “Криниця”, 1999. – 323 с.

235. Эве Ф. Экуменика. – М., 1995. – 43 с.

236. Янів В. Релігійність українця з етнопсихологічного погляду / Релігія в житті українського народу. Збірник матеріалів Наукової Конференції у Ракка ді Папа (18 – 20. X. 1963). – Мюнхен – Рим – Париж: Спільне видання НТШ, УБНТ, УВАН, УВУ, 1996. – С. 179 – 203.

237. Янів В. Психологічні основи окциденталізму. – Мюнхен, 1996. – 205 с.

238. Янків Т. Двері відкриті у вічність. – Львів: “Місіонер”, 1994. – 262 с.

239. Яремчук В. До проблеми формування духовності шкільництва через вивчення історії релігії / Релігія в Україні. Дослідження. Матеріали. III. – Львів: “Логос”, 1994. – С. 77 – 83.

240. Bartnik Cz. Unia Brzeska w oczach eklezjoeogów eacinskich / Unia w Brześciu 1596. Materialy z sesji naukowej w Olztynie, poświęconej Unii Brzeskiej. 1995 rok. Tom I. – Górowo Jlaweckie, 1997. – S. 23 – 29.

241. Gajek J. S., Moskalyk J. Kosćiolz greckokatolickie w świecie / Unia Brzeska z perspektywy czterech stuleci. – Lublin: Redakcia Wzdawnictw KUL, 1998. – S. 237 – 254.

242. Harasym I. Religijno-historyczne następstwa yawarcia Unii Brzeskiej / Unia w Bryećciu 1596. Materialy z sesji naukowej w Olsztynie, poświęconej Unii Brzeskiej. 1995 rok. Tom I. – Góvowo ilaweehie, 1997. – S. 42 – 50.

243. Krawchuk A. Sheptytskyi and the Ethics of Chzistian Social Action / Paul Robert Mogocsi. Morality and Reality. The life and Times of Andrei Sheptyts’kyi. – Edmonton, 1989. – P. 250 – 268.

244. Martyniak J. Koścól greckokatolicki w Polsce w pićdziesięcioleciu powojennym (1945 - 1995) / Unia Bzeska z perspectywy czterech stuleci. – Lublin: Redakcia Wydawnictw KUL, 1998. – S. 225 – 235.

245. Prus E. Wlodyka Swętourski. Rzecz oarcyliskupie Andreju Szeptyckim (1865 - 1944). – Warsyawa: Jnstztut Wzdawniczy Związkow Zawodowych, 1985. – 328 s.

246. Stusarczuk Sirka A. Sheptyts’kyiin Education and Philanthropy / Paul Robert Magocsi. Morality Sheptyts’kyi. the life and Times of Andrei Sheptyts’kyi. - Edmonton, 1989. – P. 269 – 281.

247. Toryecki R. Metropolita Andrzej Szeptycki // Znak. Miesięcznik. Krakow. – 1988. – wryesień (9). – S. 55 – 63.

248. Toryecki R. Postawa Metropolity Andrzeja Szeptyckiego wobec zagadnień wspoczesności (tezy referatu) // Collogvium Narodów. Materialy z Sympozjum “Litwini, Bialorusini, Ukraińcy, Polacy – przeslanki pojednania”. – Lodz, październik, 1987. – S. 103 – 104.

Характеристики

Список файлов ВКР