132698 (593803), страница 9
Текст из файла (страница 9)
2) матеріальне забезпечення родини;
3) підтримка емоційного клімату в родині;
4) організація розваг;
5) виконання ролі "хазяїна"/"господарки";
6) відповідальність за задоволеність інтимними відносинами;
7) організація сімейної субкультури. Отримані дані обробляються відповідно до інструкції.
Чим вище отриманий бал, тим у більшому ступені дана роль у родині повинна реалізовуватися дружиною, чим нижче - чоловіком. Якщо величина близька до серединного значення, то, дану роль повинні реалізовувати приблизно в однаковій мірі обоє з подружжя. Мінімальне значення - 1 бал, максимальне - 4 бали.
За результатами заповнення опросников "Прислів'я" і "Розподіл ролей у родині" випробувані можуть визначити тип своїх гендерних установок. Вони можуть бути традиційними, егалітарними або невизначеними. Якщо по опроснику "Прислів'я" отримані значення більше 37 балів, то можна говорити про виразність традиційних гендерних установок, якщо значення менше 23 балів - про виразність егалітарних установок. Значення від 24 до 36 свідчать про невизначений гендерних установках. Результати опросника "Розподіл ролей у родині" інтерпретуються в такий спосіб. Значення від 2 до 3 балів подають інформацію про наявність виражених егалітарних установок. Значення від 3 до 4 балів при виконанні таких ролей, як виховання дітей, підтримка емоційного клімату, виконання ролі господарки, а також значення від 1 до 2 балів при виконанні інших ролей характеризують випробуваних як підданих традиційним гендерним установкам. Інші варіанти значень відносяться до невизначених установок.
Шкала "маскулінность-фимінінность" із Фрайбургского особистісного опитувальника (FPI). Випробуваним пропонується Ряд тверджень, кожне з яких відповідає або не відповідає якимсь особливостям Вашої поведінки. Варто відповісти "так" або "ні". Підраховується загальна сума балів. Чим вона більше, тим більше виражена маскулінность і менше - фемінінность [30].
Методика "Жіночність" [30]. Методика являє собою зроблене Е. Ільїним об'єднання (з деякою зміною стилістики) двох шкал ("жіночність" і "естетична вразливість") тесту загальної оцінки особистості, описаного в книзі В.М. Мельникова і Л.Т. Ямпольского. Введення в експериментальну психологію особистості. - М.: Освіта, 1985. Результат підраховується по кількості балів. Чим більше набрано балів, тим більше виражена жіночність.
В цілому ж необхідно відмітити, що хоча проблема гендерної ідентичності і її зв’язок з психологічною готовністю до шлюбу психологами ще досить мало вивчені, інструментарію для дослідницької роботи вже розроблено достатньо. Практичний психолог в своїй професійній діяльності може їх з певним успіхом використовувати.
Розділ 3. Співвідношення готовності до шлюбу з гендерною ідентичністю
Об’єкт дослідження: психологічна готовність молоді до шлюбу і сімейного життя.
Предмет дослідження:
1. Встановлення зв'язку між психологічною готовністю молоді до шлюбу з її гендерною ідентичністю.
2. Встановлення співвідношення рівня суб’єктивного відчуття самотності в людей з їх готовністю до шлюбу.
Гіпотези:
1. Психологічна готовність молоді до шлюбу залежить від типу її гендерної ідентичності.
2. Рівень суб’єктивного відчуття самотності в людей впливає на їх готовність до шлюбу.
Для першої гіпотези: Незалежна перемінна - тип гендерної ідентичності. Залежна перемінна - рівень психологічної готовності до шлюбу.
Для другої гіпотези: Незалежна перемінна - рівень суб’єктивного відчуття самотності. Залежна перемінна - рівень психологічної готовності до шлюбу.
Цілі дослідження:
1. Виявлення взаємозв'язку психологічної готовності молоді до шлюбу з гендерною ідентичністю - маскулінностю, фемінінностю та андрогінією.
2. Виявлення співвідношення рівня суб’єктивного відчуття самотності в людей з їх готовністю до шлюбу.
Завдання психологічного дослідження:
1. Підібрати адекватні методики для дослідження психологічної готовності до шлюбу та рівня маскулінності-фемінінності-андрогінії.2. Проведення тестування.3. Засобами анкетування вивчити особливості шлюбно-сімейних уявлень молоді та їх розуміння життя в умовах шлюбу.4. Зробити коротке дослідження такого психологічного феномену, як зв'язок самотності людини з її готовністю до шлюбу.5. Вибір статистичних критеріїв перевірки гіпотез.6. Аналіз, обробка даних та графічне представлення дослідження.7. Якісне обґрунтування отриманих у дослідженні даних.8. Висновки та рекомендації по проведеному психологічному дослідженні.
Процедура дослідження
Психодіагностичне комплексне дослідження проводилося з молодими сім’ями і неодруженими парами в організації „Катюша" м. Херсона з молодими людьми та парами і в середній школі №41 м. Херсона з учнями 11-го класу. В цілому в виборці (n=50) приймали участь - 25 чоловіків, 25 - жінок. Дві групи пар - одна одружена - усього 24 чоловіки, з них - 12 чоловіків та 12 - жінок. Друга пара неодружених складалася з 26 чоловік, з них 13 - чоловіки та 13 жінки. Всі досліджені були віком від 18 до 34 років, середній вік складав - 22 роки.
Дослідження проводилося у виді комплексного вивчення таких проблем:
1) Спочатку проводилося у виді письмового опитування по Тест-карті, розробленої спеціально з метою визначення молодого чоловіка і жінки до сімейного життя (И.Ф. Юнд, 1988) [додаток 1]. Опис порядку роботи з цією Тест-картою наданий нами в розділі 2 питанні 2.2
2) Потім респондентам (n=50) пропонувалося відповісти на питання спеціальної анкети, у якій визначалися деякі критерії особливостей шлюбно-сімейних уявлень у молодих людей, а так само фактори, в яких визначалась стабільність молодих сімей і готовність молоді до шлюбу.
3) У продовж 10-15 хвилин проводилося виявлення маскулінности-фемінінності по методиці "Шкала „маскулінность-фемінінность" із Фрайбургського особистісного опитувальника (FPI" [30], а також методика "Маскулінности-фемінінности" С. Бем [додаток 4]. Докладний опис перелічених методик наданий у розділі 2.3 дійсної дипломної роботи.
4) У завершення дослідження проводився в продовж 10 хвилин тест по діагностиці рівня суб'єктивного відчуття самотності Д. Рассела та М. Фергюсона [додаток 3].
У цілому за часом однократне тестування персональне кожного з учасників експерименту проводилося в продовж близько однієї години. Вибірка в цілому (n=50) досліджувалося в продовж 2-х місяців у березні-квітні 2005 року.
Для більш логічного і послідовного представлення отриманих нами результатів ми викладемо них в алгоритмі підрозділів Розділу 3.
3.1 Психодіагностичне вивчення готовності до шлюбу
З метою визначення задоволеності підготовленості до сімейного життя 50 чоловік, з них: 25 - чоловіків, 25 - жінок відповіли на типові ситуації: варіанти поведінки подружжя (чоловік і жінка) по Тест-карті готовності до сімейного життя [додаток 2]. Причому в такому тесті взяли участь як ті пари, що уже були одружені (n=24 чол), так і ті молоді пари, що у шлюбі ще не складалися, але планували його (n=26 чол), і відповідали на Тест-карту з позиції можливого їхньої поведінки в тій або іншій ситуації.
Отримані результати відповідей по Тест-карті представлені (додаток).
Узагальнено готовність до шлюбу в досліджуваній вибірці виглядає так (діаграма 1).
Діаграма 1. Порівняльні показники готовності до шлюбу по виборці молодих людей у цілому (n=50), а також у групах одружених та неодружених
Примітка:
у цілому по групі (n=50)
у 1 групі (одружені парі) (n=24)
у 2 групі (неодружені парі) (n=26)
Аналіз отриманих результатів показує, що в цілому по вибірці (n=50) вважають, що вони задоволені підготовленістю до сімейного життя 39 чоловік, або 78% респондентів, не задоволених готовністю до шлюбу - 11 чол. (22%).
У групі, яка знаходиться в шлюбі відзначили задоволеність шлюбом - 20 чоловік (83%), а не задоволених підготовкою до шлюбу - 4 чол. (17%).
У групі неодружених вважають, що вони підготовлені до шлюбу тільки 7 чоловік (27%), а 19 чоловік (73%) респондентів рахують, що їх готовність до шлюбу ще дуже низька.
Таким чином, можна зробити висновок:
У цілому в загальній групі (n=50) тільки кожний четвертий чоловік вважає себе не підготовленим до шлюбу, а 4/5 продемонстрували готовність до шлюбу.
Найбільше психологічно готові до сімейного життя ті, хто вже в нього вступив - 20 чол. (83%). Однак необхідно підкреслити, що практично кожен п’ятий з одружених - 4 чол. (17%) вважає себе до шлюбного життя не готовим і, вступивши в шлюб, продовжують відчувати свою психологічну неготовність до нього.
Найбільш не готові до шлюбу в групі неодружених. Серед них тільки 7 чол. (27%) вважають себе готовими до шлюбу, а 19 чоловік (73%) вважають, що вони психологічно до шлюбу не готові.
У цілому можна зробити висновок, що серед молодих людей до шлюбу достатньо високий рівень не готові. Особливо це стосується тих, хто ще не вступив до шлюбу, а це молоді люди віком від 18 до 27 років. Іншими словами ті суб'єкти підготовки молоді до такого відповідального періоду в своєму життя як вступ у шлюбно-сімейні відносини, а це - їх батьки, школа, державні установи по питанням сім’ї, роблять ще дуже малоефективно серед молоді м. Херсона.
3.2 Визначення типів гендерної ідентичності
Досліджуючи групи молоді по ознаках біологічної статі і готовності до шлюбу ми знайшли наступне:
1) у цілому по загальній вибірці чоловіки і жінки істотно не відрізняються по готовності до шлюбу (t = - 1,32; p<0, 19), (U Манна-Уитни = 247; p<0,06)).2) Така ж картина була встановлена в групі подружніх пар. Використовуючи t-критерій Стьюдента для незалежних вибірок ми установили, що він складає t = - 1,26; p<0,22. Тобто, виділена нами група чоловіків (n=12) і жінок (n=12), що знаходяться в шлюбі, не мали достовірних розходжень по психологічній готовності до шлюбу (U Манна-Уитни = 53,5; p<0,06).3) Розходження по готовності до шлюбу в групі не одружених, де чоловіків (n=13) і жінок (n=13) відрізнялися друг від друга по готовності до шлюбу за критерієм Т-Стьюдента (t = 2,23; p<0,01). Треба відмітити, що і по розрахункам за критерієм U Манна-Уитни розходження між чоловіками і жінками в неодружених парах існують і складають наступне (U Манна-Уитни = 47,5; p<0,05).
Таким чином, достовірної різниці за статистичними критеріями по біологічної статі і готовності до шлюбу в загальній виборці та серед одружених пар не виявлено. Але ж в неодружених парах така статистична різниця є, що потребує додаткового дослідження для якісного розуміння цього феномену.
Чи існують розходження в кореляційних зв'язках між біологічною статтю і готовністю до шлюбу ми розглянемо нижче.
Таким чином, можна зробити висновки:
1. Розходжень у загальній групі та групі одружених за рівнем готовності до шлюбу по біологічно статевим ознакам немає.
2. Розходження у групі чоловіків і жінок-холостяків за рівнем готовності до шлюбу по біологічно статевим ознакам є.
Цікавим, на наш погляд, є і таке спостереження. Коли ми за ознакою „вік” розділили загальну вибірку (n=50) на дві групи - від 18 до 23 років та від 24 до 34 років то за розрахунками по t-критерію Стьюдента t=3,126, р<0,01 ми виявили достовірну різницю в тому, що люди за віком до 24 років значно менше психологічно готові до шлюбу ніж люди після 24 років. Така ж тенденція, навіть більш яскраво, була виявлена нами і в групі одружених - t=5,52; p<0,001. Знову ж цікавим є той факт, що такої різниці достовірних розходжень за ознакою „вік” ми не знайшли в неодруженій групі (n=26)
t= - 0,274 p<0,787.
Слідуючи логіці наших міркувань і виявляючи гіпотезу про зв'язки або залежність „готовності - неготовності” до шлюбу в людей не по біологічній статі, а по гендерної ідентичності, ми перегрупували загальну вибірку, а також групу одруженій і неодружених по ознаці макулінності-фемінінності.
Для цього були використані дані отримані в респондентів за методикою виявлення маскулінності-фемінінності - шкала "Маскулінность-фемінінность" із Фрайбурського особистісного опитувальника (FPI) і методики "Маскулінності-фемінінності" С. Бем. Первинні дані приведені в додатку.
В аналізі використовувався і такий тип гендерної ідентичності, як андрогінность. Під андрогінністю розуміють стан, при якому деякі чоловічі і деякі жіночі ознаки присутні в того самого індивіда [словник]. Зведені разом дані виглядають у такий спосіб.
Таблиця 1
Кількість маскулінних-фімінінних та андрогінних типів серед одруженої та неодруженої молоді
| Статеві типи | Загальна вибірка (n=50) | Одружені (n=24) | Неодружені (n=26) |
| Чоловіки: | |||
| маскулінні | 16 (64,0%) | 9 (75,0%) | 7 (53,8%) |
| фемінінні | 5 (20,0%) | 2 (16,7%) | 3 (23,1%) |
| андрогінні | 4 (16,0%) | 1 (8,3%) | 3 (23,1%) |
| Жінки: | |||
| маскулінні | 8 (32,0%) | 6 (50,0%) | 2 (15,4%) |
| фемінінні | 6 (24,0%) | 2 (16,7%) | 4 (30,8%) |
| андрогінні | 11 (44,0%) | 4 (33,3%) | 7 (53,8%) |
Діаграма 2
Графічне представлення маскулінних, фемінінних і андрогінних типів у загальній вибірці (n=50)
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
