124975 (593048), страница 5

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 5)

3.2 Вибір засобів автоматизації установки.

3.2.1 Призначення та технологічна характеристика засобів

У схемі керування застосовуються 5 електродвигунів. До кожного електродвигуна є своя пуско-захисна апаратура та прилади автоматичного керування. Так як в агрегаті виконується багато різних операцій, то електродвигуни вмикаються лише у певній послідовності. Якщо намагатися увімкнути їх у іншій послідовності то будуть спрацьовувати блокувальні контакти, що є автоматичним захистом. Тому послідовність вмикання двигунів слідуючи – двигун дробарки М5, двигун вивантажувального транспортера М1, електродвигун шнека М4, насос подачі М2 і насос відкачування води М3, двигун вивантажувального транспортера М1 запускається із запізненням, необхідним для розгону дробарки. Витримку часу створює реле часу КТ1.

Для захисту силових кіл від короткого замикання і перевантажень застосовуємо автомати серії ВА51. Для пуску і блокування контактів застосовуємо електромагнітні пускачі серії ПМЛ. Для захисту двигунів від перевантажень використовуємо теплові реле типу РТЛ, їх встановлюють в електромагнітних пускачах або на панелях. Також у схемі керування використано електромагнітне реле часу ВС-10, проміжне реле для керування послідовності вмикання лінії РПУ-1, пакетний перемикач для вибору режиму роботи „Авт.”, „Ручне”, „Миття” серії ПКВ-3-15 (пакетнокулучковий), кнопковий пост керування КУ-120, а також світлова сигналізація.

Таблиця 3.1 Технічні дані засобів автоматизації.

3.2.2 Будова і принцип роботи засобів автоматизації

Автоматичний вимикач призначений для вмикання і вимикання асинхронних двигунів і інших споживачів електричної енергії, а також для їх захисту від перевантажень і коротких замикань. Автомат поєднує у собі функції рубильника, запобіжника і теплового реле. Забезпечує одночасне вимкнення трьох фаз мережі. Автомат вмикається і вимикається вручну, в аварійному режимі він вимикається автоматично електромагнітним або тепловим розчіплювачем. Електромагнітний розчіплювач спрацьовує миттєво при протіканні струмів короткого замикання, а тепловий розчіплював спрацьовує з оберненою витримкою часу при протіканні струмів перевантаження.

Рис. 3.1 Будова автоматичного вимикача АЕ2060

1 – кришка (пластмасова); 2 – дугогасильна камера; 3 – перекидна пружина; 4 – рукоятка; 5 – важіль; 6 – важіль; 7 – розчіплював; 8 – термобіметалевий елемент; 9 – якір електромагніту; 10 – серцевина електромагніту; 11 – контактний важіль; 12 – рухомий контакт; 13 – нерухомий контакт; 14 – основа (пластмасова).

3.2.3 Підготовка до роботи і порядок роботи засобів

Робота теплового реле полягає у слідуючому: при нагріванні струмом перевантаження який протікає по нагрівниках, біметалеві пластини згинаються і повертають температурний компенсатор, який виводить защіпку механізму спрацювання із зачеплення з пластиною. Під дією пружини траверса разом із закріпленим на ній контактним містком миттєво переміщується направо, розмикаючи нерухомі контакти. При натисканні вручну на кінець траверси, защіпка під дією пружини входить у защіплення з пластиною.

Рис. 3.2 Будова теплового реле.

1 – пружина; 2 – рухомий контакт; 3 – нерухомий контакт; 4 – траверса; 5 – пружина; 6 – пластина; 7 – защіпка; 8 – температурний конденсатор; 9 – біметалева пластина; 10 – нагрівник.

Струм уставки реле можна плавно регулювати пересуваючи пластину ексцентриком. При зменшені струму уставки защіпка наближається до температурного компенсатора, при збільшені – віддаляється.

Також у принципіальной схемі агрегату АКП-10А використовується і електромагнітне реле часу яке складається із електромагнітної системи регулюючого механізму спрацювання і контактної системи. При подачі напруги на реле рухома серцевина притягується і заводить пружину часового механізму. Під дією пружини часовий механізм пускається у хід. По закінчені витримки часу рухомий контактний місток замикає нерухомий контакт.

3.2.4 Технічне обслуговування засобів

Технічне обслуговування пускозахисних апаратів проводять на місці встановлення. Найкраще це робити разом з технічним обслуговуванням електроспоживачів, якими управляють контактні апарати.

Операції з технічного обслуговування полягають у слідую чому: розбирання апарату, дефектація контроль технічного стану елементів (опір ізоляції, зазор між ножами, глибина входження ножів та інше), встановлення деталей, заміна непрацюючих, складання апарату і перевірка на вмикання, вимикання.

Капітальний ремонт силового обладнання виконується на спеціальних підприємствах.

Технічне обслуговування установок безпосередньо проводиться на місці їх встановлення без демонтажу. Технічне обслуговування проводять працівники енергетичної служби господарства. Дрібні поломки і дефекти усувають під час поточного ремонту без заміни обмотки.

4 ОХОРОНА ПРАЦІ І ПРОТИПОЖЕЖНІ ЗАХОДИ

4.1 Організація роботи на об’єкті по охороні праці

Контроль за дотриманням законодавства про охорону праці проводить інженер з охорони праці. Кожного дня перед розподіленням працівників по роботах проводиться інструктаж по охороні праці, а також перевіряється робоче місце та інструменти.

По ходу роботи інженер з охорони праці має слідкувати за своїми працівниками. Щотижня проводиться перевірка стану охорони праці у всіх цехах, відділеннях, бригадах, їх проводять начальники цехів, дільниць і інженер з охорони праці. Якщо знаходять якісь недоліки, порушення з охорони праці чи техніки безпеки, то це відмічається у журналі, а потім встановлюються строки їх усунення і назначають відповідального. Раз у місяць інженер-електрик, лікар, голова профспілкової організації та інженер з охорони праці перевіряють стан охорони праці, про помічені недоліки роблять записи у журнал контролю. Раз у шість місяців спеціалісти які обслуговують електрообладнання проходять повторний інструктаж з техніки безпеки, при проходженні цього інструктажу кожен працівник розписується у журналі з техніки безпеки. Один раз у три місяці проводиться перевірка електрообладнання і установок, дані про це записують у журнал.

Існують такі види інструктажу:

Вступний інструктаж повинен проводитись під час прийому на роботу, а також з особами які прибули у відрядження, на практику або навчання.

Вступний інструктаж проводиться особами на яких покладені ці обов’язки наказом по об’єкту, із використанням наочних посібників і технічних засобів навчання. Програма вступного інструктажу повинна містити питання, що стосуються особливостей даного об’єкту з погляду охорони праці і пожежної безпеки, і затверджуватись технічним керівником об’єкту.

Первинний інструктаж проводиться під час приймання на роботу, призначення на нову посаду або зміни робочого місця. А також із працівниками інших підприємств і організацій (відрядженими, студентами-практикантами), якщо вони будуть брати безпосередню участь у виробничих процесах.

Первинний інструктаж проводиться до початку роботи безпосередньо на робочому місці, безпосереднім керівником або призначеним ним особою. Програма первинного інструктажу повинна містити питання, які стосуються виробничих особливостей та інструкції з охорони праці і пожежної безпеки для даної посади (роб. місця). Програма первинного інструктажу затверджується технічним керівником об’єкта.

Періодичні (повторні) інструктажі для виконання робіт з підвищеною небезпекою проводяться кожного місяця таким чином, щоб протягом кварталу охопити всі питання первинного інструктажу, а протягом року – усі питання технології виконання робіт і пожежної безпеки. Для інших робіт періодичні інструктажі проводяться не рідше ніж один раз на півріччя, а з пожежної безпеки один раз на рік.

Періодичні інструктажі проводяться безпосереднім керівником у робочих умовах з метою підвищення рівня знань правил і інструкцій, недопущення повторного порушення, що мали місце раніше, охорони праці, пожежної безпеки, виробничої і трудової дисципліни.

Позапланові інструктажі проводяться безпосереднім керівником на робочому місці у таких випадках:

• після набуття чинності нових або перероблених нормативних документів;

• після змін у складі устаткування або у технологічному процесі;

• після порушень працівником правил технічної експлуатації або охорони праці;

• за вимогою посадових осіб органів державного регулювання і нагляду;

• після перерви у роботі понад 30 днів – для робіт із підвищеною небезпекою і понад 60 днів – для інших робіт.

Порядок проведення позапланових інструктажів аналогічний порядку проведення періодичних (повторних) інструктажів.

Цільовий інструктаж проводиться у разі:

• виконання робіт за нарядом або розпорядженням;

• виконання разових робіт, безпосередньо не пов’язаних із посадовими обов’язками або обов’язками за спеціальністю;

• ліквідації аварій. Стихійних лих;

• проведення різноманітних заходів, екскурсій.

Цільовий інструктаж проводить особа, яка відповідає за створення умов для безпечного виконання роботи, заходів.

Інструктаж з пожежної безпеки проводиться при прийомі на роботу особою на яку покладено ці обов’язки.

4.2 Розробка інструкції по ТБ на робочому місці

До розробки інструкції з охорони праці поставлені певні вимоги.

Інструкції повинні відповідати чинному законодавству, державним галузевим і міжгалузевим актам з охорони праці, правилам, нормам та інше. Кожній інструкції присвоюється назва і скорочене позначення. У назві інструкції стисло вказується для якої професії або виду робіт вона призначена. До інструкції мають підлягати загальні положення щодо охорони праці та організація і технічні вимоги безпеки.

Інструкція з охорони праці повинна мати такі розділи:

1. Загальні положення.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи.

3. Вимоги безпеки під час роботи.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.

АКПП „Ладижинський”

ІНСТРУКЦІЯ

Характеристики

Список файлов ВКР