123250 (592789), страница 3
Текст из файла (страница 3)
Рруш=125 Н.
Необхідне зусилля визначаємо за формулою:
Рруш=Fk*Pm;
Pm-робочий тиск у пневмоциліндрі. Звідси:
Fk=Pруш/Рм=125/0,4*102=3,125 см2.
Виходячи з величини значення Fk підбираємо діаметри поршня і штока:
Діаметр поршня:
Приймаємо DП=32 мм
Розраховуємо площу робочої поверхні поршня:
штока:
Площа вихлопної порожнини:
Fn2 = Fn1-FШ=0,0008-0,000785=0,000015 м2
Маса рухомих частин пневмопривода 0,4 кг
Приведена до поршня маса вантажу та частин привода:
m=mb+mn=12.0+0.4=12.4 кг
Рівняння руху вантажу:
xI=0.435 sin (7.39t)
xII=0.059(1-cos(7.39t))
x=0.059-0.00939sin(7.39t)
Результуюча всіх сил опору:
P(t)=Pc.тp+mb*g*f+P2(F1-F2)=40+12*9.8*0.3+105(0.0008-0.000785)=76.82 H
Pc.тp=40 Н – сила опору рухомих частин.
Розрахунок витрат стисненого повітря пневмоциліндром.
Q=q*n*
q=2V-об’єм повітря необхідний для виконання одного циклу
n – кількість циклів
- 1,1…1,3 – коефіцієнт, що враховує невиробничі витрати.
V=R2L=3.14*1.62*5=40.2 см3
q=2*40,2=80,4 см3
Q=80,4*70,5*1,3=7377,88 см3/хв
Розрахунок виконавчого пневмомеханізма для розкривання та закривання стулок.
Стулки являють собою складний кривошипно-шатунний механізм.
Для підбору та розрахунку пневмоциліндру необхідно знайти приведену масу стулок. Для цього необхідно розглянути всі положення цих стулок при заданому ході пневмоциліндра (рис. 7).
Рис. 7 - Розрахункова схема стулок
Будемо розглядати одну (праву) стулку, так як вони ідентичні одна одній.
Розрахункова формула представляє собою рівняння рівноваги моментів інерції
Спростивши праву і ліву частини:
IO2=IO3=1/3 m3(4)l2
IS2=0,1m2l2 – сила інерції другої ланки.
Для знаходження приведеної маси необхідно хід пневмоциліндра поділити на окремі ділянки, для визначення мпрмакс.
Для цього задаємося синусоїдальним законом руху штока пневмоциліндра.
x = S/T (1-cos at)
t – поточне значення часу, с;
a=2/T, відповідно:
x=S/T(1-cos2/T*t).
Для знаходження необхідних швидкостей та кутових прискорень w2, w3, w4, w5, необхідно побудувати план швидкостей.
Алгоритм побудови.
Знаходимо швидкість т. О за формулою
S=0,04 м – хід штовхача;
T=1,15 с – час одного циклу роботи;
t – поточне значення;
Рис. 8 - Кінематична схема стулок
t1=Т/6, t2=(Т/6)*2, t3=(Т/6)*3
V0=0,04/1,15*(1-cos2/1.15*t2)
Визначаємо швидкість т. А:
VA=V0+VAO/OA
VA=V02+VAO2/O2A
Визначення швидкості т. В методом подібності:
ab/O2A=AB/O2Aab=O2A*AB/O2A$
Знаходимо швидкості т. С, т. S4, S5.
Визначимо кутові швидкості: w3=w4=VA/lO2A;
Розглянувши плани швидкостей можна зробити висновки, що вони по числовим значенням однакові, лише змінюється напрямок, тому розглядаємо любий один план швидкостей і визначаємо потрібні швидкості:
Va=pa*V=69*0.00056=0.0386 m/c
Vb=pb*V=138*0.00056=0.076 m/c
Vc=Vb=0.076 m/c
Vs3=Vs4=Va=0.039 m/c
Vs5=Vc=0.076 m/c
w3=w4=Va/lO2A=0.039/0.182=0.21 c-1
w2=0.195 c-1; Vs2=0.032 m/c
Для розрахунку сил інерції приймаємо:
mР.Ч.Ц.=0,4 кг
m2=0,450кг
m3=0,700 кг
m4=0,700 кг
Відповідно:
Is2=0.1m2l12=0.1*0.450*0.16*0.16=7.2*10-3
Io2=Io3=1/3m3l22=1/3*0.700*0.29=6.7*10-2
Обчислюємо приведену масу стулок:
Так як стулки ідентичні, то загальна приведена маса буде:
mПР=27,4 кг.
Вихідні дані для розрахунку пневмоциліндру:
-
тиск повітря в магістралі:
Рм=0,40 МПа;
-
ефективна площа вхідного отвору:
Fl=4*10-6 м2
-
початкова і кінцева приведені координати поршня:
Хо1=Хо2=0,01 м
-
зусилля необхідне для піднімання штоку:
Рруш=351,2 Н
Необхідне зусилля можна визначити за формулою:
Рруш=Fk*Pm
Рм - робочий тиск в пневмоциліндрі
Fk – площа, яка визначається як різниця площі поршня і штока
Fk=Рруш/Рм=351,2/40=7,024 см2
Виходячи з площі Fk підбираємо діаметр поршня і штока:
Fш=d2/4=3.14*100/4=78.5 mm2
F пор= Fk+ Fш=78,5+7,024=85,5 мм2
Діаметр поршня:
Приймаємо Dп=32 мм
Площа робочої поверхні поршня:
штока:
Площа вихлопної порожнини поршня:
Fп2= Fп1- Fш=8,04*10-4-7,85*10-5=7,255*10-4м2
Результуюча всіх сил опору:
P(t) = Pc.mp.+mBgF+P2(F1-F2)=40+12.5*9.81*0.3+105(8.04*10-4-7.85*10-5)=139.5 H.
Pc.mp.=40 H – сила опору рухомих частин пневмоприводу;
F = 0,3 – коефіцієнт тертя.
Розрахунок витрат стисненого повітря пневмоциліндром.
Q=q*n*
q=2V - об’єм повітря необхідний для виконання одного циклу
V=R2L=3.14*2.5*2.5*23=451.375 cm2
q=2V=2*451.375 = 902.750 cm3
n – кількість циклів n=38
=1,1…1,3 – коефіцієнт, що враховує невиробничі витрати;
Q = 2*451,375*38*1,3=44595,85 см3/хв.
3.4 Розрахунок виконавчого пневмомеханізму для зштовхування штабеля пачок в ящик
Вихідні дані до розрахунку:
тиск повітря в магістралі:
Рм=0,4 МПа
хід виконавчого механізму:
S=0.23 м
Час спрацювання механізму T=0,85 с
ефективна площа вхідного отвору: fl=4*10-6 м2
початкова і кінцева приведені координати поршня:
Хо1=Хо2=0,01 м
Зусилля необхідне для спрацювання:
Р руш = 246 Н
Зусилля необхідне для спрацювання визначаємо з формули:
Рруш = Fk*Рм
Рм- робочий тиск в пневмоциліндрі,
Fk – площа, яка визначається як різниця площі штока і поршня.
Fk=Рруш/Рм=246/40=6,14 см2
Виходячи з величини значення Fk підбираємо діаметри поршня D і штока d.
3.5 Розробка циклограми роботи машини та розрахунок суміщення робочих органів
Циклограма машини – це сукупність циклограм робочих органів. В нашому випадку ми складаємо проектну циклограму, щоб вірно визначити тривалість робочого циклу машини і отримати потрібну продуктивність.
Відповідно до структурної схеми спочатку набираємо штабель висотою сім пачок, а потім зіштовхуємо його в ящик. Одночасно з набором штабеля в нас відбувається операція відведення заповненого ящика, а також подача порожнього ящика для завантаження в нього наступного штабеля виробів.
Ми розробили прямокутну циклограму пристрою у масштабі 1 с=5, 83 мм врахувавши час спрацювання пневмоциліндрів і забезпечили потрібну продуктивність пристрою.
Циклограма роботи машини: I – стулки; II – підйомний стіл; III – штовхач; IV – подача ящика; V – утримувач клапанів; 1 – робочий хід; 2 – холостий хід; 3 – вистій.
| I | 1 | 3 | 2 | 3 | 1 | 3 | 2 | 3 | 1 | 3 | 2 | 3 | 1 | 3 | 2 | 3 | 1 | 3 | 2 | 3 | 1 | 3 | 2 | 3 | 1 | 3 | 2 | 3 | ||||||||||||
| II | 3 | 1 | 3 | 2 | 3 | 1 | 3 | 2 | 3 | 1 | 3 | 2 | 3 | 1 | 3 | 2 | 3 | 1 | 3 | 2 | 3 | 1 | 3 | 2 | 3 | 1 | 3 | 2 | 3 | |||||||||||
| III | 2 | 3 | 1 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| IV | 3 | 1 | 3 | 1 | 3 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| V | 3 | 1 | 2 | 3 | 2 | 1 | 3 | |||||||||||||||||||||||||||||||||
3.6 Суміщення робочих органів машини
Під суміщенням руху робочих органів розуміють послідовно-паралельний режим їх роботи. Чим більше часу іде на суміщення, тим зменшується тривалість кінематичного циклу, а також збільшується продуктивність при його мінімальних розмірах.
Це суміщення виконується при робочому ході штовхача та холостому ході штирів.
Розглянемо варіанти руху першого і другого робочих органів за лінійним законом.
Умови: V1p.x.=const; V2x.x.=const
A-точка можливого зіткнення.
Хід штирів S2X.X.=45 mm
Хід штовхача S1P.X.=125 mm
Sd1/=38 mm
Sd1/=Sd1-=35 mm; =25
t2XX=0.3 c
t1PX=0.2 c
t12=t2PX+t2XX-t/1PX=0.4+0.3-0.056=0.644 c
4. Монтаж, ремонт, експлуатація машин
Виробниче обладнання являє собою найбільш важливу частину основних фондів підприємств харчової промисловості, їх технічно-виробничий потенціал, тому питання монтажу, технічного обслуговування і ремонту, які забезпечують довговічність і працездатність обладнання повинні бути предметом повсякденної уваги обслуговуючого персоналу.
Монтаж та налагодження машин здійснюється у відповідності з технічним описом і інструкцією по експлуатації. В залежності від конструкції машини, її монтажу перш за все потрібна підготовка фундаментальної основи (площадки), яка повинна бути горизонтальною з підведеними пневмо і електрокомунікаціями, пристроями для зливання води при мийці машини.
Перед монтажем після зовнішнього огляду пристрою його розконсервовують, промивають гарячою водою або миючим розчином і потім висушують.
Оброблені поверхні деталей, які покриті захисним шаром мастила потрібно промити гасом і ретельно витерти.















