116197 (592396), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Цей метод відрізняється простотою застосування, дозволяє більш економно використовувати навчальний час. При цьому значно легше добитися єдності вимог, індивідуалізувати їх. Крім того, письмові роботи дають можливість виявити уміння логічно, послідовно висловлювати свої думки на папері. Варто також вказати, що письмові контрольні роботи студентів можна з вищою об'єктивністю оцінити, ніж результати усного опитування: в даному разі викладач не обмежений часом.

Але письмовий контроль має також і свої недоліки. Це, в першу чергу, відсутність живого контакту викладача зі студентами, його цілеспрямованих впливів на зміст їх навчальної праці, що в цілому знижує виховну функцію контролю. По-друге, успіхи і помилки чи неточності студента, зафіксовані в контрольній роботі, якби "віддаляються" від нього на час до повідомлення результатів, що не так мобільно сприяє корекції знань, як при усному опитуванні. Зокрема, корективи в знання студентів викладач вносить опосередковано, відзначаючи в письмових роботах позитивні надбання, помилки чи неточності, які не завжди усвідомлюються студентами при самостійному аналізі. По-третє, письмовий контроль трудомісткий, він вимагає кропіткої роботи викладача як з підготовки індивідуальних завдань, так і з забезпечення самостійного їх виконання студентами. Крім того, треба старанно їх перевірити, поставити об'єктивні оцінки та своєчасно (чим скоріше, тим вище педагогічний ефект!) проаналізувати результати контролю перед групою.

Таким чином, письмові контрольні роботи не можуть замінити усного контролю знань, викладачеві необхідно доцільно поєднувати ці методи.

Графічна перевірка як метод контролю знань у вищій школі використовується переважно при вивченні таких предметів, як технічне креслення, нарисна геометрія, сільськогосподарські машини, деталі машин, теоретична механіка тощо. Форми графічної перевірки знань, умінь та навичок можуть бути дуже різноманітні: креслення деталей, вузлів машин, графіків, перерізів, механізмів, пристроїв, схем машин та агрегатів, технологічних процесів, побудова діаграм, геометричних фігур тощо.

Крім перевірки теоретичних знань, графічні контрольні роботи виявляють вміння та навички узагальнювати, класифікувати вивчений матеріал, просторової уяви, креслярські вміння та ін. Завдяки тому, що кожен студент виконує своє індивідуальне завдання, цей метод контролю сприяє розвитку пізнавальної самостійності, наполегливості, вихованню сумлінності, відповідальності у тих, хто навчається. Наприклад, при вивченні курсу "Технічне креслення" студенти-механіки першого курсу виконують графічну роботу "Геометричні тіла". На її виконання кафедра визначила чотири тижні. В завданні студенту вказано, які геометричні тіла він повинен накреслити, в яких проекціях та розмірах. Оцінювання графічної роботи проходить у співбесіді з викладачем, де студент захищає виконану роботу, а викладач вказує на позитивні та негативні аспекти креслень та виставляє оцінку в журнал.

Графічний контроль знань студентів на практиці переважно поєднується з іншими методами, зокрема з усним опитуванням.

Для перевірки практичної підготовки студентів застосовують метод практичного контролю. Перевірка практичних умінь та навичок здійснюється через контрольні завдання, які вимагають виконання студентами певних дій, операцій, процесів. У практичні завдання інколи вводять запитання, які вимагають теоретичного обґрунтування робіт, які виконуються.

Практичний контроль знань дозволяє перевірити уміння і навички студентів виконувати певні трудові операції, здійснювати вимірювання за допомогою приладів, наладку і регулювання механізмів, улаштування тощо.

Контрольні практичні завдання виконуються двома способами - індивідуальним та фронтальним. Одночасне виконання практичного завдання студентською групою (фронтальний спосіб) здійснюється тоді, коли при індивідуальній роботі неможливо отримати кінцевий результат.

Тестовий контроль знань студентів все більше застосовуються при діагностиці освітньо-професійної підготовки студентів вищих аграрних закладів освіти. На гадаємо, що термін "тест" перекладається як "випробування", "перевірка", "спроба", "мірило", "критерій". Випробовування, подібне до тестування, використовувалося ще три тисячоліття тому в Китайській імперії. В Древній Греції випробовування використовували для оцінювання фізичних і мислительних здібностей. Відомо, що Платон запропонував серію випробувань військових здібностей, які проводили при підборі воїнів в "ідеальній" державі. Перелік цих випробовувань учені справедливо вважають першим систематичним описом тестів здібностей. Але класне тестування, під яким розуміють стандартизований вимір індивідуальної різниці, можна прослідкувати лише з кінця XIX століття. Тести систематизують таким чином:

1. Тести загальних розумових здібностей, розумового розвитку.

2. Тести спеціальних здібностей у різноманітних галузях діяльності.

3. Тести досягнень, успішності, академічних успіхів.

4. Тести для визначення певних якостей (властивостей) особистості (пам'яті, мислення, характеру й ін.).

5. Тести для визначення рівня вихованості (сформованості загальнолюдських, моральних, соціальних і інших якостей).

Таким чином, тестовий контроль знань — це метод виміру й оцінювання знань, умінь та навичок студента за допомогою спеціально підготовлених стандартизованих завдань. У свою чергу, тест досягнень — серія стандартизованих завдань, які дають можливість об'єктивно виміряти обсяг і рівень засвоєння студентами конкретних знань, умінь та навичок. Стандартизованим називається завдання, для якого може бути попередньо визначена єдино можлива правильна відповідь.

Стандартизовані завдання бувають двох типів: з наданими відповідями (закриті) і з вільним складанням відповіді (відкриті). Завдання з наданими відповідями поділяються на: вибіркові (одновибіркові, багатовибіркові та відновлення послідовності) та на відповідність (перехресні, на порівняння і протиставлення, з множинними відповідями). Завдання з вільним складанням відповіді бувають або на доповнення, або на перелік.

Одновибіркові завдання використовуються у випадках, коли для ситуацій, які пропонуються для розв'язування студентам, відповідь складається лише з одного елемента.

Багатовибіркові завдання застосовують тоді, коли об'єкт розгляду має багато складових частин чи властивостей і для його характеристики необхідно навести їх повну сукупність, яка й утворює правильну відповідь.

Завдання на відновлення послідовності використовуються у випадках, коли треба перевірити не тільки знання властивостей, структури об'єктів, процесів, явищ, а і взаємодію складових елементів, послідовність етапів якогось процесу, розвитку явищ, засвоєння студентами певних алгоритмів тощо.

Перехресні завдання передбачають встановлення взаємозв'язку, взаємовідповідності між двома (чи більшої кількості) списками елементів.

Завдання на порівняння і протиставлення складаються з двох або більшої кількості списків елементів, у яких студент повинен вибрати з першого елементи, що відповідають визначеним в умовах завдання вимогам та знайти відповідні елементи в кожному з наведених списків.

Завдання з множинними відповідями складаються з питання та двох чи більше списків. У першому наведений перелік об'єктів, а в інших - перелік їх властивостей. При виконанні завдання студент повинен для кожного з наведених об'єктів вибрати той перелік властивостей, які їм притаманні.

Завдання на доповнення мають вигляд ствердження (вислову, речення, числа, формули тощо), в якому зроблено один або декілька пропусків, які студент під час відповіді повинен заповнити, вписуючи слова, цифри, символи, умовні позначення тощо.

Завдання на перелік вимагають від студента перелічити складові частини, властивості, ознаки чи характеристики об'єкта, названого в умові завдання.

II. Методика підготовки та практика використання тестів

2.1 Цільова спрямованість тестового іспиту

Одним з головних засобів діагностики рівня освітньо-професійної підготовки випускників вищих навчальних закладів є тестовий контроль.

Тест (test) в перекладі з англійської — іспит, випробування.

Тестування або тестовий контроль — це процедура визначення рівня підготовки фахівців у певній галузі знань, психологічного, фізичного та розумового стану, професійної придатності, обдарованості та інших якостей особи за допомогою системи спеціально підготовлених завдань.

Тестовим називається завдання (запитання, задача), для якого може бути попередньо визначена (сформульована) єдино можлива правильна відповідь. Така відповідь є еталоном, з яким порівнюють відповідь випускника.

Сукупність завдань, що використовуються при тестовій перевірці мають назву — тест або контролююча програма.

В педагогічній практиці використовуються два види тестів:

• тести досягнень, які призначені для з'ясування рівня засвоєння знань, умінь в процесі навчання, по завершенні вивчення теми, розділу або всієї навчальної дисципліни, при атестації випускників по закінченні навчального закладу;

• тести інтелекту, які повинні з'ясовувати стан мислення, пам'яті, уваги та інших характеристик психічного розвитку особи.

Тести досягнень, що використовуються для визначення рівня професійної підготовки фахівців, отримали назву тести професійної компетенції.

Тест професійної компетенції - це система контрольних завдань стандартизованої форми, орієнтованих на вимір і оцінку обсягу, повноти, системності, міцності та осмислення професійних знань, а також дієвості і самостійності умінь випускника вищого навчального закладу, які дозволяють співставити рівень його досягнень у процесі професійної підготовки з еталонними вимогами освітньо-кваліфікаційної характеристики до професійних умінь, які характеризують здібність і здатність випускника виконувати соціально-виробничі функції на певному рівні кваліфікації та кваліфікаційної спеціалізації в конкретній сфері праці.

Тести професійної компетенції є важливою складовою частиною всього комплексу підсумкової атестації та одним із методів комплексної оцінки якості підготовки випускника вищого навчального закладу для виконання професійної роботи на первинних посадах, спроможності і готовності його виконувати виробничі функції і вирішувати типові задачі професійної діяльності:

• у конкретній предметній сфері;

• на визначеному об'єкті діяльності;

• відповідно до напряму професійної підготовки;

• за фахом;

• на сертифікованому освітньо-кваліфікаційному рівні.

Тестові іспити є об'єктивним засобом, що використовується повноважними державними органами (Міносвіти, галузевими міністерствами, іншими установами) з метою визначення освітньо-кваліфікаційного рівня професійної підготовки кандидата на одержання державного документа про успішне завершення підготовки і засвідчує той факт, що він володіє знаннями, навичками та уміннями, що відповідають, принаймні, положенням Державних стандартів вищої освіти, і здатний виконувати передбачені цим документом соціально-виробничі функції.

На тестовому іспиті кандидат повинен підтвердити не тільки наявність знань, навичок і умінь, а й здатність приймати правильні рішення .

Встановлення змістовної і структурної відповідності завдань тесту реальній професійній задачі є найважливішим етапом розробки тестів професійної компетенції. Цим цілям служить так звана специфікація тесту, що включає:

а) змістовний аналіз професійної задачі, її можливих форм і особливостей;

б) вичленення змісту професійних умінь;

в) встановлення структурних компонент умінь;

г) змістовний аналіз кожної компоненти з метою виділення обумовлюючих його знань;

д)систематизацію знань і опис стратегії їх конструювання;

е) зразки тестових завдань та виклад стратегії їх конструювання.

2.1.1 Дидактична характеристика тестового контролю

Перевагами тестового контролю є:

• об'єктивність, простота та формалізованність процедури визначення оцінки якості підготовки;

• використання кількісних показників для визначення повноти та глибини засвоєння матеріалу;

• простота процедури запису відповіді, незалежність оцінки від техніки письма;

• чіткість та однозначність формулювання умов тестових завдань, що забезпечує однозначність сприйняття студентами їх змісту;

• рівні вимоги до знань та умінь фахівця шляхом використання в тесті завдань однакової складності, обсягу та змісту;

• забезпечення необхідної повноти охоплення знань та умінь, що контролюватимуться під час перевірки;

• одночасність перевірки всього складу випускників;

Характеристики

Список файлов ВКР