116093 (592352), страница 7

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 7)

„Хто старших зневажає, той добра не знає”;

„Ввічливості всі двері відчиняються”;

„Поводься з іншими так, як би ти хотів, щоб поводилися із тобою" та інші.

Також пропонували дітям народні прислів’я, в яких широко відображається система поглядів українського народу на формування моральних якостей особистості. В них прославляється працелюбність, розсудливість, прислів’я викривають ледачих:

„Дружно люди візьмуться - гори здадуться”;

„Дружній череді і вовк не страшний”;

„Одна бджола мало меду носить”;

„Дружні сороки орла заклюють”;

„Добре в тій сім’ї живеться, де гуртом сіється і жнеться"

„Маленька праця краща за велике безділля”;

„Під лежачий камінь вода не тече”;

„Бджола мала, а й та працює”;

„Не кажи не вмію, а кажи навчуся" тощо.

Особливе значення мають приказки і прислів’я, в яких йдеться про необхідність дбайливого ставлення до природи (див. додаток В):

„Горнися до природи - не матимеш пригоди”;

„До землі з ласкою - будеш з паскою”;

„Пошануй худобу раз, а вона тебе десять раз пошанує”;

„Від природи бери те, що вона дає, тай за те дякуй”;

„Зруйнував гніздо пташине - не буде в тебе ні дітей, ні родини”;

„Доглядай землю плідну, як матір рідну" тощо.

Деякі прислів’я і приказки забороняють негативні дії відносно природи. Заборони зафіксовані у зверненнях до дітей: „не псуй", „не руйнуй", „не брудни", „не рубай". Наприклад:

„Не брудни криниці, бо схочеш водиці”;

„Не бий бобра, бо не буде добра”;

„Не псуй джерела - онуки проклянуть".

Ряд прислів’їв і приказок прямо вказують на необхідність раціонального природокористування. Це такі, як:

„Зрубав одне дерево - посади троє”;

„Посієш вчасно - збереш рясно”;

„Посадив дерево - себе прославив, посадив сад - рід прославив".

Ряд прислів’їв і приказок показують, що природа є найважливішою цінністю у житті людини. Зокрема, це такі:

„Земля наша мати - всіх годує”;

„Хліб - батько, вода - мати".

Найкращими побажаннями для людей колись було:

„Будь здорова - як риба, гожа - як рожа, весела - як весна, робоча - як бджола, а багата - як земля".

У прислів’ях і приказках відображено ставлення людини до природи. Наприклад: „Не кожному природа матір’ю, іншому й мачухою”.

За народними уявленнями у природі все доцільно, тому неприпустиме будь-яке насильство над нею: „Не пхай ріки, вона сама пливе", „Криницю силою копати - води не пити".

Усі ці прислів’я і приказки ми використовували під час вивчення теми „До природи не неси шкоди" у 2 класі.

На нашу думку, у роботі з молодшими школярами під час формування уявлень про сезонні зміни в неживій і живій природі та праці людей найбільшу увагу слід приділяти прислів’ям і приказкам, у яких мова йде про спостереження за природою в різні пори року. Наприклад:

„Як лютий не лютуй, а на весну брів не хмур”;

„Сухий березень, теплий квітень, мокрий май - буде добрий урожай”;

„Як у травні дощ на дворі, то восени хліб у коморі”;

„Посієш вчасно - збереш рясно”;

„Як листя жовтіє, то поле смутніє”;

„Весняний день рік годує”;

„Де багато пташок, там немає комашок”.

Для учнів 2 класу при вивченні розділу „Природа навколо нас”, де розкриваються зв’язки між живою і неживою природою у різні пори року, краще використовувати прислів’я і приказки, у яких відображена пряма залежність між окремими природними чинниками і розвитком рослин. Учні повинні вміти пояснити, зокрема такі приказки:

„Без дощу і трава не росте”;

„Як дощу не буде, той очерет не виросте”.

Народні приказки і прислів’я виникли у результаті встановлення і усвідомлення причинно-наслідкових зв’язків між неживою і живою природою. Наприклад, прислів’я „Зима без снігу - літо без хліба" вказує на пряму залежність між кількістю опадів узимку і розвитком рослин улітку.

Для того щоб урізноманітнити роботу дітей із прислів’ями та приказками ми пропонували їх у незвичній формі. Перш ніж аналізувати їх зміст учні повинні були скласти прислів’я чи приказку. Наприклад:

Тема уроку. Хто ти? Звідки? Якого роду-племені?

„Збери” прислів’я. Про які риси, притаманні українському народові, у них йдеться?

Дружба та братство -	► ◄	людина - родом і народом.
Дерево міцне корінням,	► ◄	найбільше багатство.
Згода будує,	► ◄	море загатити.
Гуртом можна й	► ◄	вік учись.
Зробив діло -	► ◄	а незгода руйнує.
Вік живи -	► ◄	гуляй сміло.

Тема уроку. Про акуратність. Твоя квартира

Прочитай прислів’я, починаючи з виділеного кружечка. Запиши його. Поясни, чому так кажуть.

Тема уроку. Про трудолюбивих і лінивих

З’єднай частини прислів’я і поясни, чому так кажуть.

Більше діла,	► ◄	за велике безділля.
Тяжко тому жити,	► ◄	а й та працює.
Маленька праця краща	► ◄	вода не тече.
Під лежачий камінь	► ◄	менше слів.
Бджола мала,	► ◄	хто не хоче робити.

Ще однією складовою культурно-історичного досвіду народу, яку доцільно використовувати на уроках „Я і Україна" є народні прикмети. Вони узагальнюють багатовіковий досвід трудової діяльності людей, тривалі спостереження за взаємозв’язком і взаємозалежністю явищ у природі та праці. Народні спостереження допомагають передбачити і врахувати життєві явища, події.

Під час експериментального навчання ми використовували народні прикмети, показуючи учням 2 класу нерозривний зв’язок і взаємозалежність неживої природи та представників рослинного і тваринного світу в процесі вивчення розділу „Природа навколо нас".

На початку кожної пори року ми пропонували дітям перевірити певні народні прикмети щодо передбачення погоди (див. додаток Г). На основі аналізу спостережень учні відбирали ті народні прикмети, за якими можна прогнозувати погоду в даній місцевості. Результати проведених спостережень вони занотовували у таблиці в „Щоденнику спостережень”:

Дата	Народні прикмети, які спостерігали	Прогноз погоди синоптиків на цей день	Яка погода була насправді в цей день

Крім того, учні отримували завдання дібрати інші народні прикмети, за якими можна передбачити погоду тієї чи іншої пори року. Завдяки такій роботі в учнів розвивається спостережливість, бажання розгадувати таємниці природи, якомога більше дізнатись про вже відомі явища.

Наприкінці кожного місяця і пори року загалом ми проводили підсумки спостережень дітей. Характеризуючи кожну прикмету, учні висловлювали свої судження, на підставі чого можна зробити висновок щодо взаємозв’язків у природі.

Використання у навчально-виховному процесі народних прикмет передбачення погоди дає змогу молодшим школярам краще зрозуміти взаємозалежність у природі, уявити її як цілісне утворення.

У формуванні першооснов моральної культури молодшого покоління необхідно враховувати вплив національного характеру. Складається національний характер, як відомо, впродовж століть, вбираючи кращі риси представників нації під впливом історичних, релігійних та інших подій. Основними рисами українського національного характеру є щедрість, совісність, увага до інших, повага до людини, працелюбність, милосердя тощо. Ці якості й утворюють змістовну основу моральної культури.

Засвоєння дітьми азбуки моральної культури дає їм можливість олюднювати свої вчинки, опановувати духовними цінностями свого народу, розуміти мету і сенс життя.

У кожній родині наші пращури навчали правилам народного етикету. Тому учням 2 класу під час вивчення теми „Школа ввічливості" ми вважали за доцільне запропонувати традиційні привітання, поширені в українських традиціях. Ці вислови повинні рівноправно існувати поряд із загальновживаними формами звертань, привітань і побажань.

Здавна існував у нас звичай: зайшов до хати - зніми капелюха і вклонися, до господарів привітайся: „Доброго вечора у вашій хаті”, „Мир вам, добрі люди", „Здорові були". Побачиш, що хтось працює, побажай йому: „Щоб легко починалося, та добре скінчилося”; „Аби хазяйська хата була світла, кріпка і багата"; „Щоб люди не минали, та до хати заглядали".

Велике значення у застосуванні традиційних засобів впливу на учнів мають українські народні ігри, що спрямовані на практичне пізнання навколишніх предметів і явищ через відтворення дій та взаємин дорослих.

З давніх-давен прихід весни зустрічали веснянками - хоровими піснями з іграми й танцями. У веснянках оспівується пробудження природи, висловлюються надії на добрий урожай. Весняні дитячі ігри дуже схожі на старовинні веснянки: „Подоляночка”, „Маківниці", „Ластівка", „А ми просо сіяли", „Мак” (див. додаток Е). Їх ми використали під час проведення уроку на тему „Зустрічаємо весну! ”.

Під час проведення уроку на тему „Чому люди хворіють. Твоя аптечка" ми організували ігри, в яких учні випробовували себе у ролі народних лікарів, визначали за зовнішнім виглядом і запахом рослини у вузликах. Це історія, мудрість народна. Її поради вчать відчувати серцем наш земельний дивосвіт, відповідати за майбутнє України.

Неабиякого значення у процесі навчання ми надавали загадкам, які привертають увагу молодших школярів цікавим змістом. Адже за допомогою них можна закріплювати й розширювати знання учнів про ознаки та властивості рослин і тварин, розвивати кмітливість, швидкість реакції. Відгадуючи загадки, дитина пізнає навколишнє, порівнює різні явища, об’єкти, виділяє з-серед численних особливостей істотні, вчиться встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, робити певні висновки. Їх бажано згадувати під час фронтальної роботи з класом. Загадки ми підбирали так, щоб вони розкривали властивості тварин і рослин, явища природи (див. додаток Д). Для учнів молодшого шкільного віку краще підбирати поетичні, римовані загадки, які характеризуються конкретним викладом, виразністю та влучністю визначень. Також для учнів 2 класу варто підібрати для уроків загадки типу „Підкажи словечко". Учитель читає загадку у віршах, а діти хором підхоплюють відповідь, наприклад:

Я падаю на ваші хати.

Я білий-білий, волохатий.

Я припадаю вам до ніг,

і називаюсь просто… (сніг).

Після відгадування учитель ілюстрував загадку, доповнював відомостями про тварину, рослину, тіла неживої природи чи явища природи.

У відгадуванні загадок важливий не лише результат, а й його обґрунтування, доведення правильності відповіді. Для цього ми постійно запитували в учнів: „Як здогадатись? Чому так вирішили? Поясніть, як міркували".

Найчастіше ми використовували загадки на етапі актуалізації знань учнів та повідомленні теми уроку, а також під час закріплення засвоєних знань, умінь і навичок учнів. Зокрема, на уроці на тему „Природа навколо нас. Жива і нежива природа" на етапі закріплення знань учнів ми запропонували їм завдання такого типу:

Відгадайте загадки:

Між берегів текла, текла, мороз зміцнів - під скло лягла. (Річка)

3 рогами, а не бик, доять, а не корова. (Коза)

Характеристики

Список файлов ВКР