115625 (592218), страница 11

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 11)

Динаміка розвитку вміння самостійно здійснювати навчальну діяльність

% (у % від загальної кількості)

б ачимо з таблиці 2. 2. та діаграми 2. 2., зріс високий рівень сформованості учнів самостійно виконувати навчальну діяльність: у контрольній групі на 1, 45%, а в експериментальній – на 3, 3%. Низький рівень відповідно зменшився: на 11, 45% у контрольній і на 14, 31 % – в експериментальній групах.

Педагогічні спостереження протягом проведення експерименту показали деякі відмінності в роботі контрольних та експериментальних груп, зокрема відзначалася різниця між відношенням учнів до навчання, їх пізнавальною активністю, систематичністю виконання завдань для самостійної роботи. Оцінки, які отримували учні експериментальних груп з різних видів завдань і контролів, були вищими, ніж оцінки, отримані студентами контрольних груп.

Таким чином, динаміка розвитку рівня вміння самостійно виконувати навчальну діяльність вказує про позитивні зміни у контрольній та експериментальній групах. Але в експериментальній групі ці зміни вагоміші, що свідчить про ефективність дидактико-методичних підходів до організації самостійної роботи учнів.

У процесі аналізу результатів формувального експерименту одержана об’єктивна картина динаміки розвитку вміння самостійно здійснювати навчальну діяльність. Проведене дослідження дало змогу зіставити показники визначених критеріїв і дозволило зробити висновок про ефективність запропонованих нами дидактико-методичних підходів до організації самостійної роботи учнів.

ВИСНОВКИ

Традиційна технологія навчання, яка є основою в сучасній загальноосвітній школі і базується на інформаційній моделі освіти, втрачає свою актуальність. Адже в епоху науково-технічної революції об’єм навчальної інформації подвоюється кожні десять років і ставити за мету засвоєння всієї інформації стає недоцільним. На перше місце виступає завдання розвитку особистості учня, який стає суб’єктом навчально-виховного процесу. Основним методом навчання стає не передача готової інформації від учителя до учня, а самостійна навчальна діяльність учнів.

Проблема самостійної роботи учнів у процесі навчання є нині однією з найбільш актуальних. Вирішення її в практиці шкіл вимагає особливої уваги, оскільки в повсякденній діяльності учителя найбільше недоліків трапляється саме в організації і проведенні самостійної роботи учнів. У дослідження Б. П. Єсипова [21], М. О. Данилова [19], П. І. Підкасистого [46] та інших науковців відзначається, що причини цього такі: а) формування умінь і навичок самостійної роботи є одним з найскладніших видів діяльності педагога, що вимагає ретельної підготовки учителя і учнів; б) відсутність певної системи в діяльності учителя спрямованій на прищеплення учням умінь і навичок самостійної роботи; в) у шкільному навчально-виховному процесі спостерігається неправильне співвідношення репродуктивних і творчих самостійних робіт. І нарешті, розумовий розвиток школярів у процесі навчання, їх активність і самостійність багато залежить від навчання їх прийомів роботи і розумової діяльності.

Проблема організації самостійних робіт завжди була в центрі педагогічних пошуків. Але залежно від рівня розвитку педагогічної теорії і педагогічної практики в різні періоди досліджувався цей феномен по-різному.

Таким чином, самостійна робота в початкових класах – обов’язковий компонент процесу навчання. Самостійну роботу класифікують за декількома ознаками: за дидактичною метою: вивчення нового матеріалу(за типом пізнавальної діяльності: частково-пошукова, репродуктивна і дослідницька); перевірка знань та вміння учнів(за формою організації навчальної діяльності: колективна (фронтальна, групова), індивідуальна); за джерелами знань,тобто закріплення і вдосконалення знань та вмінь учнів, а саме: робота з навчальною книгою, робота з використанням аудіовізуальних методів навчання, ППЗ,робота з роздавальним матеріалом, виконання досліду. Крім цього є три види форми роботи: індивідуально-масова, робота в парах і робота у групах. Її види та форми визначаються метою вивчення певного матеріалу, його специфікою та рівнем підготовки школярів.

Теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури показав, що проблема організації самостійних робіт завжди була в центрі педагогічних пошуків. Але в залежності від рівня розвитку педагогічної теорії і педагогічної практики в різні періоди досліджувався цей феномен по-різному.

Під самостійною роботою ми розуміємо таку форму організації процесу навчання, яка здійснюється з метою набування нових знань і вмінь у спеціально відведений час без безпосередньої участі вчителя, але під його керівництвом.

З структури навчальної діяльності випливає, що самостійна робота буде ефективним методом навчання в тому випадку, коли учень оволодіє вміннями визначати мету діяльності, планувати, організовувати власну діяльність, проводити самоконтроль та самооцінку.

Принципи побудови дидактичної системи організації самостійної роботи учнів; системність та послідовність, посильність, індивідуалізація та диференціація, успішність та позитивність, активність та інтерактивність, оптимальність.

На основі розвитку відповідних умінь і навичок формується найголовніша умова успішного проведення самостійної роботи – готовність учнів виконувати її. Основними компонентам готовності у дидактиці вважають: комплекс опорних знань і умінь; позитивна мотивація, яка спонукала б особистість до постійного самовдосконалення; високий рівень самоосвіти; комплекс умінь і навичок самоорганізації і самоконтролю.

Дидактико-методичні підходи полягали в тому, що організація самостійної роботи була спрямована на виконання системи навчальних завдань, які сприяли формуванню готовності учня до самостійної роботи, що включала вміння і навички ставити мету, планувати, виконувати навчальні дії, контролювати та оцінювати.

Самостійна робота учнів у процесі вивчення є основним засобом виявлення і розвитку в них творчих здібностей і обдарованості, підготовки їх до практичної діяльності. Залежно від підготовленості учнів учитель щоразу сам визначав послідовність і насиченість самостійної роботи, проявляв свою творчість та ініціативу. В міру переходу учнів з класу в клас зростає рівень їх знань і пізнавальні можливості. У зв’язку з цим і види самостійної роботи поступово ускладнювалися, але треба також пам’ятати, що самостійна робота - не самоціль, а один із засобів поліпшення всієї навчально-виховної роботи, підготовки учнів до життя, до практичної діяльності.

Ми визначили три рівні оволодіння навичками самостійної діяльності: високий, середній та низький.

У процесі експериментальної роботи виявлено, що ефективною технологією навчання, яка ставить за мету розвиток особистості учня та формування самостійності, як риси характеру, є технологія проблемного навчання.

Результати педагогічного експерименту підтвердили ефективність дидактико-методичних умов організації самостійної роботи учнів.

З метою з’ясування ефективності розробленого дидактико-методичного підходу до організації самостійної роботи було проведено контрольний зріз. Дане дослідження було спрямовано на визначення динаміки розвитку вміння учнів самостійно здійснювати навчальну діяльність. Шляхом експертного оцінювання було визначено рівень умінь учнів визначити мету, планувати навчальну діяльність, виконувати дії, контролювати, оцінювати методом спостереження. Порівняльний наліз результатів дослідження показав, що зріс високий рівень сформованості учнів самостійно виконувати навчальну діяльність: у контрольній групі на 1,45%, а в експериментальній – на 3,3%. Низький рівень відповідно зменшився: на 11,45% у контрольній і на 14,31% - в експериментальних групах.

Отже, організовуючи педагогічний експеримент, ми визначили, що теоретичну основу складатиме - умова успішного проведення самостійної роботи, тобто готовність учнів виконувати її. В ході аналізу психолого-педагогічної літератури, ми визначили, що основними компонентами готовності у дидактиці вважають: комплекс опорних знань і умінь; позитивна мотивація, яка спонукала б особистість до постійного самовдосконалення; високий рівень самоосвіти; комплекс умінь і навичок самоорганізації і самоконтролю.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія. – К.: Либідь, 1998. - 560с.

2. Баєв Б.Ф. Психологія навчання. - К., 1994. - С. 59-61.

3. Базарницька І. Самостійність учнів на уроках української мови як засіб особистісного зростання// Початкова школа. – 2007. - № 4. – С. 18 – 22.

4. Базелюк І. І. Організація групової самостійної роботи учнів на етапі засвоєння нових знань// Педагог.: Республ. наук. метод. зб-к. - К.: Рад. шк., 1988. - 117с.

5. Богданович М.В. Картки з математичними завданнями для самостійної роботи учнів 2 класу чотирирічної школи. – Тернопіль, 2001. – 64 с.

6. Бугрій О. Формування в учнів прийомів розумової діяльності// Рідна школа. – 2005. - № 8. – С. 25-28.

7. Буряк В. Самостійна робота як вид навчальної діяльності школяра // Рідна школа. – 2001. – № 9. – С. 49 – 51.

8. Буряк В. К. Самостоятельная работа учащихся. – М.: Просвещение, 1984. – 64 с.

9. Вашуленко М.С., Мельничайко О.І. Рідна мова: Підручник для 3 класу. – К.: Освіта, 2003. – Ч. ІІ. – 110 с.

10. Голант Е.Я Некоторые принципиальные вопросы развития самостоятельности школьников. – М., 1944. – С. 11-17.

11. Гончаренко С. Український педагогічний словник. – К.: Либідь, 1997. – 376 с.

12. Громцева А. К. Формирование у школьников готовности к самообразованию. - М.: Просвещение, 1983. – 144 с.

13. Давыдов В.В. Виды обобщения в обучении. - М., 1972. – 268 с.

14. Демченко О. Реалізація основних підходів, методів та форм організації самостійної роботи у сучасній педагогічній практиці// Рідна школа. – 2006. - № 7. – С. 19 - 22.

15. Деснянська В.П. Самостійні роботи учнів 1-4 класів // Початкова школа. – 1998. – № 8. – С. 44-45.

16. Дидактика средней школы / Под ред. М. А. Данилова, М. Н. Скаткина. - М.: Просвещение, 1982. – 319 с.

17. Дідора М.І., Ковальчук Т.Г., Стельмах В.О. Умови формування самостійності молодших школярів //Початкова школа. – 1989. – № 3. – С. 15 – 16.

18. Есипов Б. П. Самостоятельная работа учащихся на уроках. – М.: Учпедгиз, 1961. – 239 с.

19. Жарова А. В. Управление самостоятельной деятельностью учащихся. – Л.: ЛГПИ им. А. И. Герцена, 1982. – 75 с.

20. Занков Л. В. Дидактика и жизнь. - М.: Просвещение, 1968. – 230 с.

21. Карпова В. А. Об изучении фундаментальных дисциплин. В основе – бригадно-модульная структура// Вестник высшей школы. – 1990. - № 5. – С. 47 - 48.

22. Кларк М. Технология образования или педагогическая технология?// Перспективы. Вопросы образования. – М., 1983. – С. 47 - 54.

23. Коваль Л. Г. Обгрунтування поняття “педагогічна технологія”// Гуманітарні аспекти реформування і розвитку національної системи освіти. – К., 1994. – С. 192 - 193.

24. Коваль Н.С. Самостійна робота учнів на уроках природознавства. – К.: Радянська школа, 1982. – 96 с.

25. Кононко О.Л. Як виявити рівень самостійності учнів //Початкова школа. – 1989. – № 1. – С. 40 – 44.

26. Крутецький В. А. Формування і розвиток здібностей учнів// Рад. школа. - 1972. - № 4. - С. 3 - 7.

27. Лернер И. Я. Внимание технологии обучения // Советская пеадгогика. – 1990. - № 3. – С. 139 - 141.

28. Лында А. С. Дидактические основы формирования самоконтроля в процессе самостоятельной учебной работы учащихся. – М.: Высшая школа, 1979. – 159 с.

29. Логачевська С.П. Диференціація у звичайному класі. – К.: Освіта, 1992. – 180 с.

30. Лозовая В. И. Познавательная активность школьников. – Харьков: Основа, 1990. – 88 с.

31. Махмутов М. И. Современный урок. – М.: Педагогика, 1981. – 190с.

32. Марчук Л.Б. Самостійна робота як метод урізноманітнення навчальної діяльності учнів // Рідна школа. – 2000. – № 4. – С. 84-88

33. Мелешко В., Мельник Ю. Формування логічних умінь як компонента алгоритмічної культури молодших школярів// Початкова школа. – 2006. - № 11 – С. 55 - 58.

34. Мельник В. В. Наукове програмування навчального модуля// Педагогіка і психологія. – 1997. – № 1. – С. 71 - 79.

35. Мельник Ю. Самостійна робота у системі індивідуального навчання учнів сільських шкіл // Рідна школа. – 2002. – № 6. – С. 51 – 53.

36. Митник О. Дисципліна розуму – складова мистецтва мислити молодших школярів// Початкова школа. – 2007. - № 4. – С. 55 - 59.

37. Мочай С.Н. Сприйняття нового матеріалу через систему вправ для самостійної роботи учнів // Початкова школа. – 1996. – № 2. – С. 32-38

38. Нильсон О. А. Теория и практика самостоятельной работы учащихся в учебном процесе и ее эффективность при использовании рабочей тетради в школе. – Таллин: Валгус, 1976. – 280 с.

39. Оконь В. Основы проблемного обучения. – М.: Просвещение, 1968. – 204 с.

40. Организация проблемного обучения в школе. – М., 1977. – 240с.

41. Пидкасистый П. И. Самостоятельно-познавательная деятельность школьников в обучении. – М.: Педагогика, 1980. – 240 с.

42. Пидкасистый П. И. Самостоятельная деятельность учащихся. – М., 1981. – 78 с.

43. Пованда Г.Д. Формування загальнонавчальних умінь і навичок шляхом використання самостійної роботи молодших школярів// Початкова школа. – 2002. – № 5. – С. 56-61

44. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1–4 класи. – К.: «Початкова школа», 2006. – 432 с.

45. Рева Ю. В. О груповой форме самостоятельной работы учащихся// Физика в школе. – 1987. - № 1. – С. 46 - 47.

46. Русова С. Нова школа соціального виховання // Український освітній журнал. – 1994. - № 1. - С. 28 – 31.

47. Савченко О.Я. Розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів. – К.: Радянська школа, 1982. – 176 с.

48. Самоук М.П. Самостійний підхід до навчання учнів початкових класів // Початкова школа. – 2005. – № 3. – С. 54-56

49. Солдатенко М. Самостійна пізнавальна діяльність у контексті Болонського процесу// Рідна школа. – 2005. - №1. - С. 49 - 51.

50. Тимченко О.Т. Самостійна робота як дидактична категорія//Педагогіка і психологія. – 2002. – № 3 – 4. – С.64 – 68.

51. Трубачова С. Методи самостійного здобування знань у школах нового типу // Шлях освіти. –1999. – № 1. – С. 30 – 33.

52. Трубачова С. Організація самостійної роботи учнів у процесі засвоєння нових знань //Педагогіка і психологія. – 1996. – № 4. – С. 79 – 95.

53. Федоренко І. Т. Формування самостійності учнів у навчально-виховній роботі школи. – К.: Радянська школа, 1963. – 151 с.

54. Чилікіна І., Климова Г. Самопідготовка як засіб створення оптимальних психолого-педагогічних умов для індивідуального розвитку молодших школярів// Початкова школа. – 2005. - № 4. – С. 8 – 11.

55. Хакунова Ф.Л. Особенности организации самостоятельной работы обучаемых// Начальная школа. – 2003. – № 1. – С. 70 – 75.

56. Шведко Л. Н. Планування самостійної роботи учнів у системі шкільних занять// Радянська школа. – 1986. – № 3. – С. 18 – 21.

57. Шиян Н. І., Самусенко Ю. В. Використання блочно-модульної системи навчання в школах нового типу// Організація навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх закладах нового типу: досягнення, проблеми, перспективи. Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції. – Полтава, 1996. – С. 333 - 334.

58. Ярошенко О. Г. Групова навчальна діяльність школярів: теорія і методика. – К.: Партнер, 1997. – 208 с.

Додатки

Характеристики

Список файлов ВКР