115433 (591924), страница 6
Текст из файла (страница 6)
Для забезпечення точності й узгодженості виконання вправ вчитель надає допомогу учням, використовуючи при цьому: уточнення, дзеркальний показ, підрахунок.
В залежності від завдань уроку проведення комплексів загальнорозвиваючих вправ можливе трьома способами:
– Роздільний спосіб – паузи, пов’язані з показом i поясненням між окремими вправами комплексу.
-
Потоковий спосіб – виконання вправ комплексу без зупинки.
-
Роздільно-потоковий спосіб – поєднання роздільного і потокового способів виконання вправ
Для успішного виконання цих вимог вчитель повинен знати i вміти користуватися різними способами інформування учнів про вправи, надавати їм допомогу, оцінити якість виконання вправ, своєчасно підмітити i виправити помилки, застосовувати необхідні заходи для забезпечення безпеки виконання вправ.
До найчастіше використовуваних методів інформування учнів про вправи відносяться: показ, пояснення, унаочнення.
Показ – використовується, як правило, на першому етапі навчання з метою надання учням початкової уяви про вправу.
Використовуючи метод показу, вчитель повинен знати деякі його особливості при навчанні школярів.
Показ повинен бути зразковий і багаторазовий, оскільки діти в більшості випадків не схильні відразу сприймати вправу i від одного показу їм важко осмислити її в цілому. Тому показувати необхідно в різних ракурсах, при необхідності міняти положення, темп виконання i, якщо можна, фіксувати окремі положення.
Показ повинен здійснюватися безпосередньо перед виконанням учнями вправи. Якщо між показом i виконанням допускається довга пауза, то увага дітей переключається на сторонні об’єкти. Показувати вправу може не тільки вчитель, але й учень, який виконує вправу найкраще. Такий прийом вселяє решті дітей впевненість в доступності вправи, активізує їх рухову діяльність i прискорює процес оволодіння руховими діями.
Пояснення. На всіх етапах навчання показ повинен супроводжуватись словесним поясненням. Необхідно говорити як i чому потрібно робити так, а не про те, що робити. При цьому слід пам’ятати, що у дітей шкільного віку малий не тільки об’єм рухових вмінь i навиків, але і словниковий запас. Тому пояснення, розповідь, вказівки i команди повинні бути лаконічні, доступні i зрозумілі.
Унаочнення – передбачає використання в процесі уроку навчальних карток, плакатів, схем, малюнків, кінограм, відео- та аудіоприладів, комп’ютерної техніки та ін.
Оригінальним і доцільним з методичної точки зору може бути використання в заключній частині уроку проходження всього класу з піснею, що значно дисциплінує учнів і сприяє відновленню ритму дихання після значних фізичних навантажень основної частини, а також формуванню в учнів веселого, життєрадісного настрою i підвищує бажання відвідувати уроки волейболу.
РОЗДІЛ ІV. ОБҐРУНТУВАННЯ МЕТОДІВ ПРОВЕДЕННЯ УРОКУ ВОЛЕЙБОЛУ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ
Під змістом уроку фізичної культури в загальному i волейболу зокрема розуміють систему спеціально підібраних фізичних вправ у відповідності до вирішення поставлених завдань. Але детальний аналіз показав, що важливим у процесі досягнення позитивного результату є, з однієї сторони підготовленість та професійна компетентність вчителя, а з другої – діяльність самих учнiв. Обидвi сторони тісно взаємопов’язані i взаємообумовлені.
Діяльність учнів, наприклад, виражається в слуханні вчителя, спостереженні i виконанні показаного ним, осмисленні сприйнятого, самостійному пошуку раціональних способів виконання вправи, що вивчається, організації самоконтролю i самооцінки, колективному обговоренні питань, що виникли, з педагогом і товаришами, регулюванні емоційних проявів i багато в чому іншому.
Кожна конкретна дія окремого учня на уроці i класу в цілому викликається відповідною дією вчителя, що зводиться до визначення для окремих учнів i класу в цілому конкретних навчальних завдань і до створення сприятливих умов для їх виконання. Окрім цього, вчитель спостерігає за діяльністю учнів, оцінює i корегує їх дії, дозує навантаження, тобто управляє процесом навчання через налагодження взаємовідносин між дітьми i ним самим.
Спільно з загальними засадами фізичного виховання школярів вчителю фізичної культури необхідно знати i систематично вирішувати ті завдання, що стоять перед кожним розділом програми, – з урахуванням вікових особливостей учнів. Це дозволить йому більш ефективно здійснювати процес навчання конкретним руховим діям, не допускати шаблонів у проведенні уроків.
Урок фізичної культури з базовим матеріалом волейболу вирішує наступні завдання:
1. формування навичок самостійного заняття фізичними вправами, розвитку фізичних якостей, профілактики травматизму.
2. Навчитися правильно дихати і вміти узгоджувати рухи з диханням.
3. Формування знань щодо функціональної спрямованості фізичних вправ, проведення активного відпочинку.
4. Формування навиків i умінь самостійно використовувати засоби волейболу в позаурочний час.
5. Розвиток сили, швидкості, сприьтності.
6. Розвиток інтересу в учнів i вироблення звички до різних форм занять волейболом.
Вирішальним у підготовці і проведенні уроку є визначення взаємопов’язаної послідовності дій педагога й учня при розв’язанні конкретного педагогічного завдання, застосування способів виконання вправ, методів і методичних прийомів, що використовуються залежно від типу уроку.
Засоби уроків волейболу та їх призначення
В розділі “Волейбол” використовуються такі засоби:
- Стройові вправи – побудова шеренги, колони, кола; виконання стройових команд і прийомів, перебудова строю й елементи фігурного марширування.
Включення в уроки волейболу стройових вправ сприяє навчанню дітей організованості й узгодженості колективних дій, формуванню постави i т.д.
- Загальнорозвиваючі вправи без предметів включають в себе основні положення i рухи рук, ніг, тулуба, голови. До них відносяться: основна стійка, стійка ноги нарiзно; основнi положення прямих рук, положення зігнутих рук; положення ніг; нахили тулуба вперед, назад в сторону, повороти тулуба i голови направо i наліво; нахили голови вперед, назад, вліво, вправо; стрибки на обох i на одній нозі.
Загальнорозвиваючі вправи сприяють загальному фізичному розвитку школярів i мають велике загальноосвітнє значення .Вони незамінні при навчанні дітей правильному диханню i формуванню правильної постави. Можуть бути використані як профілактичні, так i коригуючі вправи.
- Загальнорозвиваючі вправи з предметами: з великими i малими м’ячами, гiмнастичною палицею, обручем, скакалкою, лавою. Вправи з предметами сприяють розвитку координації рухів, навчають правильно й економно розподіляти м’язову силу, розвивають рухливість в суглобах i ін.
- Акробатичні вправи: сприяють розвитку сили, швидкості, сміливості, рішучості, привчають орієнтуватись в просторі, покращують функції вестибулярного апарату. Вони є хорошим засобом для оволодіння більш складними вправами, а також допомагають швидше оволодіти навиками в багатьох видах спорту.
ВИСНОВКИ
Об’єктом дослідження даної роботи був урок волейболу в загальноосвітній школі, як основна форма організації навчально-виховного процесу . Урок волейболу є складовою частиною фізичного виховання. Фізичне виховання є головним напрямком впровадження фізичної культури.
Аналіз літературних джерел довів, що на різних етапах тренування волейболістів поряд з іншими якостями, техніко-тактична підготовка є однією з основних. Проводячи уроки волейболу в загальноосвітній школі вчителеві необхідно на це звертати особливу увагу. Враховуючи те що учні 5-7 класів тільки починають освоєння елементів гри у волейбол, перехід до вивчення та удосконалення більш складних прийомів та елементів гри необхідно робити після засвоєння простіших елементів.
Для ігрової діяльності у волейболі характерними є швидко змінюючі умови боротьби на майданчику, що знаходяться під невпинним контролем суперника, який в свою чергу намагається зруйнувати захист опонентів, а в нападі нав'язати свій план гри і здобути перемогу. Кожен волейболіст має враховувати розташування гравців на майданчику (своїх і команди суперника), місцезнаходження м'яча, передбачати дії партнерів і вгадувати задумки суперника, швидко реагувати на зміни ігрових ситуацій . В умовах шкільного уроку фізичної культури вчитель повинен звертати на це увагу самих учнів.
Важливу роль у волейболі має технічна підготовка спортсмена, яка включає комплекс прийомів, за допомогою яких ведеться гра. Техніка гри має такі елементи: вихідні положення, подачі, передачі, нападаючі удари і блокування.
Однією із сторін фізичного виховання є навчання. У фізичному вихованні навчання характеризується як організований процес передачі і засвоєння систем спеціальних знань і рухових дій, спрямованих на фізичне і психічне вдосконалення людини.
Результатом навчання у фізичному вихованні є фізична освіта. Вона полягає в придбанні спеціальних систематизованих знань, рухових умінь і навичок, а також способів самостійного пізнання закономірностей рухової діяльності та вмінь використовувати їх у повсякденному житті.
Головною формою організації занять з волейболу у школі є урок. Урок охоплює усі складові навчального процесу: методи і засоби, етапи засвоєння, їх послідовність та різноманітність поєднань. Урок фізичного виховання тривалістю 45 або 90 хвилин проводять у залі, на відкритих майданчиках чи футбольному полі. Учитель створює на уроці оптимальні умови для здійснення процесу фізичного розвитку. Заняття в спортивній секції школи також мають урочну форму.
Побудувати урок правильно і педагогічно грамотно - це, насамперед, раціонально використати відведений на нього час. Організація уроку повинна починатися ще до заняття і включати дотримання порядку в місцях переодягання, підготовку інвентарю, виконання черговими своїх обов'язків, тобто формування попередніх умов. Гарна підготовка до уроку забезпечує високий рівень його проведення, створює позитивний емоційний фон, сприяє інтенсивній і плідній роботі. Регулярні заняття волейболом привчають дітей до дисциплінованості впевненості в своїх силах, дають можливість самовиразитися , привчають до колективізму і дружби, взаємовиручки. Виховують як фізичні (силу, швидкість, витривалість, стрибучість тощо) так і психічні (впевненість, наполегливість, рішучість, здатність швидко приймати правильне рішення). Таким чином комплексне застосування всіх видів фузкультурно-оздоровчої роботи (урок волейболу, урок фізичної культури, різні секційні заняття з різних видів спорту) позитивно впливають на динаміку розумової працездатності дітей.
Таким чином, учитель на уроках фізичної культури має необмежені можливості впливу на становлення особистості учнів, виховуючи в них не лише специфічні для занять фізичними вправами якості, але й формуючи загальну культуру, інтелігентність, доброзичливість, милосердя, національні почуття та інші цінні людські якості.
Урок волейболу в загальноосвітній школі повною мірою реалізовує навчальні, виховні та розвивальні цілі курсу фізичного виховання.
Можна навести десятки вимог, яких треба дотримуватись у процесі підготовки і проведення уроків. Більшість з них була розглянута нами в ході характеристики уроку і його частин. Тому назвемо лише загальні вимоги або цілі їх групи, щоби створити уявлення про ті функції, які виконує урок у цілісній системі занять фізичними вправами.
1. Учитель повинен забезпечити високий оздоровчий та виховний ефект кожного уроку через зв'язок предмета з життям своїх учнів (сьогодні й у майбутньому). Тому для сучасного уроку характерне комплексне планування і вирішення завдань щодо формування знань і практичних навичок, виховання моральних якостей особи, розвитку інтелекту, волі, емоцій, фізичних здібностей учнів, їх оздоровлення.
2. Уроки фізичної культури повинні забезпечити безперервність (перманентність) процесу фізичного виховання.
3 Кожен урок повинен бути тісно пов'язаний Із попередніми І наступними, утворюючи систему уроків Вивчаючи новий матеріал, систематично повторюйте І закріплюйте раніше вивчене, готуйтесь до засвоєння наступного
4. Показовим для сучасного уроку є різноманітність діяльності учнів, засобів, методів і прийомів, що використовуються вчителем. Недопустимо будувати заняття за шаблоном, обраним назавжди, яким би ефективним він спочатку не був. Закони адаптації вимагають постійного оновлення засобів, методів, форм організації діяльності учнів, оскільки "старі" не викликають бажаних реакцій, а отже, і функціональних змін. При цьому використовувані на уроці засоби, методи і форми організації діяльності учнів повинні відповідати їх Індивідуальним можливостям
5 Обов'язковою умовою ефективності є досягнення оптимальної рухової активності всіх учнів протягом усього уроку
6 На кожному уроці треба забезпечити функціонування системи контролю та оцінки знань, умінь і навичок учнів. Вона повинна діяти в кожній його частині і використовуватись для оцінки ходу і підсумків навчання та розвитку фізичних здібностей
Підсумовуючи, зауважимо, що урок- це своєрідний засіб, який використовується нами для задоволення специфічних потреб учнів. Тому завжди борімось доступними нам способами з головними його вадами, які, на жаль, так часто трапляються в реальній практиці навчання - нудьгою і відсутністю віри учнів у свої сили.
Важливе значення мають умови проведення уроків (навчально-матеріальні, гігієнічні, естетичні та морально-психологічні).
Згадані вимоги випливають із принципів побудови процесу фізичного виховання і є обов'язковими для реалізації.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
