115086 (591779)

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла

Міністерство освіти та науки України

Тернопільський національний педагогічний

університет імені Володимира Гнатюка

Кафедра педагогіки і методики початкового навчання

Дипломна робота

«Екологічне виховання засобами народознавства»

Виконала

студентка 51 групи

факультету ПВПК

Воловнік Надія Анатоліївна

Науковий керівник:

кандидат педагогічних наук,

доцент

Матіяш Валентина Василівна

Тернопіль - 2009

Зміст

Вступ

1. Педагогічні умови використання засобів народознавства в екологічному вихованні молодших школярів

2. Експериментальне дослідження.

2.1 Методика експериментального дослідження

2.2 Аналіз результативності експериментальної методики

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Н а початку 21 століття, як ніколи дотепер, перед усією людською спільнотою гостро постали проблеми екологічної безпеки на планеті, пошуку науково обґрунтованої стратегії системи відносин «людина - суспільство - природа», актуалізації екологічної політики для запобігання порушенню етичних норм ставлення до природи, деградації глобального навколишнього середовища, глобальній екологічній катастрофі. Для України ці проблеми є особливо актуальними.

Р озроблення й реалізація національної екологічної стратегії у контексті переходу нашої країни до моделі сталого розвитку відповідно до рішень Конференції ООН з навколишнього середовища і розвитку (Ріо-де-Жанейро, 1992), Всесвітнього саміту в Йоганнесбурзі (2002) та політичних орієнтирів європейського процесу «Довкілля для Європи» потребують екологізації суспільної свідомості, впровадження системи учнів екологічної підготовки підвищення їхнього рівня екологічної освіти та екологічної культури.

Екологічна культура коригує наукове пізнання, стиль мислення, впливає на становлення основних світоглядних орієнтацій і переконань, охоплює всі сфери діяльності людини. Будучи органічною складовою частиною всієї культури суспільства, вона має історичний характер і закріплюється в етичних нормах, звичаях, у стійких стереотипних стосунках людини і природи.

Етноекологія як система цінностей є незмінним фактором виховання сучасного учня початкової школи. Широко відображено у фольклорі (казках, легендах, приказках, загадках, піснях), віддзеркалення в ужитковому мистецтві, звичаях, обрядах, відтворення у традиціях трудового і родинного виховання, Етноекологія містить у собі глибинну мудрість усвідомлення місця людини в природі.

Зазначимо, наукові знання, зливаючись в одне ціле з народними знаннями про природу, більше впливають на почуття дітей молодшого шкільного віку, активна взаємодія з природою сприяє формуванню екологічно доцільної поведінки школярів у навколишньому середовищі. Цілком очевидно, що можливості формування гуманного ставлення до природи, репрезентовані народною культурою, ще далеко не вичерпані сучасною школою.

На сучасному етапі розвитку педагогічної науки проблеми формування екологічної культури розглядались у низці наукових досліджень (С. Деребо, В. Крисаченко, М. Колесник, Е. Писарчук, Т. Русак, Н. Сєдова). Особливості екологічного виховання молодших школярів досліджувались вітчизняними – М. Колесник, В. Маршицькою, Ж. Масенко, О. Онопрієнко, Г. Пустовіт. Особливої уваги заслуговують роботи, у яких пізнавальна і практична діяльність у конкретному соціоприродному середовищі пов’язується з проблемами охорони природи (М. Вересов, М. Дуденко, т. Мацейків, м. Стельмахович, В. Скуті на, І. Лебідь). Поряд з іншими питаннями автори розглядають значення емпіричних знань та багатовікових традицій українського народу у формуванні екологічної культури школярів. Дослідники відзначаються, що інтегрування народознавчого матеріалу у зміст екологічної освіти створює умови для засвоєння дитиною традиційно – нормативного ставлення до природи як до цінності, відображеної в явищах матеріальної і духовної культури українців.

Відтак особливої значимості набуває проблема використання народознавчого матеріалу як засобу оптимізації виховного процесу, зокрема в аспекті екологічного виховання. Тому виникає потреба звернутися до ретельного вивчення шкільного народознавства як ефективного засобу навчання та виховання. Саме народознавство є своєрідним підсилювачем у розв’язанні актуальних проблем екологічного виховання через вагомі потенційні можливості у цьому плані.

Зазначимо, що народознавчий матеріал є природнім стимулюючим фактором формування екологічної культури учнів початкових класів. Можливості його важко переоцінити, якщо співвіднести із сучасними завданнями гуманізації початкової освіти. Тому цілком логічно, що аналіз сьогоденної шкільної практики засвідчує підвищений інтерес до означеної проблеми. При цьому виникає потреба наукового підходу до розробки цієї проблеми з урахуванням умов, у яких перебуває суспільство і початкова школа зокрема. Здійснений нами аналіз наукового фонду та стану шкільної практики свідчить про недосконалість цілісної технології екологічного виховання молодших школярів засобами народознавства. Неадекватна оцінка можливостей народознавчого матеріалу та незалежне використання у навчально-виховному процесі початкової школи, значно збіднює екологічну культуру молодших школярів. Актуальність і недостатній рівень розробки визначеної проблеми в теорії та шкільній практиці зумовили вибір нами теми дипломного дослідження. Об’єкт дослідження – процес використання засобів народознавства в екологічному вихованні молодших школярів.

Предмет дослідження – педагогічні умови використання засобів народознавства в екологічному вихованні молодших школярів.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально апробувати умови та методику використання народознавства в екологічному вихованні учнів початкових класів.

Гіпотеза дослідження полягала у припущенні того, що використання засобів народознавства в екологічному вихованні учнів початкових класів буде ефективним

Відповідно до мети та гіпотези дослідження були виявленні такі завдання:

• вивчити стан проблеми у педагогічній теорії і шкільній практиці;

• виключити педагогічні умови, що забезпечують ефективність використання засобів народознавства у екологічному вихованні початкових класів;

• розробити експериментальну методику екологічного виховання молодших школярів засобами народознавства;

• зробити кількісний і якісний аналіз експериментального дослідження.

Практичне значення дипломного дослідження характеризується широкою сферою використання. Дослідні матеріали можуть бути використанні вчителями початкових класів, студентами, педагогами-організаторами.

Основні методи дослідження:

• аналіз педагогічної літератури;

• вивчення шкільної документації;

• вивчення та аналіз масового педагогічного досвіду;

• бесіда;

• спостереження;

• інтерв’ювання ;

• анкетування;

• педагогічний експеримент.

Базою дослідження виступали Ванжулівська загальноосвітня школа І – ІІ ступенів, Буглівська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів Лановецького району. В експерименті брали участь 30 учнів початкових класів. Структура дипломної роботи : вступ, два розділи, сім параграфів, висновки, список використаних джерел.

1. Педагогічні умови використання засобів народознавства в екологічному вихованні молодших школярів

З’ясування педагогічних умов означеної проблеми не стало предметом спеціального вивчення, хоча напрацювання вчених в даному аспекті окреслюють чіткі орієнтири щодо нашого дослідницького задуму.

Зокрема, Щукіна Г.І. підкреслює, що умови , які забезпечують ефективність навчально-виховного процесу стосовно діяльності вчителя і діяльності учня повинні бути синхронними, щодо спрямованості, то результати. Андреєв визначає поняття, педагогічні умови, як обставину процесу навчання, яка є результатом цілеспрямованого відбору, конструювання, застосування елементів змісту, методів, прийомів, а також організаційних форм навчання для досягнення певної дидактичної мети. [6]

О.Федорова вважає, що педагогічною умовою називається сукупність об’єктивних можливостей змісту навчання , методів, організаційних форм, яка забезпечує успішне розв’язання поставлених завдань[8]

При виділенні педагогічних умов ефективного використання засобів народознавства в екологічному вихованні молодших школярів ми врахували сутність ореноменів «екологічне виховання», «народознавство», їх структуру, функції та принципи. Зупинимось на характеристиці цих педагогічних умов.

1. Систематичність та послідовність екологічного виховання засобами народознавства. Відомо, що ефективність виховного процесу залежить від послідовності і безперервності педагогічних впливів на учнів. Йдеться про систему екологічних педагогічних впливів засобами народознавства, яка забезпечить формування в кожного учня екологічної свідомості, переконань, ідеалів,

інтересів, морально – вольових рис, навичок, звичок правильної поведінки, цілісної особистості. У зв’язку з цим важлива послідовність, узгодженість, систематичність, планомірність педагогічних впливів, підпорядкованих меті, принципам, завданням, змістові, формам і методам екологічного виховання. У екологічному вихованні учнів початкових класів засобами народознавства треба спиратися на набутий школярами життєвий досвід, закріплювати його в уміннях, навичках і звичках правильної поведінки.

2. Врахування вікових та індивідуальних особливостей дітей в екологічному вихованні з використанням засобів народознавства. Вчителеві початкових класів необхідно знати закономірності вікового розвитку не тільки для того, щоб до них пристосуватись, а головне, щоб учити і виховувати у досліджуваному напрямку з найбільшим ефектом. Видатний український педагог Г. Ващенко звернув увагу на те, що високий темп розвитку учнів початкових класів вимагає якнайширшого залучення їх до активної навчальної та громадської діяльності. А тому початкова школа мусить використовувати кожний момент своєї роботи не тільки для того, щоб виховувати з них повновартісних, всебічно розвинутих людей і добрих громадян своєї батьківщини(12). За словами В. Сухомлинського, роки навчання у початкових класах є цілим періодом морального, інтелектуального, емоційного, фізичного розвитку, який буде реальною справою лише за умови, що дитина живе багатим життям сьогодні, а не тільки готується до оволодіння знаннями завтра. Особливості виховання учнів початкових класів зумовлені відчутним впливом ряду визначних факторів:

• Якісно новим способом життя та діяльності;

• Змістом навчальних планів, програм і підручників для 1 – 4 класів;

• Незаперечним авторитетом першого вчителя;

• Сильним впливом родинного гнізда.

У молодшому шкільному віці суттєво змінюється становище дитини серед навколишніх людей і характер її занять. Відбуваються кардинальні зміни всього її життя і стосунків. Провідною діяльністю стає учіння, міняється режим праці та відпочинку, з’являються нові обов’язки. Період 6 - 11 років характеризується дальшим розвитком розумової працездатності хлопчиків та дівчаток, загострюється пам'ять. Їм властиві пластичність психіки, допитливість, товариськість, підвищена сприятливість до виховних впливів, щедра емоційність, нестійкість уваги, ситуативність поведінки, швидка втомлюваність, захоплення ігровою діяльністю, потяг до самостійності й самоутвердження свого власного «Я», конкретність і образність мислення. Виходячи з нашого дослідження, у вихованні молодших школярів великої уваги потребує формування їхнього характеру, навичок поведінки, витривалості, чуйності, доброти, милосердя, вміння долати труднощі, вироблення цілеспрямованості й стійкості уваги, організованості, хазяйновитості. У цьому руслі не менш важливе значення має вироблення духовно – моральних і вольових рис: патріотизму, працьовитості, відповідальності, національної свідомості, рішучості, охайності, дисциплінованості, згуртованості, чесності, скромності, поваги і терпимості. Народознавчий матеріал є чудовою основою для формування вищезазначених рис особистості школяра. Зауважимо, що вчитель повинен добре знати індивідуальні відмінності у школярів, психіку кожного учня і врахувати і особливості у виховній роботі.

1. Емоційність виховання

Відомо, що за своїм змістом переживання учителя і учнів сприяють підвищенню ефективності виховання. Негативні ж емоції гальмують виховну діяльність. Малозмістовне виховання не вимагає від учнів напруження думки, волі, воно неминуче породжує нудьгу, і тоді деякі учні починають шукати інших шляхів прикладення своїх сил і енергії.

Важливо викликати в учнів засобами народознавства почуття подиву, що надасть процесу виховання жвавості, пристрасності, захопленості. Молодшим школярам здебільшого бракує досвіду емоційного співпереживання від спілкування з природою. В цьому аспекті важливо правильно спланувати і провести екскурсію, спостереження. Вплив позитивних емоцій дає молодшим школярам переживання почуття краси. Дітям цього віку естетичні переживання від побаченого, почутого, від краси взаємин, від гарно зробленої речі. Тому треба насичувати виховний процес замилуванням красою, щоб пам'ять, мислення, уява учнів збагачувалась яскравими образами, які западають в душу, активізують мислення і мовлення. Слід мати на увазі і той факт, що українські народні звичаї та обряди є цікавими , насиченими, глибоко моральними й глибоко беруть за душу кожну людину. Важливий образний виклад змісту виховного заходу, мовлення вчителя, його зовнішній вигляд, засоби виховання, які повинні привертати увагу дитини.

1. Особистий приклад вчителя.

Приклад – це демонстрування взірця для наслідування. Вдаючись до прикладу, доводять істинність певної моральної норми, спонукають до певного типу поведінки. Як особливо важливий феномен, він впливає своєю наочністю і конкретністю. Чим доступніший та зрозуміліший учневі приклад, тим сильніше він впливає на свідомість учні. Вчитель початкових класів – носій екологічної культури. Відомо, що учні молодшого шкільного віку схильні до наслідування. Вони цілковито сприймають особистість свого першого вчителя. Тому педагог повинен не тільки знати народознавчі традиції екологічного виховання, а й формувати відповідні уміння і навички у своїх вихованців. Тут важливо усе: посаджене учителем деревце, доглянута квіточка, почищене джерельце, огороджений мурашник тощо. Спираючись на учнівський колектив, вчитель своїм прикладом спрямовує його діяльність відповідно до завдань екологічного виховання.

1. Організація безпосередньої діяльності дітей по охороні природи.

Пізнання дітьми природи, особливостей екологічної роботи відбувається під час активної діяльності, коли вони оволодівають уміннями бережливого ставлення до її об’єктів, збереження та створення умов для їх нормального спілкування. Недоцільно вчителеві проводити екологічну роботу лише в рамках класної кімнати чи актової зали. Уміння і навички з охорони навколишнього середовища в учнів молодшого шкільного віку формуватимуться в активній безпосередній діяльності у природі і лише в гармонії з нею.

Характеристики

Тип файла документ

Документы такого типа открываются такими программами, как Microsoft Office Word на компьютерах Windows, Apple Pages на компьютерах Mac, Open Office - бесплатная альтернатива на различных платформах, в том числе Linux. Наиболее простым и современным решением будут Google документы, так как открываются онлайн без скачивания прямо в браузере на любой платформе. Существуют российские качественные аналоги, например от Яндекса.

Будьте внимательны на мобильных устройствах, так как там используются упрощённый функционал даже в официальном приложении от Microsoft, поэтому для просмотра скачивайте PDF-версию. А если нужно редактировать файл, то используйте оригинальный файл.

Файлы такого типа обычно разбиты на страницы, а текст может быть форматированным (жирный, курсив, выбор шрифта, таблицы и т.п.), а также в него можно добавлять изображения. Формат идеально подходит для рефератов, докладов и РПЗ курсовых проектов, которые необходимо распечатать. Кстати перед печатью также сохраняйте файл в PDF, так как принтер может начудить со шрифтами.

Список файлов ВКР