115086 (591779), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Результати проведення констатуючого експерименту дозволили зробити наступні висновки:

• третьокласники необізнані достатньо з народознавчим матеріалом;

• вчителі не враховують педагогічні умови екологічного виховання засобами народознавства;

• недостатньо ознайомлені з методами та формами цієї роботи;

• високий рівень вихованість школярів визначаються не лише поєднанням виховання з основним народознавчим матеріалом, але й з врахуванням вікових та індивідуальних особливостей дітей.

З метою підвищення якості екологічного виховання з використання народознавчого матеріалу нами проводився формуючий експеримент. Як уже зазначалось, у 3 – А експериментальному та 3 – Б контрольному класах Лановецької загальноосвітньої школи І – ІІІ степенів Лановецького району.

Експериментальне дослідження базувалось на дотриманні основних педагогічних умов екологічного виховання, охарактеризованих нами у п.2.1.

Завданнями експерименту було перевірити:

• вплив основних педагогічних умов на рівень вихованості учнів початкових класів у досліджуваному аспекті;

• ефективність комплексного використання засобів народознавства в екологічному вихованні молодших школярів;

• усвідомлення ролі екологічної культури у житті українського народу;

• значення народознавчого матеріалу у формуванні емоційно – цілісного ставлення до оточення.

На даному етапі експериментальної роботи ми використовували бесіду, спостереження, анкетування, інтерв’ювання, кількісний і якісний аналіз експериментально даний.

Експериментальна методика використання засобів народознавства в екологічному вихованні учнів початкових класів базувалась на оптимальному поєднанні різноманітних методів, прийомів, засобів та форм виховної роботи. Зупинимося на змістовому компоненті. Учням експериментального класу наголошувалось, що мудрість гуманного ставлення людини до природи віддзеркалена у фольклорі. Велику виховну силу мають загадки, приказки, прислів’я, ігри, через міфи, легенди, казки діти простежували життя рослин чи тварин, дізналися, як ставилися до них наші предки, які свята вони організували на честь живих істот і самі проймалися любов’ю до світу природи.

Наші предки обожнювали квітки, із сивої давнини до нас прийшла квіткова символіка. Елементи гри містять веснянки, заклики, примовки, які теж мають глибоке природне коріння. Багато явищ природи для людини залишилися нез’ясованими, тому лягли в основу фольклору, передавалися з уст в уста. Переконавши школярів, що фольклор був основою народних свят, ознайомлюємо з народним календарем, сільськогосподарським та календарем народних прогностик (географічним календарем, народними прикметами. Взаємодія людини з природою віддзеркалення в ужитковому мистецтві, побуті.

У зв’язку з цим нами був проведений цикл бесід «Український віночок», «Зелена аптека», «Про тих, кого ми любимо», «Місяцелік», «Звичаї та обряди весняного циклу календаря» та інші.

Для полегшення сприймання та запам’ятовування екологічної інформації, нами була застосована еколого-народознавча скарбничка, де учні фіксували короткий зміст та значення окремих природоохоронних традицій, народні прикмети, приказки, прислів’я, загадки про природу та її явища. Це дало змогу активізувати пам'ять, увагу школярів, розвивати пізнавальну активність, емоційне ціннісне ставлення до природи, бажання її оберігати.

Зазначимо, що у експериментальному класі ми використовували більший об’єм ігор («Кабаки», «Огірочки», «Сієм мак», «Просо», «Перепілочка», «Лис», «Ой на горі льон, квітки»), приказок, прислів’їв, загадок, легенд, примовлянок, веснянок, народних прикмет.

Наведемо приклад

Народна гра «Просо»

Всі діти діляться на рівні гурти, які стають один проти одного, взявшись за руки. Під спів першого рядка один гурт то наближається, то знов відходить. Теж робить другий гурт. Так діти «заспівують і одспівують», поки не проспівають всю пісню.

А ми нивку оремо, оремо.

А ми просо сіємо, сіємо.

А ми просо виб’ємо, виб’ємо.

Ой чим же ви виб’єте, виб’єте?

А ми коней заженем, заженем.

А ми коней займемо, займемо.

А ми коней викупим, викупим.

А чим же ви викупите, викупите?

А ми дамо сто злотів, сто злотів.

Ми сто злотів не берем, не берем.

А ми ще придамо, придамо.

А що ж ви нам придасте, придасте?

А придамо корову із телям.

Ми корови не берем, не берем.

А ми ще вам придамо, придамо.

А що ж ви нам придасте, придасте?

Свиню з поросятком, гуску з гусятком.

А ми їх не берем, не берем.

А ми ще вам придамо, придамо

А що ж ви нам придасте, придасте?

Красну дівчину, красну дівчину.

Ми ж красну дівчину приймемо, приймемо.

Слід зауважити, що народні ігри колись були частиною весняного календарного обряду, в яких і в словах, і в пластиці рухів відтворилися елементи землеробської праці, аграрного календаря. Часто головними персонажами виступають звірі і птахи. Участь дітей у цих іграх сприяла вихованню до рідної природи, розвитку спостережливості.

Закличка «Ой вітре, вітроньку»

Ой вітре, вітроньку,

Прижени хмароньку,

Полий теплим дощиком,

Встели землю килимком.

Прислів’я та приказки.

Багато снігу – багато хліба.

Де багато пташок – там нема комашок.

Без вітру і трава не шелестить.

Робота по тлумаченню приказок та прислів’їв, організована нами в ході в ході експерименту розвила увагу, уяву і спостережливість у школярів.

Народні прикмети.

Холодна весна – градобійне літо.

Квітневі струмки землю пробуджують.

Якщо навесні летить багато павутиння – літо буде гаряче.

Ознайомлюючи учнів із календарем народних прогностик, ми проводили фенологічні спостереження. У експериментальному класі працювало своєрідне метеобюро.

Також ми використовували тренінг «Пташина розмова», «Мій улюблений квітковий аромат», «Моє дерево», «Звір, птах, комаха», які крім екологічного потенціалу, мали ще й естетичне значення. Цікавими видалися екологічна казка «Знай, люби, бережи», головними героями якої були Еколог, Ялина, Сосна, Явір, Граб, Клен, Бук, Глід, вільха, Шипшина, Малина, Окунь, Щука, карась, Горобчик, Синичка, Дятел, Квіти. Основою метою казки було розширити знання дітей про рослини та тварини, що живуть у місцевості, їх властивості та значення, виховати любов до природи, бажання її охороняти, свято насичене загадками, приказками, прислів’ями, народними прикметами.

Свято «Слава одвічна воді». Основними завданнями свята були: вчити розуміти, що кожна краплина води є дорогоцінним даром природи, ознайомити учнів з традиціями, що пов’язані з водою; прищеплювати екологічну культуру, виховувати дбайливе ставлення до води. Були використані такі приказки та прислів’я про воду, з наступним їх тлумаченням. З малого джерела велика річка буває. Де вода, там верба.

Куди вода тече, там травиця росте. Де вода, там верба.

Не виливай каламутну воду, поки чистої не знайдеш.

Учнів ознайомили із традиціями, що пов’язані із криницею.

Цікавим емоційним і змістовним видалося свято зустрічі птахів

ЗУСТРІЧ ПТАХІВ

Екологічне свято

Мета: Закріпити знання учнів про перелітних птахів України, з’ясувати роль у природі та в житті людини; виховувати любов до рідного краю, до природи, до народних звичаїв.

Обладнання: наголівнички, вишитий рушник з пташками, випечені журавлики, зображення птахів, занесених до Червоної книги України.

Дівчатка в українських костюмах вітають гостей.

1-ша дівчинка. Раді ми вас привітати,

Бо у нас сьогодні свято.

Ми гостей приймаємо,

Їх усіх вітаємо.

2-га дівчинка. Сьогодні свято незвичайне

І вчить багато нас чому.

Хай буде всім воно повчальним,

За це подякуєм йому.

Учитель. Весна — найулюбленіша пора року дітвори. Після довгої зимової холоднечі та негоди всім кортить поспілкуватися з живою природою — на власні очі побачити, як проростають перші весняні квіти, побігати теплою землицею, погратися у веселі ігри. Цю одвічну радість могла подарувати тільки весна. Недарма її називають ранком року.

1-ша дитина. Ще зимові віхоли літають,

Та весни розгін не зупинити.

І дзвінкі краплини починають

У промінні сонячнім бриніти.

2-га дитина. Усе навколо зеленіє,

Річка ллється і шумить.

Тихо-тихо вітер віє

І з травою гомонить.

3-тя дитина. Прудкими верховинами,

Барвистими долинами,

Лугами, сінокосами,

Гаями стоголосими,

Степами, перелогами,

Широкими дорогами,

Барвінками уквітчана,

Піснями закосичена,

Гучна, ясна, красна

Іде весна.

Лине музика. З'являється Весна.

Весна. Привітанням журавля

Я пробуджую поля,

Небеса і ручаї

Та заквітчую гаї.

І усякий мене зна.

Відгадали? Я... (Весна).

Учитель. З давніх пір існує обряд закликання весни, зустрічі перелітних птахів. Адже яка то весна, коли не чути щебетання пернатих? Віддавна вважали, що тепло приносять на крилах саме перелітні птахи.

Обряд цей влаштовували 22 березня, на свято Сорока Святих. Напередодні випікали 40 фігурок у вигляді птахів. їх називали «жайворонками» чи «голубами». Рано-вранці діти брали частину цього печива й підвішували його на фруктових деревах. Решту тримали до обіду, коли вилазили на дерево й приказували:

Пташок викликаю

З теплого краю:

Летіть, соловейки,

На нашу земельку,

Спішіть, ластівоньки,

Пасти корівоньки.

Після цього всі чекали, доки над ними пролетить якийсь птах. Це була добра ознака. Особливо раділи, якщо над головами з'являлися дикі гуси.

Діти виконують українську народну пісню «Ой, минула вже зима».

Ой, минула вже зима,

Снігу, льоду вже нема.

Ой, нема, ой, нема,

Снігу, льоду вже нема.(Двічі)

Вже вернули журавлі

Й соловеєчки малі.

Ой, малі, ой, малі,

Соловеєчки малі (Двічі)

Лугом квіти вже цвітуть,

Вівці травку вже пасуть.

Вже пасуть, вже пасуть,

Вівці травку вже пасуть. (Двічі)

Ми веснянку співаймо

Й весну гожу вітаймо.

Вітаймо, вітаймо,

Й весну гожу вітаймо.(Двічі)

Дівчина. У нас здавна Є традиція славна: Воду брати з чистої криниці, Муку з ярої пшениці, Руками добрими замісити І гостей до свята запросити.

Тихо звучить у записі веснянка «Ой, прийшла весна» у виконанні Ніни Матвієнко. Вбігають дівчатка, одягнені в українські костюми. Дівчатка. Ой, виходьте, дівчата,

Будем весну стрічати,

Весну красну вітати.

Звертаються до дівчини.

А чи правду кажуть старі люди,

Що весну птахи на крилах приносять?

Дівчина. Правду.

Йдіть до мене, жайворонки беріте,

На високу гору йдіте.

Пісеньок гарних співайте,

Весну-красну величайте.

Дає дітям печиво — «жайворонки».

Благословляю вас, діти, весну закликати

Із веселою посмішкою і жайворонком-пташкою.

Діти підносять вгору «жайворонків» і промовляють.

Діти. Пташок викликаєм із теплого краю:

Летіть, соловейки, на нашу земельку,

Спішіть, ластівоньки, пасти корівоньки.

Учитель. Спробуємо відгадати загадки про птахів.

Після того, як діти відгадають загадку, виходить дівчинка чи хлопчик у відповідному наголівничку.

Які ноги, такий ніс.

По болоту ходить скрізь,

Хату на хаті має,

Жабам рахунок знає. (Лелека.)

Має птах цей сірі лапки,

На голівці — чорну шапку.

Має він і жовті крильця,

Невеличкий, сіра спинка,

Дзьобик в нього, мов зернинка. (Чиж.)

Спереду шильце,

Ззаду — вильце,

На грудях — біле полотенце. (Ластівка.)

Ми пішли до гаю вдвох,

Я й сестра Марійка.

А в гаю тім тьох та тьох,

Та іще так дзвінко.

Що за співанки? Чиї?

То співають ... (солов’ї).

Що це ще за чудеса?

Подивись, яка краса!

Птахи дивляться у воду

На свою чудову вроду.

Легко змахують крильми,

Ніби перший сніг зими.

Шиї довгі і гнучкі.

Що за красені такі?(Лебеді.)

Довгі ноги, довгий ніс,

Прилетів, обід приніс:

Кілька жабенят

Для своїх малят.(Журавель.)

Чорномазий, довгодзьобий,

Він за плугом важно ходить.

Черв'яків, жуків знаходить.

Сторож вірний, друг полів,

Перший вісник теплих днів.(Грак)

У садочку понад тином

Я зробив йому хатину.

Характеристики

Список файлов ВКР