114825 (591727), страница 12

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 12)

Простежити вміння учнів .працювати з книжкою, порівнювати власні знання і вміння за вказівкою вчителя, можна за допомогою групи завдань-запитань, запропонованих учням експериментального дослідження. (Євгенія Чак "Сподвижники Богдана Хмельницького"):

1. Чи достатньо ти отримав інформації про сподвижників Б.Хмельницького з прочитаного твору?

1. Чи є різниця між значенням слів подвижник і сподвижник? Чи буде великою помилкою вживання слова сподвижник без префікса -с-?

2. Чи погоджуєшся ти з висловленою думкою автора про те, що подвижник–це людина, яка бореться за досягнення поставленої мети?

Для відповідей на поставлені запитання учням експериментальних класів довелось звернутися до довідкової літератури, порівняти свої знання з викладеним матеріалом тексту.

Дані дослідження зображені у таблиці (див. таблицю 5).

Таблиця 5

Уміння працювати з книжкою (твором)

Результати дослідження доводять, що в учнів контрольних класів немає впевненості у своїх силах, самостійність проявляється лише за прямої вказівки вчителя, що говорить про обмеження ініціативи. Цього не скажеш про учнів експериментальних класів, які проявили себе людьми з власними думками і вмінням постояти за себе.

Матеріалом для дослідження вміння учнів самостійно працювати з новими творами стала тема: "Золоті зернята народної творчості". Твори готувались самостійно за переліком запропонованих вчителем завдань. Перед роботою давалась установка на детальне розуміння прочитаних творів. Така робота була проведена в експериментальних класах ЗОШ смт. Залізці і ЗОШ с. Гаї Розтоцькі, де рівень знань виявився на вищому ступені, ніж в учнів контрольних класів цих шкіл.

Серед запропонованих творів для прочитання були такі: приказки, прислів'я, скоромовки, загадки, байки, легенди, казки тощо. Тому учням необхідно було самостійно зорієнтуватися у особистому виборі творів для прочитання. До цих творів на уроці були поставлені такі запитання:

1. Чому ці твори відносяться до народної творчості?

2. Хто автор поданих творів?

1. Що потрібно знати при виборі творів з народної скарбнички?

2. На що слід звернути увагу, щоб зрозуміти приховану ідею цих творів?

3. Чи можеш ти оцінити вчинки героїв поданих творів?

6. Що тобі допомагає в характеристиці цих героїв?

Відповіді учні давали письмово. Ми ж наочно продемонстрували їх у таблиці, (див. таблицю 6)

Таблиця 6

Орієнтування в творах усної народної творчості

Було відзначено, що при самостійній роботі з текстами народної творчості учні контрольних класів, в основному, розуміють завдання, поставлені вчителем, але не мають вказівки, на що звернути увагу. Діти намагались виконати ці завдання без врахування своїх можливостей і розуміння. Учні ж експериментальних класів чітко визначали приховану ідею твору, виконували завдання з використанням наявної у них суми знань, звертались до додаткової літератури у разі потреби.

Отже, можна зробити висновок, що за допомогою запропонованої системи експериментального навчання у процесі самостійної підготовки учнів до роботи з художніми творами, вдалось сформувати навички самостійності в учнів експериментальних класів, збільшити арсенал засобів впливу на дитячу свідомість та почуття, що підвищило ефективність самого уроку позакласного читання. А, оскільки, сам урок позакласного читання це частина навчального процесу, переконались, що сформувати свідомого читача, обізнаного з широким колом літературного розмаїття, можна за умови повної активності з боку школяра. Для цього необхідно забезпечити можливості для розвитку їх самостійності, як у процесі теоретичного засвоєння знань, вмінь та навичок, так і в правильному їх використання на уроках позакласного читання.

У експериментальних класах більше приділялось уваги конкретним завданням, а також раціональному вибору методів та прийомів роботи для їх досягнення, що дало можливість виділити два завдання, виконання яких у цих класах вимагало чіткої організації майбутньої роботи. Перше і найважливіше – це моральний розвиток учнів на основі розширення кола доступних для читання дитячих книг, а друге – вироблення і засвоєння учнями самостійних прийомів підготовки до роботи з конкретними художніми творами, удосконалення якостей вміння працювати з ними. У такій роботі необхідна послідовність та наступність. Вчитель експериментального класу, враховуючи інтереси своїх учнів, їх можливості, а також різноманітність жанрів, стилів написання творів письменниками, добирав матеріал до уроку позакласного читання за самостійними завданнями до них. Завдання були спільними для всіх учнів класу і записувались на дошці, або ж індивідуальними чи груповими, записаними на окремих картках. Такий підхід сприяв розвитку самостійності учнів, оскільки, кожен виконував завдання індивідуально, відповідаючи перш за все перед собою за виконану роботу. Учні мали змогу продемонструвати свої знання перед класом, а також побачити і відчути на собі результати власної праці. Самі ж завдання були такими, що змушували учнів щоразу спілкуватись з книжкою, порівнювати свої відчуття і судження з авторськими, висловлювати власні думки щодо прочитаного. Все це сприяло літературному розвитку дітей, а також їх мовленнєвій та емоційній активності.

В експериментальних класах учні чіткіше усвідомлювали процес систематичної роботи вдома, у школі, у свій вільний час з художньою книжкою. Спостерігалось зменшення помилок у роботі над творами, чіткіше визначалися явища, події та факти, характеризувались головні герої, визначався стиль написання автора, встановлювались причиново-наслідкові зв'язки у конкретних художніх творах. Це вказує на те, що школярам при цілеспрямованому навчанні вже доступніші засоби опрацювання нового твору. Відповіді учнів у цей період свідчать не тільки про характер розуміння ними тексту твору, але і про формування, ряду необхідних для цього вмінь та навичок. Тому ми дійшли висновку, що при подальшому навчанні учнів за запропонованою методикою, в них будуть формуватися основи самостійної роботи при підготовці до уроків позакласного читання, що в кінцевому результаті приведе до удосконалення самостійності у подальшій читацькій діяльності.

Із запропонованих у попередньому параграфі завдань (див. параграф 2.1.), їх критичної оцінки ми зробили висновок, що вдосконалення самостійності на основному і завершальному етапах роботи з новим текстом, значною мірою залежить від ступеня активності і творчості самих учнів, але допомогти сформувати цю самостійність у них зможе тільки той вчитель, який володіє мистецтвом організації навчання дітей читанню за системою комплексу завдань для самостійної роботи учнів з літературними творами. Тому ми запропонували вчителям-класоводам заповнити цю анкету.

Анкета опитування вчителів початкових класів

1. Чи задовольняють вас теми уроків позакласного читання, запропоновані програмою? Чому?

1. Чи користуєтесь ви додатковими джерелами при підготовці до кожного уроку?

2. Якими принципами при відборі навчального матеріалу до уроку позакласного читання ви користуєтесь:

а) жанрова специфіка;

б) конструктивно-оформлювальні особливості книжки;

в) відповідність віковим особливостям учнів;

г) можливість використання матеріалу в якості завдань для самостійних робіт учнів.

4. Яким методам опрацювання творів ви надаєте перевагу (потрібне підкресліть):

а) словесний метод;

б) метод самостійної роботи;

в) самостійна постановка запитань учнями;

г) наочно-ілюстративний метод.

5. Чи враховуєте у своїй роботі взаємозв'язок між класним і позакласним читанням?

6. Чи потрібно це робити вчителю? Напишіть свою думку.

7. Чи потрібно надавати учням можливість самостійно готувати уроки позакласного читання?

Опрацювавши одержані результати, ми дійшли висновків: теми, запропоновані навчальною програмою, не задовольняють опитаних вчителів, оскільки не несуть нового пізнавального матеріалу; вчителі не надають важливого значення самостійній роботі у процесі позакласного читання; зв'язки класного і позакласного читання ними враховуються, але зводяться до прийому: вивчили на класному читанні - повторили на позакласному читанні; додаткові джерела використовуються лише як наочний матеріал. Таким чином, необхідно знайомити вчителів з ефективністю застосування самостійної роботи при підготовці до уроків позакласного читання, що сприятиме підвищенню самостійності в учнів початкової школи.

Для проведення підсумків роботи, визначення результативності експериментального дослідження ми намагались підійти всебічно. Для нас важливо було виявити ті зміни, які проходять в образі мислення, мовлення, практичних діях учнів, вчителів, інших зацікавлених осіб, що брали участь в реалізації формувального експерименту. З цією метою нами використано бесіду з учнями, вчителями. На запитання: "Чи подобаються тобі уроки позакласного читання?", - отримали такі

Кусня Евіта (4 клас, ЗОШ с. Гаї Розтоцькі): "Мені подобаються уроки позакласного читання. На них я можу сказати все, що думаю. Не переживаю, що з мене не будуть сміятися".

Ланда Остап (4 клас, ЗОШ с. Гаї Розтоцькі): "Я люблю читати художні книжки і розповідати їх зміст друзям, а на уроках позакласного читання це можна зробити найкраще".

Вапляк Андрій (4 клас ЗОШ с. Гаї Розтоцькі):"Найцікавіше для мене принести в клас і прочитати товаришам нову розповідь, невідому їм".

Відповіді дітей на це запитання свідчать про спрямованість роботи вчителя на самостійну роботу в підготовці до уроку. Самостійний пошук дитячої літератури – важливе завдання роботи вчителя. Разом з тим, це є результат спільної діяльності вчителя і учнів, успіх якої визначається творчістю, ініціативою, наполегливістю останніх. Ось що сказала нам Рудакевич Наталія Григорівна вчитель 4 класу с. Гаї Розтоцькі: "Діти, розуміючи, що завдання, які ставились перед ними, вимагають самостійності, систематичності, зосередження, почали по-іншому ставитись до уроків позакласного читання. На уроках вони сиділи задоволені роботою, яку виконали при підготовці до нього. Їхні очі світилися бажанням розповісти про все, що змогли дізнатися. Прагнули зробити якнайшвидше і найкраще завдання, демонструючи всім свої знання і вміння. Самостійно працюючи з творами, учні мають змогу не тільки дізнатись щось нове, але почерпнути багато цікавого і від інших дітей, йде широкий обмін пізнавальною інформацією. Це дуже важливо".

Таким чином, з наведених вище фактів і проведеного аналізу можна сказати, що прагнення учнів до літературно-пізнавальної діяльності помітно зросли у порівнянні з попередніми показниками. Це досягнулось не одразу: потрібно було зрозуміти зміст навчальної програми, активність при роботі з художнім матеріалом, систему подачі даного матеріалу і вивести весь процес на новий шлях, який допоможе добитися позитивних результатів у роботі учень - самостійна робота - художній твір.

Лише об'єднавши в єдине ціле працю вчителя і учнів, можна говорити про загальні характеристики педагогічного процесу, про кращі результати навчального процесу на уроках позакласного читання, підтвердити дані, отримані в результаті експериментального дослідження про ефективність самостійної роботи у процесі позакласного читання. Тобто, можна вважати, що на ті питання, які ставились до поняття "самостійна робота" у попередньому розділі в певній мірі дано відповіді і така робота має місце у процесі навчання школярів самостійній підготовці до роботи з художніми творами і вмінню орієнтуватися у великому світі літературного мистецтва.

ВИСНОВКИ

Аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури показав, що сучасна школа ставить перед собою завдання – формування духовно багатої особистості, громадянина з високою культурою, з широким кругозором, творчими та моральними цінностями. Тому в системі навчання пріоритетного значення набувають загальнолюдські цілі, ідеали, гуманістичні цінності національної та світової культури. Людина, її щастя, здібності, готовність до творчості були і залишаються кінцевою метою нашого суспільства.

Значне місце у цьому надзвичайно складному процесі посідає література, що допомагає формуванню у дітей естетичного і етичного зростання, забезпечення засвоєння багатств художнього слова і цінностей, готує до самостійного знайомства з художніми творами у школі та за її межами, навчає самоосвіті та самовихованню. Глибше пізнаючи книжковий світ, який розширює межі повсякденного життя, знайомить з новими фактами, подіями та явищами, відкриває нові місця, школяр вчиться самостійно працювати з художніми творами, осмислено сприймати та відтворювати прочитане за допомогою ряду специфічних завдань, накопичувати знання, що допоможуть йому організувати своє коло книг для читання.

Сьогодні шкільна програма початкової школи спрямовує вчителя на вміле введення школярів у широкий, привабливий світ літератури. Діти знайомляться з новими творами, у них зростає інтерес до змісту цих творів, розширюється читацький кругозір, посилюється бажання самостійно працювати з ними. Особливо це помітно на уроках позакласного читання, де важливе значення надається вмінню правильно організувати роботу молодших школярів у процесі ознайомлення із новими художніми творами.

Багаточисельні дослідження вчених, практичний досвід роботи вчителів підтверджують, що накопичення знань і набуття учнями необхідних вмінь, відбувається інтенсивніше, якщо навчально-виховний процес будувати з врахуванням обов’язковості самостійної роботи. Саме це допоможе учням усвідомити навчальні завдання, знаходити найбільш раціональні способи їх розв'язань.

Характеристики

Список файлов ВКР