114825 (591727), страница 11

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 11)

Справедливо відмітити, що всім варіантам попередньої підготовки учнів повинна передувати атмосфера загальної зацікавленості, доброзичливості і впевненості у своїх силах. Що ж належить до самої підготовки для відтворення тексту? Перш за все забезпечення його повного розуміння учнями. У зв'язку з цим слід звернути увагу на пояснення, можливо, незрозумілих слів, але рівень пояснення від класу до класу слід змінювати. Так, у першому класі пояснення незрозумілих слів спирається на наочно-конкретне мислення учнів. У третьому класі робота по забезпеченню прочитаного будується вже на аналітико-синтетичній роботі мислення учнів. При безпосередній підготовці слід також звернути увагу дітей на ілюстрації до казок, передмову і післямову до них, віднесення книги до тієї чи іншої серії тощо. Необхідно зуміти викликати в учнів почуття співпереживання з героями, в іншому випадку робота з художніми творами буде обмежена емоційним змістом.

По характеру діяльності самостійна робота школярів на уроках позакласного читання буває за попереднім зразком, за правилами або системою правил.

Робота учнів за запропонованим зразком на уроці змінює свої прийоми та методи від класу до класу. Практично всі уроки початкового етапу навчання будуються за принципом: спочатку аналізується один твір, потім інший, але з тією ж самої теми. Таким чином, перший твір ніби здійснює підхід до другого. У четвертому класі, де об'єм прочитаних книжок набагато більший, таким запропонованим зразком може бути точка зору вчителя. Наприклад, вчитель записує на дошці декілька варіантів тем, для визначення майбутнього уроку. Учні доводять, чому кожна з них підходить, тоді вчитель зачитує найбільш вдалу, учні ж пояснюють причину вибору. На уроках позакласного читання постійно повторюється запитання, пов'язані з емоційним вихованням учнів, що виробляють у школярів вміння співпереживати прочитаному:

• Якій події ти особливо зрадів? Чому?

• Чия поведінка тебе засмутила?

• З яким героєм ти б хотів потоваришувати? Чому?

Діяльність учнів, пов'язана з виконанням правила або системою правил, частіше всього відноситься до роботи з довідковою літературою. Уроки цього типу передбачають наявність запитань орієнтовно такого змісту:

• Що потрібно було знайти і прочитати до уроку?

• Де і як потрібно було шукати?

• Кому що вдалося знайти?

З виконанням окремих правил, пов'язані також правила гігієни читання і бібліографічна робота, яка входить у програму з позакласного читання: вміння записувати точні дані про книгу, вести найпростіший каталог улюблених книг, знаходити необхідну книгу, користуючись рекомендаційним листком або картотекою, підбирати літературу до певної теми, робити вирізки з періодичної преси тощо.

Особливий вид діяльності на уроках позакласного читання – творчий. Творча робота носить нескінченно різноманітний характер. Її багатогранність очевидна вже у період підготовчого етапу роботи над твором. Іноді ця робота носить опосередкований характер: інсценізація, малювання, драматизація. Але частіше вона пов'язана з рівнем розуміння учнями прочитаного: дібрати заголовок, відповісти на запитання творчого характеру, останні займають важливе місце в розвитку уяви школярів, написання рецензії, відгуку, складання авторських і тематичних плакатів.

Таким чином, завдання до уроків позакласного читання вибирається вчителем індивідуально, з врахуванням особливостей конкретного класу, рівнем зацікавленості учнів і дидактичною метою, яку вчитель-класовод переслідує.

Проте, слід також звернути увагу на матеріал, який використовується на уроці позакласного читання. Його можна поділити на три групи. Перша - це дидактичний матеріал, який готується учнями колективно протягом певного часу. До нього належить: виставка книг, картин, фотографій, ілюстрацій на тему найближчого уроку, оформлення ілюстрацій до розмови на конкретному уроці, виставка малюнків самих школярів. Друга група дидактичного матеріалу, який використовується, - це індивідуальне виконання завдань. Рекомендації до такого роду завдань включаються у систему домашніх завдань і завжди носять характер добровільності. Наприклад, розповісти оповідання батькам і друзям, намалювати те, що особливо сподобалось і запам'яталось. Третя група - носить обов'язковий і навчаючий характер: це робота учнів над книжками-саморобками. Це важливий етап у системі уроків позакласного читання, оскільки повідомляє учням нові знання, узагальнює раніше вивчене, сприяє розвитку у школярів навичок організаторської діяльності і формування турботливого ставлення до молодших. Ця робота вимагає від учня індивідуального виконання, але на загальну для учнів тему. У третьому класі ця робота набуває більш складного характеру: тепер ці книги складаються за матеріалами періодичних видань. При цьому перевіряються вміння добирати матеріал на певну тему на вміння школярів самостійно формувати найближчу ціль пошуку. Особливої уваги заслуговують такі запитання вчителя:

• Чи на всіх зібраних матеріалах вказане джерело?

• Як цей запис оформляється на вирізках?

• За яким принципом відбирався матеріал?

Наочний матеріал, який використається на уроці, оживить його. допоможе розібратися у змісті прочитаного, зробить факти більш цікавими, допоможе краще запам'ятати, а також відіграє свою позитивну роль у розвитку школяра.

У дослідженні ми використовували види наочності трьох типів:

1. Зовнішню наочність, що спиралася на сприймання школяра, і засоби її були очевидні безпосередньо у момент уроку.

2. Внутрішню наочність, що спиралася на уявлення школярів, в її основі лежав особистий досвід учнів.

3. Словесну наочність, що спиралася також на уявлення школярів, але при відсутності особистого досвіду: предмет або події потрібно уявити за описом.

На уроках позакласного читання важливу роль відіграє зовнішній тип наочності. До нього відносилася сама книга, малюнки до неї, різноманітні наочні посібники (портрет автора, репродукції, експонати, блоки книжок, плакати і т.д.). Наявність на уроці книг – обов'язкова умова: у кожного на парті повинна бути книга – предмет розмови. Набагато рідше на уроках використовується внутрішня наочність. Цей вид наочності переважно був пов'язаний із словесним малюванням. Словесна наочність – це, як правило, одна із можливостей для розмови про майстерність письменника, тобто словесну картину викладених подій розповідає не вчитель, а сам автор у безпосередньому змісті свого твору. Завдання вчителя – розкрити перед школярами вміння автора через невелику словесну замальовку повідомити учням невідомі події, факти, явища, щоб у школярів виник чіткий зоровий образ. Наприклад, до оповідання Михайла і Ювеналія Бубнових "Лісові акробати":

• Про яких лісових акробатів розповідається у тексті?

• Яку пташку описали автори? Доведи свою думку.

• У чому особливість цих синиць?

• Опиши синицю, яку ти бачив зимою?

Для того, щоб наочність на уроках позакласного читання використовувалась з більшою ефективністю, ми взяли до уваги деякі умови успішного її застосування:

1. Поєднання наочності зі-словом вчителя, який повинен говорити про те, що бачать школярі, називати об'єкт, який розглядається. Форми поєднання можуть бути різноманітними: спочатку показ об'єкта, а потім розмова про нього, або навпаки, спочатку розмова, а потім показ. Велику активність в учнів початкових класів викликає перший варіант.

2. Варіації конкретних наочних випадків (повторення і закріплення із додаванням нового матеріалу). Наприклад, біля дошки створюється виставка ілюстрацій різних художників, серед яких потрібно вибрати малюнки певного автора.

1. Різноманітність видів наочності.

2. Чуття міри у використанні наочності.

5. Опора на емоційні переживання школярів. Відтворення чого-небудь не буває пасивним, адже у пам'яті виникає не окрема частина, а образ у цілому. Тому відношення людини до побаченого проявляється завжди, а вчителю важливо спрямувати це відношення у потрібне русло.

6. Успішність використання наочності в новизні її застосування.

Лише за умов дотримання цих положень, вчитель визначить місце наочності у сприйманні матеріалу учнями і досягне дійсно ефективного використання її на уроці.

Таким чином, експериментальне дослідження велось із урахуванням різноманітних напрямків, які могли повніше і глибше розкрити методи і прийоми самостійної підготовки школярів до позакласного читання. Ця робота вимагала затрати великої кількості зусиль з боку вчителя, а особливо учнів. Шукаючи шляхи ефективнішої співпраці учня із книжкою, доводилося одну і ту ж роботу виконувати різними способами, щоб знайти той шлях, який приведе до особливо високих результатів. Робити акцент на будь-якому конкретному видові роботи чи постійно використовувати схожі наочні матеріали не варто, адже це приведе до автоматизму роботи в учнів, без власної творчої активності і самостійності. Кожен урок повинен вносити нові зміни в самостійну підготовку учнів до уроків позакласного читання, які стимулюватимуть його здібності, пам'ять, спостережливість і увагу.

2.2 Перевірка ефективності формування самостійності молодших школярів як необхідного елементу самоосвіти в експериментальному дослідженні

Оцінюючи результати експериментального дослідження, ми намагалися з'ясувати, як змінилось ставлення школярів до уроків позакласного читання, до самостійної роботи з художніми творами на цих уроках. Ставлячи перед собою завдання дослідити рівень сформованості самостійності у школярів (анкетуванням, бесідами, спостереженнями, аналізом завдань для самостійних робіт учнів) в умовах не зовсім безпосередніх, але таких, які зможуть розслабити учня (у класі) і здійснивши кількісний та якісний аналіз отриманих знань, ми одержали результати, що підтвердили ефективність нашого дослідження.

Враховуючи взаємозв'язок класного і позакласного читання на основному і заключному етапах становлення дитини-читача, знаючи теоретичні і методичні основи самостійної роботи, ми організували експериментальне навчання дітей – учнів 4-х класів ЗОШ смт. Залізці та ЗОШ с. Гаї Розтоцькі з врахуванням пріоритету вказаної роботи. До експерименту були залучені також учні 3-х класів, навчання яких здійснювалось за традиційною системою роботи з художньою книжкою.

Дослідження проводилось таким чином, щоб поставити учнів у ситуацію, яка змусить їх застосовувати всі набуті читацькі вміння при виборі і читанні книг для себе, внести в цей процес певні корективи, виявити справжнє ставлення учнів до уроків позакласного читання. Характерною особливістю результатів роботи за запропонованими завданнями, стало те, що учням експериментальних класів подобаються уроки позакласного читання, вони глибше відчули переваги самостійної роботи на цих уроках. Ці школярі стали впевненіші у своєму виборі, що читати, скільки і як читати художні твори у порівнянні з учнями контрольних класів. Дані подані діаграмою.

Діаграма 2

Характеристика рівня самостійної підготовки учнів до уроків позакласного читання у 2008/2009 н.р.

Як бачимо, рівень зацікавленості уроками позакласного читання набагато збільшився в експериментальних класах у порівнянні з попереднім навчальним роком і констатувальним зрізом, а в контрольних класах та ж сама кількість учнів виявила інтерес до цих уроків. Для перевірки зацікавленості учнів цими уроками була запропонована мініанкета, відповіді на яку вони дали письмово (див. таблицю 4).

Таблиця 4

Зацікавленість учнів в уроках позакласного читання

Зацікавленість у нових видах роботи, самостійній підготовці до уроків, у вмінні давати точну оцінку проведеній роботі значно вища в учнів експериментальних класів. Це можна пояснити лише одним – правильно організацією, доступно систематичністю проведеної роботи в експериментальному навчанні.

Ступінь розуміння книжки і сформованість умінь для самостійної роботи з художніми творами, засвоєння методики роботи з ними, простежувався на двох етапах праці дитини-читача – основному і завершальному. Фіксувалось усвідомлене вміння працювати з книжкою, розуміння причиново-наслідкових зв'язків, просторових відношень, систематизації і узагальнення, чітко розбиратись у вчинках дійових осіб і, разом з тим сформованість таких умінь, як:

• вміння передавати власними судженнями ставлення до даного твору;

• спілкування з автором через твір (погоджуватись чи ні з написаним);

• самостійно знаходити необхідний матеріал до теми уроку позакласного читання, де б розкривались нові сторони вивченого твору.

Використовуючи в якості основи, виникаючу в учнів при зустрічі з книгою пізнавальну спрямованість на предмети і явища навколишнього світу, увага головним чином була звернена на запитання-завдання. Шлях, який проходила дитина від усвідомлення поставлених перед нею завдань, аж до їх вирішення, зводився до підключення всієї читацької активності учня. І тут одразу ж слід відзначити, що перша сходинка в логіці пізнавальної активності учнів при самостійній роботі з книжкою - це не механізм опрацювання поданого матеріалу на основі раніше отриманих знань, умінь і навичок, а сам процес самопідготовки, глибокого усвідомлення і розмірковування над поставленими перед школярами завдань. Для задоволення бажання відповісти на питання (виконати завдання), учням потрібно було спиратись на існуючі у них знання, необхідні для орієнтування в книзі, вдивлятись в книжки, запам'ятовувати їх зміст та вміти власними думками передавати його. Це з високою ефективністю вдалось учням експериментальних класів.

Характеристики

Список файлов ВКР