114823 (591725), страница 9

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 9)

Ого-ого-ого - здоров’я всім міцного.

Ик-ик-ик - на стіні висить рушник,

Ні-ні-ні - там узори чарівні,

Ри-ри-ри - різнобарвні кольори,

Им-им-им - я любуюся ним.

Ла-ла-ла - вже кульбаба відцвіла,

Ут-ут-ут - ось розкрився парашут,

Ець-ець-ець - подув сильний вітерець,

Уть-уть-уть - десь у землю упадуть,

Уть-уть-уть - і весною проростуть.

Лт-ли-ли - пісню дружно почали,

Ло-ло-ло - діло в нас на лад пішло,

Ем-ем-ем - радість людям ми несем,

Ли-ли-ли - дуже раді всі були.

Рі-рі-рі - прилетіли снігурі,

Уг-уг-уг - звеселіло все навкруг,

Ра-ра-ра - ми зустріли снігура,

Ки-ки-ки - всі дивились залюбки.

Би-би-би - на голуб’ятні голуби,

Ді-ді-ді - сиві, білі й руді,

Ись-ись-ись - полетіли вони ввись.

Ів-ів-ів - кличу я голубів,

На-на-на - насипаю їм зерна,

Ють-ють-ють - прилетять і поклюють,

Ні-ні-ні - щиро дякують мені.

Гу-гу-гу - росте кульбаба на лугу,

Іт-іт-іт - в неї гарний жовтий цвіт,

Лі-лі-лі - жовті квіточки малі,

Ни-ни-ни - всіх нас радують вони,

Ту-ту-ту - з них віночок я сплету,

Ок-ок-ок - гарний вийшов вінок!

Ла-ла-ла - верба в долині розцвіла,

Ей-ей-ей - вона радує людей,

Ят-ят-ят - бачив я там двох хлоп’ят,

Ни-ни-ни - із долини йшли вони,

Ет-ет-ет - несли котиків букет,

Ли-ли-ли - всі там вдячні були.

Лі-лі-лі - відлетіли журавлі,

Ли-ли-ли - дні осіннії прийшли,

Ло-ло-ло - вже все снігом замело,

Ни-ни-ни - будем ждати ми весни.

Готуючи дітей на уроці до активізації мовленнєвої діяльності, знов запроваджую роботу зі скоромовкою.

Бабин біб розцвів у дощ,

Буде бабі біб у борщ.

Летів горобець, сів на хлівець.

А як вийшов стрілець,

То втік горобець.

Сів шпак на шпаківню,

Заспівав шпак півню:

"Ти не вмієш так, як я,

Я не вмію так, як ти".

Принеси, синку, синьку,

Підсинить, мама, косинку,

Підсинить тобі сорочку -

Принеси ж, синку, синочку.

Взимку вітер вовком виє,

Всіх лякає сніговієм. -

Ти не вій, не вій, Вітриську,

До весни вже зовсім близько.

Бере Віра в руки рака,

Бере рака неборака.

Ви погляньте, подивіться -

Віра рака не боїться.

Варка варила вареники,

Василь взяв вареника,

Варка Василя варехою,

Василь Варку - вареником.

Горобець, горобеня

Галушок везуть горня.

Горобчиха - горошину,

Кличуть гуску на гостину.

Летів перепел перед перепелицею,

Перед перепелятами.

Біжить стежина поміж ожини,

І вже у Жені ожини жменя.

Залізне зубило залізо любило,

Зубило в залізо залізно залізло.

Семен сіно віз - не довіз.

Лишив сани - узяв віз.

Коза у лузі - лоза у тузі.

Бери лозу - жени козу.

Ходить квочка коло кілочка,

Водить діток коло квіток.

Карло і Клари украв корали,

А Клара у Карла украла кларнет.

Мала з села вела вола.

В село віл малу вів.

Щоб позбутися регресій (перечитування слів при читанні тексту), використовую вже з першого класу читання з лінійкою.

Спочатку, закриваючи верхній рядок, поступово переходимо на читання, закриваючи вершечки букв, половину букв. Запроваджую також картки-блискавки: 1 секунду показую слово, а потім діти вгадують слово.

Для кращого розвитку швидкочитання необхідно розвивати пам’ять, пильність, увагу. Це досягається такими вправами.

1. Таблиця Шульте

2. Гра "Знайди пеньок". Використовую таблиці:

Дуб ліс день нічка

Діб ліс день нічка

Дуб ліс пень нічка

Зуб ліс день пічка

Дуже часто на уроках читання, починаючи з II півріччя другого класу, застосовую вправи на швидкочитання. Це читання з решіткою.

Роботу з решіткою проводжу на знайомому (домашньому) тексті тривалістю до 5 хвилин. Весь клас текст читає одночасно вголос. А ось ті вправи, про які мова йтиме далі, можна запропонувати вже з II півріччя 1 класу.

1. Вправа "Буксир"

Учитель читає текст, діти намагаються не відставати, читаючи впівголоса. Найшвидший темп читання вчителя розрахований на середнього учня.

2. Вправа "Оченята"

Діти читають текст вголос швидко хором. Звучить команда "Оченята!". Діти закривають очі, розслабляються. Через декілька секунд: "Блискавка!". Учні відкривають очі і починають швидко читати далі (не стежачи пальчиком).

3. Повторне читання

Текст читається в нормальному темпі (2-3 абзаци). Діти стежать. Звучить команда: "Повторити!". Діти перечитують хором на великій швидкості.

4. Вправа "Хвиля" ("Злива - дощ")

Різний темп читання. Повільно-читання дуже важливої інформації тексту

5. Вправа "Кидок - засічка"

"Кидок" - читання тексту у швидкому темпі.

"Засічка" - діти піднімають голівки і проговорюють останнє слово, що побачили (не стежачи пальчиком).

6. Читання-естафета

Читання "ланцюжком" по рядах, в парах, хором.

7. Вправа "Кроки"

"Крок" - прочитання повного рядка тексту. Читання напівголосне.

8. Вправа "Диктор"

Це читання-переказ. Спочатку діти читають текст (2-3 абзаци), підкреслюючи олівцем опорні слова. Потім переказують його класу чи сусіду по парті, опускаючи очі в текст, як диктори телебачення.

9. Читання розрізаних текстів

Невід’ємною частиною розвитку динамічного читання є вправи на швидкодумання. Їх я запроваджую вже з першого класу. А використовувати їх можна не тільки на уроках читання, а й на уроках граматики.

Читаю речення і пропоную учням повторити його в швидкому темпі. Наприклад:

Прийшла довгоочікувана зима.

Потім читаю два речення. Діти повинні їх швидко повторити. Наприклад:

Прийшла довгоочікувана зима. Випав білий сніжок.

Потім читаю 3 речення. Учні швидко їх повторюють:

Прийшла довгоочікувана зима. Випав білий сніжок. Діти зліпили бабу.

Дану вправу можна зв’язати з текстом підручника (вказати сторінку незнайомого тексту). Якщо дитина не може швидко повторити речення, вона має право подивитись в книжку. Основна умова - дотримання швидкого темпу.

10. "Скринька запитань"

а) Пишу на дошці речення: Вчора я прочитав цікаву книжку.

Учні складають запитання до даного речення:

Коли я прочитав цікаву книжку?

Хто прочитав цікаву книжку?

Що я вчора прочитав?

Яку книжку я прочитав вчора?

Що я зробив вчора?

б) Робота з книжкою

Учні знаходять речення і складають запитання до нього. Головне - дотримання швидкості. Звичайно, швидкий темп доводиться поступово.

в) Складання запитань до тексту

Робота проводиться в парах. Текст знайомий.

І етап. Один учень ставить запитання до тексту другому. Другий учень рахує кількість запитань. Потім - навпаки.

II етап. Один учень ставить запитання до тексту, інший відповідає. І навпаки. І знову головне - дотримання швидкості.

11. Вправа "Казка"

Робота проводиться в парах. Діти згадують будь-яку казку. Перший починає переказувати за сигналом вчителя, далі другий продовжує переказ. Потім одразу ставляться запитання.

12. "Переказ"

Діти читають новий текст. В руках у дітей олівці. Деякі місця (за указкою вчителя) підкреслюються. По закінченні читання дається завдання: розповісти, що прочитали, обов’язково використовуючи підкреслені місця (опорні слова). Книжка відкрита, можна піддивлятися.

13. Гра "Утвори слово"

Даються будь-які два слова. Завдання: придумати ситуацію. Наприклад:

Коза, космос; ліс, злива; вечір, інопланетянин.

Досі у своїй роботі я більше акцентувала увагу на такому різновиді читання, як читання вголос. Звичайно, читання вголос має значні переваги. Воно сприяє виробленню навички літературної вимови, формує вміння правильно інтонувати речення. Однак відомо, що людина в житті більше користується читанням мовчки.

Безумовно, я однаковою мірою на уроках працюю над цими двома різновидами читання, бо, звичайно, нормальною швидкістю читання вголос слід вважати таку, що відповідає звичайній швидкості усного мовлення людини, а швидкість читання мовчки має бути вищою, ніж читання вголос. Спочатку "трохи вищою", потім - удвічі, а дехто може досягти й більшої швидкості. Для удосконалення читання мовчки використовую у своїй роботі з дітьми прийоми, методи та вправи, запропоновані вчителькою М.М. Батрачною з Полтавської^; області. Особливо успішно застосовую такі завдання, як пробігання дітьми очима по тексту або його частині, приклавши до вуст палець; також навчаю перекладати текст, тобто знаходити потрібну інформацію, не читаючи весь текст, а лише пробігаючи очима по ньому (наприклад, знайти і прочитати слова певної дійової особи).2-3 хвилини напруженого пошуку зовсім не втомлюють учнів. Ще одна умова пошуку-переглядання є швидкість. Пропоную: знайти якомога швидше; знайти, випередивши товариша; доки я порахую до..., ви мусите знайти вказане. Наприклад, даю такі завдання: знайти найдовше слово, найкоротше слово, слово, в якому найбільше голосних, приголосних, і т.д.

Розуміння прочитаного є основною характеристикою читання. Воно залежить від багатьох чинників: розуміння слова, речення, цілого тексту. Щоб розуміти текст, що читається, треба мати достатній лексичний запас, уміти швидко співвідносити графічну форму слова із звуковою.

Цікавим є питання про перевірку розуміння прочитаного тексту. Можна поставити питання, що стосується одного окремого слова, словосполучення, окремого речення. Часто на розуміння прочитаного тексту пропоную тексти.

Наприклад, у 3 класі при перевірці тексту К. Пасічної "Такий самий дриль" на етапі перевірки домашнього завдання пропоную тест "Так - ні".

Роман Михайлович приніс маленький ящик з інструментами. (Ні)

В ящик була вкладена книжка з надписом. (Ні)

Діти конструювали модель корабля. (Так)

Ігор загубив дриль. (Ні)

Діти зробили інший дриль. (Ні)

Сашко пофарбував новий дриль. (Ні)

Модель монітора сподобалась. (Так)

Юрко був радий подарунку тата. (Так)

Старий дриль викинули. (Ні)

Навичка читання, мабуть, найважливіша з усіх, якими мають оволодіти учні початкових класів. Без швидкого й свідомого читання неможливе успішне навчання дитини з усіх інших предметів.53% школярів, що швидко читають, вчаться добре і відмінно, а серед тих, хто читає повільно, таких не більше 4%. На думку психологів на успішність впливає понад 200 факторів. Серед найважливіших перше місце посідає швидкість читання.

Дитина, яка не вміє швидко читати, зазнає великих труднощів, перевантаження під час виконання домашніх завдань. Внаслідок того, що читання книг за низької швидкості - читання - не задоволення, а виснажлива праця, дитина, яка погано читає, не відвідує бібліотеку, не читає газет та книжок.

Традиційно визначають швидкість прочитання дитиною буквених знаків за хвилину. Визначимо зміст цього поняття і доцільність його використання. З даних психологічних досліджень відомо, що продуктивність будь-якої діяльності визначається кількістю виконаної роботи за певний період часу. Виконана робота має бути задовільною за якістю і посильною для того, хто її виконує. Продуктивність читання визначається кількістю матеріалу, прочитаного за одиницю часу з високим рівнем розуміння прочитаного. Швидкість особливо тісно пов’язана з віком дітей, етапом їх навчання та індивідуально-типологічними особливостями. Існувала думка, що швидкість читання визначає швидкість розуміння тексту - кінцеву мету читання і основний його показник. Тоді й виник показник - вміти за хвилину читати певну кількість слів. Нині більшість психологів і педагогів дотримується думки, що розуміння прочитаного не залежить від швидкості читання. Швидкість читання сама по собі не має ніякої цінності. Вона має значення лише в співвідношенні з рівнем розуміння прочитаного матеріалу. І для тих, хто починає читати є оптимальна та швидкість читання, яка притаманна дитині при говорінні.

Головне, що дитина зрозуміла з прочитаного. Так що істина криється у вислові: "Не багато читай, а багато розумій". Отже дітей 6-річного віку слід перш за все налаштовувати на більш якісне сприймання тексту, більш глибоке оволодіння змістом прочитаного.

У дітей 6 року життя ми тільки формуємо готовність до оволодіння на наступних етапах систематичними навичками читання.

Варто звернути увагу і на психотравмуючу ситуацію для дітей під час перевірки швидкості читання. То чи варто заради цифр, які ні про що не говорять, ризикувати здоров’ям дітей? Чи варто принижувати дітей і батьків, вивішуючи результати перевірки для огляду. Отже, оптимальною є та швидкість читання, при якій дитина розуміє прочитане на достатньому рівні.

Крім того, проблема швидкості читання має, на думку В. Зайцева, ще кілька аспектів.

Аспект навчання: щоб виконати домашні завдання на один день, учень 8-го класу повинен прочитати у середньому 7-8 сторінок тексту підручника. За низької швидкості читання, щоб прочитати текст тільки раз, дитина має витратити приблизно 2 години. Але оскільки при повільному читанні зміст прочитаного залишається незрозумілим, то учень повинен читати текст як мінімум тричі. Крім того, йому треба виконати письмові завдання. Але той, хто повільно читає, як правило, й повільно пише. Отже, зрозуміло, що вчитися успішно і без перевантажень дитина зможе тільки тоді, коли навчиться швидко читати і писати.

Аспект розвитку. Розумова працездатність значною мірою залежить від таких чинників, як оперативна пам’ять і стійкість уваги, що удосконалюються в процесі читання. Тому учні, які швидко читають і, як правило, читають багато, мають розвинену оперативну пам’ять та стійку увагу.

III. Аспект виховання. Усім добре знайоме явище: в 3-4-х класах 60-70% учнів вчаться позитивно, в 4-5-х успішність різко падає, кількість учнів, що добре вчаться, зменшується до 30-40%. У чому ж причина? Пригадаймо, що найсильніше впливає на успішність швидкість читання. Якщо по закінченні 3 (4) класу учні не вміють швидко, добре читати, то у 5-му класі, коли різко зросте навчальне навантаження, їхня успішність падатиме.

У нормативах, затверджених МОН України (вони мало відрізняються від тих, якими ми послуговувалися раніше), вказано, що швидкість читання наприкінці 3-го класу має становити 80-95 слів за хвилину.

Характеристики

Список файлов ВКР