114823 (591725), страница 10
Текст из файла (страница 10)
В.О. Сухомлинський у книзі "Розмова з молодим директором школи" пише, що бажано, щоб до моменту закінчення 3-го класу вільне читання становило 150-300 слів за хвилину. Навіть 150 слів за хвилину - це майже удвічі більше, ніж вказано у нормативах.
Дослідження В. Зайцева (Донецький державний університет) показало, що діти, які наприкінці 3-го класу читали в середньому зі швидкістю 150 слів за хвилину, потім стали відмінниками; ті, хто читав зі швидкістю 120 слів за хвилину - хорошистами; а ті, хто читав зі швидкістю 8090 слів за хвилину - "трієчниками".
Отже, орієнтуючись на нормативи МОН України, учитель заздалегідь формує зі своїх учнів майбутніх трієчників, а виконуючи рекомендації В.О. Сухомлинського - відмінників.
Досягнення швидкості читання 120-150 слів за хвилину реальне, адже більше ніж 90% учнів за темпераментом сангвініки та холерики, а тому розмовляють і читають саме у такому темпі. Водночас флегматики та меланхоліки, тобто ті, хто повільно розмовляє та читає, становлять менше ніж 10%, або 3-4 учні в класі.
Отже, переважній більшості дітей цілком доступна швидкість читання 120-150 слів за хвилину.
Професором І.Т. Федоренком, який керував лабораторією експериментальної дидактики у Харківському державному педінституті, і вчителями творчої групи лабораторії Донецького державного університету було розроблено цілу низку ефективних рекомендацій, які дозволяють формувати оптимальну швидкість читання в учнів початкових класів. Зупинимося на деяких з них.
Поурочні п’ятихвилинки "читання-дзижчання" з використанням складових таблиць (ПГ, ППГ, ПППГ, де П - приголосний; Г - голосний; ПГ -приголосний + голосний), таблиць слів, пірамідок слів.
"Читання-дзижчання" було одним з основних прийомів під час навчання читання учнів молодших класів у Павлиській школі. У наш час цей прийом застосовується у багатьох школах - він дуже ефективний. Адже при звичайній методиці на уроках читання у класі з наповненням 30-35 осіб учитель має можливість спитати кожного учня тільки раз на тиждень, приділивши йому біля 2 хвилин. Тобто кожен учень матиме усього 2 хвилини на тиждень для тренування, що для навчання нормального читання катастрофічно недостатньо.
Що ж дають щоурочні п’ятихвилинки "читання-дзижчання"? Таким чином тривалість тижневого тренування становить біля 100 хвилин. Природно, що швидкість читання стає набагато вищою.
Що таке "читання-дзижчання"? Це читання напівголосно, щоб не заважати тому, хто сидить поруч. Читають усі учні класу разом, одночасно, кожен зі своєю швидкістю.
Краще запам’ятовується те, що миготить, а не те, що постійно знаходиться перед очима. Тобто, важлива не тривалість, а частота тренувальних вправ. Якщо ми хочемо опанувати якісь уміння, довести їх до рівня навички, треба проводити нетривалі вправи, але якомога частіше. Не варто примушувати дитину, що погано читає, читати вдома 1,5-2 години підряд. Така тривала, дуже тяжка робота формує у неї негативне ставлення до читання.
Набагато краще, якщо домашнє тренування відбувається у три прийоми по 5 хвилин. Дитина читає і переказує невеликий абзац або маленьке оповідання. Через годину-дві - ще одне читання, а перед сном - ще одне. Таке 15-хвилинне тренування дає значно більший ефект, ніж 1,5-2 години безперервної роботи.
Якщо дитина неохоче читає книжки, їй необхідно запропонувати прочитати один-два рядки, а потім трохи відпочити. Такий режим автоматично виникає під час читання дитячих книжок з малюнками, книжок-розмальовок з невеликими текстами, під час перегляду діафільмів.
Кожний діафільм місіть 36-40 кадрів - це 72-80 рядків тексту. Тому читати треба по черзі: кілька кадрів читає дитина, потім кілька кадрів - хтось із батьків.
Гарні результати дає читання перед сном. Це пояснюється тим, що остання подія дня найкраще фіксується емоційною пам’яттю, тому під час нічного сну людина знаходиться під її впливом, звикає до цього стану. Внаслідок цього у неї формується певна установка, певне ставлення до того чи іншого виду діяльності.
Тому рекомендація вчити вірші напам’ять перед сном має дуже глибоку психологічну підставу.
Дуже ефективним є перегляд перед сном діафільмів.
Значно гальмує розвиток читання слабка оперативна пам’ять, невеликий обсяг зорового сприйняття. Це виявляється у тому, що дитина не бачить усього слова, а читає його по складах, або читаючи речення з 6-8 слів забуває перше слово, дочитавши до 5-6. Природно, що вона не може зрозуміти зміст прочитаного, змушена кілька разів прочитувати речення. Дуже ефективно тренувати оперативну пам’ять за допомогою зорових диктантів. Тексти цих диктантів та методика їх впровадження (див. додаток) були розроблені професором І.Т. Федоренком (Харківський державний педінститут, лабораторія експериментальної дидактики).
Було розроблено 18 наборів речень, по шість речень у кожному наборі. Кожне наступне речення на одну дві букви довше за попереднє, тобто речення подовжуються поступово. Якщо перше речення "Іде дощ" містить 6 букв, то останнє речення вісімнадцятого набору - 47 букв. На роботу з усіма вісімнадцятьма наборами вчитель витрачає не більше двох місяців. Отже, за два місяці оперативна пам’ять дитини розвивається настільки, що вона легко може прочитати, запам’ятати і без помилок записати речення з 47 букв (або 8-9 слів). Оскільки дитина легко розуміє зміст речення, то й читати їй стає цікаво, отже, й процес навчання читання відбувається набагато швидше. Зорові диктанти треба писати щодня - написання їх через день дає незначний ефект.
Дуже ефективним є й багаторазове читання. Проводиться воно у режимі "читання-дзижчання" упродовж однієї хвилини на незнайомому тексті. Після того, як учитель прочитає початок якогось оповідання, діти продовжують читати напівголосно кожен у своєму темпі. Через хвилину кожен позначає, до якого слова він дочитав. Потім відбувається повторне читання того самого тексту і знову кожен позначає, до якого слова він дочитав. Природно, що вдруге кожна дитина прочитає на кілька слів більше. Це викликає позитивні емоції і бажання читати ще. Але не слід читати один і той самий текст більше трьох разів.
Читання у темпі скоромовки призначене для тренування і розвитку артикуляційного апарату. Проводити його можна на знайомому тексті, причому вимоги до виразності читання в даному випадку знижені, але підвищені вимоги до чіткого вимовляння закінчень слів. (Виразність читання і чіткість прочитання - це завдання, які виключають одне одного) Ця вправа триває не більше 30 секунд.
Потім дітям пропонують знову прочитати той самий текст трохи повільніше, але чітко, виразно. Діти читають знайому частину тексту і переходять до незнайомої. При цьому підвищений темп читання у них зберігається, хоч і недовго (пів рядка, рядок). Однак тривалість читання у підвищеному темпі за умови регулярного тренування поступово збільшується, і через два-три тижні швидкість та виразність читання стають значно кращими.
Наприкінці кожного уроку читання можна залишити чотири хвилини, щоб провести самозамірювання швидкості читання. Упродовж однієї хвилини діти читають незнайомий текст у режимі "читання-дзижчання" кожен у своєму темпі. Потім підраховують кількість прочитаних слів і записують результат у щоденник. Порівняння результатів за тиждень завжди показує збільшення швидкості читання, що створює позитивний емоційний ефект.
На удосконалення навчальних навичок впливає чимало факторів. Наприклад, на розвиток читання позитивно впливає:
стимуляція до швидкого читання;
артикуляція.
Тому треба систематично тренувати учнів у читанні скоромовок з метою покращення артикуляції: спочатку їх читають повільно, поступово збільшуючи темп під час багаторазових повторень.
Стимулювання учнів до швидкого читання не обмежується зауваженнями типу "повільно читаєш, читай швидше", а супроводжується показом зразків "швидкого" читання. Треба вимагати від учня кілька разів прочитати слово або речення, дати йому можливість відчути, в якому темпі слід читати. Доцільно, щоб текст прочитав спочатку сильний учень, а, потім слабкий. Стимулом є й проведення конкурсів на кращого читця класу.
Швидке читання можливе за умови відрегульованого дихання. З цією метою проводять дихальну гімнастику. Регулюванню дихання сприяє читання скоромовок, а також вправи: швидкий та глибокий вдих через ніс з наступним повільним та спокійним видихом через рот.
Упродовж усього періоду навчання в початковій школі потрібно удосконалювати техніку читання, прищеплювати любов до книги, готувати учнів до позакласного читання. Для цього треба не тільки навчити дітей читати, але й ознайомити їх з книгою як засобом спілкування людей, засобом масової інформації, як продуктом видавницької поліграфічної промисловості.
Слід ознайомити дітей зі світом книг, з бібліотечними видами пошуку потрібної книги, сформувати у них інтерес до книги. З цієї метою, починаючи з вересня, можна з’ясувати, у кого з дітей є які книги і про що вони, запропонувати принести книги на урок і уважно розглянути їх, практикувати читання вголос окремих книжок, показуючи зразок виразного читання, організовувати переказування прочитаного, давати завдання вдома переказувати рідним зміст прочитаного, придбати нові книги. У другому півріччі можна показати, як вибрати книгу, організовувати самостійне читання мовчки, виявляти, хто з дітей читає вдома цікаву книжку і про що вона. У 2-му і 3-му класах необхідно й далі систематично працювати з книгою, ознайомлювати школярів з роботою бібліотеки, вчити користуватися нею. Необхідно також встановити для кожного класу певну кількість сторінок, які треба прочитати протягом тижня. Наприклад, для 1-го класу - 30, 2-го - 60, 3-го - 80 сторінок, для 4-го - одну-дві невеличкі книжки. При цьому необхідний систематичний контроль вчителя за якістю позакласного читання.
Як вже зазначалося швидкість читання без розуміння, сприйняття та усвідомлення тексту не дає ніяких позитивних результатів. Яким же має бути читання у початкових класах, що дозволило б нарощувати духовний та інтелектуальний потенціал особистості. Під час роботи з художнім твором навичка читання включається до складної читацької діяльності, спрямованої на сприймання, усвідомлення, відтворення тексту.
2.1 Формування навички швидкого читання як основи усвідомленого сприйняття художнього твору. Методика формування навички швидко читання в сучасній початковій школі
В час непомірного зростання інформаційного потоку одним із засобів пізнання світу за умови правильного психолого-педагогічного підходу може стати читання. Таке явище цілком закономірне, оскільки, за свідченням вчених від 90 до 95 відсотків інформації ми одержуємо завдяки зоровому сприйманню.
Цього учень спрямовує погляд не на окреме слово, а на весь рядок, розширивши поле зору погляд ковзає по центру колонки, трохи коливаючись з одного боку в другий.
Поступово завдання ускладнюємо: для зорового сприймання пропонуємо не окремі слова, а словосполучення, записані в колонку по 2-3 слова у рядку, а також уривки творів, де текст набраний вузькими колонками.
Періодично слід давати і такі завдання: "Хто прочитає найшвидше", "Прочитати текст за одну хвилину", "Прочитай текст і запиши затрачений час" (у класі має бути настінний годинник).
Однак, у школі недоцільно заохочувати дітей, щоб вони змагалися щодо швидкості читання вголос. Коли здібний учень розганяється, показуючи надто високу швидкість читання вголос, слід не підхвалювати, а стримувати його, нагадуючи про ознаки гарної навички.
Як же досягти оптимальної швидкості читання. Розглянемо резерви навчання читання.
Важлива не тривалість, а частота тренувальних вправ, адже пам’ять людини запам’ятовує саме те, що повторюється через певний проміжок часу. Тому першокласнику доцільно читати вдома по 5-7 хвилин декілька разів.
Напівголосне читання в класі. Таке читання було одним з основних елементів навчання в Павлиській школі - школі В. Сухомлинського.
Кожен урок (чи то математика, музика, образотворче мистецтво тощо) починати з п’ятихвилинного напівголосного читання.
Помітні результати дає читання перед сном, адже остання події дня чітко фіксуються в пам’яті.
Якщо дитина не любить читати, то необхідний режим оберігаю чого читання - отримання відпочинку після прочитання 2-3 рядків, під час якого дитина розглядає ілюстрації до книжки.
Доведено, що техніка читання не підвищується, коли низька оперативна пам’ять. Робота над вдосконаленням оперативної пам’яті здійснюється за допомогою зорових диктантів, тестів професора І. Федоренка з Харкова. Набори диктантів ідуть з поступовим нарощуванням довжини речень на одну-дві букви що три дні.
За допомогою наборів для зорових диктантів вчитель може навчити дітей швидкочитанню, яке набагато перевищує норми, як вголос, так і мовчки. Треба мати на увазі, що швидкочитання - це ще й уміння енергійно, хутко міркувати, виконувати найрізноманітніші завдання, вправи.
Як показали дослідження В.М. Зайцева, завідувача лабораторією педагогічної діагностики Донецького держуніверситету, більшість дітей, що погано читають є меланхоліками або флегматиками, і навпаки - ті, хто добре володіє цією навичкою здебільшого сангвініки та холерики. Система вправ В.М. Зайцева зводиться до багаторазового прочитування...
Доцільно для вдосконалення навички швидкочитання використовувати також індивідуальну табличку для самоконтролю з техніки читання.
Індивідуальна табличка для самоконтролю з перевірки техніки читання.
Вчимося читати швидко.
Що означає швидко? Це не значить, що потрібно читати так, що й слів не розібрати. Але й не дуже повільно, щоб не занудьгувати.
Перевіряй себе кожного місяця. Візьми годинник із секундною стрілкою. Коли стрілка пройде круг - це і буде хвилина. Порахуй, скільки ти прочитав за цю хвилину. Запиши результат у таблицю.
| Місяць | Кількість слів за хвилину | Кількість помилок | Виразність | Результат |
| Вересень | ||||
| Жовтень | ||||
| Листопад | ||||
| Грудень | ||||
| Січень | ||||
| Лютий | ||||
| Березень | ||||
| Квітень | ||||
| Травень |
Дуже добре, що ти з кожним днем читаєш усе швидше.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
