114814 (591716), страница 7
Текст из файла (страница 7)
В якості обладнання використовувалися таблиці, малюнки, ілюстрації (зразки дитячих робіт) до української народної казки "Івасик-Телесик".
Під час актуалізації опорних знань учні відгадували загадку.
Діти, спробуйте відгадати загадку, і дізнаєтеся, про якого персонажа з української народної казки йтиметься на нашому уроці.
Виріс цей хлопчина
З малої деревини.
У печі зміючку спік,
Сам на дерево утік.
Його гуска врятувала,
На крилечка свої взяла.
Принесла до тата й мами
Частуватись пирогами. ("Івасик-Телесик ")
Далі проводилася інсценізація української народної казки "Івасик-Телесик" (автор тексту В. Гвоздій).
Чи сподобалась нам, дітки, ця казка?
Яким ви уявляєте Івасика-Телесика? Опишіть його зовнішній вигляд.
Якою ви уявляєте Бабу-Ягу, її дочку - Оленку?
Які кольори ви використали б для зображення одягу цих персонажів? Чому?
На якому тлі відбуваються події?
Далі відбувається перегляд демонстраційного матеріалу (з коментарем учителя) і поетапне виконання вчителем сюжету ілюстрації.
Далі відбувається практична діяльність учнів і в підсумку - перегляд і демонстрування дитячих малюнків.
Закінчені малюнки вчитель аналізував разом з учнями, допомагав їм помітити свої помилки, ставлячи відповідні запитання. Таке обговорення привчало дітей уважніше виконувати тематичні завдання і не повторювати помилок. Кращі учнівські роботи експонувалися на класній та шкільній виставці, це стимулювало учнів до творчості. Такі виставки давали змогу учням порівнювати свої малюнки з малюнками товаришів, сміливіше і більш творчо працювати над тематичними малюнками й ілюстраціями до літературних творів.
2.3 Результативність експериментального дослідження
З метою перевірки ефективності запропонованої методики виконання тематичної композиції на уроках малювання нами здійснено педагогічну діагностику сформованості в учнів початкової школи відповідних навичок; розроблено, впроваджено у педагогічну практику початкової ланки загальної освіти, а також перевірено ефективність удосконаленої методики виконання тематичної композиції.
Оцінка результатів констатуючого експерименту здійснювалася за допомогою таких критеріїв:
1. Мотиваційний критерій характеризується наявністю інтересу дитини до сприймання і виконання тематичної композиції, потребою у самовираженні композиційними засобами, прагненням до виконання тематичних композицій.
2. Пізнавальний критерій показує активність пізнання молодшого школяра у теорії виконання тематичної композиції.
3. До діяльнісного критерію належать такі показники:
здатність розмістити малюнок на площині;
уміння відобразити особливості пропорцій та кольорів у власній композиції;
реалістичне відтворення характерних ознак натури;
здатність творчо реалізовувати художньо-образне рішення;
ступінь самостійної діяльності учня (шляхом копіювання; за часткової допомоги вчителя; абсолютно самостійно).
На основі виділених нами критеріїв здійснено констатуючий експериментальний зріз, на підставі якого визначено рівні сформованості у молодших школярів навичок виконання тематичної композиції: низький середній і високий.
Низький рівень відображає байдужість учнів до виконання тематичної композиції, пасивність у малюванні. Бажання отримати гарні оцінки та похвалу визначає репродуктивний характер діяльності. Активні участь у творчій діяльності можлива лише за сприяння вчителя.
Середній рівень характеризується зацікавленістю учнями деякими тематичними композиціями, намаганням імітувати художні образи, стереотипним висловлюванням естетичних суджень з приводу побаченого. Домінантою мотивації до практичної діяльності цих дітей є бажання більше знати про композиційну діяльність. У цих дітей за часткової стимуляції вчителя спостерігається уявно-фантазійні прояви у виконанні тематичної композиції. Учні у своїх роботах з помилками відтворюють кольорові і конструктивні відношення.
Високий рівень виконання тематичної композиції характеризується такими особистісними якостями учня, як відчуття захоплення, милування побаченим. Для цих школярів властивий стійкий інтерес до композиційної діяльності. У своїх роботах добре відображають основні особливості форми об’єкта, адекватно відтворюють зовнішні контури натури та пропорційні відношення цілого і частин, вдало знаходять гармонійні співвідношення кольору і тону відтворюваного об’єкта, у роботі самостійні.
Порівняння даних констатуючого етапу в експериментальному і контрольному класах показує незначну різницю у показниках по кожному із рівнів і критеріїв виконання тематичної композиції на уроках малювання. Це дало підставу стверджувати, що досліджувана кількість школярів має однаковий потенціал до творчо-композиційної діяльності.
Результати констатуючого експериментального зрізу показують, що понад 35% учнів, які брали участь в експерименті, має низький рівень розвитку навичок виконання тематичної композиції. До середнього рівня відноситься найбільша кількість учнів - майже 55%. Високого рівня досягає 10% досліджуваних молодших школярів.
Оскільки найбільша кількість учнів відноситься до низького і середнього рівня розвитку навичок виконання тематичної композиції, то можна стверджувати про малу ефективність традиційної методики образотворчого мистецтва.
На всіх етапах, забезпечуючи емоційно-позитивний настрій уроків образотворчого мистецтва, екскурсій, ігор, використано такі методи: словесні (бесіда, дискусія та ін.), наочні - ілюстрація (показ зразків малюнків, ілюстрацій, таблиць і т. ін.) та демонстрація (поетапного виконання композиції, роботи з матеріалами), практичні - відтворювальні (з метою закріплення відомого) та тренувальні (з метою формування образотворчих умінь та навичок).
Організацію занять з образотворчого мистецтва ми будували на принципах: реалістичності, структурної різноманітності; залучення учнів до співпереживання, створення відповідно до теми уроку емоційного настрою (включення ігрових, казкових моментів, інших видів мистецтв); наявності трьох основних структурних компонентів уроку (відповідно до законів будь-якої творчості) - сприймання, формування творчого задуму, посильна творча реалізація.
Моделювання змісту уроків ми здійснювали на основі врахування індивідуальних особливостей дітей, їх здібностей, інтересів, тому з підвищенням ролі диференціації художньо-творчої діяльності дітей, на формуючому етапі експерименту надано переваги художньо-ігровим формам практичної роботи.
Підводячи підсумки формуючого експерименту, ми враховували, що учні повинні знати та вміти:
зміст термінів “композиція", “формат", ”статика”, “динаміка" у композиції, “ескіз” та набути початкових навичок виконувати попередній ескіз творчої роботи (у першу чергу - декоративної композиції);
втілювати в практичній роботі такі принципи, прийоми та засоби організації композиції: вибір формату, елементів композиції, рівня, точки зору та освітленості (на початковому рівні) відповідно до творчого змісту роботи; засоби визначення композиційного центру (розміром, кольором, тоном, фактурою, контуром тощо);
особливості асиметричної організації композиції та вміння на початковому рівні досягти рівноваги зображення в композиції при асиметричному заповненні площини;
вимоги щодо доцільного розміщення на площині одиничного предмета або групи предметів (у тому числі натюрморту);
виразні засоби створення певного емоційного стану природи (спокій, радість, сум, тривога, спека тощо);
зміст динамічної і статичної, відкритої і закритої композиції;
особливості реалістичної і декоративної манери зображення та початковому рівні вміти втілити своє розуміння у творчій роботі (у тому числі у пейзажі та натюрморті);
взаємозв’язок шрифту і зображення та набути перших вмінь уведення шрифту (слова, цифри) в декоративно-графічну композицію.
Експериментальне дослідження ефективності методики виконання тематичної композиції засобами образотворчого мистецтва показало, що внаслідок поетапного включення дітей до пошуково-візуально-пізнаваль-ного, евристичного та зображувального процесів вектор їхнього розвитку мав напрям від елементарних проявів композиційної діяльності до самостійного виконання тематичних композицій у процесі образотворчої діяльності (таблиця).
Зіставивши дані експериментального і контрольного класів, наведені у таблиці, слід відмітити значну різницю у показниках по кожному із рівнів і критеріїв сформованості у молодших школярів умінь і навичок виконання тематичної композиції.
Таблиця. Сформованість знань та умінь композиційної діяльності
наприкінці експериментального дослідження
| № п/п | УМІННЯ | Контрольний клас (%) | Експериментальний клас (%) |
| 1 | знати зміст термінів “композиція", “формат", ”статика”, “динаміка" у композиції, “ескіз” та набути початкових навичок виконувати попередній ескіз творчої роботи | 68 | 79 |
| 2 | втілювати в практичній роботі такі принципи, прийоми та засоби організації композиції: вибір формату, елементів композиції, рівня, точки зору та освітленості відповідно до творчого змісту роботи; засоби визначення композиційного центру | 65 | 74 |
| 3 | знати особливості асиметричної організації композиції та вміння на початковому рівні досягти рівноваги зображення в композиції при асиметричному заповненні площини | 67 | 80 |
| 4 | знати вимоги щодо доцільного розміщення на площині одиничного предмета або групи предметів | 73 | 85 |
| 5 | володіти виразними засобами створення певного емоційного стану природи | 71 | 82 |
| 6 | відтворювати зміст динамічної і статичної, відкритої і закритої композиції | 66 | 74 |
| 7 | знати особливості реалістичної і декоративної манери зображення та початковому рівні вміти втілити своє розуміння у творчій роботі | 67 | 78 |
| 8 | знати взаємозв’язок шрифту і зображення та набути перших вмінь уведення шрифту в декоративно-графічну композицію | 69 | 76 |
Дані, наведені у таблиці, показують, що кількість учнів експериментального класу, які підвищили рівень сформованості відповідних умінь і навичок внаслідок експериментального навчання, зросла порівняно з даними констатуючого етапу дослідження, а кількість учнів контрольного класу, які підвищили рівень сформованості цих умінь внаслідок традиційного навчання, хоча й зросла, однак несуттєво.
Так, за підсумками формуючого експерименту виявилося, що 15% учнів експериментального класу (ЕК) і 24% учнів контрольного класу (КК) має низький рівень сформованості умінь виконання тематичної композиції. До середнього рівня відноситься 49% - ЕК і 56% - КК. Високого рівня сформованості даних умінь досягли 36% учнів експериментального класу і 22% учнів контрольного класу (див. діаграму).
Д
іаграма. Загальний рівень сформованості умінь і навичок виконання тематичної композиції наприкінці експерименту
Наприкінці експериментального дослідження стало очевидно: у процесі використання розробленої нами експериментальної методики формування умінь і навичок виконання тематичної композиції в учнів експериментального класу порівняно з контрольним значно підвищився рівень розвитку відповідних умінь і навичок. Це свідчить про ефективність застосовуваного напрямку роботи.
Результати проведеного аналізу підтверджують ефективність удоско-наленої методики у формуванні в молодших школярів умінь і навичок виконання тематичної композиції. Нами доведено, що впровадження основних її положень у практику образотворчої діяльності учнів початкових сприяє не лише формуванню відповідних практичних навичок, а й збагаченню емоційної, мотиваційної, когнітивної сфер, що стимулює самовираження в образотворчій діяльності молодших школярів.
Висновки
1. Композиція - це побудова художнього твору, обумовлена його змістом, характером і призначенням. Художники використовують композицію як універсальний засіб, щоб створити живописне полотно, скульптуру або витвір декоративно-прикладного мистецтва, добитися їх образної та емоційної виразності. У різних видах і жанрах образотворчого мистецтва (ужиткового, декораційно-театрального, дизайнерського й архітектурного) композиції ґрунтуються на загальних законах творчості, але мають і свої специфіку, особливості, що характерні тільки для відповідного виду мистецтва. У композиціях різних видів і жанрів образотворчого мистецтва передача простору відрізняється одна від одної, внаслідок чого виділяють три види композиції: фронтальну, об'ємну і глибинно-просторову.
2. Основними законами композиції є закон цілісності, контрастів, новизни і підпорядкування всіх засобів композиції ідейному задуму, та закони композиції, що діють у деяких видах і жанрах образотворчого мистецтва, відображаючи суттєві ознаки і специфіку побудови їх (закони життєвості та впливу "рами" на композицію зображення на площині). Закони композиції відображають суттєві ознаки і специфіку побудови тематичної композиції. Їх знання дає змогу як об’єктивніше аналізувати композиційні твори, так і створювати адекватні дійсності власні мистецькі твори.
3. Правила, прийоми і засоби композиції допомагають художнику будувати її і належать до менш постійних категорій, ніж закони, що діють тривалий час в історії розвитку образотворчого мистецтва. Правила, прийоми і засоби є лише композиційною технікою, хоча в основі своїй випливають із закономірностей природи. Вони розвиваються і збагачуються творчою діяльністю нових поколінь художників різних країн. На зміну віджилим правилам і закономірностям приходять інші, які породжуються новими завданнями, що постають перед мистецтвом.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
