114814 (591716), страница 9
Текст из файла (страница 9)
Багато художників малюють ілюстрації до казок. Таких художників називають художниками-ілюстраторами.
(Учні переглядають ілюстровані видання казок)
Сьогодні ми спробуємо виконати ілюстрацію до української народної казки "Колобок", яку ви усі добре знаєте. Переглянувши лялькову виставу, ми ще раз пригадаємо її.
4. Перегляд лялькової вистави "Колобок".
Ведуча. Жили собі дід та баба. Жили та жили, та дожилися до того, що й хліба нема.
Дід. Бабусю! Піди у хижку, назмітай у засіці борошенця та спечи мені колобок.
Баба. Гаразд, зроблю я те.
Хоч діло не таке й легке -
Вчинити тісто біле-біле,
Солодке, пишне та м'яке.
Насиплю зараз борошенця,
Кориці трохи натрушу,
Ось цукор, сіль, вода з відерця,
Та й гарне тісто замішу.
Ведуча. Спекла баба колобка і поставила на вікні, щоб простиг. А він з вікна - та на призьбу, а з призьби - та на землю, та й побіг дорогою.
Колобок. Біжить стежинка до лісочка,
Ростуть тут клени та дубочки.
На листячку блищить роса...
Куди не глянь - така краса!
Зайчик. Колобок, Колобок, я тебе з'їм!
Колобок. Не їж мене. Зайчику,
Не їж. Побігайчику.
Послухай краще пісеньку.
Я по коробу метений,
На яйцях спечений, -
Як од баби та од діда втік,
Так і од тебе втечу!
Вовк, В животі аж бурчить:
Їстоньки мені кортить.
З'їв би я сто поросят,
А до них ще й сто курчат.
Ой який голодний я!
Доленька гірка моя!
Ось дивись - Колобок,
Рум'яненький бочок!
їсти так мені кортить,
Проковтну тебе я вмить!
Колобок. Не їж мене, Вовче, не їж мене, сірий,
Послухай краще пісеньку.
Я по коробу метений,
На яйцях спечений. -
Як од баби та од діда втік,
Так і од тебе втечу!
Ведмідь. У ліску собі гуляю,
З бджолами дупло шукаю.
Медок солоденький,
А я ще маленький.
З бджілками я дружу,
Бо смачний медок люблю.
Бджоли, меду дайте,
Мене пригощайте!
Колобок, Колобок, я тебе з'їм!
Колобок. Не їж мене, Ведмедику-Братику.
Я тобі пісеньку заспіваю.
Я по коробу метений,
На яйцях спечений, -
Як од баби та од діда втік,
Так і од тебе втечу!
Ведуча. По лісу Лисонька іде
І пісеньку співає.
Як бідна Лисонька живе.
Ніхто того не знає.
Лисичка. Єдина мрієчка моя -
Як пташницею стати.
Хто б доручив мені щодня
Курей охороняти?
Колобок, Колобок, я тебе з'їм.
Колобок. Не їж мене, Лисичко-Сестричко, я тобі пісню заспіваю.
Я по коробу метений,
На яйцях спечений, -
Як од баби і од діда втік,
Так і од тебе втечу!
Лисичка. Гарна твоя пісенька,
Шкода лише - слів не розберу.
Бо у тому вся біда,
Що старенька я й глуха.
Тож не чую нічого,
Ось така я убога.
Ти на носик мій сідай -
Ще раз, прошу, заспівай!
Ведуча. От сів Колобок та й давай співати.
Колобок. Я по коробу метений...
Ведуча. А Лисичка його - гам! Та й проковтнула!
5. Продовження бесіди.
Чи сподобалась вам, дітки, ця вистава?
Якими ви уявляєте персонажів казки? Опишіть їх зовнішній вигляд.
У які костюми одягнені казкові герої? Чому вони в українських національних костюмах?
З яких деталей вони складаються?
(Вишита сорочка, пояс, широкі штани-шаровари, спідниця, фартушок, хустка, віночок тощо)
Подивіться ще раз на казкових звірів. (Діти переглядають іграшкових звірів)
Поетапне виконання композиції вчителем.
Практична діяльність учнів.
Словникова робота.
Ілюстрація - зображення, що пояснює або доповнює текст у книжці.
VI. Підсумок уроку.
Чого навчає нас ця казка?
Перегляд малюнків.
Демонстрування дитячих робіт.
Оформлення виставки "В гостях у казки".















